Ухвала

від 13.02.2023 по справі 910/1664/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.02.2023Справа № 910/1664/23

Суддя Привалов А.І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВАРИСТВО ВИДУБИЧІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «САГУР»

про видачу судового наказу

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОВАРИСТВО ВИДУБИЧІ» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «САГУР» 193 407,90 грн заборгованості за Договором № 07.Е-2020 оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.07.2020 та Додаткової угоди № 1 до Договору № 07.Е-2020 від 01.01.2022.

Заява обґрунтована тим, що боржник в порушення взятих на себе зобов`язань за договором не здійснив повну сплату у період з лютого 2021 року по липень 2022 року орендних платежів за користування приміщенням та комунальних послуг, у зв`язку з чим заявник просить стягнути борг у розмірі 193 407,90 грн, що складається з 176 904,00 заборгованості по орендній платі та 16 503,90 грн вартості спожитих комунальних послуг.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (частини 1, 2, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.

Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Так, суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Отже, заявник, звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Так, в обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОВАРИСТВО ВИДУБИЧІ» посилається на порушення боржником зобов`язань за Договором № 07.Е-2020 оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.07.2020 та Додаткової угоди № 1 до Договору № 07.Е-2020 від 01.01.2022 в частині неповної сплати у період з лютого 2021 року по липень 2022 року орендних платежів за користування приміщенням та комунальних послуг, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 193 407,90 грн, що складається з 176 904,00 заборгованості по орендній платі та 16 503,90 грн вартості спожитих комунальних послуг.

Як вбачається з п. 6.2. Договору № 07.Е-2020 оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.07.2020, орендна плата по цьому договору вноситься авансом на розрахунковий рахунок орендодавця відповідно до наданого орендодавцем рахунку-фактури. Перерахування грошових коштів орендарем по виставленому рахунку-фактурі здійснюється на протязі 5-ти банківських днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Крім того, у п.2.7. Договору № 07.Е-2020 від 01.01.2022 (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.01.2022) визначено, що орендар зобов`язується відшкодувати орендодавцю, крім орендної плати, комунальні витрати, пов`язані із функціонуванням об`єкту оренди. Перерахування грошових коштів орендарем здійснюється по виставленому рахунку-фактурі протягом 5-ти банківських днів з дня отримання рахунку.

На підтвердження розміру заборгованості, що виникла у боржника, до матеріалів заяви додано виписку з банківського рахунку ТОВ «ТОВАРИСТВО ВИДУБИЧІ», з якої вбачається, що ТОВ «САГУР» при проведенні платежів також посилалося на рахунки.

Однак, до заяви не додано жодного рахунку-фактури, які згідно з умовами договору мали виставлятися боржника та на підставі яких останній частково проводив платежі.

Таким чином, враховуючи умови укладеного між сторонами Договору № 07.Е-2020 оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.07.2020 та додані до заяви докази, суд дійшов висновку, що заявником не додано всіх документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а також не доведено виникнення грошової вимоги у розмірі, визначеному в заяві.

Частиною першою 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього кодексу (п. 1); із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 8).

Згідно з ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОВАРИСТВО ВИДУБИЧІ» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «САГУР» 193 407,90 грн заборгованості за Договором № 07.Е-2020 оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.07.2020 та Додаткової угоди № 1 до Договору № 07.Е-2020 від 01.01.2022.

2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 13.02.2023 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов