Рішення

від 02.02.2023 по справі 921/592/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 лютого 2023 року м. ТернопільСправа № 921/592/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

за участі секретаря судового засідання Крутіна Ю.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116

до відповідача: Кременецького медичного фахового коледжу імені Арсена Річинського, вул. Словацького, 12, м. Кременець, Тернопільська область, 47003

про стягнення 184 851,58 грн.

За участі представників:

Позивача: Верхацького Ігоря Володимировича, довіреність № 206 від 20.05.2021 р., свідоцтво серія КС № 6888/10 від 05.09.2018 р.

Відповідача: не прибув.

В порядку ст.222 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) судом здійснювалося фіксування судового засідання (звукозапис) за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "EasyCon".

ВСТАНОВИВ:

15.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Кременецького медичного фахового коледжу імені Арсена Річинського про стягнення 184 851, 58 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу. Внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань по Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 в частині оплати вартості поставленого природного газу, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 184 851,58 грн, з яких: 135 510,41 грн - основний борг, 17 498,28 грн - пеня, 2 936,28 грн 3% річних, 28 906,61 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 16.11.2022 відкрито провадження у справі №921/592/22 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.12.2022 з подальшим відкладенням востаннє на 26.01.2023р. Сторони повідомлені про дату і час судового засіданні (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень знаходяться у матеріалах справи).

В судові засідання 15.12.2022, 22.12.2022, 02.02.2023 відповідач не прибув, жодних заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву не подав. Процесуальні документи надсилались судом за адресою, зазначеною у позовній заяві: вул. Словацького, 12, м. Кременець, Тернопільська область, 47003. Поштова кореспонденція (як-то ухвала суду від 16.11.2022 про відкриття провадження у справі №921/592/22, ухвали суду від 15.12.2022, від 22.12.2022 про відкладення розгляду справи повернулися адресату з відміткою вручено адресату).

За приписами ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.Таким чином, з огляду на викладене, слід вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, однак своїм процесуальним правом на участь в судових засіданнях, як і правом на подання відзиву, не скористався.

При цьому судом враховано, що відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.Тому, застосовуючи принципи змагальності, диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 13-15 ГПК України, та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГК Нафтогаз України (далі - Постачальник, Постачальник останньої надії) відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №880 від 04.07.2017 про видачу ліцензій на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ ГК Нафтогаз України визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. №1236 (далі - Постанова КМ України №1102).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства Магістральні газопроводи України, товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Кременецький медичний фаховий коледж імені Арсена Річинського є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України.

Як зазначає позивач, у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01 листопада 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - ТОВ ГК Нафтогаз України, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення Кременецького медичного фахового коледжу імені Арсена Річинського до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого коледжом до портфеля постачальника останньої надії з наведених вище підстав підтверджується: типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", що був підписаний між позивачем та відповідачем, в якому визначений ЕІС код останнього:56XS000020BGT00L, листом оператора ГТС від 30.06.2022 №ТОВВИХ-22-6922 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000020BGT00L, довідкою про об`єм поставленого ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Згідно з п.2.1 договору, Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктом п.3.1 договору визначено, що постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п.3.3 договору).

Відповідно до п.4.2 договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (п.4.3 договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п.4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 договору).

У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п.4.5 договору).

Згідно з пп.1 п.5.1 та пп.1 п.5.2 договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п.8.2 договору Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

Договір набрав чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором (п.11.1 договору).

Відповідно до п.2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Як стверджує позивач, нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу ним здійснюється виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником останньої надії щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021).

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 21.10.2021 визначено, що на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, не може перевищувати 16,8грн за 1куб.метр з урахуванням податку на додану вартість.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача, на підтвердження чого надано роздруківку з сайту https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price та довідку без номера від 07.02.2022.

Позивачем було виконано належним чином та в повному обсязі взяті на себе зобов`язання відповідно до договору, у строк та згідно порядку, передбаченого договором, зокрема, з 01.11.2021 по 30.11.2021 поставлено відповідачу природний газ в обсязі 5,62800 тис.куб.м. на суму 94 550,40 грн та з 02.12.2021 по 04.12.2021 в обсязі 0,90600 на суму 40 960,01 грн., обсяг та вартість поставленого газу, що підтверджується Довідкою про об`єми поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" природного газу та Актом №21046 приймання передачі природного газу на суму 94 550,40 грн .

Оператором ГРМ направлялись Споживачу відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, а саме: №33882 на суму 94 550,40 грн (з ПДВ); №2085 на суму 135 510,41 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України у листі без номера від б/д Щодо надання відповіді на адвокатський запит від 15.06.2022 б/н (вх.№ТОВВХ-22-9025 від 15.06.2022) (сторінка 14 листа) повідомлено, що Медичний коледж в період з 29.10.2021 по 31.10.2021 та з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 04.12.2021 був закріплений за Постачальником останньої надії - ТОВ ГК Нафтогаз України, а обсяг спожитого Споживачем природного газу в листопаді 2021 року склав 5 628,00 м3 та з 02.12.2021 по 04.12.2021 906,00 м3.

З метою досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача направив вимогу №119/4.3-797202022 від 23.06.2022 про сплату заборгованості за спожитий газ не побутовим споживачем постачальнику "останньої надії" в сумі 135 510,41 грн, яку відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Кременецький медичний фаховий коледж імені Арсена Річинського станом на час розгляду даної справи доказів оплати виставлених рахунків за спожитий природний газ не надав, відтак, у зв`язку із порушенням грошового зобов`язання на суму 184 851,58 грн, з яких: 135 510,41 грн - основний борг, 17 498,28 грн - пеня, 2 936,28 грн 3% річних, 28 906,61 грн - інфляційні втрати, позивач звернувся до суду з метою відновлення порушеного права.

Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим стороною доказам та наведеним представником позивача доводам в обґрунтування заявлених вимог, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При цьому, суд виходив із наступного:

Відносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України Про ринок природного газу, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2501.

Статтею 1 Закону України Про ринок природного газу визначено, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником останньої надії здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником останньої надії є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про ринок природного газу споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником останньої надії здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником останньої надії визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник останньої надії зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником останньої надії не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником останньої надії.

Постачальник останньої надії зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником останньої надії, яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником останньої надії, передбаченого цим розділом та Законом України Про ринок природного газу, постачальник останньої надії зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника останньої надії здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником останньої надії, до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник останньої надії має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника останньої надії. Постачальник останньої надії зобов`язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

Отже, між сторонами укладено договір постачання природного газу, як між Постачальником останньої надії та Споживачем, до якого застосовуються положення Цивільного кодексу України.

В ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Господарський суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно загальних положень про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

На підставі наведених норм права у Кременецького медичного фахового коледжу імені Арсена Річинського виник обов`язок здійснити оплату вартості отриманого газу у встановлений договором строк.

Матеріалими справи підтверджено, що з 01.11.2021 по 30.11.2021 поставлено відповідачу природний газ в обсязі 5,62800 тис.куб.м. на суму 94 550,40 грн та з 02.12.2021 по 04.12.2021 в обсязі 0,90600 на суму 40 960,01 грн., обсяг та вартість поставленого газу підтверджується Довідкою про об`єми поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" природного газу, Актом №21046 приймання передачі природного газу на суму 94 550,40 грн .

Оператором ГРМ направлялись Споживачу відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, а саме: №33882 на суму 94 550,40 грн (з ПДВ); №2085 на суму 135 510,41 грн.

Кременецький медичний фаховий коледж імені Арсена Річинського станом на час розгляду даної справи доказів оплати виставлених рахунків за спожитий природний газ не надав, відтак, враховуючи встановлені обставини, умови договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 135 510,41 грн є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Щодо вимог про стягнення 17 498,28 грн - пені, 2 936,28 грн 3% річних, 28 906,61 грн - інфляційних втрат, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За невиконання відповідачем умов договору в частині оплати спожитого природного газу позивачем на суму боргу нараховано за період з 01.01.2022 по 30.09.2022 інфляційні втрати в розмірі 28 906,61 грн, 3% річних в розмірі 2 936,28 грн та за період з 01.01.2022 по 31.07.2022 17 498,28 грн пені.

Судом перевірено поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені на предмет їх відповідності умовам договору та нормам законодавства України, а також здійснено власний їх перерахунок за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" та встановлено, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 28 906,61 грн, 3% річних в розмірі 2 936,28 грн та 17 498,28 грн пені підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог належними засобами доказування не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення з нього сум суду не надано, заперечень щодо нарахованих сум пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань не заявлено.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Кременецького медичного фахового коледжу імені Арсена Річинського 184 851,58 грн заборгованості, з яких: 135 510,41 грн - основний борг, 17 498,28 грн - пеня, 2 936,28 грн 3% річних, 28 906,61 грн - інфляційні втрати,як обґрунтовано заявлені.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 247, 248 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Кременецького медичного фахового коледжу імені Арсена Річинського (вул. Словацького, 12, м. Кременець, Тернопільська область, 47003, ідентифікаційний код 02011605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) заборгованість у сумі 184 851 (сто вісімдесят чотири тисячі вісімсот п`ятдесят одну) грн. 58 коп., з яких: 135 510 (сто тридцять п`ять тисяч п`ятсот десять) грн. 41 коп. основний борг, 17 498 (сімнадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 28 коп. пеня, 2 936 (дві тисячі дев`ятсот тридцять шість) грн. 28 коп. три проценти річних, 28 906 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот шість) грн. 61 коп. інфляційні втрати та 2 772 (дві тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 77 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано 10.02.2023р.

Суддя Н.М. Бурда