Рішення

від 08.02.2023 по справі 902/996/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2023 р. Cправа № 902/996/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

За участю представників:

прокурор Запорожець Х.Ю., службове посвідчення №068014 від 19.09.2022 (в режимі ВКЗ);

позивача Панасюк В.М., виписка з ЄДРЮОФОП та ГФ;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Армійська, 18, м. Одеса, 65058) в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ-168, 03168)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло Поділля" (вул. Пирогова, 119А, м. Вінниця, 21037)

про стягнення 904757,64 рн.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло Поділля" про стягнення завищеної вартості будівельних робіт за Договором генерального підряду №253/18 від 22.10.2018 про закупівлю робіт з реконструкції внутрішньо-майданчикових мереж водопостачання у військовому містечку №100, м. Гайсин Вінницької обл., шифр 100/ВМ у розмірі 904 757,64 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 11.10.2022 дану справу передано на розгляд судді Маслію І.В.

Ухвалою від 13.10.2022 відкрито провадження у справі №902/996/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.11.2022.

31.10.2022 на адресу суду засобами електронного зв`язку надійшло клопотання Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону №5-4-4026ВИХ-22 від 08.11.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 10.11.2022 задоволено вище зазначене клопотання прокуратури.

За наслідками судового засідання 14.11.2022 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 12.12.2022 о 11:30 год. Крім того, задовольнив клопотання прокурора про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 15.11.2022 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

За наслідками судового засідання 12.12.2022 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.01.2023 о 11:00. Крім того, суд задовольнив клопотання прокурора про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 12.12.2022 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

За наслідками судового засідання 11.01.2023 судом протокольною ухвалою оголошено перерву з розгляду справи по суті до 15:00 год. 25.01.2023.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло Поділля" суд ухвалою від 12.01.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

Судове засідання у справі №902/996/22 призначене на 25.01.2023 о 15:00 год. не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Вінницької області, що підтверджується службовою запискою №40/2023 від 25.01.2023 секретаря судового засідання.

Ухвалою суду від 26.01.2023 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 08.02.2023.

08.02.2023 на електронну адресу суду від прокуратури надійшов лист в якому останній зазначає, що підчас досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020161010000155 від 09.06.2020 встановлено, що 30.01.2023 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло Поділля" здійснено часткове повернення грошових коштів за Актом приймання-передачі виконаних робіт №2 від 30.11.2018 за Договором №253/18 від 22.10.2018 у сумі 100 000,00 грн. Тому просить врахувати дану обставину при розгляді справи. До даного листа додано копію квитанції №4 від 30.01.2023 на суму 100 000,00 грн.

На визначену судом дату з`явився представник позивача та прокурор який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Ухвали суду, направлені на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: вул. Пирогова, 119А, м. Вінниця, 21037. Конверти з ухвалами повернуті до суду з відмітками поштового відділення «За закінченням терміну зберігання» та «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 «Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи"» повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, та просили їх задовольнити з врахуванням часткового повернення коштів відповідачем.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.02.2023 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи, в зв`язку з неявкою представників сторін на оголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 1, ч.2 ст.5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/11).

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.18 у справі №553/3280/16-а).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Відповідно до п. 1 розділу III «Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України № 744 від 30.12.2016 (далі - Інструкція), для організації вирішення в судовому порядку спірних правовідносин, забезпечення належного представництва інтересів Міноборони та Збройних Сил під час розгляду справ судами загальної юрисдикції, недопущення заподіяння збитків та майнових втрат державі відповідними юридичними службами за участю фінансової (фінансово-економічної) служби та відповідальних підрозділів проводиться позовна робота.

Положенням про Юридичний департамент Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 259 від 16.05.2016, передбачено, що Департамент відповідно до наданих повноважень, в тому числі, організовує позовну роботу, бере участь у претензійній та позовній роботі, у частині, що стосується Міноборони, та здійснює контроль за її проведенням (п.4).

Отже, органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Міністерство оборони України.

Проте, в порушення вказаних вимог законодавства Міністерство оборони України, не здійснювало захист інтересів держави та за їх захистом до суду не зверталося.

09.08.2022 Одеською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону, на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», на адресу Міністерства оборони України спрямовано лист про пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ТОВ «Світло Поділля» про стягнення суми завищеної вартості будівельних робіт у сумі 904 757,64 грн., відповіді на який не отримано.

Про наявність порушень інтересів держави Міністерству оборони України стало відомо ще у 2021 році, про що свідчить Передавальний акт прав, зобов`язань та майна від Голови комісії з реорганізації Південного ТерКЕУ Володимира Баранецького до начальника Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України Станіслава Патюка, згідно якого 15.01.2021 міністерству також буди передані реєстри кредиторської та дебіторської заборгованості Південного ТерКЕУ.

Прокурором надано більш ніж розумний строк компетентним органам для звернення до суду та захисту своїх інтересів (більше 1,5 року), проте, згідно інформації порталу «Судова влада України» станом па 05.10.2022 встановлено, що Міністерством оборони України заходи щодо стягнення суми завищеної вартості будівельних робіт за договором генерального підряду № 253/18 від 22.10.2018 не вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень, щодо контролю за ефективним та раціональним використанням бюджетних коштів, Одеська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону уповноважена вжити заходи представницького характеру відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Сам факт бездіяльності Міністерства оборони України є підставою для звернення прокурора з відповідним позовом на захист інтересів держави. Жодним законодавчим актом прокурора не зобов`язано в позовній заяві зазначати причини бездіяльності позивача.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 згідно з якими прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Неефективне та нераціональне використання бюджетних коштів підриває засади бюджетного процесу, призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких покладено на органи прокуратури (ч. 3 ст. 131-1 Конституції України).

У разі встановлення порушення вимог законодавства та факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, у прокурора виникає не лише право, а й обов`язок захистити такі інтереси, що у даному випадку і зроблено шляхом звернення до суду з позовом.

22.10.2018 між Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (далі Південне ТерКЕУ, в договорі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світло Поділля» (далі відповідач, в договорі Підрядник) укладено Договір генерального підряду №253/18 про закупівлю робіт з реконструкції внутрішньо-майданчикових мереж водопостачання у військовому містечку №100, м. Гайсин Вінницької області, шифр 100/ВМ (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого Підрядник зобов`язується, в межах динамічної договірної ціни, виконати на свій ризик власними та залученими силами комплекс робіт з «Реконструкція внутрішньо-майданчикових мереж водопостачання у військовому містечку № 100, м. Гайсин, Вінницької області. шифр-100/МВ», «ДК 021:2015: 4.5000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт» (далі - Об`єкт) зазначені у пункті 1.2 (далі-роботи) та здати Об`єкт готовим до експлуатації Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити вказані вище роботи.

Підрядник гарантує відповідність якості будівельних матеріалів, що поставляються, специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам і наявність необхідних сертифікатів, технічних паспортів або інших документів, що засвідчують їх якість. Підрядник попередньо повинен погодити у Замовника ціни на матеріальні ресурси, які повинні бути не вище регіональних та надати Замовнику відповідні документи, які підтверджують їх вартість (п. 2.1. та п. 2.2. Договору).

Договірна ціна реконструкції Об`єкта становить 1 251 339,99 грн., у тому числі ПДВ -20% - 208 556,67 грн., на підставі розрахунків вартості робіт: договірної ціни та локальних кошторисів, які є невід`ємними частинами цього Договору (п. 3.1. Договору).

Якщо під час реконструкції виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, забезпечення якою покладено на Замовника, і у зв`язку з цим у відповідному підвищенні динамічної договірної ціни, Підрядник повинен письмово повідомити Замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати пропозиції з відповідними розрахунками не пізніше п`яти робочих днів від дня настання таких обставин. Замовник протягом 10 робочих днів розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього Підрядника. Якщо Підрядник проігнорував цю умову, то він втрачає право вимагати оплату за додаткові роботи. Додаткові роботи до внесення змін в Договір не виконуються. Підрядник зобов`язаний зупинити виконання додаткових робіт у разі неодержання у визначений договором підряду строк відповіді па своє повідомлення. Якщо Підрядник не повідомив Замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт і відповідного підвищення динамічної договірної ціни, він не може вимагати від Замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завдану йому збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах Замовника, зокрема, у зв`язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об`єкта ремонту. Підрядник не може вимагати уточнення динамічної договірної ціни у зв`язку із зростанням цін на ресурси, що використовуються для виконання робіт (п. 3.2.2. Договору).

Оплата виконаних робіт реконструкції Об`єкту проводиться Замовником в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника. Розрахунки за виконані роботи проводяться в межах договірної ціни на підставі "Актів прийняття виконаних підрядних робіт'' за формою КБ-2в та фактичних витрат на реконструкцію та "Довідок про вартість виконаних підрядних робіт" за формою КБ-3. Документи про викопані роботи та їх вартість складаються і підписуються Підрядником та передаються Замовнику одночасно з Документами, що засвідчують приховані роботи, акти на випробування внутрішніх та зовнішніх мереж після проведення будівельних робіт узгоджених у відповідних установах та службах з висновком про придатність до використання, та документів, що підтверджують фактичні витрати Підрядника під час реконструкції об`єкта, а саме накладні, податкові накладні, табеля, наряди, акти, посвідчення товаротранспортних накладних, шляхові листи, наряди на роботу машин і механізмів та інші (п. 4.1 та п. 4.2. Договору).

Підрядник щомісячно не пізніше 01 числа місяця, наступного за звітним, подає Замовнику акт прийому виконаних будівельно-монтажних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) попередньо підписаний посадовими особами яким Замовником доручено здійснювати приймання та інспекційний контроль обсягів та якості виконаних Підрядником робіт, до акту прийому виконаних будівельно-монтажних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) також додається виконавча документація, завірена Підрядником: копії документів, які підтверджують якість та вартість застосованих матеріалів (паспорти, сертифікати, виконавчі схеми, накладні, податкові 'накладні, Акти, посвідчення, га інші документи, що підтверджують фактичні видатки підрядника під час реконструкції Об`єкта). Замовник зобов`язаний перевірити й підписати надані Підрядником документи, які підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом семи робочих днів, перебіг терміну починається з наступного робочого дня після отримання цих документів (п. 4.4. Договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником протягом 30 банківських днів після підписання Сторонами "Актів прийняття виконаних підрядних робіт" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних підрядних робіт" за формою КБ-3 Терміни оплати можуть змінюватися по мірі надходження коштів на рахунок Замовника (п. 4.5. Договору).

У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, Замовник має право вимагати, а Підрядник зобов`язаний скоригувати суму, що підлягає сплаті, а у випадку, коли такі порушення були виявлені після оплати відповідних актів виконаних робіт - повернути кошти на рахунок Замовника протягом 3-х робочих днів (п. 4.12. Договору).

Строк (термін) виконання робіт, які фінансуються - до 25.12.2018р. (п. 5.1. Договору).

Замовник може, у випадку необхідності, прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення темпів виконання робіт з внесенням у встановленому порядку змін до Договору підряду, в тому числі до календарного плану будівельно-монтажних робіт, договірної ціпи, графіку фінансування і т.д. Перегляд строків виконання робіт, передачу їх Замовнику в межах строку визначеного пунктом 5.1. цього Договору, може здійснюватися за узгодженням Сторін за умови підписання відповідної Додаткової угоди до Договору, у випадку: - зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника; - у разі виникнення документального підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення Договірної ціни; - узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни обсягу та якості робіт). При коригуванні термінів виконання робіт за відсутності фінансування, або затримки в оплаті з причин незалежних від Замовника, термін дії Договору за домовленістю Сторін може бути продовжено на більш пізній період, до повного виконання своїх зобов`язань Сторонами (п. 5.3. - 5.5. Договору).

Виконання робіт здійснюється Підрядником згідно календарного графіку, який може уточнюватися у відповідності до вимог пункту 5.3., 5.4., 5.5. Договору (п. 5.8. Договору).

Фінансування робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів, на проведення реконструкції Підряднику доручаються до виконання роботи на загальну суму - 1 251 339,99 грн, у тому числі ПДВ -20% 208 556,67 грн. відповідно до затверджених Титульних списків на реконструкція по замовнику - Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, що буде оформлено відповідними Додатковими угодами до дійсного Договору в межах асигнувань, запланованих на поточний рік (п. 15.1. Договору).

Фінансування робіт проводиться за графіком фінансування робіт з реконструкції, який складається Замовником узгоджується з Підрядником і є невід`ємною частиною Договору підряду (Додаток 3). Графік фінансування складається на весь період робіт з розбивкою по кварталах. В разі ухвалення Замовником рішення про прискорення або уповільнення темпів виконання робіт одночасно уточнюється і графік фінансування з внесенням відповідних змін у Договір. У випадку, якщо асигнувань визначених на проведення робіт на поточний рік не вистачить для повного фінансування Об`єкту, недостатня сума коштів передбачається на наступний період відповідно до затвердженого титульного списку (п. 15.3. - 15.6. Договору).

Приймання-передача закінчених робіт проводиться у порядку, встановленому нормативними актами та Договором підряду. Після одержання повідомлення Підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта реконструкції) Замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання. Передача Підрядником закінчених робіт і приймання їх Замовником оформляється актом вводу Об`єкта в експлуатацію, та декларацією про закінчення (п. 16.1. та п. 16.2. Договору).

Підписання акта приймання-передачі Об`єкта реконструкції є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (п. 16.7. Договору).

Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду (п. 18.1. Договору).

Цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання Сторонами, за умови внесення Підрядником забезпечення виконання договору передбаченого п. 4.7.3 Договору і діє до « 31» грудня 2018 року. Терміном дії Договору підряду є час, впродовж якого сторони здійснюватимуть свої права і виконуватимуть свої обов`язки відповідно до умов Договору підряду але не довше його строку дії. Закінчення терміну Договору підряду не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного Договору (п. 19.1. - 19.3. Договору).

Всі зміни та доповнення до цього Договору вносяться шляхом укладання Додаткових угод (п. 20.3. Договору).

Невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток № 1 - Договірна ціна на виконання робіт з реконструкції з локальним кошторисом, відомістю ресурсів та пояснювальною запискою. Додаток № 2 - Графік виконання робіт з реконструкції. Додаток № 3 - Графік фінансування робіт з реконструкції (розділ 21 Договору).

На виконання вказаних вимог Договору №253/18 від 22.10.2018 Замовником та Підрядником було складено та підписано наступні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми №КБ-3): за листопад 2018 року № 1 від 29.11.2018 на суму 446 601,17 грн., за листопад 2018 року № 2 від 30.11.2018 на суму 634 549,75 грн., за грудень 2018 року № 2 від 26.12.2018 на суму 109 993,94 грн., за грудень 2018 року № 3 від 26.12.2018 на суму 60 194,83 грн.

В позовній заяві прокурор зазначає, що 23.01.2020 під час проведення Південним ТерКЕУ інженерної перевірки встановлено виконання робіт на суму 143 139,18 грн., роботи на об`єкті на той час не проводилися. В подальшому, наказом начальника Південного ТерКЕУ від 17.03.2020 № 24 призначено службове розслідування за фактом невиконання підрядною організацією ТОВ «Світло Поділля» робіт згідно Договору №253/18 від 22.10.2018 по об`єкту «Реконструкція внутрішньо-майданчикових мереж водопостачання у військовому містечку № 100, м. Гайсин Вінницької області, шифр 100/ВМ».

Службовим розслідуванням встановлено, що за платіжними дорученнями Південним ТерКЕУ станом на 23.01.2020 за Договором №253/18 від 22.10.2018 оплачено ТОВ «Світло Поділля» робіт на загальну суму 1 081 151,22 грн. (платіжне доручення №953 від 04.12.2018 на суму 634 549,75 грн., платіжне доручення № 954 від 04.12.2018 на суму 446 601,47 грн.). Водночас, роботи Генпідрядником виконано не в повному обсязі. Крім того, по вказаному договору станом на 18.03.2020 рахується кредиторська заборгованість за виконані будівельні роботи на суму 170 188,77 грн. та встановлено орієнтовну суму завищення виконаних робіт згідно Договору №253/18 від 22 10.2018 по об`єкту Реконструкція внутрішньо-майданчикових мереж водопостачання у військовому містечку № 100, м. Гайсин Вінницької області, шифр 100/ВМ».

09.06.2020 Військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020161010000155 за фактом можливого недбалого ставлення до військової служби військовими службовими особами Південного ТерКЕУ під час укладання та виконання Договору №253/18 від 22.10.2018 про закупівлю робіт з реконструкції внутрішньо-майданчикових мереж водопостачання у військовому містечку № 100, м. Гайсин Вінницької області, шифр 100/ВМ з попередньою правовою кваліфікацією за ч.3 ст. 425 Кримінального кодексу України.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №20-5504 від 23.06.2021, проведеної під час досудового розслідування кримінального провадження №42020161010000155 від 09.06.2020, вартість фактично не виконаних будівельно-ремонтних робіт, що включені в акти приймання виконаних будівельних робіт, при проведенні робіт з «Реконструкції внутрішньо-майданчикових мереж водопостачання у військовому містечку № 100, м. Гайсин Вінницької області, шифр-100/ВМ» згідно з Договором №253/18 від 22.10.2018 станом на 25.12.2018 складає 904 757,64 грн., а саме: - по акту № 1 за листопад 2018 року - 196 260,22 грн.; - по акту № 2 за листопад 2018 року - 538 308,65 грн.; - по акту № 2 за грудень 2018 року - 109 993,94 грн.; - по акту № 3 за грудень 2018 року - 60 194,83 грн.

Також, відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 21-6457 від 28.01.2022 завищення вартості виконаних будівельних робіт за Договором №253/18 від 22.10.2018 з «Реконструкції внутрішньо-майданчикових мереж водопостачання у військовому містечку № 100, м. Гайсин Вінницької області, шифр-100/ВМ» складає 904 757,64 грн.

За твердженням прокурора, внаслідок неналежного виконання відповідачем як підрядником зобов`язань за Договором генерального підряду №258/18 від 22 10.2018 про закупівлю робіт з реконструкції внутрішньо-майданчикових мереж водопостачання у військовому містечку № 100, м. Гайсин Вінницької області, шифр 100/ВМ, укладеним між ТОВ «Світло Поділля» та Південним ТерКЕУ, у останнього виникло право на повернення отриманих відповідачем на виконання таких обов`язків коштів в частині завищеної вартості фактично виконаних робіт на загальну суму 904 757,64 грн. що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим, як зазначалось вище, 30.01.2023 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло Поділля" здійснено часткове повернення грошових коштів за Актом приймання-передачі виконаних робіт №2 від 30.11.2018 за Договором №253/18 від 22.10.2018 у сумі 100 000,00 грн., що встановлено підчас досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020161010000155 від 09.06.2020 та підтверджується квитанцією №4 від 30.01.2023 на суму 100 000,00 грн., в призначенні платежу останнім зазначено: повернення коштів за актом приймання-передачі виконаних робіт №2 від 30.11.2018 за договором підряду №253/18 від 22.10.2018р.

Тобто, відповідач частково повернув кошти завищеної вартості фактично виконаних робіт за договором підряду №253/18 від 22.10.2018р після відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За наведених обставин, з урахуванням поданих прокурором доказів часткової сплати грошових коштів, що заявлені позивачем як частина основного боргу за одним з Актів приймання-передачі виконаних робіт, після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині стягнення частини основного боргу у розмірі 100 000,00 грн., у зв`язку із чим провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 100 000,00 грн. підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням витрат на сплату судового збору в цій частині на відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, а виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

За змістом ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

В п. 4.12. Договору сторони визначили, що у разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, Замовник має право вимагати, а Підрядник зобов`язаний скоригувати суму, що підлягає сплаті, а у випадку, коли такі порушення були виявлені після оплати відповідних актів виконаних робіт - повернути кошти на рахунок Замовника протягом 3-х робочих днів.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням належним чином виконано свої зобов`язання за договором підряду, сплативши у повному обсязі вартість робіт, які зазначені відповідачем в актах приймання виконаних робіт, які ним виконані, відповідно до цін встановлених договором та у межах кошторису.

Однак відповідач не виконав в повному обсязі будівельно-ремонтні роботи, що включені в акти приймання-передачі виконаних робіт.

Тим самим, відповідач порушив умови Договору підряду, і вимоги чинного законодавства України, що регулюють порядок виконання договору підряду.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відшкодування збитків є одним з правових наслідків порушення зобов`язання.

Обов`язок по відшкодуванню збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання умов договору (ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, 623 Цивільного кодексу України).

При відступі від умов договору, що виразилося у невиконанні певних робіт, відповідач отримав оплату по договору у належному порядку, але своїми діями завдав збитків позивачу - Міністерству оборони України, що обумовлює право останнього у якості компенсації цих збитків вимагати повернення частини сплачених коштів.

З аналізу норми, передбаченої у ст. 853 Цивільного кодексу України вбачається, що замовник втрачає право посилатися на відступи від умов договору або недоліків лише у разі їх виявлення при прийнятті робіт та неповідомленні про них підрядника. При цьому, дозволяється проведення експертизи у разі спору з приводу цих недоліків (ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України).

Отже, замовник не позбавлений права у подальшому вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція узгоджується з постановою Вищого Господарського суду України у справі №911/611/17.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував повну сплату понесених збитків, суд вважає позовні вимоги прокурора правомірними та обґрунтованими, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню в розмірі 804 757,64 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати пов`язані із сплатою судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Провадження в частині стягнення 100 000,00 грн. завищеної вартості будівельних робіт за Договором генерального підряду №253/18 від 22.10.2018 - закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло Поділля" (вул. Пирогова, 119А, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41967890) на користь Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ-168, 03168, код ЄДРПОУ 41967890) завищеної вартості будівельних робіт за Договором генерального підряду №253/18 від 22.10.2018 в сумі 804 757,64 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло Поділля" (вул. Пирогова, 119А, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41967890) на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 38296363) витрати зі сплати судового збору в сумі 13 571,36 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: прокурора - pru.od@vppdr.gp.gov.ua, позивача - admou@post.mil.gov.ua, відповідача - svitlo_87@ukr.net.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 13 лютого 2023 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Пирогова, 119А, м. Вінниця, 21037)