Рішення

від 25.11.2022 по справі 760/6468/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/6468/22

2/760/7817/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Митрофанової А.О.,

при секретарі Костюк В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Солом`янської районної державної адміністрації у м. Києві про відшкодування майнової шкоди, заподіяної залиттям квартири та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулись до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної залиттям квартири та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 24.01.2001 року. Поверхом вище, у квартирі АДРЕСА_2 проживає відповідач ОСОБА_3 .

З вересня 2021 року по 12.11.2021 року кухню та туалет квартири позивачів було затоплено відповідачем, про що було складено акт комісії, що затверджений начальником ЖЕД - 903. Актом встановлено, що ймовірною причиною залиття квартири стало пошкодження каналізаційного трійника для водовідведення з вищерозташованої квартири, у зв`язку з чим позивачам було завдано майнову шкоду, внаслідок чого квартира потребує поточного ремонту.

Позивачі звернулись до суду з позовом про стягнення з відповідача на їх користь суми матеріальної шкоди, заподіяної майну в результаті залиття квартири - у розмірі 12 100 грн. (на кожного у рівних частках), витрат на відшкодування сплаченої вартості проведення незалежної оцінки заподіяної шкоди, спричиненої залиттям квартири - 3 000 грн., судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за подання позовної заяви. Просили суд зобов`язати відповідача здійснити ремонт пошкодженого каналізаційного трійника для водовідведення та інших частин системи каналізації та водовідведення, що знаходяться в квартирі АДРЕСА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2022 року для розгляду справи визначено головуючого суддю Митрофанову А.О.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 23 червня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копія ухвали суду разом з копією позовної заяви та додатків до неї направлялись відповідачу за місцем його реєстрації. До суду повернулось зворотне повідомлення про отримання відповідачем поштового відправлення 05.09.2022 року, отже відповідач повідомлений належним чином.

Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від третьої особи письмових пояснень на позов до суду не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасники справи в судове засідання не викликались.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 24 січня 2001 року відділом приватизації державного житла Залізничного району м. Києва та свідоцтвами про право на спадщину за законом від 14.10.2008 року. (а.с. 12-15)

За даними технічної характеристики квартира за адресою: АДРЕСА_1 , жилою площею 29.7 кв.м. та складається з двох кімнат 14.9 кв.м. та 14.8 кв.м., кухні - 7.7 кв.м., ванної кімнати - 2.0 кв.м., вбиральні - 0.9 кв.м., коридору - 5.0 кв.м., балконом - 0.8 кв.м. Загальна площа квартири - 46.1 кв.м. (а.с. 32-33)

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12.09.2008 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною та встановлено над нею опіку, опікуном призначено ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту акту від 12.11.2021 року, затверджений Начальником ЖЕД -903 Чернишенко Л. , вбачається, що комісія у складі майстра технічної дільниці ОСОБА_5 , майстра ремонтної дільниці ОСОБА_6 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_7 склали акт щодо залиття квартири АДРЕСА_1 . Залиття квартири сталося з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 . Комісійним обстеженням 12.11.2021 року встановлено вологі сліди залиття: кухня, стеля - 1м2 (шпалери), стіна - 1,5м2 (шпалери), туалет, стеля -1,2м2 (шпалери), стіна -1,5м2 (шпалери). Ймовірною причиною залиття квартири АДРЕСА_1 вищезазначеного житлового будинку є пошкодження каналізаційного трійника для водовідведення з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 . Детально обстежити каналізаційний трійник не видається можливим так, як доступ до стоякових трубопроводів ХВП ГВП та водовідведення закладено личкувальною плиткою.(а.с. 17)

Інших даних (акту) щодо встановлення причини залиття квартири позивача та визначення пошкоджень квартири, внаслідок її залиття, суду не надано.

08 лютого 2022 року між позивачем ОСОБА_2 та ПП «Експертзабезпечення» укладено договір № 1356 на проведення незалежної оцінки, а саме права вимоги відшкодування матеріальних витрат понесених внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 50)

Вартість проведення даного дослідження складає 3 000,00 грн. (а.с. 51-52)

Згідно з висновком експерта від 09.02.2022 року за результатами проведеної оцінки відновної вартості майна встановлено, що розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщень квартири за адресою: АДРЕСА_1 , станом на момент проведення експертизи становить 12 100,00 грн. (а.с. 18-49)

Суд, оцінюючи вказані докази, бере до уваги, що статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз`яснено у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже системний аналіз норм чинного законодавства щодо відшкодування шкоди свідчить про те, що предметом доказування у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, є обставини щодо факту залиття квартири, особи-завдавача шкоди, причинного зв`язку між діями завдавача та наслідками у виді шкоди, вини завдавача шкоди у завданні збитків, розміру збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 927/11207 (далі - «Правила»), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). У додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; дата аварії, її характер та причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття та про обсяг робіт для усунення його наслідків.

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 р. № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної особи є обов`язковою.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії.

Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної сторони не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи - прізвище, ім`я, по батькові - підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

З наведеного слідує, що на підтвердження позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивачі повинні надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт залиття їх квартири з вини відповідача, зокрема, комісійний акт, який складено із додержанням вищевказаних вимог Правил, у якому містяться відомості про факт залиття, винну особу, причини залиття, завдані пошкодження та обсяг робіт для їх усунення.

Разом з цим, наданий позивачами Акт від 12.11.2021 року не містить відомостей про дату аварії, а також висновків про винну особу та обсяги робіт, необхідні для усунення наслідків залиття; в актах відсутні відомості про обстеження квартири відповідача, хоча саме технічну несправність сантехнічного обладнання, встановленого в цій квартирі, комісія визнала причиною аварій.

Не вказано в актах і про присутність під час їх складання заінтересованих осіб з боку винної та потерпілої сторони, а також відсутні відомості про відмову відповідача від підпису складеного акту.

Зі змісту Акту від 12.11.2021 року слідує, що ймовірною причиною залиття квартири позивачів вищезазначеного житлового будинку є пошкодження каналізаційного трійника для водовідведення з вищерозташованої квартири, детально обстежити каналізаційний трійник не видається можливим так, як доступ до стоякових трубопроводів ХВП ГВП та водовідведення закладено личкувальною плиткою, втім в акті не зазначено анкетні дані цього мешканця, не вказано про його участь в обстеженні квартири позивачів чи квартири відповідача, відсутній і підпис цієї особи під актом комісійного обстеження.

Докази того, що відповідач був належним чином повідомлений про дату комісійного обстеження, але відмовився прийняти в ньому участі або не надав доступу до своєї квартири чи відмовився підписати складені комісією акти в матеріалах справи відсутні.

Крім того, матеріали справи не містять відповідних документів, що підтверджують право власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 за відповідачем.

Отже матеріалами справи підтверджено, що комісійне обстеження та складання відповідного акту проведено без участі відповідача та без його належного інформування про проведення комісійного обстеження, а також без обстеження квартири відповідача.

У зв`язку з цим суд вважає акт від 12 листопада 2021 року не належним доказом наявності вини відповідача у залитті квартири позивачів, оскільки комісія провела огляд пошкоджень лише в приміщенні квартири позивачів та не оглянула квартиру відповідача, зробивши при цьому висновки, що ймовірною причиною залиття квартири позивачів було пошкодження каналізаційного трійника для водовідведення з вище розташованої квартири.

Крім того в цьому акті відсутні висновки комісії про особу, що заподіяла шкоду, обсяг робіт, необхідний для усунення наслідків залиття.

Дослідивши вказані документи, враховуючи норми чинного законодавства та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2018 року у справі № 2-1974/11, суд приходить до висновку, що акт від 12.11.2021 року не може бути належним та допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.

Інших доказів неправомірності дій відповідача щодо залиття належної позивачам квартири матеріали справи не містять.

Стосовно звіту від 09 лютого 2022 року, поданого позивачами для підтвердження розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям їх квартири, то при визначенні величини збитку, нанесеного нерухомому майну, що належить позивачам, оцінювачем ОСОБА_8 були використані акт комісійного обстеження, складений працівниками ЖЕД-903 12 листопада 2021 року, що не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди, оскільки складений з порушенням Правил.

Доказів того, що пошкодження майна, відображені у звіті від 09.02.2022 року виникли по вині відповідача суду не надано.

За таких обставин, наданий позивачами звіт не може достовірно підтверджувати розміру матеріальної шкоди, завданої позивачам. Інших доказів, які б підтверджували вартість ремонтно-відновлювальних робіт, розмір фактично понесених позивачами витрат на усунення пошкоджень майна, суду не надано.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів неправомірних дій відповідача щодо залиття квартири позивачів, як не доведено як факту спричинення позивачам матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири по вині відповідача, а також розміру цієї шкоди.

За таких підстав, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, у зв`язку з недоведеністю вимог.

Що стосується позовної вимоги позивачів про зобов`язання відповідача здійснити ремонт каналізаційного трійника для водовідведення та інших частин системи каналізації та водовідведення, що знаходяться у його квартирі, суд зазначає наступне.

Позивачі як власники квартири, встановлену в акті можливу причину такого залиття, а саме пошкодження каналізаційного трійника для водовідведення в квартирі відповідача не довели.

Враховуючи, що детально обстежити каналізаційний трійник не видалось за можливе, оскільки доступ до стоякових трубопроводів ХВП ГВП та водовідведення закладено личкувальною плиткою та знаходження зазначеного трійника у квартирі відповідача, що є його власністю, який сам здійснює свої зобов`язання щодо ремонту свого майна, тому суд доходить висновку, що відсутні підстави для задоволення цієї вимоги.

Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Солом`янської районної державної адміністрації у м. Києві про відшкодування майнової шкоди, заподіяної залиттям квартири та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Митрофанова