Постанова

від 30.10.2007 по справі 11/464пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/464пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.10.2007  року                                                            Справа № 11/464пн

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Парамонової Т.Ф.

                                                             Семендяєвої І.В.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Міхальчук О.А.

та за участю

представників сторін:

          від позивача                                         Бугулян О.А., паспорт ЕМ 078529

                                                               від 23.12.98, виданий Ленінським РВ УМВС  

                                                               України в Луганській області

          від відповідача                               Рубан І.В., дов. від 17.08.06 № б/н  

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський інститут селекції та технології», с. Тепличне м. Луганськ

на рішення

господарського суду                        Луганської області

від                                                         14.09.2007

по справі                                               №11/464пн (суддя –М.О. Москаленко)

за позовом                                           Луганської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції, с. Тепличне м. Луганськ

до відповідача                         Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський інститут селекції та технології», с. Тепличне м. Луганськ

про                                                       повернення майна, переданого на зберігання

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями голови суду від 03.10.2007

В С Т А Н О В И В :

Позивач –Луганська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція, с. Тепличне м. Луганськ  звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський інститут селекції та технології», с. Тепличне м. Луганськ (далі –ТОВ «Луганський інститут селекції та технології») повернути сім одиниць сільськогосподарської техніки, переданої на зберігання за договором від 01.01.2004 № 1(далі –договір), а саме:

- причеп для жатки, інв. № 31 у кількості 1 одиниця вартістю 1065 грн. з ПДВ;

- жатка ЖВП –4,9, інв. № 29 у кількості 1 одиниця вартістю 2242 грн. 70 коп. з ПДВ;

- оприскувач ОП –2000, інв. № 47 у кількості 1 одиниця вартістю 391 грн.            50 коп. з ПДВ;

- плуг ПЛН 8,35, інв. № 59 у кількості 1 одиниця вартістю 1054 грн. 56 коп. з ПДВ;

- жатка ЖВП –4,9, інв. № 95 у кількості 1 одиниця вартістю 1042 грн. 70 коп. з ПДВ;

- культиватор КПСП - 4, інв. № 96 у кількості 1 одиниця вартістю 268 грн.          96 коп. з ПДВ;

- сіялка «Клен», інв. № 28 у кількості 1 одиниця вартістю 1820 грн. з ПДВ (далі –майно).

         Рішенням  місцевого господарського суду від 14.09.2007 позов задоволений у повному обсязі.

         Мотивоване дане рішення обґрунтованістю позовних вимог, підтверджених матеріалами справи, положеннями ч. 1 ст. 949, ст. 953 Цивільного кодексу України, умовами договору. Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності у відповідача обов'язку щодо повернення прийнятої на зберігання сільськогосподарської техніки.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено з посиланням на закінчення строку розгляду справи, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. За висновком місцевого суду, відповідач за час розгляду справи мав можливість надати відзив на позовну заяву, докази в обґрунтування доводів за відзивом, користуватися іншими правами згідно положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

         Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, та вирішити питання до початку розгляду справи про притягнення до участі у справі іншого відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська оптово-комерційна компанія»(далі –ТОВ «ЛОКК»).

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на порушення його процесуальних прав - прийняттям рішення за відсутністю представника відповідача, на незаконність та необґрунтованість рішення місцевого суду, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

За твердженням скаржника, суд першої інстанції, відхиляючи клопотання  ТОВ «Луганський інститут селекції та технології»про відкладення розгляду справи, порушив вимоги ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник звертає увагу на вимоги п. 6.1 договору щодо строку дії договору та на зобов'язання відповідача забезпечувати збереження майна протягом вказаного строку.

Крім того, скаржником в апеляційній скарзі зазначено, що він двічі листами від 24.01.2005 № 11 та 16.05.2005 № 49 звертався до позивача з проханням забрати майно, що було передано відповідачу на зберігання, але жодної дії стосовно виконання вимоги ТОВ «Луганський інститут селекції та технології»виконано не було. За таких обставин  відповідачем було прийняте рішення про передачу майна, отриманого від позивача за договором, на зберігання ТОВ «ЛОКК», про що між ТОВ «Луганський інститут селекції та технології»та ТОВ «ЛОКК»був укладений та підписаний договір зберігання від 01.08.2005. Після отримання 14.06.2007 від позивача претензії про повернення сільськогосподарської техніки за договором ТОВ «Луганський інститут селекції та технології»21.06.2007 звернувся до ТОВ «ЛОКК»з вимогою про повернення майна, але, як зазначає скаржник, до теперішнього часу відповідь від ТОВ «ЛОКК»відповідачем не отримана.

         Позивач доводи відповідача за апеляційною скаргою оспорює, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги позивач посилається на доведеність наявності у відповідача обов'язку щодо повернення прийнятої на зберігання сільськогосподарської техніки згідно договору.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права позивач оспорює.

    Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

   Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, взаємовідносини сторін врегульовані договором, на підставі якого позивачем за актом приймання –передачі № 1 передано на зберігання відповідачеві сільськогосподарську техніку, про яку зазначено у цьому акті.

         Відповідач отримання від позивача вказаної техніки на зберігання не оспорює.

     Відповідно до вимог п. 2.1 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання забезпечити зберігання майна протягом строку дії договору, повернути це майно на першу вимогу позивача.

         Згідно вимог п. 6.1 договору строк дії договору –з 01.01.2004 по 31.12.2004. Проте, сплив вказаного строку не звільняє відповідача від обов'язку повернути майно позивачеві. Згідно вимог п. 6.3 договору зберігач має право відмовитися від договору лише у разі, якщо строк зберігання сплинув або він не передбачений договором. Належні докази повідомлення позивача про відмову від договору скаржником не надані.

         Доводи відповідача про звернення до позивача з листами від 24.01.2005 № 11 та 16.05.2005 № 49 з проханням забрати майно не доведені належним чином відповідно до положень ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належні докази надіслання вказаних листів відповідачем не надані. Позивач отримання від відповідача листів, про які зазначає скаржник, оспорює.

         Акт від 16.05.2005 про передачу представнику позивача Косяченко В.Ю. листа від 16.05.2005 № 49 та про відмову останнього поставити відповідну відмітку на екземплярі відповідача складений відповідачем в односторонньому порядку та оцінюється судовою колегією критично.

         За змістом положення п. 1.2 договору сторонами узгоджено, що передача майна третім особам можлива тільки за письмовою згодою поклажодавця.

         Відповідно до вимог п. 2 ст. 943 Цивільного кодексу України зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний своєчасно повідомити поклажодавця.

         Докази згоди позивача на передачу майна на зберігання ТОВ „ЛОКК” або наявності обставин, передбачених положеннями п. 2 ст. 943 Цивільного кодексу України, скаржником не надані.

         Відповідно до положень п. 3 ст. 943 Цивільного кодексу України,  у разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.

         Отже, з врахуванням умов договору та вимог ст. 943 Цивільного кодексу України, посилання скаржника на передачу майна третій особі не може бути прийнято до уваги.

         Обов'язок відповідача повернути майно випливає з умов договору та положень ч.ч. 1,2 ст. 949 Цивільного кодексу України, згідно з якими зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч.1). Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей (ч. 2).

         Не можна погодитися із доводами скаржника про порушення його процесуальних прав.

         Як вбачається з матеріалів справи, порушено провадження за цією справою ухвалою суду від 26.07.2007. Призначено до розгляду справу на 13.08.2007. У зв'язку з неприбуттям представника відповідача у судове засідання 13.08.2007 розгляд справи був відкладений на 28.08.2007.

         23.08.2007 представник відповідача відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України ознайомився з матеріалами справи та 28.08.2007 звернувся до місцевого господарського суду із клопотанням про відкладення розгляду справи.

         Ухвалою суду від 28.08.2007 розгляд справи був відкладений на 14.09.2007. Отримання відповідачем цієї ухвали підтверджено клопотанням ТОВ «Луганський інститут селекції та технології»від 10.09.2007 про відкладення розгляду справи.

         Відповідно до ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є розгляд справи за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

         Обставини, передбачені ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування рішення відсутні.

         Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що скаржник мав можливість надати матеріали у захист своїх прав, але права, передбачені  положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не використав, жодної вимоги суду, що були викладені у відповідних ухвалах, не виконав.

         Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідає матеріалам справи.

         Про наявність обставин, на які посилається скаржник за апеляційною скаргою (передача ним майна на зберігання іншій особі) суд першої інстанції не був повідомлений. Клопотання про залучення ТОВ „ЛОКК” до участі у справі відповідачем не було заявлено ані в клопотаннях про відкладення розгляду справи, ані іншим способом.

         Згідно положень ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційною інстанцією додаткові докази приймаються судом, якщо скаржник обґрунтував неможливість їх надання суду першої інстанції. Відповідно до матеріалів справи скаржник мав можливість надати суду першої інстанції усі матеріали, необхідні для захисту своїх прав та інтересів.

         Отже, підстав для скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

         Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

            1. Апеляційну скаргу ТОВ «Луганський інститут селекції та технології»на рішення господарського суду Луганської області від 14.09.2007 по справі № 11/464пн залишити без задоволення.

           2. Рішення господарського суду Луганської області від 14.09.2007 по справі № 11/464пн залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва