Постанова

від 10.02.2023 по справі 917/2091/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 року м. Харків Справа № 917/2091/15

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу позивача (вх.899) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.08.2022 (суддя Погрібна С.В., повний текст складено 05.08.2022) у справі №917/2091/15

за позовом PRIVATE JOINT-STOCK LIMITED LIABILITY COMPANY AGR0SVIT LIMITED, Арсос, 4770, Лімассол, Кіпр

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт", вул. Маршала Бажанова, 5, літ.Б-3, м. Харків, Харківська область, 61002;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтингова група "Юридичний радник", вул. Панянка, 26, м. Полтава, 36022

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників і стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.10.2015 позовні вимоги Компанії "Агросвіт Лімітед" (PRIVATE JOINT-STOCK LIMITED LIABILITY COMPANY AGR0SVIT LIMITED) задоволено частково. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт" від 15.04.2015, оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ АПА «АГРОСВІТ» від 15.04.2015. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтингова група "Юридичний радник" (код ЄДРПОУ 38324442) 10000,00 грн. штрафу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2015 у справі №917/2091/15 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2016 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2016, а рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2015 у справі №917/2091/15 залишено в силі.

18.02.2022 від Компанії "Агросвіт Лімітед" (PRIVATE JOINT-STOCK LIMITED LIABILITY COMPANY AGR0SVIT LIMITED) надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2015 у справі № 917/2091/15 за нововиявленими обставинами (вх. № 1848).

У вказаній заяві позивач зазначає про те, що 15.02.2022 Компанією "Агросвіт Лімітед" було отримано від ОСОБА_1 лист від 15.02.2022, в якому останній повідомив про те, що він не мав повноважень на підписання позовної заяви у цій справі, з огляду на наступні обставини: 06.08.2015 Компанією "Агросвіт Лімітед" було видано довіреність Махінчуку В.М. на представництво інтересів компанії; 14.08.2015 Махінчуком В.М., як представником компанії, було видано довіреність №383 Лученку Дмитру Валентиновичу на представництво інтересів компанії; діючи на підставі вказаної довіреності від 14.08.2015 ОСОБА_2 подав позов у цій справі; як стало відомо ОСОБА_1 , Голосіївським районним судом міста Києва було прийнято рішення у справі №752/569/16, яким встановлено, що видана Махінчуку В.М. довіреність не передбачала права останнього як довіреної особи на передоручення своїх повноважень, визнано недійсними довіреності, видані ОСОБА_3 в порядку передоручення; Компанія «Новоагро Лімітед» зверталась до суду з позовом про визнання недійсною довіреності від 14.08.2015 на представництво інтересів Компанії "Агросвіт Лімітед", виданої Махінчуком В.М., як представником Компанії "Агросвіт Лімітед", ОСОБА_1 (справа №640/24560/18); Лученко Д.В. визнав позов у справі №640/24560/18. За вказаних обставин, позивач вважає, що позовна заява у цій справі підписана особою, яка не має права її підписувати.

Заявник, посилаючись на положення п.3 ч.2 ст.320 ГПК України, як на підставу перегляду оскаржуваного рішення за нововиявленими обставинами, просить відкрити провадження у справі №917/2091/15 за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2015 року у справі № 917/2091/15 та ухвалити нове, яким залишити без розгляду позовну заяву Компанії «АГРОСВІТ ЛІМІТЕД».

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.08.2022 у справі №917/2091/22 повернуто заяву Компанії "Агросвіт Лімітед" (PRIVATE JOINT-STOCK LIMITED LIABILITY COMPANY AGR0SVIT LIMITED) про перегляд рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2015 за нововиявленими обставинами.

У вказаній ухвалі суд першої інстанції зазначив про те, що обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, заявник посилається, зокрема, на наступні докази: лист від 15 лютого 2022 року від ОСОБА_1 ; довіреність від 14 серпня 2015 року видана ОСОБА_1 на представництво інтересів Компанії «АГРОСВІТ ЛІМІТЕД»; рішення Голосіївського районного суду міста Київ у справі № 752/569/16 (повідомив без дати); рішення Київського районного суду міста Харкова у справі № 640/24560/18 від 25 лютого 2021 року; постанову Харківського апеляційного суду у справі № 640/24560/18 від 20 жовтня 2021 року. Проте, як зазначив місцевий господарський суд, заявником на підтвердження наявності нововиявлених обставин надано лише копію листа ОСОБА_1 від 15.02.2022. Оскільки заявником не надано в повному обсязі документів на які він посилається та які підтверджують наявність нововиявлених обставин, Господарський суд Полтавської області дійшов висновку про повернення заяви про перегляд рішення Господарського суду Полтавської області від 13 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами у справі № 917/2091/15 на підставі ст.ст.174, ч.3 ст.323 ГПК України.

Позивач із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження за заявою Компанії "Агросвіт Лімітед".

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали допустив надмірний формалізм та позбавив заявника гарантованого права на доступ до правосуддя.

Стосовно подання суду довіреності від 14.08.2015 на представництво ОСОБА_1 інтересів Компанії «АГРОСВІТ ЛІМІТЕД» позивач в апеляційній скарзі зазначає, що вказана довіреність була надана суду разом з позовною заявою, тобто, вона міститься в матеріалах справи і не могла бути надана суду при усуненні недоліків заяви.

Апелянт вважає, що головним доказом, що підтверджує наявність нововиявлених обставин є лист ОСОБА_1 від 15.02.2022 (доданий заявником до заяви про усунення недоліків).

Позивач в апеляційній скарзі вказує на те, що судові рішення, на які він посилається в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, як зазначає апелянт, рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 визначено, що судді можуть використовувати повний доступ до усіх інформаційних ресурсів ЄДРСР безпосередньо для здійснення правосуддя, а отже, мають можливість ознайомлюватись з судовими рішеннями в повному обсязі.

06.09.2022 здійснено повідомлення сторін у справі 917/2091/15 на офіційному веб-сайті суду щодо надходження заяви за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позивач отримав вказану ухвалу через підсистему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.

Ухвала суду від 18.10.2022 направлялась на адресу відповідачів, однак, поштові відправлення повернулись підприємством зв`язку з довідкою про невручення «за закінченням терміну зберігання».

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

За змістом ч.1 ст.320 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 322 ГПК України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

У заяві про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються, зокрема, нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, і дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин (п.п.5,6 ч.2 ст.322 ГПК України).

Відповідно до п.п.5,6 ч.2 ст.322 ГПК України, у заяві про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються, зокрема, нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, і дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

За положеннями п. 3 ч.3 ст.322 ГПК України, до заяви додаються, в тому числі, докази, що підтверджують наявність нововиявлених.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2015 у цій справі за нововиявленими обставинами, позивач посилається на наступні обставини:

-15.02.2022 Компанією "Агросвіт Лімітед" було отримано від ОСОБА_1 лист від 15.02.2022, в якому останній повідомив про те, що він не мав повноважень на підписання позовної заяви у цій справі;

-06.08.2015 Компанією "Агросвіт Лімітед" було видано довіреність Махінчуку В.М. на представництво інтересів компанії;

-14.08.2015 Махінчуком В.М., як представником Компанії "Агросвіт Лімітед", було видано довіреність ОСОБА_1 на представництво інтересів компанії;

-діючи на підставі довіреності від 14.08.2015 ОСОБА_2 подав позов у цій справі;

-Компанії "Агросвіт Лімітед" взагалі не було відомо про подання позову у цій справі;

-як стало відомо ОСОБА_1 , Голосіївським районним судом міста Києва було прийнято рішення у справі №752/569/16, яким встановлено, що видана ОСОБА_3 довіреність не передбачала права останнього як довіреної особи на передоручення своїх повноважень. Визнано недійсними довіреності, видані ОСОБА_3 в порядку передоручення;

-Компанією «Новаагро Лімітед» («NOVAAGRO LIMITED») було подано позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Копач Юлія Олегівна, третя особа: Компанії «АГРОСВІТ ЛІМІТЕД» («AGROSVIT LIMITED») про визнання недійсною довіреності на представництво інтересів Компанії «АГРОСВІТ ЛІМІТЕД», виданої ОСОБА_3 , як представником Компанії «АГРОСВІТ ЛІМІТЕД», ОСОБА_1 , посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копач Юлією Олегівною, внесеної в реєстр за реєстровим № 483 від 14 серпня 2015 року (справа № 640/24560/18). ОСОБА_1 визнав позов у справі № 640/24560/18;

-25 лютого 2021 року рішенням Київського районного суду міста Харкова у справі № 640/24560/18 було відмовлено у позові Компанії «Новаагро Лімітед» («NOVAAGRO LIMITED») до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Копач Юлія Олегівна про визнання правочину недійсним. Фактично було встановлено дійсність довіреності на представництво інтересів Компанії «АГРОСВІТ ЛІМІТЕД», виданої Махінчуком В.М., як представником Компанії «АГРОСВІТ ЛІМІТЕД», ОСОБА_1 , посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копач Юлією Олегівною, внесеної в реєстр за реєстровим № 483 від 14 серпня 2015 року.

- 20 жовтня 2021 року "постановою" Харківського апеляційного суду у справі №640/24560/18 визнано нечинним рішення Київського районного суду міста Харкова у справі № 640/24560/18 від 25 лютого 2021 року та закрито провадження у справі.

Заявником до заяви не було додано доказів, які підтверджують обставини, якими обґрунтована його заява.

У зв`язку з наведеним, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.02.2022 заяву Компанії "Агросвіт Лімітед" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами залишиено без руху.

Надано Компанії "Агросвіт Лімітед" строк до 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків заяви шляхом надання суду документів, які підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів; документу про сплату судового збору; докази (документи), що підтверджують наявність нововиявлених обставин; клопотання про поновлення строку.

02.08.2022 від позивача до Господарського суду Полтавської області надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 5173), в якій він просив суд поновити строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами та надав суду наступні документи:

- копію ордеру компанії Компанії "Агросвіт Лімітед"1093556 від 17.02.2022;

- докази направлення заяви іншим учасникам справи;

- докази сплати судового збору;

- копію листа ОСОБА_1 від 15.02.2022.

Таким чином, позивачем надано суду лише однин доказ на підтвердження існування нововиявлених обставин ксерокопію листа ОСОБА_1 від 15.02.2022.

Однак, в заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами позивач посилається також, зокрема, на рішення Голосіївського районного суду міста Київ у справі №752/569/16; рішення Київського районного суду міста Харкова у справі № 640/24560/18 від 25 лютого 2021 року; "постанову" Харківського апеляційного суду у справі № 640/24560/18 від 20 жовтня 2021 року.

Вказані докази не були надані позивачем суду.

Отже, позивач не виконав вимоги ч.3 ст.322 ГПК України щодо подання суду доказів, які підтверджують його доводи про наявність нововиявлених обставин.

За положеннями ч.3 статті 323 ГПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи, що позивач не надав суду в повному обсязі документи, якими обґрунтована його заява та які підтверджують наявність нововиявлених обставин, Господарський суд Полтавської області правомірно повернув заяву позивача про перегляд рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2015 у справі № 917/2091/15 за нововиявленими обставинами.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що головним доказом, що підтверджує наявність нововиявлених обставин є лист ОСОБА_1 від 15.02.2022 (доданий заявником до заяви про усунення недоліків), а не рішення судів загальної юрисдикції, на які він посилався у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Позивач в апеляційній скарзі також вказує на те, що судові рішення, на які він посилається в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, як зазначає апелянт, рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 визначено, що судді можуть використовувати повний доступ до усіх інформаційних ресурсів ЄДРСР безпосередньо для здійснення правосуддя, а отже, мають можливість ознайомлюватись з судовими рішеннями в повному обсязі.

Судова колегія не погоджується з доводами апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ч.4 ст.74 ГПК України закріплено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Виходячи з аналізу зазначених норм процесуального права, обов`язок доказування тих обставин, на які посилаються учасники судового процесу, як на підставу своїх вимог або заперечень покладено на сторони.

При цьому, суд не може самостійно збирати докази на користь однієї із сторін судового процесу.

В силу приписів п.3 ч.3 ст.322 ГПК України, позивач повинен був надати суду докази, які підтверджують існування нововиявлених обставин, в тому числі, судові рішення, на які він посилається в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Такий обов`язок покладено на заявника нормою процесуального права (п.3 ч.3 ст.322 ГПК України), а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявник повинен виконати вимоги цієї норми.

Натомість, суд не має повноважень на збирання доказів, в тому числі долучення до матеріалів справи рішень судів на підтвердження заяви однієї із сторін, у зв`язку з чим, посилання апелянта на те, що судді мають повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень є безпідставними, оскільки не звільняють позивача від обов`язку доказування.

В своїй заяві позивач, як на підставу перегляду рішення суду за новивиявленими обставинами посилається на положення п.3 ч.2 ст.320 ГПК України та зазначає (а.с.6 т.5), що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, посилаючись на п.3 ч.2 ст.320 ГПК України, заявник повинен чітко вказати, яке скасоване судове рішення було підставою для ухвалення рішення суду, що підлягає перегляду, зазначити дату коли він дізнався про його існування та надати суду копію такого судового рішення.

Однак, позивач в своїй заяві не зазначає, яке саме скасоване судове рішення було підставою для ухвалення рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2015 .

Разом із тим, посилаючись в своїй заяві на необхідність перегляду рішення за нововиявленими обставинами на підставі п.3 ч.2 ст. 320 ГПК УКраїни, в апеляційній скарзі позивач наполягає, що основним доказом за його заявою є заява ОСОБА_1 від 15.02.2022, а не перелічені ним рішення судів. Судова колегія не приймає такі доводи, оскільки оцінка доказів у справі є прерогативою суду, тому сторона має виконувати вимоги процесуального закону про надання доказів, на які вона посилається.

Крім того, враховуючи вказані у заяві підстави перегляду за нововиявленими обставинами (п.3 ч.2 ст.322 ГПК УКраїни), а також доводи апеляційної скарги про лист ОСОБА_1 , як основний доказ по справі ( а не рішення судів, про які він зазначав у заяві), є підстави вважати, що подана заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 322 ГПК України, оскільки вона в такому разі не містить посилання на рішення, скасування якого є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами, або апелянт в апеляційній скарзі намагається змінити підстави звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, що суперечить порядку подання таких заяв, визначеному главою 3 ГПК України.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали допустив надмірний формалізм та позбавив заявника гарантованого права на доступ до правосуддя.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Великої Британії»).

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Обмеженням права на доступ до суду, в цьому випадку, є визначений нормами ст.322 ГПК України зміст заяви і перелік документів, які повинні бути додані до неї та положення ч.3 ст.323; ст.174 ГПК України, де передбачено наслідки невиконання вимог ст. 322 ГПК України (повернення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами).

Зазначені процесуальні обмеження встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Враховуючи наведене, твердження апелянта є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Полтавської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а ухвали Господарського суду Полтавської області області від 05.08.2022 у справі №917/2091/22 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.08.2022 у справі №917/2091/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.В. Стойка

Суддя Д.О. Попков