Рішення

від 07.02.2023 по справі 912/1904/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 рокуСправа № 912/1904/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/1904/22

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА", 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 25,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Кіровоградська транспортна компанія", 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Братиславська, буд. 5,

про стягнення 41 579,73 грн,

представники:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Бородавкін В.О., виписка з ЄДР.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградська транспортна компанія" про стягнення 41 579,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24.01.2019 № АК/8913868 та від 24.01.2019 № АМ/3936684 позивачем, внаслідок нанесених у дорожньо-транспортній пригоді 03.09.2019, що відбулась у м. Кропивницькому, пошкоджень транспортного засобу виплачено Страхувальнику потерпілого суму страхового відшкодування у розмірі 41 579,73 грн.

Враховуючи те, що відповідно до постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.10.2019 по справі № 404/6661/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП, відповідальність якого застраховано Приватним акціонерним товариством "Кіровоградська транспортна компанія" (Поліс від 24.01.2019 № АК/8913868 та від 24.01.2019 № АМ/3936684), позивач, на його думку, після виплати страхового відшкодування, набув право вимоги (регресу) до особи відповідальної за завданий збиток - відповідача.

Ухвалою від 27.12.2022 суд відкрив провадження у справі № 912/1904/22; постановив справу № 912/1904/22 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд призначив на 24.01.2023 на 11:00 год та встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

23.01.2023 до господарського суду через підсистему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" надійшла заява від 23.01.2023 № б/н, в якій позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд здійснювати розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечує.

24.01.2023 суд розпочав розгляд справи по суті. В судовому засіданні брав участь уповноважений представник відповідача.

Протокольною ухвалою від 24.01.2023 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд оголосив перерву в судовому засіданні до 07.02.2023 на 11:00 год.

31.01.2023 до господарського суду через підсистему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" надійшла відповідь на відзив від 31.01.2023 № б/н, в якій позивач зазначає, що відповідач порушив строки для подання відзиву без поважних на те причин та просить суд залишити відзив на позовну заяву без розгляду.

Крім того позивач зазначає, що в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , судом чітко сформульовано, які вимоги ПДР України відповідач порушив, а саме: допустив технічну несправність кріплення заднього лівого колеса напівпричепа, яке під час руху відірвалось від задньої осі, самостійно продовжило рух та здійснило наїзд на припаркований транспортний засіб.

Норми відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання не обмежуються самими правилами дорожнього руху. В п. 31.1. ПДР України вказується, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Тобто технічний стан транспортного засобу повинен відповідати стандартам, що стосуються безпеки дорожнього руху, а тому колесо, яке в процесі руху ТЗ від`єднується не відповідає безпеці дорожнього руху.

Враховуючи зазначене, позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

01.02.2022 на електронну адресу суду (без КЕП) від Приватного акціонерного товариства "Кіровоградська транспортна компанія" надійшов відзив на позовну заяву від 30.01.2023 № 01.

Ухвалою від 02.02.2023 господарський суд відзив Приватного акціонерного товариства "Кіровоградська транспортна компанія" від 01.02.2023 № 01, що надійшов на електронну пошту суду без КЕП, повернув Приватному акціонерному товариству "Кіровоградська транспортна компанія" без розгляду.

03.02.2023 на електронну адресу суду (з КЕП) від Приватного акціонерного товариства "Кіровоградська транспортна компанія" повторно надійшов відзив на позовну заяву від 30.01.2023 № 01.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що технічний стан забезпеченого засобу з напівпричепом при виїзді на лінію відповідав існуючим вимогам Правилам дорожнього руху, а несправність автомобіля сталася у процесі руху; водій не зміг своєчасно відреагувати на цю поломку. Відповідач також зазначає, що не має відшкодовувати затрати позивача за шкоду, заподіяну в ДТП, просить суд поновити пропущений строк на подання відзиву та долучити відзив до матеріалів справи № 912/1904/22.

07.02.2023 суд продовжив розгляд справи по суті.

В судовому засіданні брав участь уповноважений представник відповідача. Представник позивача участі не забезпечив.

Протокольною ухвалою від 07.02.2023 господарський суд постановив продовжити Приватному акціонерному товариству "Кіровоградська транспортна компанія" строк для подання відзиву на позовну заяву та долучив до матеріалів справи відзив Приватного акціонерного товариства "Кіровоградська транспортна компанія" на позовну заяву від 30.01.2023 № 01.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

24.01.2019 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (далі - позивач) та Приватним акціонерним товариством "Кіровоградська транспортна компанія" (далі - відповідач) було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8913868 (далі - поліс), згідно якого застраховано відповідальність власника транспортного засобу "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 (далі - забезпечений ТЗ) та Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/3836684, забезпеченим транспортним засобом за полісом є напівпричіп ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 6).

Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

03.09.2019 в м. Кропивницький по вул. Степняка Кравчинського, 21А відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю забезпеченого транспортного засобу "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, д.н.з. НОМЕР_3 , про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 223800 (а.с. 7).

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, д.н.з. НОМЕР_3 .

Враховуючи наявність у потерпілого страхового Полісу № FQ502621 Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (а.с. 9, оборот), власник пошкодженого транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, д.н.з. НОМЕР_3 , звернувся до страховика з заявою про настання події від 03.09.2019 № 16321/11/2019/111 (а.с. 10).

В свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" на підставі акта огляду (а.с. 15) та рахунку СТО (а.с. 14 оборот) прийняло рішення про виплату потерпілому страхового відшкодування в сумі 43 579,73 грн (з яких: 18 004,73 грн було перераховано на рахунок потерпілого та 25 575,00 грн зараховано до страхових платежів за договором страхування, на підтвердження чого надано платіжне доручення від 10.09.2019 № 47128 та довідку від 30.09.2019 № б/н).

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.01.2019 по справі № 404/6661/19, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 8).

Враховуючи наявність у винуватця полісу, Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" після виплати звернулося до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" з заявою від 01.10.2019 № Г0401/6930 про виплату страхового відшкодування в розмірі 43 579,73 грн (а.с. 9-26).

У п. 3 полісів № AK/8913868 та № АМ/3836684 визначено строк їх дії з 08.02.2019 по 07.02.2020 включно (а.с. 6).

Таким чином, зазначені договори діяли станом на час дорожньо-транспортної пригоди 03.09.2019.

Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПРОВІДНА" було складено страховий акт від 02.01.2019 № 2300283882/Р (а.с. 24).

Відповідно до страхового акту від 02.01.2019 № 2300283882/Р вартість матеріального збитку, завданого власнику потерпілого транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, д.н.з. НОМЕР_3 , становить 41 579,73 грн (а.с. 24).

На підставі зібраних документів Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПРОВІДНА" було здійснено виплату на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в сумі 41 579,73 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 03.01.2020 № 00124 (а.с. 25).

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема підпункту 38.1.1. пункту 38.1, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Враховуючи викладені обставини, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОВІДНА" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 41 579,73 грн матеріальної шкоди в порядку регресу.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до пп. 1.1., 1.4., 1.6., 1.7. ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; особами, відповідальність яких застрахована є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду; власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах; забезпечений транспортний засіб - це транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Згідно до пп. "г" пп. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Господарський суд враховує, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди винна особа перебувала у трудових відносинах із Приватним акціонерним товариством "Кіровоградська транспортна компанія" (відповідачем у справі), що підтверджується наказом від 21.03.2016 № 10к про прийняття на роботу ОСОБА_1 ; наказом від 22.03.2019 № 24 про закріплення автомобіля, згідно якого за водієм ОСОБА_1 був закріплений автомобіль КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 та подорожнім листом від 03.09.2019 (а.с. 21-23).

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала транспортним засобом "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_2 , якою спричинено дорожньо-транспорту пригоду, що потягнуло завдання шкоди, встановлена в постанові Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.10.2019 у справі № 404/6661/19.

У зазначеній постанові судом встановлено, що 03.09.2019 о 09:10 год гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом КАМАЗ-5410, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом ОДАЗ-9370, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 в м. Кропивницькому по вул. Степняка Кравчинського, 21А, допустив технічну несправність кріплення заднього лівого колеса напівпричепа, яке під час руху відірвалось від задньої осі, самостійно продовжило рух та здійснило наїзд на припаркований транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим гр. ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.3 "а", п. 31.1. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124КУпАП.

Так, відповідно до пп. 2.3 "а" Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Також у зазначеній постанові встановлено, що ОСОБА_1 свою вину визнав, а також підтвердив та погодився з обставинами, вказаними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , судом чітко сформульовано, які саме вимоги ПДР України гр. ОСОБА_1 порушив, а саме допустив технічну несправність кріплення заднього лівого колеса напівпричепа, яке під час руху відірвалось від задньої осі, самостійно продовжило рух та здійснило наїзд на припаркований транспортний засіб.

Відомостей про втрату чинності постановою від 11.10.2019 по справі № 404/6661/19 суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода 03.09.2019 сталася внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання застрахованого транспортного засобу КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 вимогам Правил дорожнього руху.

Заперечення відповідача стосовно того, що технічний стан автомобіля та напівпричепа при виїзді на лінію відповідали існуючим вимогам Правил дорожнього руху, а несправність автомобіля трапилася в процесі руху, не спростовує відповідальності власника транспортного засобу за його технічний стан як під час виїзду на маршрут, так і під час руху.

Як встановлено судом, цивільну відповідальність транспортного засобу "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_4 застраховано Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПРОВІДНА" за полісами АМ/3836684 та АК/8913868, і відповідно саме Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОВІДНА" взяло на себе обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного "КАМАЗ" д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_4 .

На підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки позивач виплатив страхове відшкодування, у нього виникло право регресної вимоги до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградська транспортна компанія", як страхувальника цивільної відповідальності під час експлуатації транспортного засобу "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_2 , за участю якого сталася дорожньо-транспортна пригода, спричинена невідповідністю технічного стану та обладнання напівпричепа вимогам Правил дорожнього руху.

Розмір страхового відшкодування відповідачем не спростовується, матеріали справи підтверджують компенсацію позивачем матеріальної шкоди в заявленій сумі.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградська транспортна компанія" про стягнення 41 579,73 грн матеріальної шкоди в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградська транспортна компанія" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Братиславська, буд. 5; код ЄДРПОУ: 33254343) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25; код ЄДРПОУ: 23510137) 41 579,73 грн матеріальної шкоди в порядку регресу та 2 481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Копії рішення надіслати: представнику Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", Мисюкевич К.В. (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Приватному акціонерному товариству "Кіровоградська транспортна компанія" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Братиславська, буд. 5, та на електронну адресу: ktkn@ukr.net).

Повне рішення складено 13.02.2023.

Суддя О.Л. Бестаченко