Рішення

від 31.01.2023 по справі 917/678/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2023 Справа № 917/678/22

м.Полтава

за позовною заявою Комунального підприємства "Сергіївське" Сергіївської сільської ради, вул. Центральна,15, с.Сергіївка, Гадяцький район, Полтавська область,37332

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інституту бджільництва ім. П.І.Прокоповича", с.Вирішальне, Лохвицький район, Полтавська область, 37331

ІІІ особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (м.Полтава, вул.Уютна,23, код ЄДРПОУ 39767930)

про встановлення земельного сервітуту

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Комунальне підприємство "Сергіївське" Сергіївської сільської ради звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інституту бджільництва ім. П.І.Прокоповича", в якому просить суд:

1. Визнати погодженою технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, кадастровий номер 5320482600:00:007:0005, на яку поширюється право сервітуту на користь Комунального підприємства "Сергіївське" Сергіївської сільської ради Гадяцького району Полтавської області під діючою артезіанською свердловиною та діючою водонапірною вежею в адміністративному підпорядкуванні Сергіївської сільської ради Гадяцького району Полтавської області.

2. Встановити на користь Комунального підприємства "Сергіївське" Сергіївської сільської ради (код ЄДРПОУ 34401334, адреса: 37332, вул. Центральна,15, с.Сергіївка, Гадяцький район, Полтавська область) строковий платний земельний сервітут щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5320482600:00:007:0005 площею 0,3750га, яка перебуває в постійному користуванні Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інституту бджільництва ім. П.І.Прокоповича" (код ЄДРПОУ 00729557, адреса: с.Вирішальне, Лохвицький район, Полтавська область, 37331) на підставі Акту на право користування землею від 20.12.1970, виданого виконавчим комітетом Гадяцької районної міської ради депутатів трудящих.

3. Визнати істотні умови земельного сервітуту:

- вид сервітуту - для розміщення об"єктів Сервітуарііія, а також на право проходу, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, право прокладання та експлуатації об"єктів Сервітуарія.

- строк сервітуту - безстроково

- площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,3750га в межах відповідно до кадастрового плану земельної ділянки кадастровий номер 5320482600:00:007:0005

- плата за встановлення та користування сервітутом - в розмірі 117,42грн. в рік (1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.07.2022. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.08.2022

26.07.2022 за вхід. №4972 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує.

Від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 02.08.2022 за вхід. №5150 надійшли пояснення по суті спору. Третя особа просить суд відмовити у задоволенні позову..

09.08.2022 за вхід. №5385 від позивача надійшла відповідь на відзив. Відповідь залучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, встановив наступне:

На території Сергіївської сільської ради Миргородського району Полтавської області знаходиться земельна ділянка, кадастровий номер 5320482600:00:007:0005, площею 411,5586 га, яка перебуває в постійному користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» на підставі Акту на право користування землею від 20.12.1970, виданого виконавчим комітетом Гадяцької районної, міської Ради депутатів трудящих. Дата державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою: 03.04.2017 року, номер запису про право: 19818561.

На вказаній земельній ділянці наявне обмеження згідно Державних будівельних норм України «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди» (ДБН В.2.5-74:2013). Оскільки, знаходиться діюча артезіанська свердловина № 1434-р та діюча водонапірна вежа, що належать Комунальному підприємству «Сергіївське» Сергіївської сільської ради. Право власності на об`єкти підтверджується Актами приймання-передачі від 04.01.2011 року, рішенням дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання Сергіївської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 07.09.2018 року.

Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області прийнято Наказ від 21.12.2018 року № 8953-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність».

Відповідно до вказаного наказу Сергіївській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Сергіївської сільської ради передано у комунальну власність земельні ділянки державної власності загальною площею 3908,0788 га, в тому числі і земельну ділянку кадастровий номер 5320482600:00:007:0005, площею 411,5586 га.

21.12.2018 року Сергіївською сільською радою та ГУ Держгеокадастром у Полтавській області складено та підписано Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність.

Рішенням двадцять п`ятої сесії сьомого скликання Сергіївської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 06.03.2019 року «Про погодження встановлення меж частини земельної ділянки кадастровий номер 5320482600:00:007:0005 на яку поширюється право сервітуту» вирішено погодити встановлення меж частини земельної ділянки, кадастровий номер 5320482600:00:007:0005 на яку поширюється право сервітуту КП «Сергіївське» під діючою артезіанською свердловиною та водонапірною вежею орієнтовною площею 0,38 га за рахунок земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ДП «ДГ «Нектар» (для водопостачання населенню питної води) при умові встановлення зони суворого режиму радіусом 30м навколо водозабірної свердловини.

Вказаним рішенням КП «Сергіївське» рекомендовано замовити в суб`єктів господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою, виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту.

Пунктом 11 статті 186 Земельного кодексу України (в редакції станом на 06.03.2019 року) встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником та землекористувачем і затверджується особою, яка набуває право суборенди або сервітуту.

На підставі вказаного вище рішення, КП «Сергіївське» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, кадастровий номер 5320482600:00:007:0005, на яку поширюється право сервітуту на користь Комунального підприємства «Сергіївське» Сергіївської сільської ради Гадяцького району Полтавської області під діючою артезіанською свердловиною та діючою водонапірною вежею в адміністративному підпорядкуванні Сергіївської сільської ради Гадяцького району Полтавської області.

Згідно наданих копій листів, судом встановлено, що скориставшись правом досудового врегулювання з 2019 року Позивач неодноразово звертався до Відповідача з проханням погодити технічну документацію із землеустрою на встановлення сервітуту частини земельної ділянки площею 0,3750 га в межах земельної ділянки площею 411,5586 га (кадастровий номер 5320482600:00:007:005), що перебуває у постійному користуванні ДП «ДГ «Нектар» ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» поблизу с. Вирішальне Гадяцького району Полтавської області для подальшої експлуатації існуючої артезіанської свердловини та водонапірної вежі, які перебувають у комунальній власності виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Миргородського району Полтавської області. А також встановити відповідний сервітут та укласти договір сервітуту між землекористувачем ДП «ДГ Нектар» та набувачем сервітуту КП «Сергіївське».

Як вбачається з матеріалів наявних у справі від Відповідача жодної відповіді на вказані листи не надходило. Відповідачем вказаного факту не спростовано.

Рішенням тридцять шостої сесії сьомого скликання Сергіївської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 07.02.2020 у відповідності до листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 08.01.2020 № 18-16-0.6-76/2-20 «Про передачу земельних ділянок з комунальної власності в державну власність» передано з комунальної власності Сергіївської об`єднаної територіальної громади в особі Сергіївської сільської ради у державну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 928,4625 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Сергіївської сільської ради і перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Нектар», в тому числі, земельну ділянку площею 411,5586 га (кадастровий номер 5320482600:00:007:005).

З метою погодження технічної документації із землеустрою на встановлення меж сервітуту частини земельної ділянки площею 0,3750 га в межах земельної ділянки площею 411,5586 га (кадастровий номер 5320482600:00:007:005), що перебуває у постійному користуванні ДП «ДГ «Нектар», Позивачем направлено клопотання від 28.12.2020 № 116 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, як землевласника вказаної земельної ділянки.

29.03.2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області листом № 52/0/26-21 відмовлено в погодженні технічної документації, оскільки до клопотання не додано погодження землекористувача.

23.11.2021 року КП «Сергіївське» Відповідачу направлено клопотання від № 80 із пропозицією щодо укладення на строковій платній основі договору про встановлення земельного сервітуту на частину земельної ділянки із кадастровим номером 5320482600:00:007:0005 та проект договору з зазначенням земельної ділянки, на якій встановлюється земельний сервітут (кадастровий номером 5320482600:00:007:0005), площі земельного сервітуту (площа 411,5586 га) (частини земельної ділянки (площа 0,3750) та строку дії земельного сервітут (безстроково), мети встановлення земельного сервітуту (для розміщення об`єктів Сервітуарія, а також на право проходу, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, право прокладання та експлуатації об`єктів Сервітуарія), розміру плати за встановлення земельного сервітуту (в розмірі 117,42 грн в рік (1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), умов розрахунків та порядку внесення оплати.

Згідно наявних у справі матеріалів, Відповідачем відповіді з приводу врегулювання питання щодо встановлення земельного сервітуту на підставі договору не надано, зокрема, не надано згоди (чи відмови) на укладення договору про встановлення земельного сервітуту на запропонованих КП «Сергіївське» умовах.

У відзиві на позовну заяву Відповідач посилається на те, що необхідності встановлення земельного сервітуту в зв`язку з відсутністю в Позивача проїзду для обслуговування артезіанської свердловини № 1434-р та діючої водонапірної вежі, не відповідає дійсності, засноване на припущеннях, а отже не підлягає задоволенню.

При ухваленні рішення судом враховано наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами урегульовані договором на встановлення земельного сервітуту на частину земельної ділянки.

Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Право земельного сервітуту полягає в можливості обмеженого використання чужої суміжної (прилеглої) земельної ділянки (ділянок) в певних цілях.

Змістом сервітуту є обсяг прав і обов`язків його сторін щодо обмеженого користування чужою земельною ділянкою особою, на користь якої встановлено земельний сервітут (далі - сервітуарій). Зокрема, обсяг прав сервітуарія може включати можливість вчинення певних дій (прохід, проїзд, прокладення комунікацій тощо) або можливість вимагати від власника сусідньої ділянки утримуватися від певних дій (наприклад, не перешкоджати відводу води із сусідньої земельної ділянки).

Право сервітуарія породжує і його обов`язки перед власником обслуговуючої земельної ділянки, які у свою чергу, теж визначають зміст сервітуту, зокрема: використовувати об`єкт сервітуту в межах, необхідних для задоволення визначених господарських потреб; вносити власнику обслуговуючої земельної ділянки адекватну плату за її використання; використовувати сервітут способом, найменш обтяжливим для власника обслуговуючої ділянки тощо.

Згідно із положеннями статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (стаття 100 ЗК України).

Відповідно до положень статті 401 ЗК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Згідно зі статтею 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Статтею 404 ЦК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Згідно з частиною третьою статті 402 ЦК України спір про встановлення сервітуту вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умови. У зв`язку з цим необхідно враховувати, що обов`язковою умовою звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту є вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), слід відмовляти у задоволенні відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у такої особи права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду. Під час розгляду справи у спорі про встановлення земельного сервітуту належить з`ясовувати, з яких причин позивач не може використовувати належне йому майно. Не підлягають задоволенню позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту, якщо судом визначено, що неможливість використання майна зумовлена діями самого позивача (аналогічна правова позиція зазначена у п.п.2.31., 2.33., 2.34. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» З викладеного вбачається, що встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

З аналізу зазначених норм вбачається, що потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом, наприклад, пройти чи проїхати до своєї земельної ділянки, користуватися належною йому будівлею тощо.

Із наданих Позивачем доказів вбачається, на даний час Позивач позбавлений будь-якої можливості отримати доступ до свердловини та водонапірної вежі, а також належно її обслуговувати. Також, КП «Сергіївське» не має можливості задовольнити потреби щодо доступу до такої свердловини за рахунок інших земельних ділянок.

Встановлення земельного сервітуту на частині земельної ділянки Відповідача для подальшого обслуговування та експлуатації артезіанської свердловини та водонапірної вежі необхідне також для задоволення важливих суспільних інтересів та потреб, а саме водопостачання для населення.

Адже, основним видом діяльності КП «Сергіївське» Сергіївської сільської ради є 36.00 Забір, очищення та постачання води.

В даному випадку у Позивача виникла необхідність захисту інтересів територіальної громади та реалізації конституційного права громадян користуватися об`єктами права власності українського народу. Адже, встановлення земельного сервітуту надасть можливість функціонального проїзду та обслуговування, в тому числі проведення ремонтно-відновлювальних робіт, артезіанської свердловини та водонапірної вежі, у виді права проходу спеціалістів, під`їзду транспортних засобів та спеціальної техніки, влаштування тимчасової під`їзної дороги та майданчика із збірних залізобетонних плит, розміщення установки для підземного ремонту свердловини.

Так, відповідно до Водного кодексу України підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 року).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Разом із тим передбачені випадки, за яких господарюючі суб`єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу.

За приписами частини 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підстав спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством

Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, мають право суб`єкти господарювання, які є землевласниками або землекористувачами.

Представник Позивача наголошувала, що встановлення на користь КП «Сергіївське» безстрокового платного земельного сервітут щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5320482600:00:007:0005 площею 0,3750 га необхідне не лише для можливості отримати безперешкодний доступ до свердловини та водонапірної вежі, а також належно її обслуговувати, але і для здійснення діяльності у відповідності до вимог діючого законодавства України.

У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що Позивачем не надано доказів підтвердження права власності на майно - артезіанську свердловину № 1434-р та діючу водонапірна вежу.

В обґрунтування підтвердження права власності на вказане вище майно представником Позивача заявлено клопотання про поновлення строку на подання доказів та надано копію рішення дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання Сергіївської сільської ради «Про передачу у господарське відання Комунального підприємства «Сергіївське» водопровідних споруд, які перебувають на балансі Сергіївської сільської ради та розміщені в с. Вирішальне за балансовою вартістю 10199,00 грн» від 07.09.2018 року, акт приймання-передачі основних засобів (артезіанська свердловина) від 07.09.2018 року та акт приймання передачі (вежа рожевського) від 07.09.2018 року.

Вказаним рішенням Сергіїївської сільської ради від 07.09.2018 року у господарське відання комунальному підприємству «Сергіївське» передано водопровідні споруди, а саме: артезіанську свердловину (інвентарний номер - 103021, кількість - 1 шт., балансова вартість 4861 (чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) гривня 00 копійок; вежу рожевського (інвентарний номер 103022, кількість 1 шт., балансова Вартість 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) гривень 00 копійок; вуличний водопровід (інвентарний номер 103023, загальна протяжність 1700 м. балансова вартість - 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) гривні 00 копійок. Про, що складені акти акт приймання-передачі основних засобів (артезіанська свердловина) від 07.09.2018 року та акт приймання передачі (вежа рожевського) від 07.09.2018 року.

Відповідно статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що рішення Сергіївської сільської ради від 07.09.2018 року, акт приймання-передачі основних засобів (артезіанська свердловина) від 07.09.2018 року та акт приймання передачі (вежа рожевського) від 07.09.2018 року є допустимим та належним доказом, що підтверджує права КП «Сергіївське» на володіння, користування і розпорядження майном, а саме: артезіанською свердловиною № 1434-р та водонапірною вежею поблизу с. Вирішальне Полтавської області.

Таким чином, враховуючи статус Позивача, соціальну спрямованість його діяльності суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення на користь Комунального підприємства «Сергіївське» Сергіївської сільської ради строкового платного земельний сервітут щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5320482600:00:007:0005 площею 0,3750 га, яка перебуває в постійному користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича» на підставі Акту на право користування землею від 20.12.1970 року, виданого виконавчим комітетом Гадяцької районної, міської Ради депутатів трудящих.

Згідно з пунктом 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати погодженою технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, кадастровий номер 5320482600:00:007:0005, на яку поширюється право сервітуту на користь Комунального підприємства "Сергіївське" Сергіївської сільської ради Гадяцького району Полтавської області під діючою артезіанською свердловиною та діючою водонапірною вежею в адміністративному підпорядкуванні Сергіївської сільської ради Гадяцького району Полтавської області.

3. Встановити на користь Комунального підприємства "Сергіївське" Сергіївської сільської ради (код ЄДРПОУ 34401334, адреса: 37332, вул. Центральна,15, с.Сергіївка, Гадяцький район, Полтавська область) строковий платний земельний сервітут щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5320482600:00:007:0005 площею 0,3750га, яка перебуває в постійному користуванні Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інституту бджільництва ім. П.І.Прокоповича" (код ЄДРПОУ 00729557, адреса: с.Вирішальне, Лохвицький район, Полтавська область, 37331) на підставі Акту на право користування землею від 20.12.1970, виданого виконавчим комітетом Гадяцької районної міської ради депутатів трудящих.

4. Визнати істотні умови земельного сервітуту:

- вид сервітуту - для розміщення об"єктів Сервітуарііія, а також на право проходу, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, право прокладання та експлуатації об"єктів Сервітуарія.

- строк сервітуту - безстроково

- площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,3750га в межах відповідно до кадастрового плану земельної ділянки кадастровий номер 5320482600:00:007:0005

- плата за встановлення та користування сервітутом - в розмірі 117,42грн. в рік (1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

5. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інституту бджільництва ім. П.І.Прокоповича", (с.Вирішальне, Лохвицький район, Полтавська область, 37331, код ЄДРПОУ 00729557) на користь Комунального підприємства "Сергіївське" Сергіївської сільської ради (вул. Центральна,15, с.Сергіївка, Гадяцький район, Полтавська область,37332, код ЄДРПОУ 34401334) судовий збір у розмірі 4962,00грн.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 08.02.2023

Суддя Кльопов І.Г.