Рішення

від 07.02.2023 по справі 904/3989/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3989/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Пахно Олександра Володимировича, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ Терра", сел. Молодіжне, Царичанський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором надання послуг в розмірі 5 337 536, 26 грн.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Фізична особа-підприємець Пахно Олександр Володимирович звернувсь до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ Терра" про стягнення заборгованості за договором надання послуг №29/07-С від 29.07.2021 в розмірі 5 337 536,26 грн., з яких:

- 1 921 929, 33 грн. - основний борг;

- 2 995 586, 47 грн. - пеня;

- 372 777, 95 грн. - інфляційні збитки;

- 47 242, 51 грн. - 3 % річних.

Ухвалою суду від 09.11.2022 позовну заяву залишено без руху.

17.11.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 22.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.12.2022.

08.12.2022 від позивача надійшли докази направлення відповідачу повідомлення про наявність справи в суді.

13.12.2022 сторони в судове засідання не з`явилися.

Ухвалою від 13.12.2022 відкладено підготовче засідання на 16.01.2023.

11.01.2023 від позивача надійшли:

- заява про закриття провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 921 929,33 грн., у зв`язку із її сплатою відповідачем;

- заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача, у зв`язку зі сплатою суми основного боргу, пеню у розмірі 29,95 грн., інфляційні збитки в розмірі 3,72 грн., 3% річних в розмірі 4,72 грн.;

- заява про повернення судового збору, в якій позивач просить повернути сплачений судовий збір у розмірі 77 463,06 грн.

16.01.2023 сторони в підготовче засідання не з`явилися.

Суд прийняв зменшені позовні вимоги до розгляду.

Ухвалою від 16.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.02.2022.

07.02.2023 сторони в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

07.02.2023 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 29/07-С про надання послуг від 29.07.2021.

Внаслідок порушення відповідачем умов договору утворилася заборгованість у розмірі: 1 921 929,33 грн.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5 337 536,26 грн., яка складається з:

1 921 929,33 грн. - основного боргу,

372 777,95 грн. - втрат від інфляції за загальний період прострочення вересень 2021 -вересень 2022,

47 242,51 грн. - 3% річних за загальний період прострочення з 04.09.2021 по 28.10.2022,

2 995 586,47 грн. - пені за загальний період прострочення з 04.09.2021 по 28.10.2022.

11.01.2023 від позивача надійшли:

- заява про закриття провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 921 929,33 грн., у зв`язку із її сплатою відповідачем;

- заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача, у зв`язку зі сплатою суми основного боргу, пеню у розмірі 29,95 грн., інфляційні збитки в розмірі 3,72 грн., 3% річних в розмірі 4,72 грн.;

- заява про повернення судового збору, в якій позивач просить повернути сплачений судовий збір у розмірі 77 463,06 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

У зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції суду, зокрема, в період з 24.02.2022 по теперішній час (07.02.2023), ухвали суду від 09.11.2022, 22.11.2022, 13.12.2022 та 16.01.2023 не були відправлені учасникам даної справи засобами поштового зв`язку.

В той же час, відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У відповідності до вказаних вище положень, господарським судом було здійснено надсилання ухвал суду від 22.11.2022, 13.12.2022 та 16.01.2023 на електронну адресу відповідача- al_terra@ukr.net, які отримані останнім - 30.11.2022 та 20.12.2022, що підтверджується Довідками про доставку електронного листа на електронну адресу відповідача.

Так, ухвалою суду від 22.11.2022, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 07.02.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є наявність або відсутність порушення відповідачем умов договору про № 29/07-С про надання послуг від 29.07.2021, в частині розрахунків; наявність або відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між Фізичною особою-підприємцем Пахно Олександром Володимировичем (далі виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ Терра" (далі замовник) укладений договір надання послуг №29/07-С від 29.07.2021(далі договір).

Предмет договору. Відповідно до пункту 1.1 договору зацим договором виконавець надає замовнику послуги сортування та упаковки яблук свіжих (іменованих надалі продукція), а замовник надає свою упаковку, або вартість упаковки сплачується окремо.

Ціна договору. Оплата послуг, наданих виконавцем здійснюється замовником коштами, шляхом перерахування їх на рахунок виконавця з розрахунку: послуги сортування - 1 грн. за 1 кг опрацьованої продукції; послуги упаковки - 0,55 грн. за 1 кг опрацьованої продукції. Вага опрацьованої продукції визначається згідно звітів сортування/пакування, підписаних з обох сторін (пункт 5.2 договору).

Строк. Строк дії договору до 01.08.2022 (п.8.1. договору).

Даний договір набирає сили з моменту підписання його стороами і діє до повного виконання сторонами взятих на еб зобов`язань, відповідно до умов цього договору. (п. 11.6. договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості послуг за договором.

Укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 903 Цивільного кодексу України).

Правовий аналіз наведених положень Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору надання послуг, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт надання послуг.

Відпуск продукції здійснюється виконавцем партіями у терміни, що додатково оговорюються сторонами, на підставі письмової заявки замовника, яка подається за 7 робочих днів до дня бажаного відпуску, за умови остаточного розрахунку за наданий виконавцем обсяг послуг.

Приймання і відпуск продукції здійснюється за актами приймання-передачі прдукції. (п.п. 3.3.-3.4. договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги загальною вартістю 3 819 066,98 грн., про що свідчать:

Акт надання послуг № 19 від 31.08.2021 на суму 218 022,60 грн.,

Акт надання послуг № 21 від 30.09.2021 на суму 101 512,70 грн.,

Акт надання послуг № 28 від 31.10.2021 на суму 267 201,80 грн.,

Акт надання послуг № 29 від 30.11.2021 на суму 465 236,15 грн.,

Акт надання послуг № 30 від 31.12.2021 на суму 1 748 900,46 грн.,

Акт надання послуг № 1 від 28.02.2022 на суму 70 279,44 грн.,

Акт надання послуг № 4 від 31.03.2022 на суму 322 311,20 грн.,

Акт надання послуг № 6 від 30.04.2022 на суму 622 602,63 грн.

Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

Отже, факт надання послуг на суму 3 816 066,98 грн. визнається підтвердженим.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Згідно пункту 5.3. договору оплата за послуги сортування та упаковки сплачується в порядку 100% передоплати протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Обов`язок отримати рахунок лежить на замовнику. Неотримання рахунку не може служити підставою для несплати послуг за цим договором. (5.4. договору).

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця (позивача) своєчасно надавати замовнику послугу в установлених обсягах, належної якості відповідно до вимог законодавства та цього договору відповідає обов`язок замовника своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за рахунками, які виставлені виконавцем.

Отже, строк оплати за актами є таким, що настав.

Позивач також виставив відповідачу рахунки на оплату наданих послуг ( а.с.24-31).

Відповідач частково сплатив вартість наданих послуг, про що свідчать банківські виписки (а.с. 32-35) внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1 921 929,33 грн., що і стало причиною нарахування позивачем штрафних санкцій та звернення до суду з позовною заявою.

11.01.2023 позивач надав заяву про закриття провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 921 929,33 грн., у зв`язку із її сплатою відповідачем, що підтверджується банківськими виписками від 22.12.2022, 23.12.2022, 26.12.2022.

Суд зазначає, що пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Вчинення будь-яких дій, які не є способом припинення зобов`язання, що становить предмет спору, не свідчить про відсутність спору. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми можливе лише в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення спору та припинив існування вже після відкриття судом провадження у справі та перебування справи у суді. Якщо ж предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина не тягне за собою такий наслідок, як закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Зважаючи на те, що між сторонами врегульовані спірні питання щодо оплати заборгованості в розмірі 1 921 929,33грн., суд вважає за можливе закрити провадження в цій частині.

5. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку трьох процентів річних.

Позивач нарахував 47 242,51 грн. - 3% річних за загальний період прострочення з 04.09.2021 по 28.10.2022. В подальшому позивач зменшив позовні вимоги в цій частині та просить стягнути 3% річних в розмірі 4,72 грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та зважаючи на прострочення оплати вартості наданих послуг, зазначає, що розмір 3% річних має бути більшим, ніж заявлено позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, однак, враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягають 3% річних в розмірі 4,72 грн.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Позивач нарахував 372 777,95 грн. - втрат від інфляції за загальний період прострочення вересень 2021 -вересень 2022. В подальшому позивач зменшив позовні вимоги в цій частині та просить стягнути інфляційні збитки в розмірі 3,72 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та зважаючи на прострочення оплати вартості наданих послуг, зазначає, що розмір інфляційних втрат має бути більшим, ніж заявлено позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, однак, враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягають інфляційні втрати в розмірі 3,72 грн.

5. Правомірність нарахування пені.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 стаття 232 Господарського кодексу України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Пунктом 7.4 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплти за надані послуги, замовни сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5%, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування пені за прострочення оплати за надані послуги припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання повинне було бути виконане.

Позивач нарахував 2 995 586,47 грн. - пені за загальний період прострочення з 04.09.2021 по 28.10.2022. В подальшому позивач зменшив позовні вимоги в цій частині та просить стягнути пеню в розмірі 29,95 грн .

Суд, перевіривши розрахунок пені та зважаючи на прострочення оплати вартості наданих послуг, зазначає, що її розмір має бути більшим, ніж заявлено позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, однак, враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягає пеня в розмірі 29,95 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає: 29,95 грн. пені, 4,72 грн. 3% річних, 3,72 грн. інфляційних втрат.

В частині позовних вимог про стягнення 1 921 929,33 грн. провадження у справі слід закрити.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви позивач сплатив згідно платіжного доручення № 86 від 28.10.2022 судовий збір в розмірі 80 063,06 грн. (а.с. 4).

Судом закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 1 921 929,33 грн., на підставі п. 2. ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Крім того, позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій.

11.01.2023 позивач надав заяву про повернення судового збору, в якій просить повернути сплачений судовий збір у розмірі 77 463,06 грн.

Згідно із положеннями п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що мінімальний розмір судового збору за вимоги майнового характеру становив у 2022 році 2 481,00 грн., а не 2 600,00, як зазначено позивачем в заяві про поверненя судового збору, поверненню підлягає судовий збір в розмірі 77 582,06 грн., який повертається відповідною ухвалою.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2 481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Пахно Олександра Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ Терра" про стягнення заборгованості за договором надання послуг в розмірі 5 337 536, 26 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ Терра" (51003, Дніпропетровська область, Царичанський район, сел. Молодіжне, вул. Кооперативна, буд. 3; ідентифікаційний код 37730536) на користь Фізичної особи-підприємця Пахно Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пеню у розмірі 29,95 грн., інфляційні втрати в розмірі 3,72 грн., 3% річних у розмірі 4,72 грн., судовий збір у розмірі 2 481,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 1 921 929,33 грн. провадження у справі закрити.

Повернути Фізичній особі-підприємцю Пахно Олександру Володимировичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 77 582,06грн, сплачений за платіжним дорученням № 86 від 28.10.2022, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, про що видати ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 13.02.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко