Рішення

від 10.02.2023 по справі 280/6717/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 лютого 2023 року (10:00)Справа № 280/6717/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вишгородської міської ради (07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 04054866) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2022 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Вишгородської міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.06.2022 № 18/80 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:247:0246, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;

зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:247:0246, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.

відстрочити виконання рішення, в частині зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту, до закінчення воєнного стану;

стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 по справі №320/1303/21 позов задоволено частково, зокрема, судом визнано протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язано Вишгородську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної. На виконання вказаного рішення, відповідачем 30.06.2022 винесено рішення №18/80, згідно якого відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Підставою для відмови стало, як на думку відповідача, невідповідність місцю розташування об`єкта вимогам затвердженої містобудівної документації. Позивач зазначає, що єдиним аргументом відмови є той факт, що на думку відповідача бажана земельна ділянка не відповідає містобудівної документації. Рішення №18/80, на думку позивача, належним чином не вмотивовано, оскільки не містить правового обґрунтування, положень законів, не містить обґрунтованих належних обставин, що слугували підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою, у зв`язку з чим рішення №8/80 не є належною відмовою і такою яка відповідає вимогам закону, що в свою чергу вказує на її незаконність. Зазначає, що у відповідача відсутні будь-які можливості встановити точне місцезнаходження земельної ділянки. Вказує, що місцезнаходження земельної ділянки може встановити інженер-землепідрядник, шляхом виходу до ділянки і застосуванням приладів, розробивши проект-землеустрою, який в подальшому відповідач буде розглядувати і приймати рішення про його затвердження і надання ділянки у власність. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 19.12.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

09.01.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№1199), в якому зазначає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вказує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі № 320/1303/21 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:247:0246, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти; зобов`язано Вишгородську міську раду на найближчому пленарному засіданні Вишгородської міської ради розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:247:0246, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти та прийняти відповідне рішення згідно із ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду. На виконання вказаного рішення, повторно розглянувши звернення ОСОБА_1 , інші подані документи, Вишгородською міською радою VIII скликання прийняте рішення №18/80 від 30.06.2022 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ». Згідно наданих позивачем графічних матеріалів з бажаним місцем розташування земельної ділянки (фрагменту із публічної кадастрової карти України з нанесеними на неї межами земельної ділянки), було встановлено, що земельна ділянка, яка розглядалася, як можлива для надання у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у відповідності до плану зонування території м. Вишгород, затвердженого на сесії Бєлгородської міської ради від 28.01.2016 № 5/11 розташована в рекреаційній зоні озеленених територій загального користування Р-3. В межах даної зони не передбачено відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва. Отже, оскаржуване позивачем рішення прийняте у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки містобудівній документації, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі №320/1303/21 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, адміністративний позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:247:0246, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;

зобов`язано Вишгородську міську раду на найближчому пленарному засіданні Вишгородської міської ради розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:247:0246, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти та прийняти відповідне рішення згідно із ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 №320/1303/21, повторно розглянувши звернення ОСОБА_1 , Вишгородською міською радою VIII скликання прийняте рішення № 18/80 від 30.06.2022 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ».

Вказане рішення вмотивоване невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам затвердженої містобудівної документації.

Не погоджуючись із рішенням № 18/80 від 30.06.2022, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 цієї норми передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення вмотивоване невідповідністю місця розташування запитуваної позивачем земельної ділянки вимогам затвердженої містобудівної документації.

Із наданих до матеріалів справи графічних матеріалів з бажаним місцем розташування запитуваної земельної ділянки, вбачається, що земельна ділянка, у відповідності до плану зонування території м. Вишгород, затвердженого на сесії Вишгородської міської ради від 28.01.2016 №5/11 розташована в рекреаційній зоні озеленених територій загального користування Р-3 (а.с.46).

Статтею 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За правилами частин 1, 2 статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до статей 50, 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Частиною 3 статті 52 ЗК України передбачено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, яка визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Згідно з цією Класифікацією землі рекреаційного призначення (земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації) використовуються за таким функціональним призначенням: 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; 07.02 - для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту; 07.03 - для індивідуального дачного будівництва; 07.04 - для колективного дачного будівництва; 07.05 - для цілей підрозділів 07.01-07.04 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про основи містобудування», містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Розробка містобудівної документації здійснюється проектними організаціями, іншими юридичними особами, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, що видаються в порядку, встановленому законодавством.

Види, склад, порядок розробки та затвердження містобудівної документації визначаються законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про основи містобудування», до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

За визначенням, наведеними у пунктах 2, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Статтею 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території. Перелік зазначених параметрів визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту.

За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Частиною 4 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Так, відповідно до Витягу з містобудівної документації Плану зонування території міста Вишгорода, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради №5/11 від 28.01.2016, запитувана позивачем земельна ділянка розташована в межах рекреаційної зони озеленених територій загального користування Р-3 (а.с.46).

Рекреаційні зони озеленених територій загального користування Р-3 призначаються для повсякденного відпочинку населення і включають парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми.

Отже, оскільки обрана позивачем земельна ділянка розташована у рекреаційній зоні Р-3, тож за своїм функціональним призначенням не може використовуватися для обраних позивачем цілей (будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), тому, відповідно, не може бути передана позивачу у власність.

За таких обставин, беручи до уваги ту обставину, що спірна земельна ділянка, на яку претендує позивач з знаходиться в рекреаційній зоні, то, відповідно, оскаржуване рішення №18/80 від 30.06.2022 є вмотивованим в частині не відповідності місця розташування земельної ділянки вимогам затвердженої містобудівної документації.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому, в задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вишгородської міської ради (07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 04054866) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.02.2023.

Суддя Ю.В. Калашник