Рішення

від 10.02.2023 по справі 320/17322/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2023 року м. Київ № 320/17322/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренет 17» до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренет 17» (далі також позивач, ТОВ «Ренет 17», Товариство) з позовом до Державної податкової служби України (далі також відповідач, ДПС України), в якому позивач просив суд: зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію наступних податкових накладних: № 335 від 20.08.2021 № 336 від 20.08.2021, № 337 від 20.08.2021, № 352 від 21.08.2021, № 353 від 21.08.2021, № 354 від 21.08.2021, № 355 від 21.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з дати їх подання.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідач безпідставно відмовив у прийнятті 31.08.2021 та 15.09.2021 податкових накладних ТОВ «Ренет 17» для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки їх надіслано за підписом повноважного директора товариства. При цьому, на момент отримання ДПС України цих податкових накладних позивачем була дотримана встановлена чинним законодавством процедура щодо державної реєстрації змін про керівника юридичної особи, а також оформлено і зареєстровано кваліфікований сертифікат відкритого ключа для новопризначеного директора товариства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 відкрито провадження у справі № 320/17322/21 за вказаним позовом та дану справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, та у справі призначено судове засідання.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог повністю. Свої заперечення проти позову відповідач мотивує наступним: ДПС України правомірно відмовило ТОВ «Ренет 17» у реєстрації у Реєстрі перелічених у позові податкових накладних, оскільки такі надіслані податкові накладні були підписані кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1 , який набув статусу суб`єкта електронного документообігу лише з 28.08.2021. Натомість на дату складання податкових накладних (тобто, 20.08.2021 і 21.08.2021) особою, уповноваженою на їх підписання від імені Товариства була ОСОБА_2 .

Ухавлою Київського окружного адміністративного від 13.06.2022 судом задоволено заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено судове засідання на 04.07.2022.

У призначене на 04.07.2022 судове засідання відповідач не зв`зок в режимі відеоконференції не вийшов. Від відповідача будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про здійснення подальшого розгляду цієї справи в порядку письмового провадження, без участі представника товариства. У зв?язку з цим судом, відповідно до ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані учасниками справи документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За змістом долученої до матеріалів позову копії витягу з Єдиного Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (сформованого станом на 28.08.2021), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренет 17» (код ЄДРПОУ 41378498) зареєстровано у названому Реєстрі як юидичну особу 07.06.2017. Єдиним засновником (учасником) ТОВ «Ренет 17» значиться ОСОБА_2 .

19.08.2021 одноособовим учасником ТОВ «Ренет 17» ОСОБА_2 прийнято рішення за № 1/21 про наступне: 1) звільнити з посади директора ОСОБА_2 з 20.08.2021; 2) призначити на посаду директора ОСОБА_1 з 21.08.2021; 3) здійснити державну реєстрацію відповідних змін згідно чинного законодавства України. Дане рішення одноособового учасника ТОВ «Ренет 17» за № 1/21 від 19.08.2021 про зміну директора Товариства було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. 19.08.2021.

26.08.2021 вказаним приватним нотаріусом проведено державну реєстрацію та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис за № 1003391070004017602 про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи (ТОВ «Ренет 17»).

Також з текстів поданих представником позивача разом із позовом роздруківок електронних повідомлень про набуття статусу суб`єкта електронного документообігу/припинення електронного документообігу та квитанцій № 2, отриманих ТОВ «Ренет 17» від центрального порталу прийому звітності ДПС України, вбачається, що з 26.08.2021 було припинено електронний документообіг між платником (ТОВ «Ренет 17») і контролюючим органом на підставі абз. 6 п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (тобто, у зв`язку із отриманням контролючим органом інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків), а з 30.08.2021 ТОВ «Ренет 17» набуло знову статусу суб`єкта електронного документообігу відповідно до абз. 3 п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (а саме, за змістом наведеної норми Кодексу, платник податків стає суб`єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»).

У подальшому, ТОВ «Ренет 17» надіслало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладні наступні електронні податкові накладні: № 335 від 20.08.2021 № 336 від 20.08.2021, № 337 від 20.08.2021, № 352 від 21.08.2021, № 353 від 21.08.2021, № 354 від 21.08.2021, № 355 від 21.08.2021. Всі вказані податкові накладні були підписан від імені ТОВ «Ренет 17» Володимиром Чурпій, як посадовою (уповноваженою) особою товариства.

Однак, згідно з інформацією, зазначеною у квитанціях від 31.08.2021 та 15.09.2021 за № 1 перелічені вище податкові накладні не були прийняті з наступних причин:

- «Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - кваліфікований електронний підпис особи 2730512392 ОСОБА_3 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної», - щодо податкових накладних, датованих 21.08.2021

- «Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що посвідчила податкову накладну (2730512392 Володимир Чурпій)», - щодо податкових накладних, датованих 20.08.2021.

Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абз. 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із приписами абз. 1, 5, 9, 10, 12 і 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абз. 22 п. 201.10 ст. 201 ПК України), а саме, такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 (в останній чиній редакції), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За змістом п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд встановив, що за наслідком перевірки надісланих ТОВ «Ренет 17» 31.08.2021 податкових накладних від 21.08.2021 за №№ 352, 353, 354 і № 355 були сформовані квитанції від 31.08.2021, в яких зазначено: документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - кваліфікований електронний підпис особи 2730512392 ОСОБА_3 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної.

Водночас за наслідком перевірки надісланих ТОВ «Ренет 17» 15.09.2021 податкових накладних від 20.08.2021 за №№ 335, 336 і № 337 були сформовані квитанції від 15.09.2021, в яких зазначено: документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що посвідчила податкову накладну (2730512392 ОСОБА_3 ).

У контексті наведених обставин суд враховує, що за правилами встановленими статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

З наведених у ст. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначень вбачається, що суб`єктами електронного документообігу є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов`язків у процесі електронного документообігу.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, який визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби- України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (далі - Порядок).

Пунктами 1-7 розд. ІІ наведеного Порядку передбачено, що суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги";

перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

23.04.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 378 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Цією Постановою було викладено в новій редакції порядок накладання підпису на податкові накладні: « 10. До Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку».

Як свідчать наявні у справі матеріали, перелічені вище податкові накладні від 20.08.2021 були складені у час, коли директором ТОВ «Ренет 17» значилася ще ОСОБА_2 , а податкові накладні від 21.08.2021 вже на час виконання повноважень директора Товариства новопризначеним ОСОБА_1 . При цьому, всі зазначені податкові накладні були підписані та направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних керівником Чурпій Володимирем Івановичем вже після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про зміну директора ТОВ «Ренет 17» (а саме з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 ), отриманням названою особою права на підписання від імені товариства електронних документів та, відповідно набуття ТОВ «Ренет 17» статусу суб`єкта електронного документообігу (про що свідчать надані позивачем відповідні роздруківки електронних повідомлень з центрального порталу прийому звітності ДПС України).

Згідно із п. 1 розд. III Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.

Таким чином, платником податків (ТОВ «Ренет 17») були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Дані обставини відповідачем в ході судового розгляду цієї справи не були спростовані, як і не заперечується той факт, що на час направлення перелічених у тексті цього рішення податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (тобто, станом на 31.08.2021 і 15.09.2021), новий директор ТОВ «Ренет 17» Чурпій В.І. мав чинний кваліфікований електронний підпис.

В той же час, фактично позиція ДПС України полягає у тому, що новий керівник не може підписати такі документи, оскільки діє в рамках іншого договору (договорів про електронний документообіг), дата набрання чинності якого відрізняється від дат створення електронних документів (податкових накладних), та ніяким чином не ідентифікує посадову (уповноважену) особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, фактично позиція відповідача полягає у тому, що створити та подати електронний документ (податкову накладну) має право лише той керівник платника податку, за участі якого відбувалась господарська операція.

З такою позицією відповідача суд не може погодитися з огляду на те, що Податковий кодекс України відрізняє подію виникнення обов`язку скласти податкову накладну від події зареєструвати податкову накладну. Такі події не збігаються в часі їх виникнення. Так, у першому випадку момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну виникає за першою подією у відповідності до вимог положень ст. 187 ПК України, а подія зареєструвати податкову накладну протягом часу, зазначено в абз.14 - 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Протягом проміжку часу між вказаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку так і в особі, яка є керівником платника податку. При цьому, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов`язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.

Такі висновки суду не суперечать правовим висновкам Шостого апеляційного адміністративного суду, наведених ним у постановах від 12.01.2023 у справі № 320/1366/22, від 23.01.2023 у справі № 320/16798/21, від 25.01.2023 у справі № 320/1373/22, від 25.01.2023 у справі № 320/1411/22 за результатами розгляду аналогічних податкових спорів.

Отже, враховуючи все наведене, суд дійшов висновку про протиправність дій ДПС України щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних від 21.08.2021 за №№ 352, 353, 354 і № 355, які ТОВ «Ренет 17» подало на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 31.08.2021, та податкових накладних від 20.08.2021 за №№ 335, 336 і № 337, які Товариство подало на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 15.09.2021.

Зі змісту прохальної частини поданого позову вбачається, що позивачем з мотиву протиправності відмов відповідача у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних позивача, були заявлені лише вимоги зобов`язального характеру.

У контексті з наведеним суд звертаєу увагу позивача на наступне. Відповідно до змісту ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За містом норм ч.ч. 1, 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Системний аналіз наведених процесуальних норм дає суду підстави для висновку, що для прийняття рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії суд повинен встановити факт вчинення таким суб`єктом владних поноважень рішень (дій) або допущення бездіяльності стосовно позивача, та констатувати їх протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача. Тобто, суд має попередньо визнати відповідні рішення (дії, бездіяльність) відповідача-суб`єкта владних повноважень протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 цієї ж статті Кодексу).

При цьому, у зазначеній частині статті 9 Кодексу передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на все наведене у сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог для забезпечення ефективного захисту прав та інтересів позивача шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ДПС України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних надіслані ТОВ «Ренет 17» податкових накладних від 20.08.2021 за №№ 335, 336 і № 337 та від 21.08.2021 за №№ 352, 353, 354 і № 355.

Стосовно правомірності заявлених позивачем вимог про зобов`язання відповідача зареєструвати вказані податкові накладні в Реєстрі, суд зазначає наступне.

З системного аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання дій протиправними, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням встановлених судом в ході розгляду цієї справи обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію вказаних вище податкових накладних позивача виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 20.08.2021 за №№ 335, 336 і № 337 та від 21.08.2021 за №№ 352, 353, 354 і № 355, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 ПК України, а згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати перелічені вище податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх подання.

Згідно з положеннями ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності вчинених ним дій.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача зобов`язального характеру є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1 ст. 244 зазначеного Кодексу).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за результатами розгляд цієї справи суд виходив з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень від 07.12.2021 № 3971 та від 21.01.2022 № 4049 ТОВ «Ренет 17» під час звернення до суду із цим адміністративним позовом сплатило судовий збір у загальній сумі 15 890,00 грн. Враховуючи обсяг заявлених та задоволених позовних вимог суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрат по оплаті судового збору в зазначеному розмірі коштів повністю.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних надіслані Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренет 17» податкові накладні від 20.08.2021 за №№ 335, 336 і № 337 та від 21.08.2021 за №№ 352, 353, 354 і № 355.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренет 17» від 21.08.2021 за №№ 352, 353, 354 і № 355, що були подані ним 31.08.2021, та податкові накладні від 20.08.2021 за №№ 335, 336 і № 337, що були подані ним 15.09.2021, - датами їх подання.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренет 17» (код ЄДРПОУ 41378498, адреса: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, 1) понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 15890,00 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.