Ухвала

від 02.02.2023 по справі 554/5660/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 02.02.2023Справа № 554/5660/21 Провадження № 1-кс/554/195/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02..2023 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

встановив:

05.12.2022 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна про скасування арешту майна у кримінальному провадженню № 42018170000000209, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 16.09.2019 року, а саме: 520880 л. паливно-мастильних матеріалів, які вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 та які належать ФОП ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що на даний час підстави для подальшого арешту майна відпали, постановою слідчого від 11.09.2022 року кримінальне провадження № 42018170000000209 від 14.08.2018 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У судове засідання заявник та слідчий не з`явилися, заявник просив розглядати справу без його участі.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 16.09.2019 року, в межах кримінального провадження № 42018170000000209 від 14.08.2018 накладено арешт на майно, а саме: 520880 л. паливно-мастильних матеріалів, які вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 та які належать ФОП ОСОБА_3 .

Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів поданого клопотання, 11.09.2022 року постановою слідчого ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві кримінальне провадження № 42018170000000209 від 14.08.2018 року - закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

У поданому клопотанні представник власник майна ставить питання про скасування накладеного арешту на майно з посиланням на те, що кримінальне провадження в межах якого було накладено арешт закрито, а тому в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Так, протягом розгляду даного клопотання органом досудового розслідування не надано до суду належних обґрунтувань та доказів того, що зазначене майно на даний час має відношення до предмету розслідування у кримінальному провадженні та відповідає одному з критеріїв, визначених ч.1 ст.98 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення не зазначено обґрунтованих та достатніх підстав вважати, що із залученням вказаного майна для досягнення цілей кримінального провадження потрібно проводити в подальшому будь-які інші слідчі та процесуальні дії, що обумовлюють необхідність обмеження (арешту) цього майна.

До матеріалів клопотання такі відомості слідчим не надані й не підтверджені належними і допустимими доказами, а також поясненнями, які б можна було вважати переконливими.

Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Факт перебування майна під арештом тривалий час фактично позбавляє конституційного права власника на законних підставах користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Безпідставне обмеження права власності у вигляді накладення арешту на майно не є співрозмірним із завданнями кримінального провадження та порушує основоположні права власника майна, які визначені Конституцією України та чинним законодавством України.

Отже, з матеріалів клопотання у їх сукупності вбачається, що на даний час у застосуванні арешту, накладеного на вказаний вище вказане майно у межах даного кримінального провадження, відпала потреба, кримінальне провадження в межах якого накладено арешт закрито, натомість, органом досудового розслідування не доведено жодними належними і достатніми доказами реальної необхідності в існуванні вказаного арешту та обмеженнях, пов`язаних із реалізацією права власності особи на належне їй майно, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є законними та обґрунтованими, а відтак права та законні інтереси законного власника майна в даному випадку підлягають захисту.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що арешт майна потрібно скасувати, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.7, 28, 131, 132, 174 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 16.09.2019 року, а саме на 520880 л. паливно-мастильних матеріалів, які вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 та які належать ФОП ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1