Рішення

від 10.02.2023 по справі 331/381/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

10.02.2023

Справа № 331/381/23

Провадження № 2/331/554/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Жукової О.Є.,

за участю секретаря Мироненко О.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 серпня 2021 року між ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРС» та ОСОБА_1 був укладений Договір суборенди нежитлового приміщення №01-08-2021-СОБ152, відповідно до умов якого орендар зобов`язався передати суборендарю у тимчасове платне користування визначене майно: частину нежитлового приміщення з прибудовою літ. А'-2, А3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторони договору суборенди досягли згоди з усіх істотних умов договору, про що свідчать їх підписи у договорі суборенди.

Зокрема, пунктом 4.1. договору визначено, що за користування майном щомісяця суборендар сплачує орендарю орендну плату в сумі 60 000 грн. 00 коп., а за 12 місяців він має сплатити загалом 720 000 грн. 00 коп. Орендна плата сплачується суборендарем до 10 числа поточного місяця, за який проводиться розрахунок.

Крім того, сторони також чітко визначили питання щодо відповідальності у випадку невиконання чи неналежного виконання умов договору.

На виконання умов договору 01.08.2021 року відповідно до акту приймання-передавання нежитлового приміщення орендарем було передано, а суборендарем було прийняте визначене майно.

Позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем і передав йому нежитлове приміщення у строки та на умовах, передбачених договором.

Однак, у порушення взятих на себе зобов`язань за вказаним договором, відповідач не виконав умови договору щодо сплати орендної плати, у зв`язку з чим станом на станом на 30.04.2022 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором суборенди складає - 180 000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також просить стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2023 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягала на задоволенні позову, не заперечувала проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто за відсутності відповідача на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01 серпня 2021 року між ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРС» в особі директора Волкова В.П. та ОСОБА_1 був укладений Договір суборенди нежитлового приміщення №01-08-2021-СОБ152.

Відповідно до п.1 договору орендар зобов`язується передати суборендарю в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення з прибудовою літ. А'-2, А3, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п.2.1. договору приміщення передається суборендарю на підставі акту приймання-передачі, у якому вказується опис його технічного стану. Акт приймання-передачі може мати додаток у вигляді фото-таблиці.

Сторони договору суборенди досягли згоди з усіх істотних умов договору, про що свідчать їх підписи у договорі суборенди.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 628 ЦК України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.759 та ч.3 ст.774 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

На виконання умов договору 01.08.2021 року відповідно до акту приймання-передавання нежитлового приміщення, копія якого долучена до матеріалів справи, орендарем було передано, а суборендарем було прийнято зазначене у п.1. договору суборенди нежитлове приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 4.1. договору визначено, що розмір орендної плати у цілому складає 720000 грн. 00 коп. за 12 місяців, яка сплачується щомісячно рівними частинами по 60000 грн. 00 коп. до 10 числа поточного місяця, за який проводиться розрахунок.

Згідно з п.4.7. договору в орендну плату входять витрати за комунальні послуги (вода, електроенергія, опалення, послуги утримання будинку і прибудинкової території, сигналізація, вивіз сміття, ліфту, охорони тощо).

Згідно з п.4.3. договору суборендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату орендарю.

Як передбачено п.11.1. договору, цей договір набуває чинності, починаючи з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, і діє до 31 липня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

Судом встановлено та відповідачем жодним чином не спростовано, що до теперішнього часу в порушення умов договору суборенди відповідачем не була сплачена орендна плата за травень, червень та липень 2021 року.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв - ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 525 та 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а за приписами ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 ст. 762 ЦК України визначено, що плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 8.1. договору суборенди передбачено, що за невиконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено, що станом на 30 квітня 2022 року відповідач дійсно має заборгованість перед позивачем за договором суборенди у сумі 180 000,00 грн. за період з 01.02.2022 по 30.04.2022.

При цьому, суд бере до уваги, що надані позивачем розрахунки відповідачем не оспорені, контррозрахунки ним до суду надані не були.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача перед позивачем за договором суборенди у сумі 180000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З додаткової угоди № 1 від 31 серпня 2022 року до договору про надання правничої допомоги від 13 грудня 2021 року вбачається, що договір укладений між АО «ЛЕГЕС» та ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРЗ».

Згідно ордеру про надання правової допомоги серії АР № 1109191 , який виданий АО «ЛЕГЕС», адвокат Сандак І.А. представляла інтереси позивача у вказаній цивільній справі на підставі договору про надання правової допомоги від 13.12.2021 року.

На виконання умов договору про надання правничої допомоги від 13.12.2021 та додаткової угоди № 1 до вказаного договору , були надані послуги за загальну суму 8000,00 грн. Наведене підтверджується актом приймання-передачі послуг від 21 грудня 2022.

Зазначені витрати на професійну правничу допомогу позивач оплатив 23.12.2022, що підтверджується платіжною інструкцією № 91 від 23 грудня 2022 року.

Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Враховуючи, що позивачем надано до суду опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, сума витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 8 000,00 гривень є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає необхідним стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2700,00 грн.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 550, 610, 612, 615, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 759, 762, 764, 774, ЦК України, ст. 3, 4, 11-13, 19, 263, 265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРС» (місце знаходження: м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, буд. 11, оф.7, код ЄДРПОУ 43016490) заборгованість за договором суборенди нежитлового приміщення №01-08-2021-СОБ152 від 01 травня 2021 року у сумі 180 000,00 грн., судовий збір у сумі 2 700,00 грн., а також витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 8 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 10 лютого 2023 року.

Суддя: О.Є.Жукова