Ухвала

від 07.02.2023 по справі 921/363/13-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07 лютого 2023 року м.Тернопіль Справа № 921/363/13-г/10 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув заяву №31605/2022 від 26.12.2022 (вх.№313 від 16.01.2023) Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, заміну боржника та видачу дубліката виконавчого документа

у справі

за позовом: Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

до відповідача: Приватного підприємства Торговий дім Тернопіль, м.Київ

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом його звільнення,

за участю представників:

заявника (стягувача): Сухарська А.В., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №19128/2022 від 01.08.2022 (в залі суду);

відповідача (боржника): не з`явився.

Заявник - Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м.Тернопіль звернувся 26.12.2022 (згідно з накладною на поштове відправлення №4600117963804) до Господарського суду Тернопільської області із заявою №31605/2022 від 26.12.2022 (вх.№313 від 16.01.2023), в якій просив суд:

- поновити строк пред`явлення наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2013 №921/363/13-г/10;

- замінити боржника за виконавчим документом - Приватне підприємство Торговий дім Тернопіль на Приватне підприємство ОПТТОРГРЕСУРС, у зв`язку із зміною найменування;

- видати дублікат наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2013 №921/363/13-г/10 про стягнення з Приватного підприємства Торговий дім Тернопіль (ідентифікаційний код 14035686) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради 1147грн в повернення сплаченого судового збору, у зв`язку з втратою оригіналу наказу.

Відповідно до Протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2023 заяву розподілено на розгляду судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 18.01.2023 розгляд заяви Управління призначено в судовому засіданні на 26.01.2023, про що повідомлено учасників справи та встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Однак, у зв`язку з оголошенням 26.01.2023 повітряної тривоги на всій території України судове засідання не відбулося, а тому розгляд заяви було відкладено на 07.02.2023 (ухвала від 26.01.2023).

25.01.2023 (згідно з відтиском штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№643) Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради подано письмові пояснення №1433/2023 від 25.01.2023, згідно яких Управління щодо поновлення строку пред`явлення наказу до виконання та заміни боржника за виконавчим документом у зв`язку із зміною його найменування просило заяву залишити без розгляду, навівши обґрунтування своєї позиції.

В судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву в частині видачі дублікату наказу від 16.10.2013 №921/363/13-г/10. Також в судовому засіданні представником заявника надано для огляду журнал вхідної кореспонденції за 2018 рік на підтвердження факту неотримання Управлінням постанови органу ДВС у 2018 році про повернення виконавчого документа.

Представник боржника (відповідача у справі) в судове засідання не з`явився, правом на подання заперечень по суті поданої Управлінням заяви не скористався. Про розгляд заяви підприємство повідомлене, адже ним отримано 23.01.2023 поштове відправлення №4602510527822, яким відповідачу надсилалась ухвала суду від 18.01.2023 (результат відстеження пересилання відправлення долучено до матеріалів справи).

З огляду на викладене, господарський суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності сторони боржника (відповідача у справі), оскільки згідно приписів ст.329 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши заяву Управління та документи, долучені на її обґрунтування, додатково подані пояснення, господарський суд встановив наступне.

14.06.2013 рішенням Господарського суду Тернопільської області, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 та постановою Вищого господарського суду від 18.12.2013, зобов`язано Приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль" звільнити нежитлове приміщення комунальної власності, площею 531,2м2, що знаходиться за адресою: бульвар Т.Шевченка, 21, м.Тернопіль та передати його по акту передачі Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради; стягнуто з Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" (ідентифікаційний код 14035686) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської (ідентифікаційний код 37519833) 1147,00грн судового збору.

16.10.2013 на примусове виконання судового рішення в порядку ст.ст.115-117 ГПК України (в редакції 2013 року) судом видано наказ, строк пред`явлення якого до виконання становив один рік, а саме до 16.10.2014 (стаття 118 ГПК України та ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» в редакціях, станом на дату видачі виконавчого документа).

Як встановлено судом з долучених заявником документів, у листопаді 2013 року даний наказ Господарського суду було пред`явлено стягувачем до примусового виконання у Відділ ДВС Печерського райуправління юстиції у місті Києві.

15.01.2014 за даним виконавчим документом відкрито виконавче провадження №41450600 (лист органу ДВС №13519 від 16.06.2014); в подальшому державним виконавцем здійснювалися заходи, встановлені законом, для виявлення коштів та майна боржника з метою виконання наказу суду.

22.07.2014 державним виконавцем винесено постанову про заміну боржника у виконавчому провадженні з ПП «Торговий дім Тернопіль» на ПП «ОПТТОРГРЕСУРС».

10.12.2014 державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий документ стягувачу - Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, оскільки в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено відсутність у боржника коштів для виконання судового рішення, а також не виявлено майна, належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення, а заходи щодо виявлення такого майна виявились безрезультатними.

25.02.2015 Управлінням повторно пред`явлено наказ №921/363/13-г/10 від 16.10.2013 до примусового виконання в органи ДВС, а саме у Франківський відділ ДВС Львівського міського управління юстиції у зв`язку з зміною реєстрації місцезнаходження боржника. Однак, постановою державного виконавця від 02.03.2015 ВП №46709351 стягувачу було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки наказ пред`явлено не за місцем виконання (Залізничний відділ ДВС Львівського МЮУ).

19.03.2015 даний наказ пред`явлено для примусового виконання до Залізничного відділу ДВС Львівського МЮУ та 30.03.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №47039631.

04.03.2016 державним виконавцем складено Акт про відсутність у боржника коштів та майна, за рахунок яких можна виконати судове рішення, а також про відсутність боржника за зареєстрованим місцем знаходженням, відтак на підставі п.2 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

06.04.2016 наказ №921/363/13-г/10 від 16.10.2013 повторно пред`явлено для примусового виконання до Залізничного відділу ДВС Львівського МЮУ, та 15.04.2016 відкрито виконавче провадження №50868723 про стягнення з ПП «ОПТТОРГРЕСУРС» 1147,00грн на користь Управління.

Встановивши, що ПП «ОПТТОРГРЕСУРС» змінено адресу місцезнаходження на адресу: вул.Промислова, 5-Б, м.Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, державним виконавцем Залізничного відділу ДВС Львівського МЮУ 15.05.2017 винесено постанову про передачу виконавчого документа до органу ДВС за місцезнаходженням боржника, а саме до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Матеріали справи свідчать, що Управління неодноразово зверталося до органу ДВС з приводу надання інформації про хід виконавчого провадження №50868723 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/363/13-г/10 від 16.10.2013 (листи-запити №187/9-у від 16.03.2018, №05/9-у від 13.01.2019, №97/9-у від 11.02.2020, №356/9-у від 23.07.2020, №29802 від 29.12.2021, №20139/2022 від 12.08.2022).

У відповідь листами №6464/1ю3-20 від 17.03.2020, №7912/3-21 від 10.03.2021, №2895/2-22 від 03.02.2022 Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області повідомило, що 17.01.2018 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження №50868723, однак у зв`язку з відсутністю у боржника майна та коштів, на які можна звернути стягнення за судовим рішенням, державним виконавцем 31.01.2018 на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Реєстри поштових відправлень щодо надсилання стягувачу оригіналу виконавчого документа органом ДВС не надано, посилаючись на їх знищення у зв`язку із закінченням строку зберігання, встановленого наказом Міністерства юстиції України №571/20884 від 17.04.2012.

Водночас, Управлінням забезпечення примусового виконання рішень повідомлено стягувачу, що оригінал виконавчого документа (наказу №921/363/13-г/10 від 16.10.2013) втрачено при пересилці. У зв`язку з цим орган ДВС звертався до Господарського суду Тернопільської області із заявою про видачу дубліката наказу №921/363/13-г/10 від 16.10.2013, долучивши довідку №50868723, 50869140 від 09.03.2021 про втрату виконавчого документа.

Однак, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 заяву №50868723, 50869140/11886 від 09.03.2021 (вх.№23230е від 16.03.2021) Києво-Святошинського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про видачу дубліката наказу у даній справі залишено без розгляду з підстав, визначених ст.170 ГПК України.

Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради видано довідку №1427/2032 від 25.01.2023, в якій підтверджено факт неотримання постанови Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області від 31.01.2018 про повернення виконавчого документа - наказу суду від 16.10.2013 у даній справі стягувачу. Також даний факт підтверджується даними журналу вхідної кореспонденції (період з 10.01.2018 по 28.09.2018), копію Витягу з якого долучено до справи.

Згідно довідки №666/9.3 від 13.12.2022 на рахунки Управління не надходили кошти на виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2013 №921/363/13-г/10.

Оскільки оригінал наказу №921/363/13-г/10 від 16.10.2013 втрачено органом ДВС при пересилці разом з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу, Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради у поданій заяві №31605/2022 від 26.12.2022 (вх.№313 від 16.01.2023) просило поновити строк пред`явлення наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2013 №921/363/13-г/10; замінити боржника за виконавчим документом - Приватне підприємство Торговий дім Тернопіль на Приватне підприємство ОПТТОРГРЕСУРС, у зв`язку із зміною найменування; видати дублікат наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2013 №921/363/13-г/10.

До початку розгляду заяви по суті, 25.01.2023 заявником подано пояснення №1433/2032 від 25.01.2023, в яких заявлено клопотання про залишення заяви №31605/2022 від 26.12.2022 (вх.№313 від 16.01.2023) без розгляду в частині вимог про поновлення строку пред`явлення наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2013 №921/363/13-г/10 та про заміну боржника за виконавчим документом, вказуючи, що такий строк не пропущений.

Проаналізувавши зміст заяви, додаткові пояснення, мотиви, викладені на їх обґрунтування, суд дійшов висновку про її обґрунтованість, з огляду на таке.

Особливості видачі дубліката виконавчого документа визначені у пункті 19.4 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент розгляду заяви).

Відповідно до зазначеної норми процесуального закону, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Тобто, з аналізу вищенаведених положень можна дійти висновку, що Господарський процесуальний кодекс України не наділяє суд правом відмовляти в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. У разі встановлення факту невиконання судового рішення, видача дублікату наказу не порушує права боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість, відсутність наказу унеможливлює виконання рішення суду та порушує права стягувача.

Згідно з ч.1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст.326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Аналогічні положення містилися у ст.115 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-РП/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно з ч.1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пункт 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України надає право, зокрема стягувачу, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).

Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 (в редакції, чинній станом на дату видачі Господарським судом Тернопільської області виконавчого документа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

В силу приписів ст.23 Закону Закон України №606-XIV, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

05.10.2016 набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (Закон №1404-VIII), згідно ч.5 Розділу XIII якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим законом.

Відповідно до ч.ч.1-2, 4 ст.12 Закону 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином, норми Закону про виконавче провадження в обох редакціях містили положення щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Встановлено, що наказ Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2013 №921/363/13-г/10 про стягнення з Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" (ідентифікаційний код 14035686) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (ідентифікаційний код 37519833) 1147,00грн судового збору неодноразово пред`являвся стягувачем в органи виконання судових рішень (04.11.2013, 25.02.2014, 14.03.2015), однак повертався Управлінню без виконання по причині відсутності у боржника майна та коштів, на які можна звернути стягнення за виконавчим документом (10.12.2014, 19.03.2015).

Востаннє, 17.01.2018 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження №50868723, 31.01.2018 підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна та коштів, на які можна звернути стягнення за судовим рішенням.

Доказів повернення чи отримання оригіналу виконавчого документа стягувачем, матеріали справи не містять, на їх відсутність також вказує орган ДВС, зазначаючи, зокрема у листі-відповіді №6464/1.3-20 від 17.03.2020 про те, що оригінал наказу від 16.10.2013 №921/363/13-г/10 втрачено при пересилці у 2018 році разом з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу.

Щодо обставин виконання даного наказу, то додатково довідкою Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради №666/9.3 від 13.12.2022, а також постановами органу виконання судових рішень про неодноразове повернення виконавчого документа у зв`язку з відсутністю у боржника коштів та майна, на які можна звернути стягнення за судовим рішенням, виконання наказу не здійснено ні в добровільному, ані в примусовому порядку.

Отже, встановлені судом обставини та наявні документи дають обґрунтовані підстави для висновку, що заява Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради про видачу дублікату наказу від 16.10.2013 №921/363/13-г/10, з огляду на обов`язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та, що чинне законодавство не визначає обов`язкових умов щодо форми, змісту та додатків до заяви про видачу дубліката наказу, підлягає до задоволення.

З приводу строку пред`явлення наказу до виконання, слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІП «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За змістом частини першої статті 11 Закону №1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Згідно з ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п.1 ст.329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У даному випадку наказ №921/363/13-г/10 про стягнення 1147,00грн судового збору з ПП «ОПТТОРГРЕСУРС» на користь Управління судом видано 16.10.2013 і строк пред`явлення його на той час визначався Законом України «Про виконавче провадження», який становив один рік, тому термін пред`явлення до виконання визначено в наказі до 16.10.2014.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції), у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Тобто термін, протягом якого наказ перебував на виконанні в органах ДВС (виконавче провадження №41450600 від 15.01.2014, №47039631 від 30.03.2015, №50868723 15.04.2016) та дії стягувача щодо повторного пред`явлення наказу до виконання зумовлювали переривання строку пред`явлення наказу до виконання.

Так, востаннє виконавче провадження №50868723 від 15.04.2016 про примусове виконання наказу №921/363/13-г/10 від 16.10.2013 було переданое на підставі постанови Залізничного відділу ДВС міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 15.05.2017 для подальшого виконання за місцем знаходження боржника до Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області, і останнім прийнято до провадження 17.01.2018.

31.01.2018 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову у ВП №50868723 про повернення стягувачу виконавчого документа без виконання через відсутність у боржника майна та коштів, на які можна звернути стягнення за виконавчим документом, тобто на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду згідно з підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.07.2021 у справі №18/1147/11).

У постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі №910/18165/13 зроблено висновок, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Аналогічний висновок зроблено Колегією суддів Верховного Суду у справі №910/20594/15 (постанова від 20.07.2021) і у справі №910/6772/14 постанова від 08.12.2022, від 17.04.2019 у справі №723/3410/15-ц та від 29.01.2020 у справі №344/19847/18.

Лише отримавши постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження або постанову виконавця про повернення виконавчого документу (або інформацію про таку, що має місце у цій справі), стягувач стає обізнаним про відсутність примусового виконання судового рішення, що надає йому можливість реалізувати свої правомочності стягувача, вжити заходи щодо подальшого виконання чинного рішення суду.

Частина п`ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII не може тлумачитися як така, що передбачає обчислення нового строку пред`явлення виконавчого документу до виконання після повернення з дати винесення відповідної постанови виконавцем, а не з дати отримання стягувачем відомостей про повернення виконавчого документу/постанови про повернення виконавчого документу, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) обмежуються права стягувача на повторне пред`явлення виконавчого документу до виконання після переривання такого строку. У разі виникнення певних недоліків виконавчого провадження в частині своєчасного направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу разом з наказом, нівелюється можливість виконання рішення суду за відсутності вини та впливу стягувача (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №910/20594/15).

Довідкою Управління №1427/2023 від 25.01.2023 та журналом №1 обліку вхідних документів за період з 10.01.2018 по 28.09.2018 підтверджено факт неотримання стягувачем постанови державного виконавця від 31.01.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу.

Факт втрати оригіналу наказу суду від 16.10.2013 у даній справі органом ДВС при його пересилці підтверджується органом ДВС у листі №7912/3-21 від 10.03.2021.

Про існування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, Управління дізналося з листа ДВС від 17.03.2020 №79126464/1.3-20.

Таким чином, наведені обставини свідчать, що строк пред`явлення наказу №921/363/13-г/10 від 16.10.2013 переривався внаслідок його пред`явлення до виконання та перебіг строку починався заново з наступного дня після отримання стягувачем постанови про повернення виконавчого документу і так щоразу. Останню постанову від 31.01.2018 про повернення наказу від 16.10.2013 стягувачу разом з оригіналом виконавчого документа Управлінням не отримано з незалежних від нього обставин, а про таку обставину стягувач дізнався лише у березні 2020 року. Водночас Управлінню на неодноразові звернення до ДВС протягом 2020-2022 років повідомлено про безрезультативність вжитих заходів органом ДВС щодо отримання дублікату виконавчого документа (лист №2895/2-22 від 03.02.2022).

Тобто, в силу наведених норм закону про виконавче провадження, а також враховуючи, що постанову від 31.01.2018 про повернення наказу від 16.10.2013 стягувачем по даний час не отримано, як і безпосередньо оригінал виконавчого документа, то строк пред`явлення наказу до виконання є не пропущеним заявником при зверненні до суду із заявою про видачу дубліката наказу суду.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 05.07.2012 «Глоба проти України», пункт І статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату.

У зв`язку із втратою наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2013 у справі №921/363/13-г/10 з незалежних від стягувача причин, останній позбавлений можливості очікувати на реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, а тому заява про видачу дубліката наказу підлягає до задоволення.

Стосовно заявленого у поясненнях №1433/2023 від 25.01.2023 (вх.№643від 25.01.2023) клопотання про залишення без розгляду заяви №31605/2022 від 26.12.2022 (вх.№313 від 16.01.2023) в частині вимоги про поновлення строку пред`явлення наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2013 №921/363/13-г/10 до виконання та заміни боржника за виконавчим документом у зв`язку із зміною найменування, суд зазначає таке.

Виходячи із загальних правил залишення позову (заяви) без розгляду, встановлених ст.226 ГПК України слідує, що процесуальним законом надано позивачу/заявнику право подавати до суду заяву про залишення позову/заяви без розгляду. Таке право може бути реалізовано від дати прийняття до розгляду заяви до відкриття судового засідання по розгляду відповідної заяви по суті (п.5 ч.1 ст.226).

Оскільки норми ГПК не містять окремих положень щодо залишення без розгляду заяв з процесуальних питань на підставі поданої стороною заяви, то слід виходити із норм статті 226 ГПК України, якою врегульовано питання залишення позову без розгляду.

Клопотання Управління, викладене в письмових поясненнях від 25.01.2023, відповідає вимогам ст.ст.169, 170 ГПК України, таке клопотання не порушує прав та інтересів інших учасників справи, відповідає принципу диспозитивності, тому задовольняється судом.

Керуючись статтями 46, 116, 119, 226, 233-235, 334, 329, пп.19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради №31605/2022 від 26.12.2022 (вх.№313 від 16.01.2023) в частині видачі дублікату наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2013 у справаі №921/363/13-г/10, - задоволити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2013 №921/363/13-г/10 про стягнення з Приватного підприємства Торговий дім Тернопіль» (ідентифікаційний код 14035686) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради - 1147грн в повернення сплаченого судового збору у зв`язку з втратою оригіналу наказу.

3. Заяву Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради №31605/2022 від 26.12.2022 (вх.№313 від 16.01.2023) в частині вимоги про поновлення строку пред`явлення наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2013 №921/363/13-г/10 до виконання та заміни боржника за виконавчим документом у зв`язку із зміною найменування залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України, підлягає оскарженню до Західного апеляційного господарського суд у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 10.02.2023.

Суддя Н.О. Андрусик