Рішення

від 13.02.2023 по справі 922/2272/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2272/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича Група Український папір",м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейпер Некст",м.Харків про стягнення коштів 15 429,14 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича Група Український папір" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейпер Некст" про стягнення суми боргу за невиконання Відповідачем п. 4.2. Договору поставки від 01.06.2021 року № 55 в розмірі 10992,00 грн., пені за прострочення оплати у розмірі 1800,88 грн ,інфляційного збільшення боргу (інфляційні втрати) в розмірі 2341,30 грн. та три відсотки річних у розмірі 294,96 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.11.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича Група Український папір" залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду належним чином засвідчені копії документів, що додані до позовної заяви.

12.12.2022 позивачем заявоюусунено недоліки, які були підставою для винесення ухвали від 28.11.2022.

Ухвалою суду від 14.12.2022 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2022, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно дост. 252 ГПК України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 14.12.2022 направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7ст. 120 ГПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6ст. 242 ГПК Україниднем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1статті 9 ГПК Україниніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізнішенаступного дняпісляїх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 3 названого Закону,для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/2272/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4ст. 240 ГПК Україниу разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-Виробнича Група Український папір» (надалі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пейпер Некст» (надалі - Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки від 01.06.2021 року № 55 (надалі по тексту - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Позивач зобов`язується передати у власність Відповідача Товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними в рахунках-фактурах, а Відповідач зобов`язується прийняти цей Товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору загальна сума даного Договору становить суму Товару, отриманого по всім накладним на протязі дії даного Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору Позивач здійснює поставку Товару Відповідачу згідно письмових замовлень Відповідача (у вигляді листів, факсимільних повідомлень тощо), складених на підставі прас-листів Позивача, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання замовлення Відповідача.

Пунктом 3.3. Договору, постачання Товару здійснюється на базисних умовах поставки у відповідності з Правилами ІНКОТЕРМС - 2010, які визначаються за згодою Сторін Договору щодо кожної окремої поставки: EXW склад Позивача; DDP склад Відповідача за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що перехід права власності на Товар від Позивача до Відповідача та перехід ризиків випадкового пошкодження Товару відбувається в момент поставки. Поставкою Товару вважається фактична передача його уповноваженому представнику Відповідача та оформлення видаткової накладної, яка повинна містити всі обов`язкові реквізити первинного документа.

Згідно з п. 4.2. Договору Відповідач, на підставі рахунка-фактури, складеного Позивачем, проводить оплату поставленого Товару у розмірі 100% протягом З0 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки.

Згідно з п. 5.1. Договору, Товар вважається прийнятим Відповідачем від Позивача за кількістю і якістю після підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної накладної.

На виконання умов Договору Позивач поставив відповідачу Товар на загальну вартість 49695,24 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними.

Позивач зазначає, що за поставлений товар відповідач розрахувався не у повному обсязі, заборгованість за поставлений товар за Договором поставки № 55 від 01.06.2021 складає 10 992,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.265 Господарського кодексу України(далі -ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положенняЦК Українипро договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.712 ЦК Україниза договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-2 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.1ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно дост.655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивачем свої зобов`язання з поставки Товару за договором поставки № 55 від 01.06.20210 виконані, про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані сторонами видаткові накладні: ХА-02100352 від 16.07.2021р, ХА-02100388 від 20.07.2021р., ХА-02100478 від 29.07.2021р., ХА-02100743 від 26.08.2021р., ХА-02100819 від 31.08.2021р., ХА-02101065 від 21.09.2021р., ХА-02101178 від 04.10.2021р., ХА-02101334 від 13.10.2021р., ДП-02100612 від 30.11.2021р., ХА-02200102 від 19.01.2022р. Загальна вартість поставленого товару складає 49695,24 грн.

Зазначена поставка Товару відображена у податковій звітності шляхом внесення до Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України податкових накладних, що підтверджується копіями податкових накладних та квитанцій.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно за ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно дост.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннямумов, визначених змістом зобов`язання(неналежне виконання).

У відповідності до ч.1ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням здійснення відповідачем часткової оплати за отриманий Товар за Договором на загальну суму 38703,24 грн., суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано суму основного боргу 10 992,00 грн за поставлений товар, оскільки в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про сплату залишку суми заборгованості у розмірі 10 992,00 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 3% річних у розмірі 294,96 грн та інфляційного збільшення боргу у розмірі 2341,30 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційного збільшення боргу, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 294,96 грн та інфляційного збільшення боргу у розмірі 2 341,30 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1800,88 грн.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановленістаттею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1ст. 216 Господарського кодексу Українивстановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістомст. 217 Господарського кодексу Україниу сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідност.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань"платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно дост.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань"розмір пені, передбаченийстаттею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що за несвоєчасну оплату поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення сплати, від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Отже, сторони на власний розсуд, з урахуванням свободи договору, який визначений як один із головних принципів в правовідносинах між учасниками, з огляду на надане право, визначили розмір неустойки в розмірі подвійної облікової ставки.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені та виходячи з пункту 6.2. договору, приписів статті 231 Господарського кодексу України, суд встановив, що дане нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору.Здійснивши перерахування розрахунку пені, з урахуванням встановленого позивачем початкового та кінцевого періоду нарахування (який, як встановив суд, не перевищує 6 місячного періоду нарахування, визначеного статтею 232 Господарського кодексу України), суд встановив, що арифметично вірною та такою, що повністю відповідає положенням чинного законодавства є сума пені в розмірі 1800,88 грн., у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керуєтьсястаттею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, а отже судові витрати по сплаті судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2481,00 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.6,8,19,124,129 Конституції України; ст.11,526,611,612,623-629,655,712 Цивільного кодексу України; ст.4,20,73,74,77,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейпер Некст» ( 61010, м. Харків, ГІМНАЗІЙНА НАБЕРЕЖНА, буд. 24; код ЄДРПОУ 42823585) на Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича Група Український папір" (04073, м.Київ, вул. Куренівська, 2-Б; код ЄДРПОУ 43977041) суму боргу за невиконання відповідачем п.4.2 Договору 10992 грн. 00 коп., пеню за прострочення оплати 1800 грн. 88 коп.,інфляційне збільшення боргу 2341 грн. 30 коп., три відсотки річних 294 грн. 96 коп. та 2481 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "13" лютого 2023 р.

СуддяС.Ч. Жельне