Ухвала від 09.02.2023 по справі 947/13652/22

Справа № 947/13652/22

Провадження № 2-з/947/234/23

УХВАЛА

09.02.2023 року

Київський районний суд м. Одеси:

головуючого судді Салтан Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» (м. Одеса, вул.. Велика Васильківська, 102) про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

30.06.2022 до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» (м. Одеса, вул.. Велика Васильківська, 102) про відшкодування шкоди.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В.

27.07.2022 року суддя своєю ухвалою відкрила провадження у цій справі.

04.10.2022 року суд своєю ухвалою закрила підготовче провадження та призначила справу до судового розгляду.

09.02.2023 року до суду надійшло клопотання відповідача про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи. В обґрунтування клопотання відповідачка зазначає, що позов про нанесені збитки, грунтується на Звіті № 0451-03-22 про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля Infiniti Q50, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник - ОСОБА_2 виготовлену ФОП ОСОБА_3 - 26.03.2022 року. Проте ФОП ОСОБА_3 не є судовим експертом та відповідно до Закону не попереджався про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків. При проведенні огляду транспортного засобу на предмет пошкоджень, а ні вона, а ні її представник не були присутніми і не були попереджені про проведення такого огляду, тому вважає дії оцінювача незаконними та упередженими. Таким чином ФОП ОСОБА_3 не несе взагалі ніякої юридичної відповідальності за наданий висновок та встановлену суму збитків. Окрім того на теперішній час, позивач провів відновлювальні роботи свого автомобіля і встановити збитки можливо лише за наявними в матеріалах цивільної справи документах. Тому при розгляді вказаної цивільної справи на її думку та зважаючи на зазначене вище, повстала необхідність отримання судової транспортно-товарознавчої експертизи за протоколом первинного огляду транспортного засобу та інших наявних в матеріалах справи документів.

Представник позивачазаперечив протипризначення експертизи,зазначає,що вматеріалах справиміститься звітпро оцінкупошкодженого автомобіля,який доданийдо позовноїзаяви.Вказаний звітмітить розрахуноквартості матеріальноїшкоди,спричиненої власникуавтомобіля InfinitiQ50внаслідок ДТП,тому підставдля призначенняекспертизи невбачає.Також представник зазначив, що експерт ОСОБА_3 здійснював оцінку на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача від 30.11.2019 МФ № 157. Також оцінювач ОСОБА_3 отримав сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 426/20 від 25.05.2020 за напрямком оцінки майна, щодо яких дозволена практична оціночна діяльність: «Оцінка об`єктів у матеріальній формі»; спеціалізації в межах: «Оцінка колісних транспортних засобів». Таким чином, оцінка проведена уповноваженою на те особою, до матеріалів справи долучені відповідні документи, що посвідчують повноваження оцінювача Пахущій О.С, відповідно Звіт N° 0451-03-22 про оцінку колісного транспортного засобу від 26.03.2022 є належним документом, що підтверджує та встановлює розмір завданих збитків. На теперішній час Позивачем було повністю здійснено відновлювальний ремонт транспортного засобу Infiniti Q50, державний номерний знак НОМЕР_1 , а отже провести огляд зазначеного транспорту, необхідний при проведенні експертизи не є можливим. Просив залишити дане клопотання без розгляду, оскільки воно було подано після закриття підготовчого засідання.

Суд дослідивши матеріали справи приходить такого висновку.

Судом встановлено, що клопотання про призначення експертизи подано відповідачем після закриття підготовчого провадження в справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однією з основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розумність строків розгляду справи є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Цивільно-процесуальний закон детально регламентує строки вчинення учасниками судового процесу процесуальних дій. Така деталізація покликана мінімізувати можливі випадки зловживання учасниками процесу процесуальними правами.

Строки та завдання підготовчого провадження в справі визначеніст. 189 ЦПК України, згідно якої завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (ч. 3ст. 189 ЦПК України).

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1ст. 196 ЦПК України).

Перелік питань, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні визначений ч. 2ст. 197 ЦПК України, зокрема у підготовчому засіданні вирішуєтьсяпитання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів.

Таким чином, клопотання про призначення експертизи має бути подане учасником справи до закриття підготовчого засідання.

Лише у разі існування обставин, які об`єктивно перешкоджали стороні звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження, суд має право вирішити таке клопотання на стадії розгляду справи по суті. При цьому, існування таких обставин має бути підтверджено належними та переконливими доказами, поданими особою, яка звертається до суду з зазначеним клопотанням після закриття підготовчого провадження (ст. 222 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для учасника справи вчинити певну процесуальну дію у встановлений законом строк. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до приписівст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»та ч. 4ст. 10 ЦПК Українисуд застосовуєКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Так згідно п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя, в тому числі щодо виконання судового рішення, як завершальній стадії судового розгляду. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст.6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28.05.1985 у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Вирішення питання щодо поновлення строку процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для такого поновлення.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципам рівності сторін та юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України»).

Чинне процесуальне законодавство гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання про поновлення строків для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 в справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналогічні висновки містяться в ухвалах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 753/17563/19 та від 23.12.2020 у справі № 557/94/19.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем заяву про поновлення процесуального строку не надано.

З огляду на вищевикладене клопотання про призначення посмертної судової психіатричної експертизи слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.12,81,120,126,127,222,260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» (м. Одеса, вул.. Велика Васильківська, 102) про відшкодування шкоди - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Салтан Л. В.