Постанова

від 01.02.2023 по справі 941/1603/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 лютого 2023 року м. Кропивницький

справа № 941/1603/21

провадження № 22-ц/4809/314/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма П`ятихатська»,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2022 року у складі головуючого суддіШаєнкоЮ.В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

06.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма П`ятихатська», в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524986600:02:000:1040, площею 4, 8799 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, нормативною грошовою оцінкою 172685 грн, яка знаходиться на території Чечеліївської сільської ради Олександрійського (колишнього Петрівського) району Кіровоградської області, укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Агрофірма П`ятихатська».

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.12.2017 укладено договір оренди земельної ділянки: кадастровий номер 3524986600:02:000:1040, площею 4,8799 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Чечеліївської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області строком на 20 років. Відповідач систематично протягом 2019-2020 років не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, чим порушує умови договору, тому наявні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи узадоволенні позову,суд першоїінстанції виходивз того,щопредставник позивача в судовому засіданні пояснила, що позивач отримав кошти по орендній платі за землю за 2019 - 2021 роки, але він вважає, що розмір орендної плати значно менший від того, який повинен бути, але при цьому позивач не ставить питання про стягнення заборгованості по орендній платі за землю.

Суд дійшов висновку, що позивач не довів того, що він не отримував протягом 2019 - 2021 років від відповідача орендну плату за користування його земельною ділянкою, тому підстави для розірвання договору оренди землі відсутні.

Додатковим рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма П`ятихатська» Петрівського району Кіровоградської області 20000 гривень в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Позивач подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Вказує, що суд не звернув уваги на пункт 9 договору оренди землі укладений між сторонами 01.12.2017, згідно якого щорічна орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 6907 грн, дана сума не сплачувалася відповідачем в період з 2019-2021 роки.

Суд не дослідив копії платіжних доручень за №1096 від 27.12.2019, №1032 від 15.12.2020, та №3379 від 23.11.2021 про нараховану та виплачену позивачу орендну плату за землю за 2019 - 2021 роки та довідки видані товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма П`ятихатська» від 25.01.2022 року (а.с. 31- 46).

Кожне платіжне доручення має призначення платежу, та дані за яким договором, між сторонами також укладений інший договір оренди землі від 17.12.2017 на земельну ділянку кадастровий номер 3524986600:02:000:1039.

Доказами несплати орендної плати у вказаний у позові період є довідка з Державної податкової служби про доходи за вказані роки де відсутня інформація про отримання мною виплат від підприємства орендаря.

Зазначає, що судом не враховано правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 484/3687/16-ц, постанови Верховного Суду у від 07 жовтня 2020 року у справі №313/780/19, постанови Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі №484/301/18, та постанови Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №183/1749/17.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Представник відповідача адвокат Вацюк М. В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; якіправовідносини сторінвипливають ізвстановлених обставин; якаправова нормапідлягає застосуваннюдо цихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілити міжсторонами судовівитрати; чиє підставидопустити негайневиконання судовогорішення; чиє підставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши поясненняпозивача тайого представниківза довіреністю ОСОБА_2 та адвокатаІващенка І.Ю.,які підтрималидоводи апеляційноїскарги, представника відповідача адвоката Вацюка М. В., який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

01.12.2007 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма П`ятихатська» було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524986600:02:000:1040, площею 4,8799 га, розташованої на території Чечеліївської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, строком на 20 років (а.с.14-16, 29-30).

Згідно копій платіжних доручень №1096 від 27.12.2019, №1032 від 15.12.2020, №3379 від 23.11.2021(а.с.31-33), та платіжних доручень (а.с.35-46), відповідно до договору оренди від 01.12.2007 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено орендну плату за земельні ділянки кадастрові номери 3524986600:02:000:1040 та 3524986600:02:000:1039, за період 2019 - 2021 роки на суму 579607,89 грн. З яких за земельну ділянку кадастровий номер 3524986600:02:000:1040 451300,89 грн.

Орендна плата ТОВ «Агрофірма П`ятихатська» перераховувалася за реквізитами АТ «Ощадбанк», наданим ОСОБА_1 (а.с.34).

Згідно витягів з технічної документації земельної ділянки, кадастровий номер 3524986600:02:000:1040, за 2020 та 2022 роки нормативно грошова оцінка становить 150433,63 грн (а.с.50,52).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України щодо підстав дострокового розірвання договору.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

За правилами частини першої статті 93 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Визначення, процедура укладення, вимоги до змісту та порядок припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі ? це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

За загальними правилами статті 651 ЦК України умовою розірвання договору оренди в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

у постановівід 10жовтня 2019року усправі №293/1011/16-ц(провадження№ 61-29970сво18)дійшов висновкупро те,що тлумаченняпункту «д»частини першоїстатті 141ЗК Українита частинидругої статті651ЦК Українисвідчить,що «несплатаорендної плати»охоплює випадкияк невиплатиорендної платиу цілому,так іїї виплатуу розміріменшому,ніж визначеномудоговором (безурахування індексації,індексу інфляціїтощо).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 709/1089/17 (провадження № 61-12745сво18) зроблено висновок, що: «застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже робила правовий висновок щодо поняття систематичності несплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору.

Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором.

Суд звертає увагу на те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, при укладенні якого орендодавець розраховує на отримання орендних платежів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог

та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що відповідачем не сплачено орендну плату за 2019-2020 роки, відтак, відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати.

Відповідач ці доводи спростував, пояснив, що орендну плату платив, шляхом перерахування коштів у розмірі, що не менший, ніж передбачено договором, на банківський рахунок за наданими ОСОБА_1 реквізитами, сплачував відраховані з неї податки та обов`язкові платежі, що підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами (а.с. 31-33, 34, 35, 36, 37, 38-46).

Судом установлено, що ТОВ «Агрофірма П`ятихатська» на виконання умов договору оренди землі від 01.12.2017 своєчасно сплатило орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у 2019, 2020, 2021 роках.

Позивач не надав належних та допустимих доказів того, що сплачені в період 2019-2021 років кошти не були зараховані на вказаний ним рахунок, або зараховані на інший рахунок, не спростував вказані обставини щодо виплати йому орендної плати.

Доводи позивача, що перераховані на його рахунок кошти сплачувались за іншу земельну ділянку не грунтуються на доказах.

Довідка з ДПС про доходи за останні роки, де відсутня інформація про отримання ОСОБА_1 виплат від підприємства орендаря, про яку зазначено в позові та апеляційній скарзі, відсутня у матеріалах справи.

ОСОБА_1 та його представники зазначали, що позивач не згоден із розміром виплаченої орендної плати, який був різним за останні три роки, проте власного розрахунку орендної плати ними не надано.

Висновки суду першої інстанції щодо безпідставності вимог про розірвання спірного договору оренди землі є правомірними, грунтуються на досліджених доказах, відповідають нормам матеріального права, зроблені з дотриманням норм процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, які знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.

Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного судунабирає законноїсили здня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

С. І. Мурашко