Рішення

від 13.02.2023 по справі 910/10706/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2023Справа № 910/10706/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК ПК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРИ"

про стягнення 478 461,01 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІК ПК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРИ" (далі - відповідач) про стягнення 260 666,85 грн, з яких 215 050,00 грн - основний борг, 45 616,85 грн - втрати від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 29/2021 від 29.06.2021 в частині поставки товару, за який позивачем сплачені грошові кошти, у встановлений таким договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 відкрито провадження у справі № 910/10706/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 24.10.2022 була отримана позивачем - 18.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Відповідачу копія ухвали суду від 24.10.2022 направлена за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте була повернута до суду 02.12.2022 з довідкою відділення зв`язку, в якій причиною невручення поштового відправлення за № 0105492442816 вказано «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач у даній справі правом на подання відзиву на позов не скористався, відзиву на позов не подав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням (викликом) представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

29.06.2021 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки № 29/2021 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти та передавати на умовах та у встановлені даним договором строки партії товару, а покупець зобов`язався прийняти партії товару у власність і оплачувати їх на умовах даного договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється окремими партіями у терміни, що узгоджені сторонами в процесі складення замовлень, але не пізніше 5-ти календарних днів з моменту отримання замовлення постачальником.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за товар здійснюються в безготівковій формі у національній валюті України, згідно видаткових накладних, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах: 30% передплата протягом 3- днів з дати підписання цього договору та отримання рахунку-фактури постачальника, а також іншої частини платежу у розмірі 70% в день поставки товару покупцю.

Відповідно до п. 8.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків та поставки оплаченого товару (партій товару) - до повного виконання сторонами зобов`язань.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 29.06.2021 позивачем виставлено для оплати рахунок-фактуру № 62144 на суму 430 100,00 грн для оплати товару (гранул двокомпонентних вторинних, 1 сорт, прозорі).

01.07.2021 позивачем здійснено попередню оплату в розмірі 129 00,00 грн, що є 30% переплатою, тобто в розмірі та строки, погоджені сторонами в договорі.

Крім того, 15.07.2021 позивачем сплачено на рахунок відповідача кошти в розмірі 86 050,00 грн.

Вказане підтверджується платіжними дорученнями № 4697 від 01.07.2021 та № 4785 від 15.07.2021, які долучені до позовної заяви.

Проте, як вказується позивачем в позовній заяві, станом на 04.10.2022 відповідачем не здійснено поставку товару, за який позивачем сплачено грошові кошти як попередню оплату в загальному розмірі 215 050,00грн.

Крім того, судом встановлено, що 08.10.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією від 07.10.2021, в якій вимагав повернуті грошові кошти в розмірі 215 050,00 грн протягом 7 днів з дня отримання претензії, що підтверджується ксерокопією конверту та рекомендованого поштового відправлення № 5650116031089, а також накладною.

Проте, вказане поштове відправлення, яке направлене за юридичною адресою відповідача, було повернуто позивачу з довідкою відділення зв`язку, в якій причиною невручення вказаного поштового відправлення зазначено «за закінченням терміну зберігання».

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені як попередня оплата в розмірі 215 050,00 грн, а також втрати від інфляції в розмірі 45 615,85 грн.

Розглядаючи даний спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 вказаної норми, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідачем під час розгляду даної справи не надано доказів поставки позивачу товару згідно з умовами укладеного договору, також сторонами не надано доказів повернення сплачених коштів або зміни погодженого сторонами в договорі терміну поставки (5 календарних днів).

За вказаних обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 215 050,00 грн заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 45 616,85 грн втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/631/19, згідно з якою стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, та при стягненні цієї суми підлягає застосуванню частина 2 статті 625 цього Кодексу щодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3 % річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд зазначає, що такий розрахунок виконано позивачем арифметично вірно та відповідно до норм законодавства, а відтак вимога про стягнення 45 616,85 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача в розмірі 3 910,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРИ" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 18-Б, офіс 218, код 42789073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК ПК" (56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Київська, 279, код 41216749) основний боргу в розмірі 215 050,00 грн (двісті п`ятнадцять тисяч п`ятдесят грн 00 коп.), втрати від інфляції в розмірі 45 616,85 грн (сорок п`ять тисяч шістсот шістнадцять грн 85 коп.), а також судовий збір в розмірі 3 910,20 грн (три тисячі дев`ятсот десять грн 20 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 13.02.2023.

Суддя О.Г. Удалова