Постанова від 31.01.2023 по справі 340/1584/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2023 року м. Дніпросправа № 340/1584/20Суддя І інстанції Черниш О.А.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Ліненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Алеко» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ фірма «Алеко» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому, з урахуванням уточнень просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00000241412 від 11.06.2019 року повністю, а податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00000251412 від 11.06.2019 року частково, а саме в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 10 366 755 грн., із яких 8 293 586 грн. - податкове зобов`язання, 2 073 369 грн. штрафна (фінансова ) санкція.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій із зазначеними в акті перевірки контрагентами, враховуючи той факт що податковим органом не було взято до уваги наявність усіх первинних документів що підтверджують реальність вказаних операцій. Крім того позивач не може нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ГУ ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує на нереальність господарських операцій , що зафіксовані у акті перевірки, оскільки контрагенти-постачальники не мали можливості виконати умови складених договорів щодо надання документів на поставку ПММ та бітуму на адресу позивача в зв`язку з тим, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних відсутнє придбання у ланцюгу постачання інших контрагентів-постачальників ідентичного товару, а також відсутні необхідні трудові ресурси, основні фонди, виробничі потужності, транспортні засоби, що свідчить про неможливість здійснювати фінансову господарську діяльність контрагентами-постачальниками. В ході проведення перевірки платником надано сертифікати, які не відповідають ідентифікації товаровиробника продукції, що не дає можливості визначити походження такої продукції.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ фірма «Алеко» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ГУ ДПС у Кіровоградській області підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ фірма «Алеко» надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом у березні - квітні 2019 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ фірми «Алеко» з питань достовірності, повноти, нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, та з питання правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2018 року

За результатами перевірки складено акт №14/11-28-14-11/20641422 від 22.04.2019 року. (а.с. 30 - 156, т.1), яким встановлено зокрема такі порушення:

1) пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, п.5, 7, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 10 432 588 грн., в тому числі за 2016 рік у сумі 934 272 грн., за 2017 рік у сумі 1 796 601 грн. (1 квартал 2017 року 170 551 грн., 2 квартал 2017 року 851 940 грн., 3 квартал 2017 року 451 542 грн., 4 квартал 2017 року 322 568 грн.), за 2018 рік у сумі 7 701 715 грн. (1 квартал 2018 року 286 080 грн., 2 квартал 2018 року 111 8317 грн., 3 квартал 2018 року 3 051 339 грн., 4 квартал 2018 року 3 245 979 грн.);

2) п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.192.1, ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму ПДВ в розмірі 8 363 049 грн., у т.ч.: листопад 2016 року - 123 302 грн., грудень 2016 року - 741 765 грн., березень 2017 року - 157 918 грн.; квітень 2017 року - 226 188 грн., травень 2017 року - 150 593 грн., червень 2017 року - 412 052 грн., липень 2017 року - 418 094 грн., жовтень 2017 року - 141 634 грн., за листопад 2017 року - 78 471 грн., грудень 2017 року - 78 569 грн., січень 2018 року - 227 617 грн., лютий 2018 року - 37 272 грн., квітень 2018 року - 295 301 грн., травень 2018 року - 358 788 грн., червень 2018 року - 381 390 грн., липень 2018 року - 952 240 грн., серпень 2018 року - 531 706 грн., вересень 2018 року - 569 797 грн., жовтень 2018 року - 575 939 грн., листопад 2018 року - 736 662 грн., грудень 2018 року - 1 101 216 грн.

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №00000241412 від 11.06.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 13 040 735 грн., із яких 10 432 588 грн. - податкове зобов`язання, 2 608 147 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 25, т.1);

- форми «Р» №00000251412 від 11.06.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10 453 811 грн., із яких 8 363 049 грн. - податкове зобов`язання, 2 090 762 грн. штрафні (фінансові) санкції. (а.с. 26, т.1)

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Позивач не заперечує виявлених порушень в частині завищення податкового кредиту на суму 68 362 грн. та заниження податкового зобов`язання з ПДВ на 1101, 42 грн., які призвели до донарахування грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 69 463 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов`язання (17 366 грн.) у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №00000251412 від 11.06.2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивач мав господарські операції з контрагентами-постачальниками ТОВ «Аргон-2015», ТОВ «Юж-Тех», ТОВ «Смарт Трейдін», ТОВ «Апард Трейд», ПП «Прем`єра Південь», ТОВ «ВКФ «Марка+», ТОВ «Вег», ТОВ «Лайкдей», а також покупцями ПП «Артан» та ПП «Техбудіндустрія».

Так 16.11.2016 року позивач уклав договір купівлі продажу №1611/16-01 з ТОВ «Аргон-2015». На виконання умов цього договору ТОВ «Аргон-2015» у листопаді 2016 року передало позивачу товар (фракцію газойлево-гудронову легку) на загальну суму 715710,64 грн., у т.ч. ПДВ 119 285,11 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Повна оплата позивачем за товар проведена у безготівковій формі. (а.с. 157 - 167, т.1)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ «Аргон-2015», позивач включив до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року 119 285 грн.

Взаємовідносини з ТОВ «Юж-Тех», оформлені договором поставки №1/0712 від 07.12.2016 року. На виконання умов цього договору ТОВ «Юж-Тех» у грудні 2016 року, березні - липні 2017 року відвантажило позивачу товар (бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90), а також надало послуги зі зберігання та розігріву бітуму на загальну суму 8 694 180,58 грн., у т.ч. ПДВ 1 449 030,10 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних а постачання послуг складанням відповідного акту. Перевезення нафтопродуктів підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Розрахунки між сторонами проведені у безготівковій формі частково, на суму 8 287 897, 17 грн. (а.с. 168 - 250, т.1; а.с. 1 - 107, т.2)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Юж-Тех" позивач включив до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за листопад 2016 року 4017 грн., грудень 2016 року 469682 грн., за березень 2017 року 157918 грн., за квітень 2017 року 148 080 грн., за травень 2017 року 109 693 грн., за червень 2017 року 412 052 грн., за липень 2017 року 108383 грн.

Господарські операції позивача з ТОВ «Смарт Трейдін» (з 06.08.2020 року змінило найменування на ТОВ «Блакитна Стрічка») оформлені договором поставки нафтопродуктів №СТ14/12-16 від 14.12.2016 року. На виконання умов цього договору ТОВ «Смарт Трейдін» у грудні 2016 року, травні, липні та грудні 2017 року, а також у травні 2018 року поставило позивачу товар (бітум нафтовий дорожній) на загальну суму 4 249 842,52 грн., у т.ч. ПДВ 708 307,08 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення нафтопродуктів підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Повна оплата позивачем за товар проведена у безготівковій формі. (а.с. 187 - 250, т.2; а.с. 1 - 50, т. 3)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ «Смарт Трейдін2, позивач включив до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за грудень 2016 року 272 085 грн., за травень 2017 року 40900 грн., за липень 2017 року 309756 грн., за грудень 2017 року 29600 грн., за травень 2018 року 55 966 грн.

Господарські операції позивача з ТОВ «Апард Трейд» (з 27.11.2018 року змінило найменування на ТОВ «Прото Трейд»), оформлені договором поставки №8 від 23.04.2018 року. На виконання умов цього договору ТОВ «Апард Трейд» у квітні, травні, липні, серпні 2018 року поставило позивачу товар (бітум дорожній марки 70/100) на загальну суму 3 655 162,87 грн., у т.ч. ПДВ 609 193,81 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення нафтопродуктів підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Повна оплата позивачем за товар проведена у безготівковій формі. (а.с. 108 - 186, т.2)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ «Апард Трейд», позивач включив до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за квітень 2018 року 97 208 грн., за травень 2018 року 107 029 грн., за липень 2018 року 235 685 грн., за серпень 2018 року 169 271 грн.

З ПП «Прем`єра Південь», позивач уклав договір поставки товару №20/06 від 20.06.2018 року, на виконання якого ПП «Прем`єра Південь» у червні - серпні, жовтні - листопаді 2018 року поставило позивачу товар (мазут паливний) на загальну суму 3 739 152,58 грн., у т.ч. ПДВ 623 192,10 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення нафтопродуктів підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Повна оплата позивачем за товар проведена у безготівковій формі. (а.с. 51 - 146, т. 3)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ПП «Прем`єра Південь», позивач включив до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за червень 2018 року 117 869 грн., за липень 2018 року 184 153 грн., за серпень 2018 року 64 668 грн., за жовтень 2018 року 66 466 грн., за листопад 2018 року 189 735 грн.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «ВКФ «Марка+», оформлені договором поставки №1/04 від 10.04.2017 року. На виконання умов вказаного договору ТОВ «ВКФ «Марка+» у квітні, жовтні грудні 2017 року, січні, лютому, квітні - грудні 2018 року відвантажило позивачу товар (бензин автомобільний А-92 та мазут зольний) на загальну суму 12 693 232,31 грн., у т.ч. ПДВ 2 115 538,71 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення нафтопродуктів підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Повна оплата позивачем за товар проведена у безготівковій формі. (а.с. 147 - 250, т. 3; а.с. 1 - 169, т.4)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ «ВКФ «Марка+», позивач включив до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за квітень 2017 року 78 108 грн., за жовтень 2017 року 141 634 грн., за листопад 2017 року 78 471 грн., за грудень 2017 року 48 969 грн., за січень 2018 року 227 617 грн., за лютий 2018 року 37272 грн., за квітень 2018 року 198 093 грн., за травень 2018 року 195 792 грн., за червень 2018 року 138 205 грн., за липень 2018 року 187 911 грн., за серпень 2018 року 200 234 грн., за вересень 2018 року 282 147 грн., за жовтень 2018 року 172 522 грн., за листопад 2018 року 85 908 грн., за грудень 2018 року 42 656 грн.

За договором поставки нафтопродуктів №0406-18 від 04.06.2018 року, укладеними між позивачем та ТОВ «Вег» (постачальник), останній у червні - грудні 2018 року поставив позивачу товар (мазут паливний М100) на загальну суму 11 200 061,65 грн., у т.ч. ПДВ 1 866 676,93 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення нафтопродуктів підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Повна оплата позивачем за товар проведена у безготівковій формі. (а.с. 170 - 250, т.4; а.с. 1 - 43, т.5)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ «Вег», позивач включив до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за червень 2018 року 125317 грн., за липень 2018 року 341 562 грн., за серпень 2018 року 97 533 грн., за вересень 2018 року 287 650 грн., за жовтень 2018 року 336 950 грн., за листопад 2018 року 461 019 грн., за грудень 2018 року 216 645 грн.

Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Лайкдей» оформлені договором поставки нафтопродуктів №3011/18 від 30.11.2018 року. На виконання умов цього договору ТОВ «Лайкдей» у грудні 2018 року поставило позивачу товар (бітум дорожній марки 70/100) на загальну суму 5 051 488,24 грн., у т.ч. ПДВ 841 914,71 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення нафтопродуктів підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Повна оплата позивачем за товар проведена у безготівковій формі. (а.с. 44 - 151, т.5)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ «Лайкдей», позивач включив до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за грудень 2018 року 841 915 грн.

З ПП «Артан» позивач уклав генеральний договір на поставку нафтопродуктів №50/П-18 від 12.07.2018 року. На виконання умов цього договору позивач у липні, серпні вересні 2018 року поставив ПП «Артан» товар (бітум нафтовий дорожній БНД60/90) з урахуванням відшкодування транспортних витрат, за відповідними видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, на загальну суму 2 828 910, 60 грн., в т.ч. ПДВ 471 485,10 грн. ПП «Артан» оплатило позивачу повну вартість поставлених товарів та наданих послуг, перерахувавши на його рахунок кошти у сумі 2 828 910,60 грн. (а.с. 152 - 203, т.5)

На дату виникнення податкових зобов`язань за фактом відвантаження ПП «Артан» товарів позивач склав податкові накладні та зареєстрував їх в ЄРПН. Податкові зобов`язання за цими господарськими операціями відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за липень, серпень, вересень 2018 року на суму 471 485 грн. Отримані від ПП "Артан" кошти у сумі 2 828 910 грн. відображені позивачем у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності у складі доходу (виручки) від реалізації товарів.

Також з ПП «Техбудіндустрія» позивач уклав генеральний договір на поставку нафтопродуктів №64-1/П-18 від 15.09.2018 року. На виконання умов вказаного договору позивач у вересні, жовтні, листопаді 2018 року поставив ПП «Техбудіндустрія» товар (бітум нафтовий дорожній БНД60/90) з урахуванням відшкодування транспортних витрат, за відповідними видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, на загальну суму 5 519 888,70 грн., у т.ч. ПДВ 919 981,45 грн. ПП «Техбудіндустрія» частково розрахувалося з позивачем, сплативши на його рахунок кошти у сумі 5 368 394, 77 грн. (а.с. 204 - 250, т.5; а.с. 1 - 39, т. 6)

На дату виникнення податкових зобов`язань за фактом відвантаження ПП «Техбудіндустрія» товару позивач склав податкові накладні та зареєстрував їх в ЄРПН. Податкові зобов`язання за цими господарськими операціями відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за вересень, жовтень, листопад 2018 року на суму 919 981 грн. Отримані від ПП «Техбудіндустрія» кошти у сумі 5 368 395 грн. відображені позивачем у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності у складі доходу (виручки) від реалізації товарів.

Усі первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Задовольняючи позов суд першої інстанцій дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність порушень позивачем податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується первинними документами, а тому відсутні законні підстави для визначення йому податкових зобов`язань. Допущені контрагентами порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо них та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією суду першої інстанцій, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регламентуються положеннями ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

Питання, пов`язані з підтвердженням даних, визначених у податковій звітності, обчисленням податку на додану вартість та податку на прибуток, формуванням виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 134, 138, 139, 187, 198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, підпунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 42 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ТОВ фірма «Алеко» відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагентів товарів на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту.

Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству, роботи та послуги придбавались з метою їх подальшого використання у господарській діяльності позивача.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від`ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.

Реальність господарських операцій по вказаним у акті перевірці контрагентам підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами.

Придбані позивачем товари у подальшому були використані ним у власній господарській діяльності (зокрема фракція газойлева - гудронова, придбана у ТОВ «Аргон-2015, використана для розігріву єдностей для зберігання бітуму), а також реалізовані іншим покупцям, з якими укладено відповідні договори на поставку нафтопродуктів. Доходи та витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені відповідними первинними документами. Як вірно зазначив суд першої інстанції придбані товари не підпадають під визначення безоплатно наданих товарів, що наведене у пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України. Одночасне врахування в податковому обліку витрат у зв`язку з придбанням товару та доходу в розмірі вартості цього ж товару як безоплатно отриманого не відповідає методології застосування норм пункту 134.1 статті 134 ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, діючи у взаємовідносинах з ПП «Артан» та ПП «Техбудіндустрія» як постачальник товарів, на дату виникнення податкових зобов`язань за господарськими операціями з постачання товарів, які є об`єктом оподаткування, правомірно склав податкові накладні, визначивши базу оподаткування виходячи з договірної вартості товарів, а податкові зобов`язання - за основною ставкою, і подав податкові накладні на реєстрацію до ЄРПН. Завищення податкових зобов`язань за цими господарськими операціями позивач не допустив. Отримані від ПП «Артан» та ПП «Техбудіндустрія» кошти відображені позивачем у бухгалтерському обліку у складі доходу (виручки) від реалізації товарів. Підстави для подвійного відображення цих коштів ще і в складі інших доходів, на чому наполягає відповідач, відсутні.

Щодо виконання позивачем вимог Інструкції №281/171/578/155 від 20.05.2008 року «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів» судом першої інстанції вірно встановлено, що перевезення товарів у спірних господарських операціях здійснювалося залученими автомобільними перевізниками, що підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти), складеними за формою, передбаченою вказаною Інструкцією .

Ці товарно-транспортні накладні складали вантажовідправники та перевізники, тож позивач не несе відповідальність за недоліки у їх оформленні.

Крім того відсутність у платника сертифікатів відповідності (якості) на товар само по собі не є свідченням безтоварності операцій і не має вирішального значення для встановлення переміщення активів у процесі виконання поставок, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом першої інстанції були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами, укладених правочинів.

Поруч з цим, в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів без проведення зустрічних звірок, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Спростовуючи доводи контролюючого органу з приводу наявності кримінального провадження №32020120010000023, яке зареєстровано в ЄРДР 01.04.2020 року за фактом вчинення службовими особами ТОВ фірма «Алеко» кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, колегія суддів зазначає, що наявність кримінального провадження, що перебуває у правоохоронних органів, що здійснюють його розслідування за фактом фіктивного підприємства може мати юридично-правове значення, але виключно у випадку наявності вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, як такі, що є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відсутність в матеріалах справи таких судових рішень унеможливлює прийняття доводів органів ДПС щодо не надання судами належної оцінки наявності кримінального розслідування.

Крім того наявність кримінального провадження, в якому не винесено обвинувального вироку, в силу приписів частини 4 статті 72 КАСУ не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, правильним є висновок суду першої інстанції, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, товарів, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.

Судом першої інстанції з`ясовано характер та зміст спірних операцій позивача з його контрагентами при виконанні договорів укладених з останніми, зроблено вмотивований висновок про відповідність первинних документів вимогам чинного податкового законодавства, а також про те, що відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановлено наявність зв`язку між фактом придбання товарів, послуг та робіт з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів, послуг та робіт у господарській діяльності.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 02 лютого 2023 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяТ.І. Ясенова

суддяС.В. Сафронова