Справа № 420/1291/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Радчука А.А.,
розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «АГЕНТ-2» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Провадійська, 16, кв. 33, код ЄДРПОУ 37645556) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, Одеська область, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправними та скасування рішень про накладення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «АГЕНТ-2» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Провадійська, 16, кв. 33, код ЄДРПОУ 37645556) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, Одеська область, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996), в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 57 від 27.10.2021 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу;
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 58 від 27.10.2021 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу;
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 59 від 27.10.2021 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 27.10.2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було складено Рішення № 57, Рішення № 58 та Рішення № 59 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на нього накладено штраф у загальному розмірі 15249,00 грн. за порушення вимог абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» щодо змісту реклами.
Позивач зауважив на тому, що йому не було надано ані рішення про початок розгляду справ, ані протоколи про порушення законодавства про рекламу. Відтак, позивач вказує, що не знав про те, що відносно нього відповідачем відкрито три справи про порушення, до того ж, ненадання цих документів порушило права позивача, визначені ч. 3 ст. 26 Закону України «Про рекламу».
Позивач зазначає, що ним було отримано 23.09.2021 року повідомлення про розгляд справи, з якого стало відомо про те, що відповідачем відкрито справу, складено протоколи про порушення та прийняті рішення про початок розгляду справ про порушення законодавства про рекламу відносно ПП «АГЕНТ-2», у зв`язку з нібито виявленням посадовими особами Головного управління розміщення зовнішньої реклами, яка розповсюджується з ознаками порушення вимог абзацу 8 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» за адресою : м. Одеса, вул. Торгова, 26 на території Нового ринку, магазин №Т-8 (27 М2).
Також, з вказаного повідомлення стало відомо про направлення на його адресу реєстрації вимог 15.06.2021 та 09.07.2021 послугами поштового зв`язку з рекомендованими повідомленнями про вручення. Натомість, позивач вказує, що на юридичну адресу не надходили жодні листи/ відправлення від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, відтак такі вимоги ним не отримувались. До того ж, на момент отримання повідомлення про розгляд справи вих. № 7494/05/25 вiд 10.09.2021 за адресою м. Одеса, вул. Торгова, 26 на території Нового ринку, магазин №T-8 (27 м2) була відсутня будь яка неналежна зовнішня реклама, щодо якої у відношенні ПП "АГЕНТ-2" могли б відкриватися будь-які справи про порушення.
З Повідомлення про розгляд справи №8199/05/25 від 05.10.2021 року Позивачу стало відомо, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу було перенесено на 18.10.2021 року. Також Позивача було зобов`язано надати належним чином завірені копії документів, що підтверджують вартість розповсюджуваної (розміщеної) реклами (договір, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, документи, макети замовлень тощо), дозвільної документації на розміщення зовнішньої реклами.
Позивач зазначає, що вказана вимога відповідача не могла бути виконана, оскільки приміщення магазину, який використовувався товариством, знаходився в нього в оренді, товариство не здійснювало оклейку вітрин оракалом, відтак в позивача були відсутні копії документів, що підтверджують вартість розповсюджуваної реклами (договір, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, документи, макети замовлень тощо). При цьому позивач звертав увагу відповідача, що на вітринах розміщено фото пляшок, але без зазначення будь-яких торгових марок або інформації, яка може вказувати на те, що це алкогольні напої.
Позивач вважає, що Головним управління Держпродспоживслужби в Одеській області не доведено факт вчинення порушення позивачем, оскільки відповідач жодним чином не встановив, що саме позивач є рекламодавцем, виробником або розповсюджувачем спірної реклами, у зв`язку із чим, вважає, що це виключає можливість притягнення його до відповідальності, передбаченої ст. 27 Закону України «Про рекламу», до того ж жодний з документів, наданих відповідачем не розкриває суті порушення, яке нібито було вчинене позивачем і за яке на нього поклали потрійну відповідальність, а є виключно посиланням на норми права. В оскаржуваних рішеннях не вказано: у чому саме полягає недотримання встановлених законодавством вимог щодо змісту реклами.
Крім того, позивач не погоджується з тим, що 27.10.2021 у відношенні позивача за недоведене одне порушення було застосовано одразу три штрафні санкції, зазначені в оскаржуваних Рішеннях про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 59,58,57, які було надіслано позивачу через кур`єрську службу КСД 02.11.2021 року.
Вважаючи, що спірні Рішення прийняті Відповідачем з порушенням прав Позивача, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 24.01.2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що при виконанні повноважень контролю за розповсюдженням та розміщенням реклами в Одеській області, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за наступними адресами: м. Одеса, вул. Торгова 26, на території «Нового ринку» магазин № Т-8 (27 м2) зафіксовано розміщення зовнішньої реклами, яка розповсюджується з ознаками порушення : абз.8 ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу», реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами зовнішньої реклами.
У противагу доводам позивача, відповідач зазначає, що факт відсутності будь-якої зовнішньої реклами за адресою АДРЕСА_1 , на території Нового ринку, магазин №Т-8 (27 кв.м.) на момент отримання позивачем повідомлення про розгляд справи вих.№7494/05/25 від 10.09.2021 не підтверджується жодним документом та до суті справи не має жодного відношення, оскільки оскаржувані дії, ґрунтуються на документах, які були виготовлені 14.06.2021 року, що підтверджується відповідними написами на фотознімках.
Щодо того, що вимога ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області не могла бути виконана позивачем, оскільки приміщення де проводилась перевірка знаходиться в оренді, а також твердження, що останній не здійснював обклейку вітрин, відповідач зауважив наступне.
Відповідно до відомостей, які надав позивач, можливо зробити висновок про те, що позивач мав можливість звернутися до орендодавця з запитом про вартість вказаних конструкцій, але цього зроблено не було. При цьому, як зауважив відповідач, суб`єктом господарювання не надано жодних доказів, котрі підтверджують факт того, що позивач є орендарем, тому вказаний аргумент не може бути розглянутий без надання відповідних доказів.
Також, відповідач повідомив, що відповідно до приєднаних до матеріалів перевірки фотоматеріалів, вказані плакати з зображеннями виступають, як відособлені один від одного елементи та iнформацiя, яка зазначена на цих конструкціях відрізняється. Таким чином, вказані зображення повинні бути представлені при розгляді справи, як три окремих правопорушення, що зафіксовано ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.
Відповідно до вищевикладеного, відповідач вважає, що абсолютно правомірно були прийняті рішення № 57, №58, №59 від 27.10.2021 року та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
До суду 12.10.2022 року надійшли пояснення по справі, в яких позивач, посилаючись на міркування Верховного суду у постанові від 17.10.2018 року по справі №826/14253/17, зазначив, що саме лише порушення порядку розміщення на рекламній конструкції реклами певного змісту не є достатнім для притягнення до відповідальності особи, в інтересах якої ця реклама, якщо не встановлено, хто є рекламодавцем та що рекламу розповсюджує він самостійно. Положення частини другої статті 27 Закону України «Про рекламу» стосуються відповідальності, а тому не можуть тлумачитися розширено.
Протоколи про порушення складалися Позивачем нібито за кожним знаком для товарів та послуг, які ним нібито були зафіксовані в ході фотофіксації. Таким чином, на думку позивача, якщо Відповідач вважав винним Позивача у вчиненні всіх вказаних правопорушень, він повинен був говорити про сукупність адміністративних правопорушень (натомість в жодному документі, який було надано Позивачу Відповідачем в рамках справ про порушення законодавства про рекламу відповідно до клопотання Позивача про ознайомлення не було жодного натяку на те, що штрафні санкції застосовуються відповідно до торгових марок або без зазначення торгових марок).
При цьому, як зауважив позивач, у випадках, коли всі справи розглядаються одним органом, накладається одне основне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з вчинених. Відтак, у разі, якщо Відповідач вважав, що Позивач винний у вчиненні ряду однотипних порушень законодавства про рекламу, які мали місце одномоментно, він мав застосувати до позивача тільки одну санкцію у формі штрафу, а не 3 різних штрафи.
Інших заяв по суті справи, пояснень та клопотань станом на момент розгляду справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Приватне підприємство «АГЕНТ-2» є юридичною особою, зареєстрованою 27.04.2011 року виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 15521020000001621.
Основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні контролю за дотриманням ПП АГЕНТ-2 вимог законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами посадовими особами Головного управління реклами Держпродспоживслужби в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Торгова 26, на території «Нового ринку» магазин № Т-8 (27 м2) зафіксовано факт розміщення зовнішньої реклами, яка розповсюджується з ознаками порушення абз.8 ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу», реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами зовнішньої реклами.
Так, на адресу ПП АГЕНТ-2 відповідачем було направлено вимогу від 15.06.2021 вих. №4750/05.3/25--21 в порядку ч.2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», якою зобов`язано позивача протягом трьох робочих днів з дня отримання цього листа надати до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області наступні документи (належним чином засвідчені копії документів): виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, документи, що підтверджують вартість розповсюдженої (розміщеної) реклами (договір, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи тощо) та письмові пояснення щодо порушення вимог законодавства про рекламу.
На підтвердження направлення вказаної вимоги на адресу позивача, відповідачем було надано до суду роздруківку трекінгу відправлення 65001423311777, де вказано, що 18.06.2021 року відправлення було вручено.
У зв`язку із ненаданням позивачем витребуваних документів, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області 109.07.2021 року було направлено на адресу ПП «АГЕНТ-2» повторну вимогу про надання документів, необхідних для здійснення відповідачем повноважень щодо контролю.
29.07.2021 року за результатами виявлених порушень відповідачем складений протокол №54 про порушення законодавства про рекламу відносно Приватного підприємства «АГЕНТ-2» про наявні ознаки порушення вимог абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» щодо змісту реклами, а саме: розміщення та розповсюдження Приватним підприємством «АГЕНТ-2» зовнішньої реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів під якими випускаються алкогольні напої (Jack Daniels Tennessee Whiskey) за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 26, територія «Нового ринку», магазин №Т-82 (27 м2).
Також, за результатами виявлених порушень відповідачем складений протокол №55 про порушення законодавства про рекламу від 29.07.2021 року відносно Приватного підприємства «АГЕНТ-2» про наявні ознаки порушення вимог абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» щодо змісту реклами, а саме: розміщення та розповсюдження Приватним підприємством «АГЕНТ-2» зовнішньої реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів під якими випускаються алкогольні напої (Miller High Life) за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 26, територія «Нового ринку», магазин №Т-82 (27 м2).
За результатами виявлених порушень відповідачем складений протокол №56 про порушення законодавства про рекламу від 29.07.2021 року відносно Приватного підприємства «АГЕНТ-2» про наявні ознаки порушення вимог абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» щодо змісту реклами, а саме: розміщення та розповсюдження Приватним підприємством «АГЕНТ-2» зовнішньої реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів під якими випускаються алкогольні напої за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 26, територія «Нового ринку», магазин №Т-82 (27 м2).
На підставі перелічених протоколів про порушення законодавства про рекламу 29.07.2021 року відповідачем були прийняті рішення №54, №55, №56 про початок розгляду справи за порушення законодавства про рекламу та вирішено розпочати розгляд справ про порушення приватним підприємством «АГЕНТ-2»; код ЄДРПОУ: 37645556; 67000, Одеська обл., м. Білгород Дністровський, вул. Провадійська, буд. 16, кв. 33 вимог абзацу 8 частини 2 статті 22 Закону України «Про реклам» - згiдно з п. 11 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693.
Як зазначив позивач, ним 23.09.2021 року було отримано Повідомлення про розгляд справи №7494/05/25 від 10.09.2021, яким позивача сповіщено про проведення засідання у справі щодо порушення законодавства про рекламу, що відбудеться 27 вересня 2021 року о 11.00 год. та повторно зобов`язано надати до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області належним чином завірені копії наступних документів: документи, що підтверджують вартість розповсюдженої (розміщеної) реклами (договір, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи тощо); дозвільної документації на розміщення зовнішньої реклами.
Згідно з протоколами №54/1, №55/1, №56/1 за результатами засідань у справах про порушення законодавства про рекламу від 27.09.2021 року було вирішено, враховуючи клопотання від приватного підприємства «АГЕНТ-2» про відкладення розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 27.09.2021 р. вхiд. № 12081/25, перенести засідання у справі про порушення законодавства про рекламу від 29.07.2021 № 54, №55, №56 на 18.10.2021 року.
12.10.2021 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання засвідчених копій матеріалів справи в електронній формі.
Заявою від 13.10.2021 року позивач підтвердив, що директор ПП «АГЕНТ-2» отримав копії справи на 19 сторінках та справи на 15 сторінках, завірені головним спеціалістом Матлюк А.Ю., згідно з клопотанням від 12.10.2021 року.
Листом від 15.10.2021 року позивач повідомив відповідача, що вказана вимога не може бути виконана, оскільки приміщення магазину, який використовувався товариством, знаходився в нього в оренді, товариство не здійснювало оклейку вітрин оракалом, відтак в позивача були відсутні копії документів, що підтверджують вартість розповсюджуваної реклами (договір, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, документи, макети замовлень тощо). При цьому позивач звертав увагу відповідача, що на вітринах розміщено фото пляшок, але без зазначення будь-яких торгових марок або інформації, яка може вказувати на те, що це алкогольні напої. Повторно наголошено, що за адресою м. Одеса, вул. Торгова, 26 на території Нового ринку, відсутня будь-яка зовнішня реклама, щодо якої у відношенні ПП "АГЕНТ- 2" могли б розглядатися будь-які справи про порушення, у зв`язку з чим просимо припинити провадження у справі.
Як вбачається з протоколів № 54/2, №55/2, №56/2 від 18.10.2021 року на засіданні у справі про порушення законодавства про рекламу 18.10.2021 року було встановлено факт порушення приватним підприємством «АГЕНТ-2» вимог абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення та розповсюдження приватним підприємством «АГЕНТ-2» зовнішньої реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів під якими випускаються алкогольні напої за адресою: м. Одеса, вул. Торгова 26, на території «Нового ринку» магазин № Т-8 (27 кв. м.) та зазначено, що за встановлене порушення передбачена відповідальність ч. 4, ч. 5 ст. 27 Закону України «Про рекламу» - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами. У зв`язку з ненаданням приватним підприємством «АГЕНТ-2» документів щодо вартості реклами, яка розповсюджується з порушенням вимог законодавства щодо її розміщення, вважаємо за доцільне застосувати до суб`єкта господарювання штрафні санкції згідно ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» відповідно до розрахунку.
На підставі матеріалів справи та протоколу засідання №54/2 від 18.10.2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, 27.10.2021 року прийнято рішення №57 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за порушення вимог абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» щодо змісту реклами, на підставі ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» накладено на Приватне підприємство «АГЕНТ-2» штраф у розмірі 5083 грн.
На підставі матеріалів справи та протоколу засідання №55/2 від 18.10.2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, 27.10.2021 року прийнято рішення №58 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за порушення вимог абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» щодо змісту реклами, на підставі ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» накладено на Приватне підприємство «АГЕНТ-2» штраф у розмірі 5083 грн.
На підставі матеріалів справи та протоколу засідання №56/2 від 18.10.2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, 27.10.2021 року прийнято рішення №59 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за порушення вимог абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» щодо змісту реклами, на підставі ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» накладено на Приватне підприємство «АГЕНТ-2» штраф у розмірі 5083 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1, 2, 3 «Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у сфері, зокрема, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями Держпродспоживслужби є реалізація державної політики, зокрема, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 271/96-ВР.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про рекламу», цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.
Згідно з абзацами ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;
реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;
розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
Згідно з частиною 8 статті 8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Абзацами 1-5 частини 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» вказано, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.
Абзацом другим частини першої статті 26 Закону України «Про рекламу» визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлений ст. 26 Закону України «Про рекламу» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693.
Згідно з абзацом 12 пункту 2 Порядку № 693 у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абз. 3 підпункту 2 пункту 4 Порядку № 693 за порушення законодавства про рекламу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються (статті 22 та 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»), штрафи накладаються: на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у таких порушеннях порядку розповсюдження та розміщення реклами: розповсюдження реклами алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, шляхом використання засобів зовнішньої та внутрішньої реклами (за винятком розміщення передбаченої законодавством інформації про виробника товару та/або товар у місцях, у яких такий товар реалізується чи надається споживачеві).
Пунктом 8 Порядку № 693 визначено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.
Пунктом 9 Порядку № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Абзацами пункту 12 Порядку № 693 зазначено, що справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.
У пункті 13 Порядку № 693 вказано, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
Пунктом 14 Порядку № 693 передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Згідно з пунктом 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Судом було встановлено, що 26.07.2021 відповідач направив до ПП «АГЕНТ-2» вимогу, яку позивач отримав. Після вказаних дій відповідачем було складено протоколи №54, №55, №56 від 29.07.2021 року про порушення законодавства про рекламу, далі були прийняті рішення №54, №55, №56 від 29.07.2021 року про початок розгляду справи за порушення законодавства про рекламу. Також були складені протоколи засідання №54/1, №55/1, №56/1 від 27.09.2021 року про порушення законодавства про рекламу, яким вказано, що за клопотанням приватна підприємства «АГЕНТ-2» засідання у справі було перенесено на 18.10.2021 року.
У вищевказану дату відбулися засідання, у зв`язку з чим було складено протоколи № 54/2, №55/2, №56/2 від 18.10.2021 року. Рішеннями №57, №58, №59 від 27.10.2021 року встановлено недотримання ПП «АГЕНТ-2» вимог Закону України «Про рекламу», щодо змісту реклами, а саме: розміщення та розповсюдження зовнішньої реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів під якими випускаються алкогольні напої за адресою: м. Одеса, вул. Торгова 26. на території «Нового ринку» магазин Т-8 (27 мІ).
Спираючись на чинне законодавство та на докази, які міститься у матеріалах справи, суд вважає, що відповідач врахував всі норми закону, дотримався процесуальних строків та повідомляв позивача протягом розгляду справи, виходячи з цього процедура прийняття рішення, на думку суду, була вірна.
При цьому, щодо зауважень позивача про ненадання підприємству рішень про початок розгляду справи та протоколів про порушення законодавства у сфері реклами, суд зазначає, що п. 9 та 11 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 не регулюється питання вручення протоколу про порушення законодавства у сфері реклами та рішення відповідному суб`єкту господарювання, при цьому у позовній заяві позивач зазначає, що був завчасно проінформований відповідачем про розгляд справ щодо допущених порушень.
Так, у позовній заяві позивач самостійно зазначає, що повідомлення про розгляд справи, яке призначено на 27.09.2021 року, отримане ним 23.09.2021 року, тобто за чотири дні. Отже, строки повідомлення рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи передбачені пунктом 14 Порядку № 693 відповідачем не порушено.
Обізнаність позивача у даті наступного засідання - 18.10.2021 року щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу підтверджується листом ПП АГЕНТ-2 до відповідача від 15.10.2021 року, де позивач зазначає, що 13.10.2021 року представнику ПП «АГЕНТ-2» було передано копію повідомлення про розгляд справи №8199/05/25 від 05.10.2021 року, відповідно до якого стало відомо, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу було перенесено на 18.10.2021 року.
Разом з цим, твердження позивача, що підприємством не отримано поштового повідомлення про призначення розгляду справи на 27.10.2021 року, суд вважає помилковим, оскільки на 27.10.2021 року не було призначено/перенесено розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно ПП АГЕНТ-2.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача щодо неповідомлення його про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу та порушення його прав на участь у розгляді.
Щодо суті виявленого правопорушення суд зазначає наступне.
Відповідно оскаржуваних рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №№57,58,59 контролюючим органом встановлено порушенням ПП АГЕНТ-2 вимог абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу».
Відповідно до абз. 8 ч. 2 статті 22 Закону України «Про рекламу» реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами зовнішньої реклами.
Згідно з матеріалами справи, посадовими особами відповідача було зафіксовано факт розповсюдження суб`єктом господарювання ПП «АГЕНТ-2» зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольних напоїв, зокрема віскі торговельної марки «Jack Daniels Tennessee Whiskey» та пива торговельної марки «Miller High Life», розміщеної на відкритій місцевості за адресою м. Одеса, вул. Торгова 26, на території «Нового ринку», магазин №Т-8 (27 м2).
Частиною 2 статті 27 Закону України «Про рекламу» вказано, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, які винні у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом, у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами, у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом, у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту, у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, а також виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами та розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Крім того, відповідний орган державної влади має право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства, вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю, надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень, приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами. Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області направлялася на адресу Приватного підприємства «АГЕНТ-2» вимога про надання документів, необхідних для здійснення відповідачем повноважень щодо контролю.
У зв`язку із ненаданням позивачем витребуваних документів, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області 09.07.2021 року було направлено на адресу Приватного підприємства «АГЕНТ-2» повторну вимогу про надання документів, необхідних для здійснення відповідачем повноважень щодо контролю.
Повідомлення щодо необхідності надання документів, що підтверджують вартість розповсюджуваної реклами, а також письмових пояснень щодо порушення вимог законодавства про рекламу містяться також й у повідомленні про розгляд справи від 10.09.2021 року та від 05.10.2021 року.
Приватним підприємством «АГЕНТ-2» було направлено на адресу відповідача лист від 15.10.2021 року, в якому зазначено про те, що приміщення магазинів, які використовуються Товариством, знаходяться в нього в оренді, Товариство не здійснювало оклейку вітрин оракалом, відтак в нас відсутні копії документів, що підтверджують вартість розповсюджуваної (розміщеної) реклами (договір, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, документи, макети замовлень тощо). При цьому звертаємо Вашу увагу, що на вітринах розміщено фото пляшок, але без зазначення будь-яких торгових марок або інформації, яка може вказувати на те, що це алкогольні напої. Позивач також наголосив, що за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 26 на території Нового ринку відсутня будь-яка зовнішня реклама, щодо якої у відношенні Приватного підприємства «АГЕНТ-2» могли б розглядатися будь-які справи про порушення, у зв`язку із чим позивач просив припинити провадження.
Орендар (наймач) - це фізична або юридична особа (суб`єкт господарювання, організація) яка бере у тимчасове користування нерухоме або рухоме майно. У договорі оренди це сторона якій передано майно в оренду за окрему плату у тимчасове користування, де друга сторона це - орендодавець (власник, суб`єкт господарювання, організація) яка передає в оренду майно для орендаря.
Основними законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері оренди, є Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України.
Відповідно до цих нормативно-правових актів за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк. Право передачі майна у оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права. Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору оренди.
Згідно статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (її окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. Таким документом є акт приймання-передачі майна, який є необхідним додатком до договору найму. Вказаний документ підтверджує факт передання майна від однієї особи іншій і з саме з моменту підписання цього документу починається строк з якого має розраховуватись сплата орендної плати. В акті слід зафіксувати стан майна, наявні несправності, залишити зауваження і т.д. Можливо також провести фото або відео фіксацію стану приміщення, яке передається в оренду та повертається орендодавцю. Якщо при отриманні майна в оренду не перевірити його справність, то буде вважатися, що воно передане в належному стані (стаття 767 Цивільного кодексу України). Форма акта приймання-передачі майна в оренду законодавчо не встановлена, тому скласти його можна в довільній формі.
Позивачем не було надано до суду жодних доказів, котрі підтверджують факт того, що він є орендатором, а також не було надано підтверджень, що він звертався до орендодавця з запитом про надання йому договорів, акту виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, макети замовлень та будь які інші документи, які доказують, що позивачем не було здійснено розповсюдження реклами. Також в матеріалах справи відсутні й докази надання цих документів відповідачу під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
Позивачем не надано жодного доказу того, що він не здійснював розміщення реклами, щодо якої застосовані штрафні санкції та реклама безпосередньо стосується господарської діяльності позивача, який в приміщеннях здійснював реалізацію алкогольних напоїв.
На підставі викладеного, на думку суду, позивач ніяким чином не спростував факт того, що він є розповсюджувачем реклами.
Суд також не приймає до уваги вищевказані твердження позивача про те, що на вітринах розміщено фото пляшок, але без зазначення будь-яких торгових марок або інформації, яка може вказувати на те, що це алкогольні напої, оскільки згідно наданої до суду Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області фото-фіксації порушень від 14.06.2021 року вбачається, що на торгівельних об`єктах позивача розміщені фото алкогольних напоїв, знаків для товарів, під якими випускаються ці товари.
Крім того, відсутність будь-якої зовнішньої реклами, щодо якої у відношенні Приватного підприємства «АГЕНТ-2» могли б розглядатися будь-які справи про порушення законодавства про рекламу на момент розгляду справи, не звільняє позивача від відповідальності за порушення, встановлені під час перевірки.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 27 Закону України «Про рекламу», особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть, зокрема, розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Частиною четвертої статті 27 Закону України «Про рекламу» регламентовано, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:
рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;
розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України «Про рекламу» вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
Частиною 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» зазначено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу», у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається зі спірних рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі передбаченому ч.7 ст. 27 Закону України Про рекламу.
Щодо тверджень позивача про те, що ним вчинене одне порушення, а не три, суд їх не приймає до уваги, оскільки оскаржувані постанови стосуються різних торгівельних об`єктів, різним марок алкогольних напоїв, про що зазначено в протоколах та стосується як вітрин, так і мимоходу, який зафіксований відповідною фото-фіксакцією. На думку суду, відповідно до наданих до суду фотоматеріалів, плакати з зображеннями виступають, як відособлені один від одного елементи та інформація, яка зображена на цих конструкціях відрізняється, у зв`язку з чим повинні враховуватися як окремі правопорушення.
Виходячи з викладених обставин, будь-яких обґрунтованих доводів, які б свідчили про протиправність оскаржуваних рішень позивачем ані в позові, ані в поясненнях на позовну заяву, а ні під час розгляду справи по суті не наведено, а тому суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваних рішень та відсутність підстав для їх скасування.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства «АГЕНТ-2» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Провадійська, 16, кв. 33, код ЄДРПОУ 37645556) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, Одеська область, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправними та скасування рішень про накладення штрафу - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
СуддяА.А. Радчук
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2023 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 108915978 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Радчук А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні