Рішення

від 03.02.2023 по справі 456/3774/22

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3774/22

Провадження № 2/456/263/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

03 лютого 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм енд Спейс» про розірвання трудового договору,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм енд Спейс» про розірвання трудового договору та просить припинити трудові відносини між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайм енд Спейс» з 04.11.2022 у зв`язку зі звільненням її з посади монтера кабельного виробництва за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивачка покликаласяна те,що вонабула працевлаштована25травня 2015року напосаду монтеркабельних мережу ТзОВ«ТАЙМ ЕНДСПЕЙС» (кодЄДРПОУ 37831243).Між неюта відповідачембуло укладенотрудовий договір,згідно зяким їїприйнято навказану посаду.Під часпрацевлаштування відповідачунею такожбуло наданотрудову книжкудля внесеннявідповідних записівпро працевлаштування,яка залишиласяу відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_1 внеї народиласядитина,у зв`язкуз чимвона вперіод з11вересня 2018року по14липня 2021року перебувалау відпустціпо доглядуза дитиноюдо досягненнянею трирічноговіку.2019року вонаперебувала вочікуванні народженнядругої дитини,про щоповідомила роботодавцяі їйбуло призначенодопомогу повагітності тапологах,що підтверджуєтьсянарахуванням декретнихвиплат,а саме:допомоги повагітності (дородових)за періодз листопада2019року посічень 2020року тадопомоги попологах (післяродових)за періодз січня2020року поберезень 2020року.Після народженнядругої дитининею булонадано копіюсвідоцтва пронародження дитинироботодавцю тазаяву пронадання їйвідпустки подогляду задитиною додосягнення неютрирічного віку,а зберезня 2020року посьогоднішній деньвона перебуваєу відпустціпо доглядуза другоюдитиною додосягнення неютрирічного віку,тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .Оскільки трудовезаконодавство немістить заборонина вихідна роботуз відпусткиу зв`язкуз вагітністюта пологамидо їїзакінчення,а тому,перебуваючи удекретній відпустці,жінка маєправо перерватиїї.Про такийнамір воназазначає увідповідній заяві,на підставіякої роботодавецьвидає наказпро достроковийвихід здекретної відпустки.Через тяжкийфінансовий станв їїсім`ї,нею булоприйнято рішенняпро достроковеприпинення відпусткипо доглядуза дитиноюдо досягненнянею трирічноговіку,у зв`язкуз чимвона з`явиласяза місцемсвоєї роботи-ТзОВ «ТАЙМЕНД СПЕЙС»,щоб написатизаяву продострокове припинення(переривання)її відпусткипо доглядуза дитиноюдо досягненнянею трирічноговіку таприступити дороботи.Однак присутнітам особине пропустилиїї натериторію підприємства,ні доофісу підприємства,а нідо робочогомісця,стверджуючи,що такоїустанови немає,а заданою адресоюзнаходиться неТзОВ «Тайменд Спейс»(кодЄДРПОУ 37831243),а TOB«Тайм ендСпейс Україна»(кодЄДРПОУ 41693841).Протягом серпня-вереснямісяця 2022року вонанамагалася знайтиконтакти зкерівництвом ТзОВ«Тайм ендСпейс» (кодЄДРПОУ 37831243),однак всіїї спробивиявилися марними,скільки вперіод перебуванняу відпустціроботодавець фактичноне здійснюєгосподарської діяльності,а всіспівробітники,яких воназнала чиз якимимала контакти,вже булизвільненні зроботи.У зв`язкуз цим21жовтня 2022року неюна ТзОВ«ТАЙМ ЕНДСПЕЙС» поштовимвідправленням рекомендованимцінним листомпро врученняз описомбуло надісланозаяву прозвільнення зроботи завласним бажаннямвідповідно достатті 38КЗпП Україниз 04листопада 2022року,тобто черездва тижніз днявідправлення заяви.27жовтня 2022року згідноз повідомленнямвідділення Укрпоштив м.Стрию поштовевідправлення зїї заявоюпро звільненняповернуто відадресата 26жовтня 2022року узв`язкуз йоговідсутністю заданою адресою.Відтак наказпро звільненняна підставіїї заявивона неотримала,трудову книжкуїй неповернули.Також відповідачне надавїй копіїдокументів,які бпідтверджували фактперебування утрудових правовідносинах,а саме:трудовий договір,наказ проприйняття їїна посадумонтера кабельнихмереж.З якогосаме часувідповідач фактичноне здійснюєсвою господарськудіяльність тане знаходитьсяза місцемреєстрації,їй невідомо.Встановити фактичнемісцезнаходження чиконтакти керівникавона незмогла.Внаслідок того,що фактичнемісцезнаходження роботодавцяїй невідоме,вона неможе розірватиукладений трудовийдоговір,а томуі працевлаштуватисяна законнихпідставах. Таким чином, вона не має іншої можливості встановити факт припинення трудових відносин, ніж за рішенням суду. Враховуючи наведене, вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст.174ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2022 року головуючим суддею у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 19/

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.11.2022 позовну заяву залишено без руху і надано позивачці термін для усунення недоліків /а.с. 20-21/.

12.12.2022 позивачкою ОСОБА_1 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви /а.с. 24-28/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм енд Спейс» про розірвання трудового договору прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справ постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання на 04.01.2023. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 29/.

Розгляд справи по суті відбувся 03.02.2023 за участі позивачки ОСОБА_1 .

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, не заперечила проти проведення судом заочного розгляду справи.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм енд Спейс» в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Заяви про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав.

За таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу за його відсутності, провівши на підставі вимог ст.281ЦПК України заочний розгляд справи.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачкою, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд відповідно до вимог ч. 7 ст.81ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів, якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх в апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Відтак суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, ухваливши заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи встановлено що 25.05.2015 позивачка ОСОБА_1 була прийнята на посаду монтера кабельного виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм енд Спейс» (код ЄДРПОУ 37831243), що підтверджується індивідуальними відомостями про позивачку ОСОБА_1 із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного Фонду України, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм енд Спейс» (код ЄДРПОУ 37831243) в період з 2015 року по березень 2020 року здійснювало відрахування в пенсійний фонд із заробітку позивачки на даному підприємстві /а.с. 7-9/.

Позивачка ОСОБА_1 є матір`ю сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , у зв`язку з чим нею було оформлено відпустку по догляду за дитиною до досягнення трьох років, що підтверджується індивідуальними відомостями про ОСОБА_1 із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного Фонду України та копією наказу № 87/18 від 10.09.2018 «Про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 » /а.с. 6, 7-9, 15-16/.

21 жовтня 2022 року позивачка ОСОБА_1 , маючи намір звільнитися з роботи з посади монтера кабельного виробництва, направила директору ТОВ «Тайм енд Спейс» за місцем його знаходження за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням заяву, в якій просила звільнити її з роботи з 04 листопада 2022 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Будь-якої відповіді на свою заяву позивачка ОСОБА_1 не одержала, лист повернувся у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою /а.с. 10-14/.

Не отримавши від відповідача ТОВ «Тайм енд Спейс» відповіді на надіслану нею 21 жовтня 2022 року заяву про звільнення з роботи, позивачка ОСОБА_1 зверталася за адресою фактичного здійснення господарської діяльності ТОВ «Тайм енд Спейс»: м. Стрий, вул. Сколівська, 9А, проте посадові особи товариства за вказаною адресою відсутні. За цією адресою провадить фактичну господарську діяльність ТОВ «Тайм енд Спейс Україна».

Позивачка ОСОБА_1 , вважаючи, що подальше формальне перебування у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Тайм енд Спейс» порушує її права на вільний вибір праці, оскільки жодної роботи вона не виконує, їй не нараховується та не виплачується заробітна плата у зв`язку з відсутністю господарського товариства за адресою: АДРЕСА_1 , зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно вона не має можливості розірвати трудові відносини з відповідачем, а тому з метою захисту порушених трудових прав вона звернулася до суду з даним позовом.

Тобто, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неможливістю розірвати трудові відносини з відповідачем в позасудовий спосіб.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року в справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу законівпро працюУкраїни (далі КЗпП України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Закону України «Про оплату праці», ЦК України.

У ч. 1, 2 ст.43Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням вказаної норми, Конституційний Суд України у своїх Рішеннях від 07 липня 2004 року в справі № 1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року в справі № 1-16/2007 та від 29 січня 2008 року в справі № 1-5/2008 вказав на те, що визначене ст.43Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до вимог ст.4Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Трудові відносини всіх працівників регулюються Кодексом законівпро працюУкраїни (далі КЗпП України). Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (ст. 1 КЗпП України).

Згідно з приписами ч. 1 ст.3КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

У ч. 2 ст.22КЗпП України встановлено, що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Підстави припинення трудового договору встановлені у ст. 36 КЗпП України.

Однією із визначених ст.36КЗпП України підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. 38, 39 КЗпП України).

За змістом ч. 1 ст.38КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КЗпП України, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань та є обов`язковими відомостями при реєстрації юридичної особи.

У ст.93ЦК України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням відповідача ТОВ «Тайм енд Спейс» (код ЄДРПОУ 37831243) є адреса: м. Стрий, вул. Сколівська, 9А.

Судом встановлено, що 21.10.2022 на зазначену адресу місцезнаходження відповідача ТОВ «Тайм енд Спейс» позивачка ОСОБА_1 направила поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення заяву про звільнення з роботи з посади монтера кабельного виробництва ТОВ «Тайм енд Спейс» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, тобто висловила своє бажання щодо припинення роботи у даному Товаристві.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог шляхом надання доказів є однією з основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Надані позивачкою докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для припинення трудових відносин.

Враховуючи зазначені норми закону, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 належним чином, у визначеному законом порядку повідомила відповідача ТОВ «Тайм енд Спейс» за місцем знаходження юридичної особи про намір припинити трудові відносини та звільнитися з роботи за власним бажанням, про що 21 жовтня 2022 року направила відповідачу відповідну заяву.

У подальшому після спливу строку попередження (двох тижнів) з дня подачі зазначеної вище заяви ОСОБА_1 роботу на посаді монтера кабельного виробництва ТОВ «Тайм енд Спейс» не продовжила та вимагає розірвати укладений між нею і Товариством трудовий договір.

Проте відповідач ТОВ «Тайм енд Спейс» всупереч вимогам закону та в порушення права позивачки на припинення трудових відносин та звільнення з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням на підставі ч. 1ст.38КЗпП України жодних дій не вчинив, наказ про звільнення останньої з роботи та трудову книжку не видав.

Датою припинення трудових відносин позивачки ОСОБА_1 з ТОВ «Тайм енд Спейс» та звільнення її з роботи з посади монтера кабельного виробництва Товариства суд вважає 04 листопада 2022 року, оскільки саме вказаного дня спливає термін з дня попередження (21.10.2022) про звільнення.

Відповідач ТОВ «Тайм енд Спейс» будь-яких заперечень на позов ОСОБА_1 та доказів на спростування заявлених позивачкою вимог до суду не подав.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_1 не бажає працювати на посаді монтера кабельного виробництва ТОВ «Тайм енд Спейс», про що 21 жовтня 2022 року надіслала йому відповідну заяву, у зв`язку з відсутністю останнього за місцезнаходженням розірвати трудовий договір у визначеному законом порядку вона не має можливості з незалежних від неї причин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання припиненими її трудових відносин із ТОВ «Тайм енд Спейс» на підставі ч. 1 ст.38КЗпП України з 04 листопада 2022 року ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

Враховуючи порушення права позивачки на припинення трудового договору, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення трудових прав ОСОБА_1 , гарантованих їй Конституцією України.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

В п. 27 постанови №2Пленуму ВерховногоСуду Українивід 12.06.2009«Про застосуваннянорм цивільногопроцесуального законодавствапри розглядісправ усуді першоїінстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов переконання, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути 992,40 грн сплаченого судового збору на користь позивачки.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайм енд Спейс» (82400,Львівська область,місто Стрий,вул.Сколівська,9А; ЄДРПОУ 37831243) з 04 листопада 2022 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади монтера кабельного виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм енд Спейс» за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм енд Спейс» (82400,Львівська область,місто Стрий,вул.Сколівська,9А; ЄДРПОУ 37831243) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) сплаченого судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачкою до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Повний текст рішення складено судом 08.02.2023.

Суддя Л.В.Гула