Ухвала

від 09.02.2023 по справі 758/1362/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1362/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021102070000250 від 22.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021102070000250 від 22.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021102070000250 від 22.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудове розслідування здійснюється за фактом неналежного виконання невстановленими службовими особами ДП «Укрліктрави» своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, під час фінансово-господарських взаємовідносин підприємства, зокрема, з ТОВ «Стандард ІНК», ТОВ «ТВ Агро» та іншими суб`єктами господарської діяльності, упродовж 2020-2022 років, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Встановлено, що між ДП «Укрліктрави» та ТОВ «Стандард Інк» (код ЄДРПОУ 42527406) упродовж 2021 року укладено правочини на реалізацію товарно-матеріальних цінностей із заниженням середньої ринкової вартості продукції.

Так, відповідно до висновку за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні, встановлено, що ринкова вартість товарно-матеріальних цінностей:

- насіння соняшнику в кількості 1497,693 тонн, поставлених ДП «Укрліктрави» на користь ТОВ «Стандард Інк», згідно договору поставки від 01.04.2021 № 27/17, додаткової угоди від 01.04.2021 № 1 до договору поставки від 01.04.2021 № 27/17, станом на 01.04.2021, становила 33 418 398,33 гривень (тридцять три мільйони чотириста вісімнадцять тисяч триста дев`яносто вісім гривень 33 копійки) з ПДВ, 29 314 390,02 гривень (двадцять дев`ять мільйонів триста чотирнадцять тисяч триста дев`яносто гривень 02 копійки), без ПДВ;

- насіння кукурудзи в кількості 3233,051 тонн, поставлених ДП «Укрліктрави» на користь ТОВ «Стандард Інк», згідно договору поставки 01.04.2021 № 27/16, додаткової угоди від 01.04.2021 № 1 до договору поставки від 01.04.2021 № 27/16, додаткової угоди від 29.09.2021 № 2 до договору поставки від 01.04.2021 № 27/16, станом на 01.04.2021, становила 24 268 089,07 гривень (двадцять чотири мільйони двісті шістдесят вісім тисяч вісімдесят дев`ять гривень 07 копійок) з ПДВ, 21 287 798,00 гривень (двадцять один мільйон гривень двісті вісімдесят сім тисяч сімсот дев`яносто вісім гривень 00 копійок) без ПДВ.

Відповідно до висновку експертного дослідження бухгалтера спеціаліста встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків) державі Україна, в особі ДП «Укрліктрави» у вигляді недоотриманих ДП «Укрліктрави» доходів (виручки) від реалізації насіння соняшника врожаю 2021 року за необґрунтованим (економічно не вигідним) договором поставки № 27/17 від 01.04.2021, внаслідок реалізації насіння соняшника врожаю 2021 року, та договором поставки № 27/16 від 01.04.2021, внаслідок реалізації зерна кукурудзи врожаю 2021 року підприємству ТОВ «Стандард Інк» за цінами нижче ринкових, завдано в сумі 25 527 434,75 гривень.

Таким чином, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що ДП «Укрліктрави» в особі директора ОСОБА_4 укладено форвардний договір з ТОВ «Стандард Інк» на поставку сільськогосподарської продукції врожаю 2021 року, у якому суттєво порушені інтереси підприємства. Водночас, реалізація продукції за вказаним договором з ТОВ «Стандард Інк» здійснювалась за цінами нижче ринкових, чим завдано збитків підприємству.

Так, 03.02.2023 на підставі Ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва (справа №758/821/23) від 22.01.2023 за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 16/108 було проведено обшук, де було виявлено та вилучено речі, які мають значення для кримінального провадження, а саме: печатка «Украліктрави» і.к. 37471692; печатка «Міністерство аграрної політики; Державне підприємство «Укрліктрави» Житомирська філія і.к. 38319872, 10003, місто Житомир. вул. Перемоги, буд. 10; печатка «Житомирська філія» і.к. 38319872; один прошитий том оригіналів документації на 334 аркушах, який містить Ухвали господарського суду міста Києва, листи Пенсійного фонду України, розрахункові відомості, тощо; флеш-носій червоного кольору з квадратним корпусом з наліпкою бежевого кольору з надписом бух. для с/г, основна 5; флеш-носій зеленого кольору з наліпкою з надписом 709/9.

04.02.2023 слідчим винесено постанову про визнання вище вказаних матеріальних об`єктів речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки останні зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор вказує, що мета накладення арешту на майно є збереження речових доказів у кримінальному провадженні та недопущення продовження здійснення злочинних дій, а також з метою захисту прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному провадженні.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути без його участі.

Власник майна у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи викладене, оскільки представником власника майна не надано належних та допустимих доказів поважності неявки у судове засідання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Вивчивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021102070000250 від 22.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

03.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва (справа №758/821/23) від 22.01.2023 за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 16/108 було проведено обшук, де було виявлено та вилучено речі, які мають значення для кримінального провадження, а саме: печатка «Украліктрави» і.к. 37471692; печатка «Міністерство аграрної політики; Державне підприємство «Укрліктрави» Житомирська філія і.к. 38319872, 10003, місто Житомир. вул. Перемоги, буд. 10; печатка «Житомирська філія» і.к. 38319872; один прошитий том оригіналів документації на 334 аркушах, який містить Ухвали господарського суду міста Києва, листи Пенсійного фонду України, розрахункові відомості, тощо; флеш-носій червоного кольору з квадратним корпусом з наліпкою бежевого кольору з надписом бух. для с/г, основна 5; флеш-носій зеленого кольору з наліпкою з надписом 709/9.

Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 04.02.2023 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021102070000250 від 22.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Як вбачається із клопотання та долучених до нього матеріалів, необхідність арешту вилучених речей полягає у потребі збереження майна у максимально незмінному стані та унеможливлення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, оскільки різноманітні ознаки майна є відомостями, що мають першочергове значення для доведення наявності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, що розслідується.

Таким чином, слідчий суддя, з урахуванням визнання вилученого майна речовими доказами, дійшов висновку, що воно може бути використане в подальшому як доказ у кримінальному провадженні, призначення відповідних експертиз, а також можливі негативні наслідки втрати інформації, яка може мати суттєве значення для доказування відповідних обставин у кримінальному провадженні.

Разом з тим, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна судом не встановлено.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Втручання у право власності на майно пов`язано зі здійсненням кримінального провадження і необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, оскільки досягнення мети збереження речових доказів неможливо досягти в інший спосіб, аніж арешт майна.

Тому, розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у відповідності до ст. 173 КПК України слідчий суддя встановив обґрунтованість визнання вказаного майна таким, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та прийшов до висновку про те, що не застосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, наявні підставі для арешту, визначені ст. 170 КПК України, оскільки майно, яке було вилучене під час обшуку, відповідає критеріям ст. 98 КПК України і на даному етапі досудового розслідування прокурору необхідно провести відповідні слідчі дії з вилученим майном.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021102070000250 від 22.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України задовольнити.

Накласти арешт на речі, які були вилучені 03.02.2023 на підставі Ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва (справа №758/821/23) від 22.01.2023 за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 16/108, а саме:

- печатка «Украліктрави» і.к. 37471692;

- печатка «Міністерство аграрної політики; Державне підприємство «Укрліктрави» Житомирська філія і.к. 38319872, 10003, місто Житомир. вул. Перемоги, буд. 10;

- печатка «Житомирська філія» і.к. 38319872;

- один прошитий том оригіналів документації на 334 аркушах, який містить Ухвали господарського суду міста Києва, листи Пенсійного фонду України, розрахункові відомості, тощо;

- флеш-носій червоного кольору з квадратним корпусом з наліпкою бежевого кольору з надписом бух. для с/г, основна 5;

- флеш-носій зеленого кольору з наліпкою з надписом 709/9.

Арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1