Рішення

від 13.02.2023 по справі 910/11867/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2023Справа № 910/11867/22

За позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України до Державного підприємства «Науково-інженерний центр зварювання та контролю в галузі атомної енергетики України Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України»

про стягнення 127290,63 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва надійшов позов Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - позивач або Інститут) до Державного підприємства «Науково-інженерний центр зварювання та контролю у галузі атомної енергетики України» Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України (далі - відповідач або ДП НІЦ ЗКАЕ) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 127290,63 грн, з яких: основна сума заборгованості - 113910,11 грн, пеня 11338,17 грн, 3% річних - 393,58 грн, інфляційні втрати - 1648,77 грн, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №1314 про відшкодування вартості комунальних платежів, які здійснюються інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона від 01.01.2022, не сплачував в період з червня 2021 року по червень 2022 року відшкодування вартості спожитих енергоресурсів та податку на землю.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не було подано.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 між Інститутом (Балансоутримувач) та ДП НІЦ ЗКАЕ (Користувач) був укладений Договір №1314 про відшкодування вартості комунальних платежів, які здійснюються інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Балансоутримувач забезпечує енергоресурсами приміщення, що займає Користувач за адресою: вул. Горького, 69, загальною площею 643,4 кв.м., приведеною площею 760,93 кв.м., а Користувач відшкодовує Балансоутримувачу витрати за спожиті енергоресурси в цих приміщеннях та плату податку на землю в порядку та розмірах, встановлених даним Договором.

У подальшому між сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору та Акти звільнення приміщень відповідно до яких площа займаних Користувачем приміщень змінювалась.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 2.2.3 Договору Користувач зобов`язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та своєчасно до 20 числа місяця наступного за розрахунковим сплачувати відшкодування вартості спожитих енергоресурсів, податку на землю.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

З доданих позивачем до позовної заяви рахунків по Договору, вбачається, що за період з червня 2021 року по червень 2022 року включно відповідачем було спожито комунальних послуг (в т.ч. засоби зв`язку, електропостачання, теплопостачання, водопостачання, газопостачання) на загальну суму 102280,77 грн, та нараховано податку на землю на загальну суму 12229,31 грн.

Доказів оплати відповідачем вищевказаних сум матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач порушив свої зобов`язання за Договором та допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що згідно наданих позивачем рахунків загальна сума нарахувань за спожиті комунальні послуги становить 102280,77 грн, тоді як в позовній заяві зазначається сума 102280,80 грн. Крім того, у позовній заяві позивач для стягнення заборгованості по сплаті податку на землю за період з червня 2021 року по червень 2022 року зазначає суму 11629,31 грн, тоді як відповідно до доданих до позовної заяви рахунків загальна сума нарахованого податку на землю за вказаний період становить 12229,31 грн.

Враховуючи наведене, а також положення ст. 14 ГПК України відповідно до якої справи розглядаються судом в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за спожиті енергоресурси (комунальні послуги) у сумі 102280,77 грн та заборгованість зі сплати податку на землю у сумі 11629,31 грн, а всього заборгованість у сумі 113910,08 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач порушив зобов`язання за Договором, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 11338,17 грн, а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 393,58 грн та інфляційні втрати у сумі 1648,77 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до п. 4.1 Договору при несвоєчасному внесенні плати по відшкодуванню податку на землю та спожиті енергоресурси Користувач сплачує Балансоутримувачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

У зв`язку із тим, що розрахунок пені, зроблений позивачем, ґрунтується на помилкових вихідних даних (зокрема щодо розміру заборгованості, яка не була предметом дослідження у цій справі), судом проведений власний розрахунок пені за період визначений позивачем, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 2554,31 грн.

Розрахунок проведений наступним чином:

Період заборгованості (з відшкодування вартості спожитих енергоресурсів та податку на землюСума боргу (грн)Період нарахуванняСума пені (грн)червень 2021 року12205,7721.07.2021 - 28.02.20221303,17липень 2021 року1067,2821.08.2021 - 28.02.202299,52серпень 2021 року1072,0521.09.2021 - 28.02.202285,05вересень 2021 року3880,8721.10.2021 - 28.02.2022253,69жовтень 2021 року1468,6521.11.2021 - 28.02.202274,80листопад 2021 року1645,8321.12.2021 - 28.02.202260,33грудень 2021 року31370,9921.01.2021 - 28.02.2022670,39Січень 2022 року1678,4321.02.2021 - 28.02.20227,36Всього:2554,31

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період визначений позивачем, і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи положення ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2309,79 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-інженерний центр зварювання та контролю в галузі атомної енергетики України Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України» (Україна, 03150, місто Київ, вул. Казимира Малевича, будинок 11; ідентифікаційний код 21474825) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (Україна, 03150, місто Київ, вул. Казимира Малевича, 11; ідентифікаційний код 05416923) 113910 (сто тринадцять тисяч дев`ятсот десять) грн 08 коп. боргу, 2554 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 31 коп. пені, 393 (триста дев`яносто три) грн. 58 коп. 3% річних, 1648 (одну тисячу шістсот сорок вісім) грн 77 коп. інфляційних втрат, а також 2309 (дві тисячі триста дев`ять) грн 79 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків