Ухвала

від 06.02.2023 по справі 359/1223/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/1223/23

Провадження №2/359/1127/2023

УХВАЛА

06 лютого 2023 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Чирка С.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Господар», про відшкодування збитків

ВСТАНОВИВ:

У лютому позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача на його користь збитки, у розмірі 2160000 грн., що еквівалент 53400 дол. США, за невиконання зобов`язань відповідно до Договору про сплату пайових внесків, щодо купівлі квартири у багатоквартирному будинку.

Суд, дослідивши позовну заяву з доданими до неї документами, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Статтею 181 ЦК України визначено, що до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом позову у даній справі є неналежне виконання умов договору про сплату пайових внесків, щодо купівлі квартири.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 7 липня 2020 року (справа № 910/10647/18) у питанні щодо застосування спірних правовідносинах, пов`язаних з визнанням недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, дійшла, зокрема, таких висновків: нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного процесуального закону виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так й інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18).

У постанові від 16.02.2021 по справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Отже, оскільки у даній справі спір стосується щодо неналежного виконання умов договору про сплату пайових внесків, щодо купівлі квартири вважаю, що вказаний позов має розглядатися судом за місцем знаходження нерухомого майна, за правилами виключної підсудності.

Таким чином, оскільки квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., знаходиться в межах територіальної юрисдикції (підсудності) Личаківського районного суду м. Львова, тому даний позов підлягає передачі на розгляд до Личаківського районного суду м. Львова, що розташований за адресою: 79007, вулиця Богдана Лепкого, 16, м. Львів.

З положень частини дев`ятої статті 187 ЦПК України вбачається, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 23, 27, 30-32, 187, 261, 354 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Господар», про відшкодування збитків передати на розгляд до Личаківського районного суду м. Львова (79007, вулиця Богдана Лепкого, 16, Львів, Львівська область).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Чирка С.С.