Рішення

від 13.02.2023 по справі 904/4508/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4508/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП Гран", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 82 865, 04 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧП Гран" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення заборгованості за договором поставки № 321 від 20.01.2022 у розмірі 82 865, 04 грн., з яких:

- 69 274, 00 грн. - основний борг;

- 1 511, 72 грн. - 3 % річних;

- 12 070, 32 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою від 06.12.2022 прийнято позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

16.12.2022 позивач надав докази направлення відповідачу ухвали від 06.12.2022.

02.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позов.

Ухвалою від 06.02.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали господарського суду про залишення позовної заяви без руху (направленої поштовим чи електронним зв`язком), запропоновано усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати належним чином завірену копію договору № 321 від 20.01.2022, яка містить повний його текст.

10.02.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 13.02.2023 продовжено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

13.02.2023 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару відповідно до договору №321 від 20.01.2022, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 69 274,00 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 1511,72 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12 070,32 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач вказує, що обов`язковою передумовою здійснення оплати за партію товару є надання позивачем повного пакету документів, передбачених, зокрема, пунктом 2.3 договору. У випадку не виконання позивачем цього обов`язку, не настає обов`язок здійснювати оплату за товар.

На думку відповідача, позивач не надав суду доказів виникнення у відповідача обов`язку здійснення оплати за договором.

Також відповідач послався на положення пункту 10.1 договору та вказав, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили після укладення договору.

Відповідач вказує, що листом №43.1/747 від 21.04.2022 повідомив позивача про введення воєнного стану на території України на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022.

Також відповідач зазначає, що листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв`язку з введенням воєнного стану та підтвердила, що ці обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини щодо укладання договору, встановлення факту поставки за договором, порушення відповідачем договору в частині повної та своєчасної оплати вартості товару, правомірність нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧП Гран" (далі постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Суха Балка" (далі покупець) був укладений договір №321 від 20.01.2022 (далі- договір).

Відповідно до пункту 13.5 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього договору.

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 договору постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію (далі по тексту - товар), а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.

Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною цього договору. Про зазначенні переліку, асортименту в специфікаціях (додатках) обов`язково вказується код УКТ ЗЕД товару з дотриманням наступних вимог:

- при придбанні товарів, вироблених в Україні (крім підакцизних), вказується не менш як 4 перших символів коду УКД ЗЕД;

- при придбанні товарів, імпортованих в Україну та підакцизних, вказується 10 символів коду УКД ЗЕД.

В пунктах 2.1 - 2.2 договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.

Базисні умови, терміни поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору.

В пункті 2.3 договору зазначено, що на кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру -1 примірник (оригінал);

- сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника);

- видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту;

- інші документи, перераховані в специфікації (додатку).

Зазначені вище документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом - не пізніше, ніж через 2 робочих дні з дати прибуття товару до покупця.

В зазначених вище документах поруч з найменування товару зазначається код УКТ ЗЕД такого товару з дотриманням вимог, вказаних в п. 1.2 договору.

Пунктом 2.4 договору визначено, що датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком).

Право власності на товар, а також всі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця у відповідності до умов переходу права власності на товар, визначений у специфікаціях (додатках).

Згідно з пунктами 3.1 - 3.3 договору ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до п.1.2 цього договору.

Загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій (додатків), підписаних по цьому договору, які є невід`ємною частиною договору.

Ціни на товар, що поставляється за цим договором, фіксуються на момент підписання цього договору і не підлягають зміні в односторонньому порядку протягом строку дії цього договору. Зміна ціни допускається тільки за наявності письмової угоди сторін, умову про яку сторони зазначають у специфікації (додатку). Сторони прийняли, що всі ціни, обумовлені в специфікаціях (додатках) до цього договору, є звичайними, справедливими, ринковими.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.2 договору оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку, умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками).

Підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що у випадку, коли документи, зазначені в п. 2.3 цього договору, не надані постачальником у встановлений в п. 2.3 договору строк або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов п. 2.3 договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належним чином оформленої документації, при цьому строк оплати, вказаний у пункті 4.1 договору збільшується на період надання документів, зазначених у п. 2.3 договору, оформлених належним чином. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем.

Приймання товару за якістю та кількістю здійснюється на складі покупця:

-за кількістю згідно вазі (кількості), зазначеній в товарно-транспортних накладних;

- за якістю згідно посвідчення (сертифікату/паспорту) якості, виданого виробником (п. 6.3. договору).

У підписаних сторонами специфікаціях №1 від 11.02.2022 та № 2 від 11.02.2022 до договору визначені найменування товару, його характеристики та кількість, термін поставки, вартість товару та строк сплати.

Відповідно до специфікації №1 від 11.02.2022 вартість товару становить 87 978,00 грн.; умови поставки СРТ, склад вантажоперевізника, м. Кривий Ріг в редакції «Інкотермс 2000».

Термін поставки продукції: позиції 2-16 протягом 3 робочих днів з моменту заявки, позиції 1,17,18 протягом 30 календарних днів з моменту заявки (п. 2 специфікації).

Пунктом 4 специфікації № 1 встановлено, що оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем на умовах: по факту поставки в термін 15 календарних днів з моменту поставки.

Згідно з видатковою накладною №РН-2200060 від 22.02.2022 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 57 084,00 грн.

Відповідно до специфікації №2 від 11.02.2022 вартість товару становить 14 920,00 грн.; умови поставки СРТ, склад вантажоперевізника, м. Кривий Ріг в редакції «Інкотермс 2000».

Термін поставки продукції: протягом 30 календарних днів з моменту заявки (п. 2 специфікації).

Пунктом 4 специфікації № 2 встановлено, що оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем на умовах: по факту поставки в термін 15 календарних днів з моменту поставки.

Згідно з видатковою накладною №РН-2200059 від 22.02.2022 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 14 920,00 грн.

Таким чином, загальна вартість поставленого товару становить 72 004,00 грн.

Відповідач частково сплатив вартість поставленого товару на сум 2 730,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 69 274,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині першій статті 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пункту 2 специфікації №14 від 01.11.2021 товар мав бути оплачений в строк до 09.03.2022 включно.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач стверджує про ненастання строку виконання грошового зобов`язання через недоведеність виконання позивачем вимог пункту 2.3 договору.

Частиною 2 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як зазначалось раніше, пунктом 4.3 договору передбачено направлення відповідачем на адресу позивача повідомлення про порушення позивачем пункту 2.3 договору. Докази направлення відповідачем на адресу позивача такого повідомлення в матеріалах справи відсутні.

Після отримання товару в лютому 2022 відповідач не висував претензій щодо відсутності документів, що стосуються товару.

Відповідачем не доведено наявність підстав для затримання оплати за отриманий товар. Тому суд вважає помилковим твердження відповідача про передчасність звернення позивача з вимогами про стягнення суми боргу.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не надав докази оплати вартості отриманого товару в розмірі 69 274,00 грн.

Щодо посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.

Пунктами 10.1 - 10.4 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили після укладення договору.

До форс-мажорних обставин належать: війна і військові конфлікти, терористичні акти, аварії на транспорті, цивільні безлади, страйки, рішення і розпорядження урядових і державних органів, а також будь-які інші події і факти, які перебувають поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули або впливають на виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

До обставин непереборної сили відносяться: стихійні лиха, пожежа, землетрус, повінь, епідемії та інші природні явища, що знаходяться поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули на виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

У разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили строк виконання зобов`язань за договором відповідно відсувається на час, протягом якого діяли такі обставини.

Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, внаслідок виникнення форс - мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, зобов`язана сповістити іншу сторону про це в письмовому вигляді протягом 10-ти (десяти) календарних днів (з попереднім одночасним направленням повідомлення в найкоротші терміни факсом або телеграмою) про настання, терміни можливого їх припинення, характер несприятливих обставин, що наступили і можливі наслідки.

Зазначені обставини і момент їх настання повинні бути належним чином підтверджені Торгово-промисловою палатою України.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідач не надав сертифікату Торгово-промислової палати України, отриманого в порядку Регламенту за конкретним зобов`язанням.

В строки, передбачені пунктом 10.4 договору, відповідач не повідомляв позивача про наявність обставин, які роблять неможливим або перешкоджають виконанню ним зобов`язань за договором.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів впливу саме воєнного стану на можливість виконання зобов`язань за договором.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 69 274,00 грн, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Правомірність нарахування 3% річних.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 1 511,72 грн. 3% річних за загальний період прострочення з 11.03.2022 по 28.11.2022.

Суд перевірив розрахунок 3% річних, виявив помилки в частині визначення періодів нарахування, однак, за підрахунком суду, сума 3% річних має бути більшою, ніж визначено позивачем. Враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, вимога є такою, що підлягає задоволенню в розмірі 1 511,72 грн.

Правомірність нарахування інфляційних втрат.

Пунктом. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивач заявив вимогу про стягнення 12 070,32 грн. інфляційних втрат за загальний період прострочення березень 2022- жовтень 2022

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, суд виявив помилку у визначенні періоду нарахування, тому задоволенню підлягають інфляційні втрати у розмірі 8 625,42 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 444,90 грн. слід відмовити.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 69 274,00 грн. основного боргу, 1 511,72 грн 3% річних та 8 625,42 грн. інфляційних втрат.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 444,90 грн. слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП Гран" до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 82 865, 04 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка» (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, ідентифікаційний код 00191329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП Гран" (49000, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 8, кв. 1, ідентифікаційний код 33382617) 69 274,00 грн. основного боргу, 1 511,72 грн 3% річних, 8 625,42 грн. інфляційних втрат., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2377,79 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко