Рішення

від 08.02.2023 по справі 510/1987/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1987/22

Провадження № 2/510/592/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.23 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія свідоцтва про народження відповідача; копія свідоцтва про народження позивачки; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_4 із ОСОБА_5 ; копія довідки старости Орлівського старостинського округу Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 02.11.2022р. про склад сім`ї ОСОБА_4 на день його смерті; копія довідки виконкому Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області від 05.08.2020р. про склад сім`ї ОСОБА_3 на день її смерті; копія заповіту ОСОБА_4 від 19.05.2003р., оформленого на ім`я позивачки; копія свідоцтва від 17.05.2004р. про право власності на нерухоме майно (на домоволодіння); копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.05.2004р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 31.10.2022р.; копія державного акту серії ЯЕ № 669631 від 12.02.2008р. на право власності на земельну ділянку земельні ділянки загальною площею 2,16 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.11.2022р.; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори від 01.02.2023р.; копія заяви ОСОБА_1 від 22.02.2022р. про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 31.01.2023р. (дата заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ).; копія заяви ОСОБА_1 від 29.05.2020р. про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі являється донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , відповідач є їхнім онуком. Позивачка також була призначена спадкоємицею за заповітом ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.05.2004р. належало наступне майно: житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , по його частини кожному з них.

Окрім цього, за життя ОСОБА_4 на підставі державного акту серії ЯЕ № 669631 від 12.02.2008р. на право власності на земельну ділянку належали земельні ділянки загальною площею 2,16 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно (1/2 частину нерухомості). У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка (як донька) звернулась до нотаріуса із заявою про відмову від спадщини,чоловік померлої ОСОБА_4 із заявою до нотаріальної контори не звернувся, проте він прийняв спадщину на частину житлового будинку в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки мешкав на день смерті дружини разом із нею, фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Таким чином, ОСОБА_4 став належати на праві власності весь житловий будинок.

На випадок смерті ОСОБА_4 розпорядився належним йому майном, 19.05.2003р. склав заповіт на ім`я позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно (на житловий будинок та земельні ділянки).

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за заповітом. Про це свідчить копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 31.01.2023р. (дата заведення спадкової справи 26.07.2022р.). Проте, незважаючи навіть на своєчасне звернення за прийняттям спадщини, оформити спадщину неможливо у зв`язку із тим, що у позивачки відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідач у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформила позивачка.

У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказаний будинок, земельні ділянки, про що 06.11.2022р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивачка надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючого документу - при видачі свідоцтва про право на спадщину. На копіях (фотокопіях) правовстановлюючого документу проставляється відповідна відмітка «згідно з оригіналом» із зазначенням дати та підпису нотаріуса.

Отже, після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на житловий будинок та земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину за заповітом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_4 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею за заповітом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначила позивачка, після смерті батька у неї були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок та земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка також не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину юридично, оскільки її воля, як спадкоємиці за заповітом, була виражена у її діях по своєчасній подачі заяви про прийняття спадщини та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на нерухомість, земельні ділянки, догляд за житловим будинком тощо).

Таким чином, позивачка прийняла спадщину за заповітом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок та земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст.12,76-81,200,258,259,264-265,268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1235, 1258, 1259, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:

- житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 (1/2 частина житлового будинку рахується оформленою на ім`я ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ;

- земельні ділянки загальною площею 2,16 га із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0401, 5124183600:01:005:0827, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯЕ №669631 від 12.02.2008р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення судуможе бутиоскаржене шляхомподання апеляційноїскарги доОдеського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.Учасник справи,якому рішеннясуду небуло врученоу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняповного рішеннясуду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК