Рішення

від 07.02.2023 по справі 922/5256/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2023м. ХарківСправа № 922/5256/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ Брок" (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 26) про стягнення 12512362,50 грн. за участю

представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Бородін Т.В.

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача - ОСОБА_2 про стягнення 12512362,50 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконання з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ180320 від 20.03.2018 в частині повної оплати вартості цінних паперів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.02.2022 об 11:00. Разом з тим, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ Брок" (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 26, код ЄДРПОУ 35587917).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2022 задоволено клопотання відповідача про відкладення судового засідання та підготовче засідання відкладено на 22.02.2022 об 11:00.

09.02.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №3160), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

21.02.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь на відзив (вх. №4156), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

22.02.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від представника позивача зареєстровано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №4248).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2022 задоволено клопотання представника позивача та усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та підготовче засідання відкладено на 09.03.2022 об 11:00 на підставі статті 177, 182, 183, частини 5 статті 233 ГПК України.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Таким чином, 09.03.2022 підготовче засідання не відбулося у зв`язку із введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2022 відкладено розгляд справи №922/5256/21. Повідомлено учасників справи про можливість надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: через особистий кабінет в системі "Електронний суд"; у разі неможливості надсилання через систему "Електронний суд" - електронною поштою на е-mail: inbox@hr.arbitr.gov.ua (з обов`язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом); у разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді звичайною поштою на офіційну адресу суду.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану" від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України №2500-IX від 15.08.2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до статті 6 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод" кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення ЄСПЛ у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи обставини справи та введення правового режиму воєнного стану в Україні, а також беручи до уваги поточну обстановку, що склалася у м. Харкові, суд застосовує у даній справі принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

З метою дотримання розумних строків розгляду справи та необхідності недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2022 призначеного підготовче засідання по справі №922/5256/21 на 04.10.2022 о 10:45.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2022 відкладено підготовче засідання на 15.11.2022 о 14:45 на підставі статті 177, 182, 183, частини 5 статті 233 ГПК України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.11.2022 року №757/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 року строком на 90 діб.

14.11.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №13944).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2022 відкладено підготовче засідання на 15.12.2022 р. об 11:00. Заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №13944 від 14.11.2022) задоволено частково. Призначено проведення судового засідання на 15.12.2022 об 11:00 у режимі відеоконференції.

22.11.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчої та лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи (вх. №14650).

15.12.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано заяву про долучення до матеріалів справи докази та встановлення додаткового строку для їх подання (вх. №16400), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи на підставі статті 42, 73, 80, частини 5 статті 233 ГПК України.

15.12.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від представника позивача зареєстровано заяву про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документа (вх. №16399).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 15.12.2022 задоволено усне клопотання представника відповідача про залишення без розгляду клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчої та лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи (вх. №14650 від 22.11.2022) на підставі статті 42, частини 5 статті 233 ГПК України.

Разом з тим, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 15.12.2022 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документа (вх. №16399 від 15.12.2022) на підставі статті 42, 98, 182, частини 5 статті 233 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.01.2023 о 12:00.

10.01.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано додаткові пояснення (вх. №544), які залишено без розгляду на підставі статті 42, 161, 207 ГПК України.

12.01.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від представника позивача зареєстровано клопотання про відкладення (вх. №718), в якому представник позивача повідомляє суд, що не зможе прибути у визначений судом час в судове засідання через проведення хірургічної операції. При цьому зазначає, що підтверджуючі документи зобов`язується надати у подальшому. Таким чином, просить суд відкласти розгляд справи на пізнішу дату.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 12.01.2023 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та відкладено судове засідання на 07.02.2023 об 11:45 з метою реалізації принципів рівності та змагальності сторін на підставі статті 2, 194, 201, 202, частини 5 статті 233 ГПК України.

Позивач та представник позивача у призначене судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Доказів в обґрунтування поважності причин неявки в призначені судові засідання 12.01.2023 та 07.02.2023 суду не надали. При цьому належним чином повідомлені судом про розгляд справи в порядку статті 120-121 ГПК України.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на необґрунтованість та безпідставність.

Разом з тим, на вимогу суду представником відповідача було представлено для огляду в судовому засіданні оригінали документів в обґрунтування заперечень проти позовних вимог, які ретельно оглянуто судом та повернуто представнику відповідача після огляду.

Третя особа у підготовче засідання не з`явилася. Втім, про дату, час та місце судового засідання повідомлена судом належним чином в порядку статті 120-121 ГПК України.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали господарського суду Харківської області по справі №922/5256/21 було своєчасно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Таким чином, суд зазначає, що учасники справи також не були позбавлені права та можливості за власною ініціативою скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу положень наведеної статті 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", та за відомим номером даної справи №922/5256/21 ознайомитися із змістом ухвал господарського суду Харківської області та визначеними у них датами, часом та місцем розгляду даної справи з метою забезпечення представництва своїх інтересів в судових засіданнях.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 по справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи шляхом своєчасного направленння рекомендованими поштовими відправленням із повідомленням про вручення на належну адресу учасників справи судових повідомлень та оприлюднення в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень усіх без винятку ухвал господарського суду Харківської області у даній справі.

Враховуючи зазначене, судом з дотриманням вимог чинного законодавства було вжито процесуальні заходи з метою повідомлення учасників справи про розгляд даної справи в розумні строки. Разом з тим, матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом проведено достатню кількість судових засідань з метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи.

Таким чином, беручи до уваги, що явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд дійшов обґрунтованого висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи впродовж розумного строку та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку присутнього у судовому засіданні представника відповідача, суд встановив наступне.

20.03.2018 між ОСОБА_1 (надалі - позивач, продавець) та ОСОБА_2 (надалі - відповідач, покупець) за якого на підставі договору доручення №БД180320-1 від 20.03.2018 діє ТОВ "ДМ Брок" (надалі - повірений) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БД180320.

Відповідно до умов пункту 1 Договору покупець приймає та оплачує, а продавець передає такі цінні папери у власність покупця на умовах договору: емітент - ПрАТ "Володимир-Волинська птахофабрика"; код ISIN UA4000088066; код ЄДРПОУ 00851376; вид/тип/різновид/найменування, форма випуску, форма існування - акції прості іменні, бездокументарна форма; номінал - 0,25 грн.; кількість - 11124945 шт.; вартість пакету цінних паперів - 27812362,50 грн.

Умовами пункту 1.2. Договору передбачено, що загальна сума договору становить 27812362,50 грн.

Згідно з пунктом 2.1. Договору покупець повинен сплатити суму договору згідно п. 1.2. до 31.12.2018 шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок продавця. Спосіб проведення розрахунків за договором на виконання - без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати".

Відповідно до пункту 3.1. Договору продавець зобов`язується забезпечити поставку цінних паперів покупцю шляхом надання відповідних розпоряджень та інших необхідних документів депозитарній установі протягом двадцяти робочих днів з дати підписання договору.

Умовами пункту 3.2. Договору погоджено, що покупець зобов`язується забезпечити отримання цінних паперів від продавця шляхом надання відповідних розпоряджень та інших необхідних документів депозитарній установі протягом двадцяти робочих днів з дати підписання договору.

Пунктом 9.5. Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання чинного договору і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (передача цінних паперів, плата грошових коштів, залік та інше), передбачених договором. Дія договору може бути достроково припинена за взаємною згодою сторін. Припинення договору не впливає на чинність ст. 7 договору.

Додатковою угодою №1-БВ180320-1-1 від 12.04.2018 до договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ180320-1-1 від 20.03.2018 погоджено викласти пункт 2.1. Договору в наступній редакції: "2.1. Покупець повинен сплатити суму договору згідно п. 1.2 до 31.12.2018 шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок продавця. Спосіб проведення розрахунків за договором на виконання - без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати". Покупець має право розрахуватися з продавцем за договором, повністю або частково, шляхом видачі простого векселя (векселів) на суму, що фактично не була сплачена на розрахунковий рахунок продавця".

Окрім того, додатковою угодою №1-БВ180320-1-1 від 12.04.2018 до договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ180320-1-1 від 20.03.2018 внесено зміни до п. 10 "Реквізити сторін".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем передано відповідачу передбачені умовами договору №БВ180320-1-1 від 20.03.2018 цінні папери в повному обсязі. Втім, на думку позивача, покупець зобов`язання з оплати вартості цінних паперів в повному обсязі не виконав, здійснивши лише оплату у розмірі 15300000,00 грн. Отже, позивач вважає, що за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 12512362,50 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем вказується про належне виконання взятих на себе зобов`язань за спірним договором в частині повної оплати вартості цінних паперів, про що посилається на Акт про виконання зобов`язань від 12.10.2018. Стверджує, що сам по собі факт виконання зобов`язання з оплати вартості цінних паперів в готівковій формі не може спростовуватись недотриманням порядку та форми розрахунку. Разом з тим, відповідачем зазначається, що позовна заява є безпідставною та свідчить про намагання позивача збагатитися за рахунок отримання з відповідача подвійної оплати вартості цінних паперів.

Отже, наголошено, що зобов`язання відповідача щодо оплати вартості цінних паперів за спірним договором у розмірі 27812362,50 грн. виконано у повному обсязі, про що свідчить підписаний власноручно позивачем Акт про виконання зобов`язань від 12.10.2018.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як зазначено в статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1, 2 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі № 909/51/19 вказав, що ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору.

Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 194 ЦК України та статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Інформацію про власників іменних цінних паперів емітент одержує у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Перехід прав на іменні цінні папери і реалізація прав за ними потребує обов`язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах (крім випадку, коли облік прав на цінні папери власника здійснюється на рахунку номінального утримувача в установленому законодавством порядку) такого власника.

Відповідно до пункту 3.1. Договору продавець зобов`язується забезпечити поставку цінних паперів покупцю шляхом надання відповідних розпоряджень та інших необхідних документів депозитарній установі протягом двадцяти робочих днів з дати підписання договору.

Умовами пункту 3.2. Договору погоджено, що покупець зобов`язується забезпечити отримання цінних паперів від продавця шляхом надання відповідних розпоряджень та інших необхідних документів депозитарній установі протягом двадцяти робочих днів з дати підписання договору.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами в процесі розгляду справи, що позивач передав, а відповідач отримав у власність цінні папери відповідно до умов Договору.

Відповідно до частини 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до статті 1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб-підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.

Умовами пункту 1.2. Договору передбачено, що загальна сума договору становить 27812362,50 грн.

Згідно з пунктом 2.1. Договору покупець повинен сплатити суму договору згідно п. 1.2. до 31.12.2018 шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок продавця. Спосіб проведення розрахунків за договором на виконання - без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати".

Окрім того, матеріали справи свідчать, що додатковою угодою №1-БВ180320-1-1 від 12.04.2018 до договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ180320-1-1 від 20.03.2018 погоджено викласти пункт 2.1. Договору в наступній редакції: "2.1. Покупець повинен сплатити суму договору згідно п. 1.2 до 31.12.2018 шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок продавця. Спосіб проведення розрахунків за договором на виконання - без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати". Покупець має право розрахуватися з продавцем за договором, повністю або частково, шляхом видачі простого векселя (векселів) на суму, що фактично не була сплачена на розрахунковий рахунок продавця".

Позивач у позовній заяві та у судових засіданнях стверджує, що покупець взятих на себе зобов`язань з оплати вартості цінних паперів за спірним договором в повному обсязі не виконав, здійснивши лише оплату у розмірі 15300000,00 грн.

Отже, на думку позивача, за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 12512362,50 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем у відзиві на позовну заяву та у судових засіданнях вказується про належне виконання взятих на себе зобов`язань за спірним договором в частині повної оплати вартості цінних паперів, про що посилається на Акт про виконання зобов`язань від 12.10.2018.

Матеріали справи містять Акт виконання зобов`язань від 12.10.2018 до договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ180320-1-1 від 20.03.2018. За змістом Акту від 12.10.2018 слідує, що ОСОБА_1, що діє на підставі цивільної дієздатності (продавець) та ОСОБА_2 , що діє на підставі цивільної дієздатності (покупець), за якого на підставі договору Доручення №БД180320-1 від 20.03.2018, діє ТОВ "ДМ Брок" в особі директора Шугалей Світлани Олексіївни, що діє на підставі статуту та ліцензії на здійснення брокерської діяльності серії АЕ №185481, виданої НКЦПФР від 13.03.2013 (діє безстроково) надалі "повірений" склали зазначений акт про наступне: 1. Покупець прийняв та сплатив, а продавець передав такі цінні папери у власність покупця на умовах Договору №БВ180320-1-1 від 20.03.2018: емітент - ПрАТ "Володимир-Волинська птахофабрика"; код ISIN UA4000088066; код ЄДРПОУ 00851376; вид/тип/різновид/найменування, форма випуску, форма існування - акції прості іменні, бездокументарна форма; номінал - 0,25 грн.; кількість - 11124945 шт.; вартість пакету цінних паперів - 27812362,50 грн.

Пунктом 2 зазначеного Акту визначено, що загальна сума договору становить 27812362,50 грн. без ПДВ.

За змістом пункту 3 Акту вбачається, що покупець отримав від продавця цінні папери, вказані в п. 1 в строк та в повному обсязі, згідно договору.

Умовами пункту 4. Акту передбачено, що після підписання даного акту сторони визнають, що договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ180320-1-1 від 20.03.2018 виконано в повному обсязі, та вони не мають жодних претензій одна до одної щодо вищевказаного договору.

Пунктом 5 Акту зазначено, що сторони домовились, що підписання Акту може здійснюватися шляхом використання факсимільного відтворення підпису уповноважених осіб сторін.

Згідно з пунктом 6 Акту даний акт складено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони.

Разом з тим, з Акту виконання зобов`язань від 12.10.2018 у розділі "Реквізити та підписи сторін" вбачається наступне:

Продавець - ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області. 15.01.1999 р. Код: 2772105953. Місцезнаходження, засоби зв`язку: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_2 , р/р НОМЕР_3 в ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Харків, МФО 351533, рах. У ЦП №300095- НОМЕР_4 в ПАТ "Укрсоцбанк" (код 00039019), МДО 300095.

Покупець - ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 14.04.2011 р. Печерським РУГУ МВД України в м. Києві. Код: 2798008603. Місцезнаходження та засоби зв`язку: 61000, м. Харків, пров. Тульський, 1, п/р НОМЕР_6 (карт.рах) НОМЕР_7 в КБ "ПриватБанк", МФО 305299, рах. в НОМЕР_8 в депозитарній установі ТОВ "МДЦ", код МДО 402636.

Повірений - ТОВ "ДМ Брок" яке є резидентом України, суб`єктом податку на прибуток та сплачує цей податок на загальних підставах за ставками згідно Податкового кодексу України. Код: 35587917. Місцезнаходження, засоби зв`язку: 61145, м. Харків, вул. Космічна, 26, тел. (057)7140-190 email: dmb@bgs.kh.ua, п/р НОМЕР_9 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005.

У рядку для підпису ОСОБА_1 міститься підпис. У рядку для підпису ОСОБА_2 міститься підпис. У рядку директор Шугалей С.О. міститься підпис та печатка ТОВ "ДМ Брок".

Отже, відповідач наголошує, що зазначений акт за своєю суттю та змістом є розпискою, яка підтверджує виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості придбаних цінних паперів у повному обсязі про що свідчить підписаний власноручно позивачем зазначений акт. При цьому відповідачем зазначається, що дана позовна заява є повторною, безпідставною та свідчить про намагання позивача збагатитися за рахунок отримання з відповідача подвійної оплати вартості цінних паперів у зв`язку із чим посилається на висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №18758 від 05.08.2021 за справою №922/1886/21.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає, що Акт виконання зобов`язань від 12.10.2018 не укладався позивачем, оскільки позивач не отримав від відповідача повного розрахунку за цінні папери. Крім того, позивач зазначає, що у дату, яка зазначена у акті, позивач знаходився у іншому місці, а саме у м. Київ, а тому не міг приймати участь в укладенні зазначеного акту.

З матеріалів справи також вбачається висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №18758 від 05.08.2021 за справою №922/1886/21. Із вступу висновку експерта слідує, що 21.07.2021 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України при заяві від 20.07.2021 вих. №20/07-1 адвоката Бородіна Т.В., який є представником ОСОБА_2 за договором про надання правничої (правової) допомоги від 25.05.2021 №25/05-1 у справі №922/1886/21 для проведення судової почеркознавчої експертизи надійшли: документ, що підлягає дослідженню - акт виконання зобов`язань від 12.10.2018 до договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ180320-1-1 від 20.03.2018 на 1 арк. та документи для порівняльного дослідження. Про відповідальність за статтею 384, 385 КК України судовий експерт обізнаний.

На вирішення експертизи поставлено наступне питання: "1. Чи ОСОБА_1 виконано підпис у графі "Продавець" в акті від 12.10.2018 виконання зобов`язань до договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ180320-1-1 від 20.03.2018, складеного ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "ДМ Брок"?

Відповідно до п. 4.12. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (із змінами та доповненнями), п. 1.2. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, питання викладено у наступній редакції: "1. Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 в акті виконання зобов`язань від 12.10.2018 до договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ180320-1-1 від 20.03.2018, в розділі "Реквізити та підписи сторін", в графі "Продавець ОСОБА_1 ", в рядку " ОСОБА_1 ", ОСОБА_1 ?

За результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи зроблено висновок про те, що підпис від імені ОСОБА_1 в акті виконання зобов`язань від 12.10.2018 до договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ180320-1-1 від 20.03.2018 в розділі "Реквізити та підписи сторін", в графі "Продавець ОСОБА_1 ", в рядку "ОСОБА_1" - виконаний ОСОБА_1 , тобто позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. В разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання; у цьому разі настає прострочення кредитора.

Під розпискою на практиці, як правило, розуміється письмовий документ, який містить відомості про певні обставини, наприклад про отримання однією особою від іншої грошей, іншого майна тощо. Розписка у такому значенні є письмовим доказом згідно статті 73 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Водночас законом не встановлено, що факт отримання грошових коштів має бути підтверджений певними засобами доказування. Тому кожна зі сторін може доводити таку обставину або спростовувати її будь-якими доказами.

Отже, встановлення факту нездійснення розрахунків у безготівковій формі не може вважатись підтвердженням того, що фактичні розрахунки сторонами в готівковій формі не здійснювались, тобто не впливає на чинність розрахунків і не заперечує самого факту їх проведення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №916/667/18).

Враховуючи зазначене, твердження позивача про не сплату відповідачем заявленої до стягнення вартості цінних паперів саме у безготівковій формі не може у жодному разі свідчити про те, що фактичні розрахунки сторонами в готівковій формі не здійснювались. При цьому Акт виконання зобов`язань від 12.10.2018 за підписом позивача містить відомості про виконання позивачем та відповідачем умов спірного договору у повному обсязі та підтвердження того, що сторони не мають жодних претензій одна до одної щодо виконання договору.

Водночас щодо посилань позивача у відповіді на відзив на позовну заяву на судову практику в частині способу виконання зобов`язання, що викладена у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №914/1027/16, від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц суд зазначає, що аналіз змісту відповідних судових рішень, фактичні обставини справи, що у них викладені не є релевантними до обставин цієї справи.

Разом з тим, як зазначено судом вище, з матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем в процесі розгляду справи, що додатковою угодою №1-БВ180320-1-1 від 12.04.2018 до договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ180320-1-1 від 20.03.2018 погоджено викласти пункт 2.1. Договору в наступній редакції: "2.1. Покупець повинен сплатити суму договору згідно п. 1.2 до 31.12.2018".

У зв`язку із цим, судом додатково взято до уваги, що позивачем у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та у судових засіданнях з огляду на характер спору, ціну позову, а також обставини справи не зазначено про реалізацію свого права на вжиття заходів з метою досудового врегулювання спору щодо сплати відповідачем у погоджений між сторонами строк вартості цінних паперів у заявленому розмірі 12512362,50 грн.

Поряд з цим, матеріали справи так само не містять будь-якого листування претензійного характеру між позивачем та відповідачем щодо спірного договору після закінчення строку виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості цінних паперів у розмірі 12512362,50 грн. в період з 2019 року до звернення з даним позовом до суду у 2021 році. Таких доказів також не було надано в процесі розгляду справи та не пояснено суду причини зволікання та бездіяльності позивача протягом досить тривалого проміжку часу після закінчення строку виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості цінних паперів в реалізації означеного права на підтвердження та обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. З введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (правова позиція Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

З приводу інших аргументів, доводів та міркувань сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та доречні питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "13" лютого 2023 р.

Суддя Г.І. Сальнікова