38/280
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31.10.07 р. Справа № 38/280
Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.
при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “ЕЛВІКО-Гігант” с.Островське, Мар”їнського району, Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодорожник” м.Красногорівка, Мар”їнського району , Донецької області
про стягнення 14 400грн.97коп.
за участю
представників сторін:
від позивача: Маншиліна Г.О. представник за дов. № б/н від 05.04.2007р.
від відповідача: не зявився
Суть спору:
Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “ЕЛВІКО-Гігант” с. Островське, Мар”їнського району Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодорожник” м.Красногорівка, Мар”їнського району Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 8 888грн., пені у розмірі 4 705грн.75коп., 3% річних у розмірі 807грн.22коп., а всього на суму 14 400грн.97коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений в усній формі договір поставки товару (овочів).
12.10.2007р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 09.10.2007р. № 22-15/3171, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Автодорожник” м. Красногорівка, Мар”їнського району Донецької області значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 31703423) та знаходиться за адресою: 85630, Донецька область, м. Красногорівка, вул.Південно-Східна,1. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, але на адресу суду повернулись конверти, направлені відповідачу, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
Позивач у судове засідання 31.10.2007р. з'явився та надав суду уточнення до позовної заяви, в яких уточнив період нарахування пені та 3%річних та заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, в якої просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 8 888грн., пеню за період з 06.09.2007р. до 31.10.2007р. у розмірі 214грн.28коп. та 3% річних у розмірі 40грн.18коп., а всього 9 142грн.46коп. Уточнення до позовної заяви та заява про зменшення розміру позовних вимог судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.
У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
За усною домовленістю між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “ЕЛВІКО-Гігант” с.Островське, Мар”їнського району Донецької області (постачальник, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Автодорожник” м.Красногорівка, Мар”їнського району Донецької області (покупець, далі - відповідач) була передбачена поставка товару (овочів). Згідно домовленості постачальник зобов'язався поставити товар, а покупець сплатити отриманий товар згідно із накладною не пізніше наступного дня після отримання товару.
На виконання усної домовленості позивач поставив відповідачу товар (картоплю та цибулю) на загальну суму 8 888грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 137 від 28.09.2004р., №106 від 15.09.2004р. та довіреністю від 30.09.2004р. серії ЯИА № 598009, але за поставлений товар відповідач не розрахувався.
Позивач 27.08.2007р. надіслав відповідачу претензію № 409, в якій пропонував у добровільному порядку розрахуватися за поставлену продукцію, але відповідач залишив її без розгляду.
Оскільки, відповідач до теперішнього часу у повному обсязі не розрахувався перед позивачем за поставлений товар, тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 888грн.
Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, пені у сумі 214грн.28коп., 3% річних у розмірі 40грн.18коп., у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання.
Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на видаткову накладну від 28.09.2004р., товарно-транспортні накладні № 137 від 28.09.2004р., №106 від 15.09.2004р., довіреність від 30.09.2004р. серії ЯИА № 598009, заяву про зменшення позовних вимог, уточнення до позовної заяви, правовстановлюючі документи тощо.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Згідно ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ( ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Позивач звернувся до відповідача із претензією від 27.08.2007р., в якій просив сплатити існуючу заборгованість, яка була залишена відповідачем без задоволення та реагування.
Згідно вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар на суму 8 888грн., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачу обґрунтовано нараховані 3% річних, які складають 40грн.18коп.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 214грн.28коп. задоволенню не підлягають з наступного.
В обґрунтування вимог щодо стягнення пені позивач посилається на норми Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996р. № 543/96-ВР.
В той же час згідно преамбули цього Закону цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань. Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
В даному випадку між сторонами договір не укладався, доказів щодо згоди між сторонами розміру пені за прострочку платежу позивачем суду надано не було.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 205, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “ЕЛВІКО-Гігант” с.Островське, Мар”їнського району, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодорожник” м. Красногорівка, Мар”їнського району, Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 8 888грн., пені у розмірі 214грн.28коп., 3% річних у розмірі 40грн.18коп., а всього на суму 9 142грн.46коп., задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодорожник” м. Красногорівка, Мар”їнського району, Донецької області (85630, Донецька область, м. Красногорівка, вул. Південно-Східна,1, р/р 26000301751831 у БВ Мар”їнського ф-лу ГУ Промінвестбанку у Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 31703423) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “ЕЛВІКО-Гігант” с. Островське, Мар”їнського району, Донецької області (85650, с. Островське, Мар”їнського району, Донецької області, вул.Островського, р/р 26009301749952 у БВ Мар”їнського ф-лу ГУ Промінвестбанку у Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 30835409) заборгованість у розмірі 8 888грн., 3% річних у розмірі 40грн.18коп., а всього на суму 8 928,18 грн., держмито у сумі 89грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 73,04 грн.
В іншій частині позову відмовити.
У адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодорожник” м.Красногорівка, Мар”їнського району, Донецької області винести окрему ухвалу.
Рішення оголошено у судовому засіданні 31.10.2007року.
Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Радіонова О.О.
Надруковано 3 примірника:
1 – до справи
2—сторонам у справі
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2007 |
Оприлюднено | 07.11.2007 |
Номер документу | 1089195 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні