Рішення

від 13.02.2023 по справі 914/3054/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2023 Справа № 914/3054/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д. розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА ДРУК», с. Чишки, Львівська обл.,

до відповідача: Приватне підприємство «БІЛ-ПАК», с. Солонка, Львівська обл.,

про: стягнення 46 284,76 грн

без виклику представників сторін;

Хід розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА ДРУК» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства «БІЛ-ПАК» про стягнення 46 284,76 грн.

Ухвалою від 12.12.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

03.02.2023 на адресу суду повернувся поштовий конверт від ПП «БІЛ-ПАК» з ухвалою Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі, із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.

Аргументи сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 грудня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКА ДРУК» було поставлено клейку стрічку приватному підприємству «БІЛ-ПАК» на підставі видаткової накладної № 122901.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо оплати поставки не виконав, поставлений товар повністю не оплатив, тому за неналежне виконання грошових зобов`язань Позивач нарахував Відповідачу 1726,09 грн інфляційних втрат та 442,25 грн 3% річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позову в установленому порядку не заперечив.

Фактичні обставини встановлені судом.

29.12.2021 року відповідно до домовленості між сторонами, ТОВ «НІКА ДРУК» поставив на адресу ПП «БІЛ-ПАК» клейку стрічку 72 мм*100 м, в кількості 1932 шт. на суму 55 641 ,60 грн.

На підтвердження факту поставки між сторонами було підписано видаткову накладну № 122901 від 29 грудня 2021 року, у якій зафіксовано обсяг та ціну поставленого товару, видаткову накладну підписано двома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання не виконав, оплати за поставлений товар в повному обсязі згідно видаткової накладної № 122901 від 29 грудня 2021 року не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 44 116,42 грн, що у встановленому порядку не спростовано відповідачем.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою, вих № 30/06-2022 від 30.06.2022 року, котра була направлена цінним листом з описом, однак відповіді не отримав станом на дату подачі позову до суду.

У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору Відповідачем щодо оплати поставленого товару, ТОВ «НІКА ДРУК» звернулось до суду з позовом про стягнення з ПП «БІЛ-ПАК» заборгованості за поставлений товар у розмірі 44 16,42 грн, 3% річних у розмірі 442,25 грн та 1726,09 грн інфляційних втрат.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів на спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість становить 44 116,42 грн.

Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені.

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував Відповідачу інфляційні втрати в розмірі 1726,09 грн та 3% річних в розмірі 442,25 грн.

Суд, здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних, дійшов висновку, що такий здійснено вірно.

Відтак, вимога позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення повністю в розмірі 2 168,34 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі в розмірі 46 284,76 грн.

Судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 2481,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «БІЛ-ПАК» (81131, Львівська область, с. Солонка, вул. Людкевича, буд. 34, код ЄДРПОУ 33556777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА ДРУК» (81144, Львівська обл., с. Чишки, вул. Л.Українки, буд. 53, код ЄДРПОУ 39168974) 46 284,76 грн та 2481,00 грн судового збору.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного

господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.