Постанова

від 10.02.2023 по справі 331/5961/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 10.02.2023 Справа № 331/5961/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/5961/21 Головуючий у 1 інстанції: Антоненко М.В.

Провадження № 22-ц/807/400/23 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» лютого 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Кочеткової І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 вособі представника ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ветеринарної клініки «Вет-Експерт» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Ветеринарної клініки «Вет-Експерт» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що разом із дружиною ОСОБА_3 на своєму подвір`ї вони вирощують тварину та худобу для власних потреб.

Півтора року ними вирощувався кабан. 07 серпня 2021 року він з дружиною звернулися до ТОВ Ветеринарної клініки «Вет-Експерт» - відповідача по справі для проведення операції (кастрації) кабана.

На їх виклик приїхав ветеринарний лікар ОСОБА_4 , який проводив операцію, під час операції виникли ускладнення.

Після закінчення операції він передав лікарю 1300 грн., факт отримання яких лікарем не заперечується.

З метою придбання призначених лікарем для післяопераційного періоду ліків вони з дружиною поїхали у м. Запоріжжя. Повернувшись додому приблизно о 17-00 год., вони виявили, що кабан помер.

Він звертався до поліцію, однак листом № 5996/44/-18-2021 від 25 серпня 2021 року відділ поліції № 6 Запорізького РУН ГУНП в Запорізькій області повідомив, що під час перевірки було встановлено, що що в матеріалах вбачаються ознаки цивільно-правових відносин.

Відповідно до звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу № 001566 П.М./21 від 09 серпня 2021 року Регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, враховуючи дані анамнезу та патрозтину, кнур загинув від зупинки серця, внаслідок знекровлення організму. Можливо, як наслідок, після операційного ускладнення.

Вважав, що діями відповідача йому заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 9897,18 грн., з яких: витрати на проведення операції в сумі 1300 грн., вартість реалізації кабана - 8597,18 грн. (із розрахунку маси кабана 250 кг та середньої ціни реалізації свиней живих у підприємствах Запорізької області в розмірі 34 388,70 грн. за тону).

Також, діями відповідача йому була нанесена моральна шкода, в нього зіпсувався сон, підвищується артеріальний тиск, він вимушений звертатися з юридичною допомогою, витрачати час та кошти на поїздки в м. Запоріжжя, на проведення досліджень, збирання довідок. Він не зміг отримати прибуток, на який розраховував, вимушений був утилізувати кабана у зв`язку зі смертю. Він та його сім`я перенесли великий емоційний струс у зв`язку із смертю кабана. Моральну шкоду оцінив у розмірі 20 000 грн.

08 серпня 2021 року він з дружиною звернулися до відповідача з проханням надати квитанцію про оплату операції та акт виконаних робіт та перелік ліків, які були використані ветеринаром під час операції, та отримали відмову в наданні документів.

На підставі зазначеного просив стягнути з відповідача ТОВ Ветеринарної клініки «Вет-Експерт» на його користь матеріальну шкоду у розмірі 9897,18 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що єдиною причиною смерті кнура може бути лише післяопераційне ускладнення у вигляді крововтрати, в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що інших причин смерті під час розтину не виявлено, не встановлено інших пошкоджень, можливості направити труп кнура до м. Харків для проведення експертизи не було, в м. Запоріжжя немає експертів з відповідною спеціалізацією, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходів з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження неправомірних дій лікарів відповідача, які призвели до заподіяння позивачу шкоди.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Згідно з листом № 5996/44/-18-2021 від 25 серпня 2021 року відділу поліції № 6 Запорізького РУН ГУНІІ в Запорізькій області Ліщінська Ж.А. звернулась до відділу зі зверненням, яке було зареєстроване в ЖЄО за № 5755 від 07 серпня 2021 року, та під час перевірки за її зверненням було встановлено, що в матеріалах вбачаються ознаки цивільно-правових відносин (а.с. 7).

Відповідно до доповідної записки ПОГ СВГ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Правди М. при проведенні перевірки заяви ОСОБА_3 , встановлено, що заявниця просила провести перевірки з приводу смерті її свині, яка померла після проведення ветеринаром ін`єкцій та хірургічної операції.

Під час здійснення перевірки було опитано ОСОБА_3 та ветеринара ОСОБА_4 , з пояснень яких встановлено, що 07.08.2021 року о 09:00 год. ОСОБА_3 замовила послуги з операції кастрації кабана в ветеринарній клініці « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на виїзд за адресою: АДРЕСА_1 виїхав ветеринарний лікар ОСОБА_4 .

Приблизно о 10:00 годині ОСОБА_4 почав операцію, яка пройшла без зауважень та була завершена о 11:30 год., в ході якої він ввів кабану 3,2 мл. препарату «Ксілазін». На момент від`їзду лікаря тварина знаходилась у задовільному седативному стані, кровотеч не було, дихання було рівне. Факт отримання оплати в розмірі 1300 гривень лікар не заперечував.

Надалі ОСОБА_3 разом зі своїм чоловіком поїхали до м. Запоріжжя з метою закупки післяопераційних препаратів, що призначив лікар, але по поверненню приблизно о 17:00 годин вони виявили труп вищевказаної тварини.

Ліщинська вважає, що смерть настала внаслідок надання неякісних послуг ветеринарним лікарем, ОСОБА_4 стверджує, що провів операцію згідно зі стандартною інструкцією. Ветеринарна клініка стверджує, що надала всі належні документи про проведення операції і відмовляється надати будь - яку документацію про проведення вищевказаної операції повторно. Враховуючи вищевикладене, в матеріалах перевірки вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, що підлягають вирішенню в суді у приватному порядку (а.с.8-9).

Згідно з актом приймання-передачі на утилізацію продукції тваринного пошкодження від 10 серпня 2021 року Токмацька філія ДП «Укрветсанзавод» прийняла від ОСОБА_1 труп хряка масою 250 кг (а.с.13).

Відповідно до звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу № 001566 п.м./21 від 09 серпня 2021 року Регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, враховуючи дані анамнезу та патрозтину, кнур загинув від зупинки серця, внаслідок знекровлення організму. Можливо,як наслідок,після кастраційногоускладнення. Звіт підписаний директором лабораторії ОСОБА_6 , лікарем ветеринарної медицини-патоморфологом Є.В.Бурдун, в.о. завідувача патоморфологічним відділенням М.П. Кошельник (а.с.6).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові 12 грудня 2022 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-6918ск22).

Суд першої інстанції обґрунтовано виходів з того, що позивачем не надано належних доказів, на підставі яких можна було б стверджувати, що лікарем ТОВ Ветеринарної клініки «Вет-Експерт» ОСОБА_4 були вчинені неправомірні дії під час проведення операції, за наслідками яких було спричинено шкоду позивачу.

Наданий позивачем Звіт про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу № 001566 п.м./21 від 09 серпня 2021 року Регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не є конкретним, не містить висновків про те, що операція була проведена неналежним чином, не містить опису допущених лікарем порушень, які б були б в причинно-наслідковому зв`язку з наслідками цих порушень у вигляді загибелі тварини, не містить роз`яснення, які саме кастраційні ускладення були виявлені, якого характеру (об`єктивного чи суб`єктивного).

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено статтями 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статей 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як установлено статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для прийняття вказаного звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу № 001566 п.м./21 від 09 серпня 2021 року Регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів як доказу на підтвердження наявності неправомірних дій лікаря відповідача та причинно-наслідкового зв`язок між такими неправомірними діями та заподіянням шкоди.

Посилання позивача на показання свідка ОСОБА_5 , надані в судовому засіданні, про те, що інших причин смерті під час розтину не виявлено, не встановлено інших пошкоджень, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі висновки у звіті не містяться.

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги, що в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 пояснював, що не є судово-ветеринарним медичним експертом, тобто не має відповідної кваліфікації.

Будь-яких інших доказів позивачем не надано.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції за встановлених у цій справі обставин дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, не встановлено.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Приведені вапеляційній скарзідоводи зогляду навстановлені обставиниє такими,що неспростовують висновківсуду першоїінстанції тане можутьбути прийнятідо уваги,оскільки вонизводяться допереоцінки доказіві незгодиз висновкамисуду поїх оцінціта особистоготлумачення апелянтомнорм права.

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 вособі представника ОСОБА_2 залишити без змін.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2022 року у цій справі залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складений 10 лютого 2023 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: О.М. Кримська

І.В. Кочеткова