Постанова

від 10.02.2023 по справі 140/16604/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 140/16604/21 пров. № А/857/8301/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівСеника Р.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року, прийняте суддею Сорокою Ю.Ю. у місті Луцьку у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Прайд» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

ТОВ «Інвест Прайд» (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (надалі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 24 листопада 2021 №0000074/7.3-19 та №0000075/7.3-19.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що висновки контролюючого органу щодо відсутності у позивача права на преференцію базуються виключно на листі уповноваженого органу Німеччини від 16.06.2021 № Z 4215 F - 812/20-1 та від 25.05.2021 № Z 4215 В - F 14/20 - В 1103, в якому зазначено, що експортером не надано доказів преференційного походження товару.

В той же час, такий лист не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Республіки Польщі до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару,чи відповіді експортера, тобто, відсутня інформація про звернення уповноваженого органу до експортера.

Суд зазначив, що сертифікат з перевезення товару є офіційним документом, у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, тому такий документ потребує встановлення його у відповідності до закону не чинними, підробленими чи недійсними. В матеріалах справи також відсутні докази про визнання недійсним сертифіката з перевезення товару форми EUR.lвід 04.03.2019 EU.1 №А 462713 чи про притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Волинська митниця подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що платником податків додаткових документів (пояснень, довідок та інше), а також інших документів, у ході перевірки не надавалось. Вказана перевірка була розпочата у зв`язку з отриманням листа Державної митної служби України від 12.07.2021 №15/15-03/7.3/2635 щодо отриманої відповіді уповноваженого органу Республіки Німеччини від 16.06.2021 № Z 4215 F- 812/20-1 (Z4215B-F14/20-B1103 від 25.05.2021) про результати перевірки сертифікатів з перевезення товарів з перевезення товарів EUR .1 від 04.03.2019 №А 462713.

Конвенція надає уповноваженим органам право здійснювати перевірки підтверджень походження товарів як за наявності обґрунтованих сумнівів, так і вибіркові перевірки.

Пред`явлений до митного оформлення декларантом товар є бувшим у вжитку, а його експортер не є його виробником, тому митницею вирішено провести перевірку достовірності преференційного походження вказаного вище товару.

Судом не взято до уваги, що у відповіді уповноваженого органу Німеччини від 16.06.2021 № Z 4215 F -812/20-1 та від 25.05.2021 № Z 4215 В - F 14/20 - В 1103 вказано, що сертифікат з перевезення EUR.1 від 04.03.2019 № А 462713 є автентичним. У графі 14 «(Результати перевірки») надісланої уповноваженим органом Німеччини на копії сертифіката зазначено, що виконана перевірка довела, що цей сертифікат не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності. Таким чином, уповноваженим митним органом Німеччини не підтверджено преференційне походження товару зазначеного у сертифікаті з перевезення товару.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 311 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем у березні 2019, згідно контракту поставки від 22.02.2019 між позивачем та «Mikhail Ugortsyn Nutzfahrzeuge ImportExport», рахунку-фактури від 22.02.2019,ВМДвід 18.03.2019 №№UA205090/2019/038478, було імпортовано напівпричіп тентований марки «KRONE» із застосуванням тарифної преференції по ввізному миту за кодом «410» згідно глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита став сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR .1 №А 462713 від 04.03.2019, який був поданий разом зВМДвід 18.03.2019.

Також, преференційне походження товару було підтверджено Декларацією постачальника «KRONE» на товар від 22.02.2019 №2015/2447.

Товар був випущений у вільний обіг.

При митному оформленні за МД від 07.06.2018 №UA205040/2018/014978 сплачені митні платежі: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання - 28193,62 грн.; податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання - 56387,29 грн.

Відповідно до наказу Волинської митниці від 20.10.2021 №301 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Прайд» (код ЄДРПОУ 40640139) (далі - ТОВ «Інвест Прайд») вимог законодавства України з питань митної справи», проведена документальна невиїзна перевірка вказаного ТОВ з дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товару за МД №UA205090/2019/038478 від 18.03.2019, за результатами якої складено акт №0027/7.3-19/09/40640139 від 08.11.2021.

Вказана перевірка була розпочата у зв`язку з отриманням листа Державної митної служби України від 12.07.2021 №15/15-03/7.3/2635 щодо отриманої відповіді уповноваженого органу Республіки Німеччини від 16.06.2021 № Z 4215 F-812/20-1 (Z4215B-F14/20-B1103 від 25.05.2021) про результати перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 від 04.03.2019 №А 462713.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Інвест Прайд» за МД UA205090/2019/038478 від 18.03.2019 ввезено на митну територію України «Напівпричіп тентований, штора 3-х осний, призначений для перевезення вантажів дорогами загального користування, бувший у використанні, марка згідно з довідником KRONE, модель згідно з довідником SD, шасі номер WKESD000000569246, календарний рік виготовлення 2013, модельний рік виготовлення 2013, тип кузова - напівпричіп, категорія ТЗ-04, вантажопідйомність 32280 кг., маса в разі повного навантаження 39000 кг. Торговельна марка «KRONE». Виробник «KRONE DE» за кодом товару 8716398000 згідноУКТ ЗЕД.

Фактурна вартість товару відповідно до фактури від 27.02.2019 №004022019 становить 9000 євро (або 274935,52 грн.), митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом становить 281936,46 грн. Країна походження товару «EU».

Для підтвердження преференційного походження товару до митного оформлення надано сертифікат з перевезення товару EUR.1№ А 462713 від 04.03.2019.

На підставі звернення Волинської митниці ДФС від 03.10.2019 №1554/8/03-70-19-04, Державною митною службою направлено запит для проведення перевірки уповноваженими органами країни експорту зазначеного сертифікату з перевезення товару форми EUR.1, який був поданий Волинській митниці ДФС для здійснення митного оформлення імпортованого товару.

Листом уповноваженого органу Німеччини від 16.06.2021 № Z 4215 F - 812/20-1 та від 25.05.2021 № Z 4215 В - F 14/20 - В 1103 проінформовано, що митні органи Німеччини підтверджують справжність сертифікату з перевезення товару EUR.1. Однак повідомлено що товар, вказаний у документі не відповідає вимогам преференційного походження згідно з положенням Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони відповідно до Регіональної конвенції про пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження, тобто митними органами Німеччини статус походження товарів не встановлено. Також у відповіді вказано, що сертифікат з перевезення EUR.1 від 04.03.2019 № А 462713 є автентичним. У графі 14 «(Результати перевірки») надісланої уповноваженим органом Німеччини на копії сертифіката відмічено, що виконана перевірка довела, що цей сертифікат не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності.

Згідно надісланої відповіді уповноважених органів Німеччини сертифікат з перевезення товару EUR. 1 від 04.03.2019 № А 462713 не може бути підставою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до товару оформленого за МД №UA205090/2019/038478 від 18.03.2019.

Таким чином, за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням інформації та копій документів, отриманих від уповноваженого органу іноземної держави країни експортера (відповідь уповноваженого органу Німеччини), сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 04.03.2019 № А 462713 поданий до митного оформлення за митною декларацією від 18.03.2019 МД ІМ40ДЕ №UA205090/2019/03 8478 не підтверджує походження товару з Європейського Союзу, що призвело до безпідставного застосування преференційних ставок ввізного мита та, як наслідок - до несвоєчасного, неповного нарахування та сплати митних платежів, чим порушено вимоги частини 4 та частини 5 статті280, частини 1 статті281 МК України.

На підставі акту перевірки №0027/7.3-19/09/40640139 від 08.11.2021 Волинською митницею Держмитслужби винесено податкові повідомлення-рішення:

№0000074/7.3-19, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за ввізним митом на суму 28 193,65 гривень та застосовано штрафну санкцію 7 048,41 гривень;

№0000075/7.3-19, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за ПДВ на суму 5 638,73 гривень та застосовано штрафну санкцію 1409,68 гривень.

Частиною 1 ст. 270 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1)ввізне мито; 2)вивізне мито; 3)сезонне мито. Особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Відповідно до ст. 272 МК України ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на миту територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Згідно з ст. 280 МК України в Україні застосовуються такі види ставок мита:

1)адвалерна - у відсотках до встановленої статтею 279 МК України бази оподаткування;

2)специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 МК України;

3)комбінована, що складається з адвалерної та специфічної ставок мита.

Частинами 4 та 5 ст.280 МК України визначено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 44 МК України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію, Угода).

Згідно з ч. 1 ст. 16 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу І Угоди товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифіката з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу, як одного з таких документів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 17 розділу V Протоколу І Угоди, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Відповідно до ч. 1 ст. 29 розділу V Протоколу І Угоди, експортер, який подає заяву на отримання сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен зберігати документи, зазначені в статті 17 (3) цього Протоколу, протягом щонайменше трьох років.

Відтак, сертифікат з перевезення товару EUR.1 та/або сертифікат про походження товару є підставою для застосування до товару тарифної преференції.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 розділу VI «Домовленості про адміністративне співробітництво» Протоколу І Угоди, з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Частинами 1, 3 та 5 ст.32 «Перевірка підтверджень походження» розділу VI Протоколу І Угоди встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь- яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Згідно з ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Відтак в силу наведених норм, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару відповідач мав право звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Статтею 33 Протоколу 1 до Угоди передбачено порядок такої перевірки підтверджень походження товарів. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

При цьому, відповідно до статті 33 Протоколу 1 до Угоди саме результати перевірки підтверджень походження товару, є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції.

Ураховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев`ятоюстатті 43 МК України, колегія суддів доходить висновку, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 11 квітня 2022 у справі №260/2805/20.

Колегія суддів бере до уваги те, що листом уповноваженого органу Німеччини від 16.06.2021 № Z 4215 F - 812/20-1 та від 25.05.2021 № Z 4215 В - F 14/20 - В 1103 проінформовано, що митні органи Німеччини підтверджують справжність сертифікату з перевезення товару EUR.1. Однак повідомлено що товар, вказаний у документі не відповідає вимогам преференційного походження згідно з положенням Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони відповідно до Регіональної конвенції про пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження, тобто митними органами Німеччини статус походження товарів не встановлено. Також у відповіді вказано, що сертифікат з перевезення EUR.1 від 04.03.2019 № А 462713 є автентичним. У графі 14 «(Результати перевірки») надісланої уповноваженим органом Німеччини на копії сертифіката відмічено, що виконана перевірка довела, що цей сертифікат не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши вищезгаданий лист уповноваженого органу Німеччини, вважає, що він є достатнім доказом для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості, оскільки в матеріалах справи та перевірки не містяться докази походження товару з Європейського Союзу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначення ТОВ відомостей про характеристики товарів (преференційне походження), які відрізняються від даних, отриманих від уповноважених органів іноземних держав (митний орган Німеччини), призвело до безпідставного застосування преференційних ставок ввізного мита, замість застосування повних ставок ввізного мита та сплати митних платежів згідноМитного тарифу України, затвердженогоЗаконом України № 584-VII від 19 вересня 2013 «Про Митний тариф України».

Зазначене вище відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11 серпня 2022 у справі №460/8509/21.

Відтак, на думку суду, апелянт як суб`єкт владних повноважень надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а тому, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 24 листопада 2021 №0000074/7.3-19 та №0000075/7.3-19.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний суд не здійснює розподілу судових витрат в силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року в справі №140/16604/21 скасувати і прийняти постанову, якою в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Прайд» відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Р. П. Сеник Т. І. Шинкар