Рішення

від 07.02.2023 по справі 922/1896/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2023м. ХарківСправа № 922/1896/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" до Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЕНЕРГІЯ 92" про стягнення коштів та розірвання договору за участю :

представника позивача - Левчук А.С.;

представника відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЕНЕРГІЯ 92", в якій позивач просить суд:

- розірвати договір купівлі-продажу № 004/02 від 14.02.2022 року;

- стягнути заборгованість за договором купівлі-продажу № 004/02 від 14.02.2022 року у розмірі 557745,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2022 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 22.11.2022 року.

Хід розгляду справи викладено в попередніх ухвалах суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні 24.01.2023 року оголошено перерву до 07.02.2023 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2023 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 004/02 від 14.02.2022 року щодо своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим просить суд розірвати договір купівлі-продажу та стягнути з відповідача попередню оплату у сумі 557745,00 грн., яка була сплачена позивачем на виконання умов зазначеного договору.

Представник відповідача в судове засіданні 07.02.2023 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку процесуального документу до Електронного кабінету відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

14 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (Позивач/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОЕНЕРГІЯ 92» (надалі - Відповідач/Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 004/02.

Згідно пункту 1.1. Договору, Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця новий автомобіль, марки Fiat Doblo Cargo, об`єм двигуна 1598 см. куб., рік випуску - 2021, колір білий (№249) (надалі - «Товар» або «Автомобіль»), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний автомобіль згідно умов цього Договору. Повна комплектація автомобіля вказана в специфікації, що є Додатком до цього Договору.

У відповідності до пункту 1.5. Договору, Товар придбається з метою його передачі у фінансовий лізинг ТОВ «ТД «САН АГРО» (код ЄДРПОУ 42038670) («Лізингоодержувач») за Договором фінансового лізингу №12720-АR-FL від 14.02.2022 року.

Окрім того, відповідно до пункту 2.1. Договору, вартість придбаного Покупцем автомобіля складає 557 745,00 гривень (п`ятсот п`ятдесят сім тисяч сімсот сорок п`ять гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% - 92 957,50 (дев`яносто дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім грн. 50 коп.) гривень.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що після підписання Договору, Покупцем одним платежем сплачується 557 745,00 гривень (п`ятсот п`ятдесят сім тисяч сімсот сорок п`ять гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20%, згідно виставленого Продавцем рахунку-фактури, протягом 3-х (трьох) банківських днів, але не раніше отримання Покупцем від Лізингоодержувача Першого лізингового платежу та вартості послуг за організацію фінансування згідно Договору фінансового лізингу №12720-АR-FL від 14.02.2022 р.

У відповідності до пункту 4.1. Договору, Продавець зобов`язується поставити і передати Покупцю автомобіль до 18.02.2022 р., за актом прийому-передачі після виконання Покупцем умов пункту 3.1 даного Договору.

Крім того, пунктом 7.5. Договору передбачено те, що при простроченні поставки більше, ніж на 30 календарних днів, Покупець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, письмово повідомивши про це Сторони. Сторони зобов`язані повернути одна одній все отримане за цим Договором.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору від 16.02.2022 року, позивач здійснив оплату на підставі рахунку-фактури №АС-12 від 14.02.2022 року у повному розмірі, а саме 557 745,00 гривень (п`ятсот п`ятдесят сім тисяч сімсот сорок п`ять гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується платіжним дорученням 40018947 від «16» лютого 2022 р.

В свою чергу, як вказує позивач, станом на момент подання даної позовної заяви Відповідачем не було виконано його обов`язку щодо поставки та передачі товару у встановлений Договором строк, тобто, до 18.02.2022 року.

З огляду на порушення умов Договору, що були допущені Відповідачем, позивач вказує на те, що 20.09.2022 року останній направив повідомлення, проте, вказане повідомлення не було отримано Відповідачем та повернулось Позивачу.

Враховуючи вищенаведене, а саме те, що відповідачем не були виконані умови щодо поставки товару у встановлений договором строк, позивач вважає, що останній має право в односторонньому порядку розірвати договір на підставі п. 7.5 договору та відповідно у відповідача виникає обов`язок щодо повернення сплаченої позивачем попередньої оплати у розмірі 557 745,00 гривень.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про розірвання договору купівлі-продажу № 004/02 від 14.02.2022 року та стягнення з відповідача попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 004/02 від 14.02.2022 року у розмірі 557745,00 грн.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов`язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачу 557 745,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням 40018947 від « 16» лютого 2022 р.

Отже з урахуванням положень п. 4.1 договору, відповідач мав поставити позивачу товар у строк до 18.02.2022 року.

Доказів виконання відповідачем свого зобов`язання щодо поставки товару шляхом його передачі у власність позивача, підписання сторонами акту приймання-передачі, строк передачі якого настав що у лютому 2022 року, суду не надано.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Судом встановлено та відповідачем не спростовано факт порушення умов Договору купівлі-продажу № 004/02 від 14.02.2022 року, невиконання зобов`язань щодо поставки товару, у зв`язку з чим суд прийшов висновку, що неотримання позивачем очікуваного при укладенні договору у вигляді поставки товару підтверджує істотність порушення відповідачем умов договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вказує позивач, останнім було направлено на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, на підтвердження чого надано опис вкладення, поштову накладну та трекінг відстеження поштового відправлення.

Проте самого повідомлення про розірвання договору, позивачем до суду не надано.

Таким чином, у суду відсутня можливість встановити якого змісту було відповідне повідомлення чи дійсно воно містило вимогу про одностороннє розірвання договору з підстав не виконання відповідачем умов договору щодо поставки товару, у зв` язку з чим з огляду на вказані вище обставини, суд не може прийти до висновку, що на даний час договір є розірваним в односторонньому порядку.

В свою чергу, умовами п. 7.5 договору сторони передбачили, що при простроченні поставки більше, ніж на 30 календарних днів, Покупець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, письмово повідомивши про це Сторони. Сторони зобов`язані повернути одна одній все отримане за цим Договором.

Враховуючи те, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо передачі позивачу товару після його оплати позивачем, останній вважає за необхідне розірвати спірний договір у судовому порядку.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу № 004/02 від 14.02.2022 року, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовні вимоги позивача про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про повернення попередньої оплати за договором у сумі 557745,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення відповідачем грошових коштів позивачу у заявленій сумі, враховуючи припинення правовідносин сторін, суд прийшов до висновку про наявність підстав про повернення на користь позивача 557745,00 грн. сплачених за товар, який не поставлений, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір купівлі-продажу № 004/02 від 14.02.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОЕНЕРГІЯ 92".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЕНЕРГІЯ 92" (61004, м. Харків, Нетіченська Набережна, буд. 13, код ЄДРПОУ 44337648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, код ЄДРПОУ 35912126) заборгованість у розмірі 557745,00 грн. та 10847,17 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "13" лютого 2023 р.

СуддяН.С. Добреля