ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4076/22
За позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Структура", м. Хмельницький
до Фізичної особи-підприємця Васильченко Тетяни Дмитрівни, м. Дніпро
про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 33 138 грн 00 коп. за договором поставки від 03.11.2021 № 03/11/21
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
СУТЬ СПОРУ:
Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Структура" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 28.10.2022 № 28/10/8-22, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Васильченко Тетяни Дмитрівни суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 33 138 грн 00 коп., відповідно до умов договору поставки від 03.11.2021 № 03/11/21.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної поставки оплаченого позивачем товару.
Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 481 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку складає 6 202 грн 50 коп., просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду від 16.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 16.11.2022 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
На адресу суду повернувся конверт з копією ухвали від 16.11.2022, що направлялася на адресу відповідача, із відміткою відділення поштового зв`язку: «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, та приймаючи до уваги військовий стан в Україні, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
03.11.2021 між Фізичною особою-підприємцем Васильченко Тетяною Дмитрівною (постачальник) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Структура" (покупець) укладено договір поставки № 03/11/21 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язався на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію (надалі за текстом - товар), а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2. договору найменування, асортимент, кількість, комплектність, ціна, термін сплати, термін поставки кожної партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, які підписуються сторонами та скріплюються їх печатками на кожну партію товару, що поставляється , та є невід`ємними частинами договору. Під партією товару сторони розуміють товар, що поставляється за однією специфікацією.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що найменування, ціна, асортимент і вартість товару вказуються в рахунках постачальника. В узгоджену сторонами ціну товару входять всі витрати постачальника при поставці товару. Вартість транспортних витрат включена у вартість товару, що поставляється.
Відповідно до п. 2.2. договору поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок покупця. Заявки можуть здійснюватися як усно, так і по електронній пошті на адресу уповноваженої особи.
Термін поставки товару узгоджується сторонами у заявці (п. 2.3. договору).
За умовами п. 3.1. договору розрахунки за відповідну партію товару, що повинна бути поставлена, здійснюються покупцем у національній валюті України (гривні) у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника згідно з отриманим рахунком-фактурою протягом 1 (одного) банківського дня, на умовах 100% попередньої оплати.
Датою оплати вартості партії товару вважається дата зарахування коштів за відповідну партію товару на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.2. договору).
Згідно з п. 3.5. договору ціною договору вважається ціна, зазначена в рахунках і оплачена покупцем.
Відповідно до п. 9.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє 1 (один) рік, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
У п. 10.1 договору сторони погодили, що сторона зобов`язана негайно повідомити іншу сторону про зміну своєї поштової, юридичної адреси, реквізитів. До отримання такого повідомлення всі платежі, листи, передані другою стороною відповідно до умов даного договору за старою адресою, реквізитами, визначаються переданими та отриманими належним чином.
На виконя умов договору та виставленого відповідачем рахунку-фактури від 02.02.2022 № СФ-02/02/1 позивач перерахував відповідачеві передоплату за товар «Сітка кладки д.3 100х100 2х1,0» у кількості 450 шт, вартістю 73,64 грн за шт. без ПДВ на загальну суму 33 138 грн 00 коп. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 03.02.2022 № 334 із призначенням платежу: «Оплата за сітку згідно рахунку-фактури № СФ-02/02/1 від 02.02.2022р.» (а.с. 19, 20).
Позивач стверджує, що вказаний товар ним було замовлено шляхом подання відповідачу усної заявки, у зв`язку із чим, відповідно до умов п. 2.3. договору термін поставки товару письмово сторонами не погоджувався.
Проте, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України позивач звернувся до відповідача із претензією від 25.08.2022 № 112/2, в якій вимагав протягом 7 днів з моменту отримання претензії поставити замовлений та оплачений позивачем товар або повернути сплачені грошові кошти в сумі 33 138 грн 00 коп. (а.с.21-22)
Позивач зазначає, що в порушення умов договору та вимог претензії, відповідач попередньо оплачений товар не поставив, кошти позивачу не повернув.
На час прийняття рішення у даній справі доказів оплати спірної заборгованості відповідачем або поставки товару позивачу сторонами до матеріалів справи не надано.
Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладання договору поставки, встановлення факту здійснення позивачем оплати товару, факту не здійснення відповідачем поставки товару у визначені договором строки, правомірності вимоги позивача про стягнення вартості оплаченого, але не поставленого товару.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За нормами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За нормами ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Як встановлено судом умовами договору (п.2.3.) визначено, що термін поставки товару узгоджується сторонами у заявці.
Позивач стверджує, що на виконання п. 2.2. договору спірний товар ним було замовлено шляхом подання відповідачу усної заявки, у зв`язку із чим, відповідно до умов п. 2.3. договору термін поставки товару письмово сторонами не погоджувався.
29.08.2022 позивач звернувся до відповідача із претензією від 25.08.2022 № 112/2, в якій вимагав протягом 7 днів з моменту отримання претензії поставити замовлений та оплачений позивачем товар або повернути сплачені грошові кошти в сумі 33 138 грн 00 коп.
Вказана претензія направлена відповідачу за адресою, зазначеною у договорі, а саме: Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Виробнича, 1.
Як вбачається з трекінгу, отриманого судом з сайту Укрпошта, поштове відправлення за № 4904412459050 не вручене адресату під час доставки та 04.10.2022 повернуто відправнику за зворотною адресою.
Зазначена обставина свідчить про ухилення відповідача від виконання взятих на себе договірних зобов`язань щодо поставки оплаченого позивачем товару.
При цьому, позивач стверджує, що відповідач, відповідно до вимог п. 10.3 договору, не повідомляв покупця про зміну своєї поштової адреси, а також не звертався до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Структура" із письмовим повідомленням про форс-мажорні обставини, згідно з п. п. 8.1, 8.2. договору.
Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
За приписами ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
У цьому зв`язку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги.
За встановлених обставин, зважаючи на те, що грошові кошти в сумі 33 138 грн 00 коп. були перераховані позивачем на виконання умов договору, в той час як відповідачем свої зобов`язання виконані не були, доказів повернення передоплати у вказаному розмірі чи поставки товару матеріали справи не містять, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від постачальника, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Структура" про стягнення з відповідача передплати за непоставлений товар у розмірі 33 138 грн 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 33 138 грн 00 коп. попередньої оплати - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Стосовно зазначених у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, витрат позивача на професійну правничу допомогу у загальній сумі 6 202 грн 50 коп., викладеному у позові, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
При цьому ч. 3 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Оскільки позивачем до матеріалів справи не надані докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 202 грн 50 коп., відповідну заяву до матеріалів справи позивачем не надано, суд не вбачає підстав для покладення вказаних витрат позивача на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Васильченко Тетяни Дмитрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Структура" (29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2А, офіс 309, код ЄДРПОУ 44090560) 33 138 грн 00 коп. (тридцять три тисячі сто тридцять вісім грн 00 коп.) передплати за товар, 2 481 грн. 00 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 10.02.2023
Суддя І.А. Рудь
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2023 |
Оприлюднено | 14.02.2023 |
Номер документу | 108925748 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні