Ухвала

від 20.01.2023 по справі 760/2187/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/2187/22

1-кс/760/69/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в залі суду клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100090004959 від 08.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263, ч.2 ст.260 та ч.2 ст.209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

прокурор Солом`янськоїокружної прокуратуриміста Києва ОСОБА_4 звернувся зклопотанням пронакладення арештуна майноу кримінальномупровадженні,внесеному 08.09.2020року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12020100090004959,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ст.356,ч.1ст.366КК України,згідно якогопросить:накласти арештна земельнуділянку закадастровим номером8000000000:72:054:0016, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та на обладнання, що були використані та використовуються в процесі будівництва об`єкта нерухомості, розміщеного на вказаній земельній ділянці; заборонити власнику, іншим особам у володінні, користуванні та розпорядженні яких перебуває земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:72:054:0016 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 проведення будь-яких будівельних, земельних, шляхових, та інших робіт на вказані земельній ділянці; заборонити власнику, іншим особам у володінні, користуванні та розпорядженні яких перебувають матеріали, обладнання, що були використані в процесі будівництва та використовуються в процесі будівництва (створення) об`єкту нерухомості, розміщеного на земельній ділянці в АДРЕСА_1 використання вказаних матеріалів та обладнання для будівництва (створення) об`єкту нерухомості на вказаній земельній ділянці.

Так, в обґрунтування клопотання зазначив, що Солом`янською окружною прокуратурою м. Києва, здійснюється процесуальне керівництво по матеріалах кримінального провадження, внесеного 08.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100090004959, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява з приводу внесення недостовірних відомостей в документацію, що в подальшому призвело до отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 є власником земельної ділянки та житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі Договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 14.12.2018 року, ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_6 : житловий будинок (згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1237373880000, номер запису про право власності: 29451001); земельну ділянку (згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1237370780000, номер запису про право власності: 29450628, кадастровий номер 8000000000:72:054:0016, площа 0.0914 га, цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; функціональне призначення земельної ділянки територія житлової багатоповерхової забудови, відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804).

25.06.2020 року ОСОБА_5 видано містобудівні умови та обмеження, для проектування об`єкта будівництва, які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №613 та оприлюдненні у відповідному Реєстрі містобудівних умов та обмежень із назвою об`єкта «Реконструкція житлового будинку».

29.10.2020 згідно з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об`єктом нерухомого майна є земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:054:0016, яка розташована за адресою: вул. Пироговського Олександра, 16-А, у м. Києві на підставі договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) земельна ділянка передана суперфіцарію ТОВ «16-А» код ЄДРПОУ 43653114. Договір суперфіцію зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За умовами пункту 1.2 Договору суперфіцію метою надання в користування Земельної ділянки є здійснення ТОВ «16-А» реконструкції житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі п. 3.5 Договору суперфіцію ОСОБА_5 передав до ТОВ «16-А» містобудівні умови та обмеження на об`єкт реконструкції.

Відповідно до повідомлення, поданого до Центру надання адміністративних послуг Солом`янського району міста Києва, ТОВ «16-А» повідомило про початок виконання підготовчих робіт на об`єкті будівництва «Реконструкція житлового будинку» за адресою: вул. Пироговського Олександра, 16А у Солом`янському районі міста Києва, яке було зареєстровано Департаментом з питань державного архітектурного-будівельного контролю міста Києва 06.11.2020 року.

На підставі наявних в матеріалах справи документів, Судом встановлено, що будівельні роботи за адресою: місто Київ, вул. Пироговського Олександра, 16А забудовником ТОВ «16-А» здійснюються на підставі чинних містобудівних умов та обмеження, для проектування об`єкта будівництва, які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №613 та оприлюдненні у відповідному Реєстрі містобудівних умов та обмежень із назвою об`єкта «Реконструкція житлового будинку».

В ходів розгляду справи Судом встановлено, що орган державного будівельного контролю неодноразово здійснював перевірку ТОВ «16-А» щодо дотримання вимог законодавства під час будівництва та встановив відсутність порушень законодавства, а також відповідність інформації поданій забудовником в документах щодо будівництва відповідному класу наслідків (відповідальності). Судом встановлено відсутність порушення вимог законодавства під час будівництва чи внесення недостовірних даних в будівельну документацію, що виключає підстави для арешту майна.

Разом з тим прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна ОСОБА_5 , особи, яка є законним власником майна.

В судове засідання прокурор не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також в судове засідання не з`явились, надіслали клопотання про проведення розгляду справи у їх відсутність. У задоволені клопотання просили відмовити повністю.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Перевіривши зміст клопотання, дослідивши матеріали додані до клопотання, проаналізувавши підстави, які мають значення для вирішення питання про арешт, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Положеннями ст. 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: змагальність сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та диспозитивності.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

З матеріалів клопотання вбачається, що Солом`янською окружною прокуратурою м. Києва, здійснюється процесуальне керівництво по матеріалах кримінального провадження, внесеного 08.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100090004959, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За статтею 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання права, свобод та законних інтересів осіб, а також умов за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд, повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

В клопотанні про арешт майна прокурор не зазначив підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Натомість прокурор в клопотанні зазначив, що метою клопотання про арешт майна є, «для забезпечення належного кримінального провадження» накласти арешт на майно, що не відповідає змісту норм кримінально процесуального законодавства та не може бути обґрунтованою підставою для арешту майна.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор у даному кримінальному провадженні не навів достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно не вбачається.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 107, 131, 132, 170, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100090004959 від 08.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263, ч.2 ст.260 та ч.2 ст.209 КК України, - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1