Рішення

від 03.02.2023 по справі 461/44/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/44/23

Провадження №2/461/484/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

03 лютого 2023 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

за участю секретаря судових засідань Ігнат Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Липова Алея-15» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із сплати за житлові послуги з утримання будинку, електропостачання та охорони будинку,

в с т а н о в и в :

03.01.2023 року позивач - ОСББ «Липова Алея-15» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за житлові послуги з утримання будинку, електропостачання та охорони будинку у сумі 9509,63 грн., 1529,32 грн. інфляційних збитків та 2481 грн. судового збору та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , за якою закріплено особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач фактично користується житловими послугами, періодично проводить розрахунки, однак оплата проводиться нерегулярно, у зв`язку із чим виникла вказана заборгованість. У період з 01.06.2021 по 24.12.2022 за вказаною адресою виникла заборгованість із сплати за житлові послуги, а саме утримання будинку, електропостачання та охорони будинку. 22.11.2022 ОСББ «Липова Алея-15» на адресу ОСОБА_1 надіслано лист із вимогою оплатити вказану заборгованість в добровільному порядку, однак заборгованість не погашена. Вказує, що між ОСББ «Липова Алея-15» та адвокатським об`єднанням «АЛІТІС» укладено договір-доручення про надання правової допомоги №1061 від 20.12.2022, відповідно до умов якого представництво інтересів позивача здійснює адвокат Богомазова І.О., вартість однієї години роботи адвоката становить 1000 грн. Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 04.01.2023 року прийнято до розгляду позов та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, 03.02.2023 подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує, просить такий задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася без поважних причин, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судових повісток на зареєстровану адресу проживання, до суду повернулись конверти із не врученими поштовими відправленнями із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», відтак суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як слідує з вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Згідно з ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №95976097 від 31.08.2017 (а.с.11).

Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов`язує.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 385 ЦК України визначено, що власники квартир та не житлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та не житловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Як видно з долучених до матеріалів справи копій документів, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Липова Алея-15» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою якого є: м. Львів, вул. Липова Алея, 15, ідентифікаційний код юридичної особи - 42243658.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право, зокрема, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Свої зобов`язання по управлінню багатоквартирного будинку ОСББ «Липова Алея-15» виконує в повному обсязі.

Як вбачається із долученої до позовної заяви довідки ОСББ «Липова Алея-15» про хронологію розрахунків з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.06.2021 по 24.12.2022 за утримання будинку, за електроенергію та послуги консьєржа нараховано 8823,95 грн. Оскільки позивач просить стягнути заборгованість з відповідача за період з 01.06.2021 по 24.12.2022, то суд не приймає до уваги заборгованість до червня 2021 року, яка, згідно вказаного розрахунку, становить 685,68 грн.

З вказаного розрахунку також вбачається, що ОСОБА_1 частково здійснювала оплату за вищевказані послуги на суму 2019,02 грн., однак не в повному обсязі.

Згідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що відповідач не виконує покладені на неї обов`язки щодо своєчасної сплати внесків за утримання будинку.

За приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.625 ЦК України, на суму основного боргу відповідача перед ОСББ «Липова Алея-15» нараховано також інфляційні втрати в сумі 1529,32 грн.

Постановою КМУ №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг у період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

Як вбачається із розрахунку збитків від інфляції, наданих представником позивача, в такому розраховано збитки за період з червня 2021 по грудень 2022.

Враховуючи положення постанови КМУ №206 від 05.03.2022, з відповідача слід стягнути інфляційні збитки за період з червня 2021 по січень 2022 у сумі 197,60 грн.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Відповідно до ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відтак, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку: 8823,95 / 11038,95 х 2481 = 1983,18 грн.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, слід зазначити таке.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .

Згідно ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.12.2022 року між позивачем осіб «Липова Алея-15» та Адвокатським об`єднанням «АЛІТІС» укладено Договір-доручення про надання правової допомоги №1061, відповідно до п.1.1 якого, адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво та надати іншу правову допомогу клієнту за певну винагороду (гонорар) та з відшкодуванням певних витрат, необхідних для виконання договору.

Згідно Акту виконаних робіт №1 від 03.02.2023 року, загальна вартість наданих послуг становить 4000 грн., оплата яких підтверджується платіжною інструкцією №668 від 03.02.2023.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Метою впровадження цього принципу пропорційності є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути пропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Виходячи з наданих адвокатом доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, враховуючи витрачений час на надання юридичних послуг та правової допомоги по зазначеній справі, а саме те, що адвокат не був присутній у жодному судовому засіданні, позовна заява задоволена частково, оскільки суду надано не коректний розрахунок заборгованості відповідача, адвокатом при розрахунку інфляційних втрат не враховано положення постанови КМУ №206 від 05.03.2023 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг у період воєнного стану», суд дійшов висновку, що сума судових витрат в розмірі 4000 грн. є необґрунтованою, та не співмірною із складністю справи та витраченому часу, а також пропорційною до предмету спору. Відтак, суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Липова Алея-15» заборгованість за житлові послуги з утримання будинку, електропостачання та охорони будинку у сумі 8823,95 грн. (вісім тисяч вісімсот двадцять три гривні дев`яносто п`ять копійок) та 197,60 грн. (сто дев`яносто сім гривень шістдесят копійок) інфляційних збитків.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Липова Алея-15» судовий збір в сумі 1983,18 грн. (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят три гривні вісімнадцять копійок) та 1000 грн. (одну тисячу гривень) витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Липова Алея-15», 79035, м. Львів, вул. Липова Алея, 15, код ЄДРПОУ 42243658, телефон НОМЕР_2 ;

представник позивача: Богомазова Ірина Олександрівна, 79051, м. Львів, вул. Лінкольна, 10а/126, телефон 0097-934-19-21, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлений 06.02.2023

Суддя Кротова О.Б.