Рішення

від 13.02.2023 по справі 471/25/23

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/25/23

Провадження №2/471/62/23

Номер рядка звіту 9

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"13" лютого 2023 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Гукової І.Б.,

за участю секретаря - Холоденко І.Ю,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Братське цивільну справу № 471/25/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у майні та визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у майні та визнання права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що їй та відповідачу ОСОБА_2 , на праві приватної власності, згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого приватним нотаріусом Братського районного нотаріального округу Миколаївської області Малярчук Н.В., 24.10.2019 року, належить 1/2 частки земельної ділянки площею 14,2416 га, кадастровий номер: 4821481000:02:000:0075, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Іванівської (колишня назва - Іллічівської) сільської ради Вознесенського (Братського) району Миколаївської області, яку сторони успадкували після смерті батька ОСОБА_3 . У відповідачки виникла необхідність укласти договір оренди належної їй 1/2 частки земельної ділянки, а позивач, яка є співвласником земельної ділянки не має бажання на укладення договору, тому постало питання щодо виділу частки позивача із спільної власності. Тому позивач вимушена з даним позовом звернутися до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Судом встановлено, згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.10.2019 року, виданого приватним нотаріусом Малярчук Н.В., позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є власниками земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 14,2416 га, яка розташована на території Іванівської (колишня назва - Іллічівської) сільської ради Вознесенського (Братського) району Миколаївської області, кадастровий номер: 4821481000:02:000:0075 в рівних частках (а.с 7-8, 11-15).

Відповідно до ст. 316 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, право власності - це право особи на майно, яке він здійснює відповідно до закону, по своїй волі і незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складаються із володіння, користування і розпорядження. Володіння майном - має на увазі юридично закріплену можливість фактично володіти майном, впливати на нього у будь-який момент, здійснювати відносно такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, отримувати з цього користь, вигоду. Розпорядження майном - це можливість власника встановлювати, змінювати, припиняти юридичне існування майна.

Правовий режим спільної часткової власності визначається Главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмеження у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України право спільної часткової власності це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Статтею 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 3 ст. 364 ЦК України встановлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки, як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки вимагати відповідної компенсації.

Частиною 2 ст. 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів, областей.

Таким чином, з моменту набуття позивачем та відповідачем права спільної часткової власності на земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками. Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності.

Відповідно до Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4812492922021 від 23.11.2021 року та № НВ-4812492912021 від 23.11.2021 року земельну ділянку було поділено на:

- земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, площею 7,1208 га, місце розташування: Братська селищна рада Миколаївської області з кадастровим номером: 4821481000:02:000:0626 (а.с 14-15);

- земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, площею 7,1208 га, місце розташування: Братська селищна рада Миколаївської області з кадастровим номером: 4821481000:02:000:0625 (а.с 16).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що позивачем належним чином обґрунтовано позовні вимоги, та надано достатніх доказів на його обґрунтування, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку площею 7,1208 гектарів, кадастровий номер: 4821481000:02:000:0626, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 14,2416 га., кадастровий номер: 4821481000:02:000:0075, 1/2 частину якої позивач ОСОБА_1 успадкувала після смерті батька ОСОБА_3 , припинити право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 14,2416 га.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у майні та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку площею 7,1208 гектарів, кадастровий номер: 4821481000:02:000:0626, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 14,2416 га., кадастровий номер: 4821481000:02:000:0075, 1/2 частину якої позивач ОСОБА_1 , успадкувала після смерті батька ОСОБА_3 , припинити право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 14,2416 га.

Судові витрати залишити за позивачем.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Миколаївського апеляційного суду.

СуддяІ.Б. Гукова