Ухвала

від 10.02.2023 по справі 910/14335/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.02.2023Справа №910/14335/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/14335/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія Будпроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК Україна"

про стягнення 211031,98 грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія Будпроект" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК Україна" (далі - відповідач) про стягнення 211031,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставки №23-05-1 від 23.05.2019 не здійснив поставку обумовленого товару, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення 191847,26 грн попередньої оплати та 19184,72 грн пені за порушення строків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 відкрито провадження у справі №910/14335/20 та враховуючи, що ціна позову у даному спорі не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і думку (клопотання) позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30.10.2020 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та стверджує, що ним на виконання умов укладеного договору було здійснено поставку погодженого товару, про що свідчить видана останнім довіреність на отримання матеріальних цінностей та запис телефонної розмови з представником позивача Орлюком Д.О. Відповідач зауважує на тому, що під час поставки товару позивачем були висловлені претензії щодо 12 пластин, у зв`язку з чим позивач і відмовився підписувати видаткову накладну. В подальшому, між сторонами велися телефонні розмови про врегулювання мирним шляхом ситуації щодо поставки неякісного товару, втім між сторонами не було досягнуто консенсусу.

10.11.2020 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує на тому, що надані відповідачем докази не підтверджують дійсний факт поставки товару та наголошує на тому, що він не отримував будь-якого товару від відповідача на виконання умов укладеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 з огляду на зміст відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доданих до них доказів та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, судом призначено судове засідання на 18.12.2020 з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2021 постановлено здійснювати розгляд справи №910/14335/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 23.02.2021 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов`язання відповідача надати доступ до електронної переписки сторін, зобов`язання учасників справи надати письмові пояснення щодо змісту електронної переписки між сторонами, зобов`язання відповідача надати оригінали видаткової накладної №392 від 28.05.2019, довіреностей №93 від 23.05.2019 і №104 від 28.05.2019 та відкладення підготовчого засідання на 02.03.2021.

01.03.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких заперечує видання довіреностей №93 від 23.05.2019 згідно рахунку №2220 від 23.05.2019, №104 від 28.05.2019 згідно рахунку №2234 від 24.05.2019 та видаткової накладної №392 від 28.05.2019 на суму 87221,46 грн, а тому заявляє клопотання про призначення почеркознавчої експертизи документів для надання висновку щодо підписання вказаних документів уповноваженими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія Будпроект".

У судовому засіданні 02.03.2021 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов`язання відповідача надати оригінали видаткової накладної №392 від 28.05.2019, довіреностей №93 від 23.05.2019 і №104 від 28.05.2019 та відкладення підготовчого засідання на 12.03.2021.

12.03.2021 у судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про призначення технічної експертизи відтиску печатки позивача на довіреності №104 від 28.05.2019 та №93 від 23.05.2019.

12.03.2021 у судовому засіданні представником відповідача подано письмові пояснення, в яких, зокрема, вказано про неможливість подання оригіналів видаткової накладної №392 від 28.05.2019 та довіреності №93 від 23.05.2019, оскільки вказані документи знаходяться у позивача та не передані відповідачу.

У судовому засіданні 12.03.2021 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов`язання позивача забезпечити явку Орлюка Д.О. та ОСОБА_1 для отримання зразків підписів, зобов`язання позивача надати вільні, умовно-вільні зразки та відкладення підготовчого засідання на 22.03.2021.

У судовому засіданні 22.03.2021 представником позивача подано клопотання про долучення додаткових матеріалів для проведення експертизи, які містять вільні та умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_1. Окрім того, у цьому ж судовому засіданні представником позивача подано письмові заперечення на клопотання відповідача про призначення технічної експертизи з підстав того, що згідно з чинним законодавством виключено вимоги щодо обов`язкового використання печаток суб`єктами господарювання, а тому призначення технічної експертизи для дослідження експертизи печатки не є необхідним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК Україна" про забезпечення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, у зв`язку з чим зупинено провадження у справі.

23.06.2022 через відділ діловодства суду надійшов висновок експертів №14230ч14232/21-32/14233/21-33 від 14.06.2022 за результатами проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів разом із матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

01.08.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про признання повторної судової експертизи з посиланням на те, що висновок є не повним, так як експерти не дали вичерпних відповідей на поставлені питання, а формулювання "ймовірно виконанні" є припущенням, яке не може міститися у висновку експертизи та на якому не може грунтуватися рішення суду.

11.08.2022 через відділ діловодства суду позивач подав додаткові доповнення до клопотання про призначення повторної судової експертизи, в яких зауважив, що експерти у відповідності до п. 2.1 Інструкції, за вказаних позивачем обставин, мали відмовитись від проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 викликано в підготовче засідання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Дзюбу Олександру Євгенівну та Тарасюк Ірину Миколаївну для надання пояснень щодо висновку експертів №14230ч14232/21-32/14233/21-33 від 14.06.2022 за результатом проведення судової експертизи по справі №910/14335/20, у зв`язку з чим відкладено підготовче засідання у справі на 06.09.2022.

Підготовче засідання призначене на 06.09.2022 не відбулося у зв`язку з перебування судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 призначено підготовче засідання на 20.12.2022 та викликано судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Дзюбу О.Є. та Тарасюк І.М. для надання пояснень щодо висновку експертів.

19.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання призначеного на 20.12.2022 у зв`язку з тим, що представник позивача - адвокат Вихрицький Р.П. в цей день братиме участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, а інший представник товариства перебуває з 15.12.2022 по 19.12.2022 на лікарняному.

У зв`язку з неявкою сторін в підготовче засідання 20.12.2022, в судовому засіданні 20.12.2022 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 10.01.2023.

Підготовче засідання призначене на 10.01.2023 не відбулося у зв`язку з перебування судді Васильченко Т.В. на лікарняному, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 призначено підготовче засідання на 31.01.2023.

У зв`язку з неявкою позивача в підготовче засідання 31.01.2023 без повідомлення причин такої неявки, в судовому засіданні 31.01.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 10.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України викликано Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна індустрія Будпроект» у підготовче засідання на 10.02.2023, визнано його явку обов`язковою та роз`яснено позивачу про наслідки нез`явлення у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

10.02.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з неодноразовою неявкою позивача у підготовчі засідання, що свідчить про вчинення дій з метою затягування розгляду справи та наявність підстав для застосування приписів пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовче засідання 10.02.2023 представник відповідача не з`явився, втім подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Позивач у підготовчі засідання, призначені на 31.01.2023 та на 10.02.2023, явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час засідань був належним чином повідомлений, заяви про розгляд справи №910/14335/20 без участі його представника до суду не подав.

При цьому, ухвали суду від 17.01.2023 та від 31.01.2023 були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 1, яка відповідає адресі, вказаній позивачем у позовній заяві та на адресу його представника адвоката Вихрицького Р.П.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду від 17.01.2023 були отримані позивачем та його представником 23.01.2023, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №0105493300306 та №0105493300284 з відмітками про їх отримання. Ухвали суду від 31.01.2023 були отримані позивачем та його представником 06.02.2023, що підтверджується відомостями веб-ресурсу АТ «Укрпошта» - «Трекінг», про отримання учасниками справи за адресами їх місцезнаходження поштових відправлень за трек-номером №0105493527831 та №0105493527840.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 1 статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Як вже зазначалось судом розгляд даної справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, для виконання завдань якого у даній справі призначені підготовчі засідання. Дата та час визначені судом з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Пунктом 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Приписами частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №910/12184/20 та у постановах Верховного Суду від 19.12.2022 у справі №910/1730/22, від 02.12.2020 у справі №914/1531/19 та від 25.11.2020 у справі №910/15226/19 зазначено, що аналіз змісту норм статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 та від 15.01.2019 у справі №910/11673/18.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

В господарському процесі сторони користуються рівними процесуальними правами, для яких права та обов`язки наведені у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу.

Отже, за приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з цим, учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія Будпроект" було належним чином повідомлене про підготовчі засідання, призначені на 31.01.2023 та на 10.02.2023 і про визнання обов`язковою явки його представника у засідання, про що свідчать рекомендовані поштові відправлення з відмітками про отримання ухвал, однак явку свого представника у вказані засідання у даній справі не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, заяви (клопотання) про розгляд справи за відсутності представника позивача або про відкладення засідання до суду не подав.

При цьому, в ухвалах суду суд звертав увагу на тому, що з урахуванням запровадженого в країні воєнного стану та з метою збереження безпечних умов для учасників справи, учасники справи можуть взяти участь у засіданнях по справі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Однак, вищевказана можливість Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна індустрія Будпроект» використана не була.

Відтак, оскільки у даній справі позивачем не подано до суду ані заяви про розгляд справи за його відсутності, ані повідомлення про неявку та про поважність причин такої неявки, то у суду відсутня передбачена процесуальним законом можливість розгляду позовних вимог (частина 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постановах від 16.08.2018 у справі №910/2344/17, від 04.09.2018 у справі №910/14047/17, від 29.01.2019 у справі №922/2584/18, неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №910/16978/19.

Позивач є ініціатором судового процесу, тому, насамперед він має активно, не зловживаючи, використовувати свої процесуальні права та виконувати обов`язки, визначальним серед яких є забезпечення представництва власних інтересів під час розгляду спору у суді, і наведені норми процесуального права є своєрідною формою відповідальності позивача у разі його неналежної поведінки. На відміну від відповідача позивач завжди знає про ініційоване ним судове провадження, а отже, може дізнаватись про ухвалені судові рішення та призначені судові засідання у справі, у тому числі з використанням відкритих даних вебпорталу "Судова влада України", та вчасно повідомити суд про причини своєї неявки, заявити відповідні клопотання, подати докази чи заяву про розгляд справи за своєї відсутності тощо.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).

За таких обставин, оскільки представник позивача вдруге на виклик суду в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час підготовчих засідань та не повідомив суд про причини своєї неявки і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, що є самостійною та достатньою підставою за якої суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом враховано, що у зв`язку із залишенням залишення позову без розгляду, не порушуються права позивача на судовий захист, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно відповідно до частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №904/5646/20).

Разом з цим, враховуючи висновки про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду по суті поданого позивачем клопотання про призначення повторної судової експертизи з доповненнями до нього та клопотання відповідача про витребування доказів, у зв`язку з чим вказані клопотання залишені без розгляду.

Керуючись статтями 2, 4, 14, 15, 42, 120, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна індустрія Будпроект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСК Україна» про стягнення 211031,98 грн залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 10.02.2023 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.02.2023.

Суддя Т.В. Васильченко