Постанова

від 10.02.2023 по справі 356/518/22

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

Номер провадження 3/356/17/23

Справа № 356/518/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2023 суддя Березанського міського суду Київської області Голік Г.К.,розглянувши матеріали адміністративної справи,що надійшли від Головного управління ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який працює керівник ТОВ «Белла-Центр», місце знаходження: вул. Адама Міцкевича, 15-А, м. Березань, Київська область,

за ч. 1ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

02.12. 2022 року посадовою особою - головним державним інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області Вакулою В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 578/10-36-07-0-21 відносно ОСОБА_1 про те, що при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Белла-Центр», місцезнаходження: 07543, м. Березань, вул. Адама Міцкевича, 15-А, акт перевірки від 02.12.2022 № 14273/1 -36-07-01-14/30965880 встановлено, що ОСОБА_2 який є керівник, вчинив правопорушення: ведення податкового обліку з порушенням, а саме порушено: п.44.1ст.44,п.187.8ст.187,п.200.4,п.200.7, п.200.8, п.200.9,п. 200.14 ст.200;Податкового кодексу України , оскільки платником заявлено суму до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку більшою на 791639грн., ніж сформувалось від`ємного значення по рядку 19Декларації та невірного визначення періоди виникнення від`ємного значення в розмірі 746 612грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в додатку 3 до декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року на суму 791636грн. , та завищено суму від`ємного значення ,що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) подекларації з податку на додану вартість за вересень 2022року на суму 746612грн..Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи , повідомлень про причини неявки та клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завданняКодексу України про адміністративні правопорушення, яким відповідно дост. 1 КУпАПє охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституції України, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Крім того,стаття 268 КУпАПне містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення застаттею 163-1 КУпАПбез обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 252,280 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а зміст постанови суду має відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

У протоколі про адміністративне правопорушення № 578/10-36-07-01-21 від 02.12.2022року, зазначається, що керівником ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163- 1 КУпАП, а саме: ведення податкового обліку з порушеннями, що призвели до завищення бюджетного відшкодування.

Протокол не містить роз`яснення, у чому конкретно полягають вчинені ОСОБА_1 порушень, які інкримінуються, а посилання на норми Податкового кодексу України не розкривають суті конкретного порушення, яке ставиться йому у провину, чим порушується його право на захист.

Із наявних матеріалів справи не вбачається, які ж саме дії /бездіяльність вчинені ним, у чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини та суті вчинення самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому вони полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.

З огляду на встановлені вище обставини протоколи про адміністративне правопорушення не містять викладення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 163-1 КУпАП із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення, її винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 254 КУпАП передбачає, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За змістом ч. 2 ст. 256 КУпАП у разі, якщо особу, яка притягується до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення встановлено, особою, яка склала протокол, мають бути вжиті належні, можливі та достатні заходи для забезпечення присутності особи, яка притягується до відповідальності при складанні протоколу.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що особа порушника на час складання протоколу була встановлена, про що зазначено в протоколі, проте складання протоколу відбулося без особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення № 578/10-36-07-01-21 від 02.12.2022року зазначеним вимогам не відповідає. Так, складений протокол, крім посади та місця роботи, не містить відомостей про особу, що притягується до адміністративної відповідальності, а саме - відсутні дата народження та адреса його реєстрації та/або проживання,

Як зазначено в протоколі, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з`явилась для складання та підписання протоколу, протокол підписаний уповноваженою особою.

Між тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що ОСОБА_3 викликався для складання та підписання протоколу. Тим більше, протокол складено у день складення Акту документальної позапланової виїзної перевірки у м.Березань.

Крім того, відповідно до п. 200.7. ст. 207 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи з викладеного, датою вчинення порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку в декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року є дата подання декларації з податку на додану вартість до контролюючого органу. Вказане правопорушення не є триваючим.

Окрім вищезазначеного, 02.12.2022 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БЕЛЛА ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 30965880) складено акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Вказаний акт перевірки став підставою для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення № 578/10-36-07-01-21 від 02.12.2022.

Із метою дотримання балансу між публічними і приватними інтересами, у тому числі дотримання прав платників податків на захист своїх прав та інтересів, Податковим кодексом України встановлено умови та порядок оформлення результатів перевірок, а також прийняття контролюючими органами рішень та їх узгодження.

Викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі собою такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків. Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

У Постановах Верховного Суд від 20.11.2018 у справі № 9901/633/18, від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі N9901/497/18, від 20.03.2019 по справі №810/5854/14, від 10.09.2013 у справі №21-237а13, від 27.03.2018 у справі №813/2524/17, від 10.05.2018 у справі № 811/119/13-а, від 09.08.2018 у справі № 826/5302/14 та відповідно до правової позиції, викладеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/81 1/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обгрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.

Пункт 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України наділяє платника правом подати заперечення, додаткові документи і пояснення у разі, якщо він не погоджується з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, які можуть бути подані протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.

Як вбачається із наявних у справі документів, акт перевірки суб`єкта господарювання, і протокол про адміністративне правопорушення складені в один день, тобто, навіть без очікування спливу строку регламентованого п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, на подачу відповідних заперечень і пояснень на акт.

Акт складено у двох примірниках, який не підписано особами відповідальними за фінансовогосподарську діяльність вказаної юридичної особи .

Матеріали справи не містять складеного та узгодженого податкового повідомлення-рішення, яке може створювати для платника будь-яких наслідків. Отже, Актт не породжує жодних правових наслідків, а є лише підставою для прийняття податкових повідомлень рішень.

Таким чином, до закінчення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо того, що висновки Акту перевірки мали наслідком для платника податків вжиття юридично-значимих дій, в тому числі складення та узгодження податкового-повідомлення рішення.

Отже, Акт перевірки не є належним і допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

На підставі вищевикладеного, при наяності вищевказаних обставин, порушення процедури складення протоколу, суд дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю, відповідно до вимог ст. 247 КУпАП, у зв`язку відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно з п.1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутні події і склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, ст.284,285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Г. К. Голік