Рішення

від 30.01.2023 по справі 950/1199/22

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/1199/22

Номер провадження 2/950/55/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2023 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Стеценка В. А.,

при секретарі Радковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва», третя особа Відділ культури і туризму виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області про скасування наказів та стягнення коштів для відшкодування моральної шкоди;

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він працює на посаді лектора-екскурсовода Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва», директором якого були видані накази № 3-к від 25.01.2022 року та № 6-к від 29.01.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, які на думку позивача, є протиправними, дискримінаційними та мають на меті створення умов для його звільнення.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року дію воєнного стану продовжено строком на 90 днів.

У зв`язку з введеним воєнним станом на території України позивача 05.03.2022 року було призвано на військову службу, що викликало істотні перешкоди та труднощі для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Тому ОСОБА_1 звернувся до суду та просив поновити строк звернення до суду, пропущений з поважних причин і визнати протиправними та скасувати накази Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» №3-к від 25.01.2022 року та № 6-к від 29.01.2022 року «Про накладення стягнення», стягнути з відповідача на його користь кошти для відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та понесені судові витрати.

Свої вимоги він обгрунтовує тим, що в минулому - 16.05.2016 року він був звільнений з посади лектора-екскурсовода КЗ «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» у зв`язку із закінченням строку дії строкового трудового договору, а 06.06.2018 року поновлений на цій посаді рішенням Лебединського районного суду Сумської області, після чого з боку директора музею до нього стало проявлятися неприязне відношення, почали створюватися нестерпні умови праці.

Так, директор музею з тих підстав, що робота позивача на цій посаді є незадовільною і він систематично не виконує свої обов`язки ініціював скорочення посади лектора-екскурсовода, видав накази про внесення змін до штатного розпису художнього музею, про скорочення цієї посади та звільнення позивача у зв`язку із скороченням штату працівників.

Однак, 02.12.2021 рішенням Лебединського районного суду Сумської області накази про скорочення посади і звільнення ОСОБА_1 визнанонезаконними,скасовано тапоновлено його на посаді лектора-екскурсовода Лебединського міського художнього музею імені Б.К.Руднєва, після чого директор музею почав створювати умови для його чергового звільнення, а саме: встановив окремі в порівнянні з іншими працівниками музею вимоги, заборонив йому користуватися комп`ютерами та іншою оргтехнікою та засобами інформації, що знаходиться в музеї, посилаючись на те, що у його посадовій інструкції не передбачено можливості працювати на комп`ютері, а тому всі документи повинен виготовляти в рукописній формі.

15.12.2021 директором музею видано наказ № 10-ОД «Про визначення завдань окремим працівникам», пунктом 1.1 якого йому встановлено в строк до 17.12.2021 розробити (в тому числі у рукописній формі) та подати на затвердження індивідуальний робочий план на грудень 2021 року, пунктом 1.2 встановлено, що в строк до 21.12.2021 року йому слід розробити (у тому числі у рукописній формі) та подати на затвердження директору музею індивідуальний робочий план на 2022 рік та пропозиції до Плану роботи художнього музею на 2022 рік; пунктом 1.3 встановлено, що в строк до 23.12.2021 року - розробити (в тому числі у рукописній формі) та подати на затвердження директору музею екскурсійні тематичні плани й маршрути по обслуговуванню екскурсійних груп та окремих відвідувачів з відвідуванням художнього музею та продовженням на поза музейній території; згідно пункту 2 підготувати та подати на затвердження директору музею теми та плани лекцій (в тому числі у рукописній формі) для проведенням музейних лекційних днів; відповідно до пункту 3 визначено обов`язок проведення музейних лекційних днів щовівторка (о 14:00) починаючи з 21.12.2021 року; пунктом 4 встановлено обов`язок до 30 числа кожного місяця подавати звіт (в тому числі у рукописній формі) про виконання своїх посадових обов`язків та цього наказу директору музею.

Наказом директора музею № 4-ОД від 06.01.2022 року позивача було зобов`язано до 12.01.2022 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею індивідуальний робочий план на січень 2022 року, до 13.01.2022 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею індивідуальний робочий план на 2022 рік, до 15.01.2022 року подати на затвердження директору музею теми та плани лекцій (в т.ч. в рукописній формі) для проведення музейних лекційних днів, до 18.01.2022 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею екскурсійний тематичний план та маршрут по обслуговуванню екскурсійних груп та окремих відвідувачів з відвідуванням художнього музею та продовженням на позамузейній території.

Цими наказами для лектора екскурсовода встановлено окремі, в порівнянні з іншими працівниками музею, вимоги - підготовка і подання на затвердження директору музею індивідуальних планів роботи, тем і планів для лекційних днів та іншої документації в рукописній формі.

В подальшому, 25.01.2022 року директором музею видано наказ № 3-к «Про накладення стягнення», яким позивачеві оголошено догану у зв`язку з порушенням трудової дисципліни (невиконання наказу № 4-ОД від 06.01.2022 «Про визначення завдань окремим працівникам»).

29.01.2022 року директором музею видано наказ № 6-к «Про накладення стягнення», яким позивачеві оголошено догану у зв`язку з порушенням трудової дисципліни (невиконання наказу №10-ОД від 15.12.2021 «Про визначення завдань окремим працівникам»).

Вказані накази позивач також вважає протиправними з огляду на те, що за змістом посадової інструкції лектора-екскурсовода, яка затверджена директором художнього музею 03.12.2021, його основним обов`язком є проведення екскурсій та лекцій.

В той же час, посадовою інструкцією лектора-екскурсовода не передбачено обов`язків розробляти і подавати на затвердження директору музею індивідуального робочого плану, розробляти пропозиції до плану роботи художнього музею, екскурсійних робочих планів та маршрутів по обслуговуванню екскурсійних груп та окремих відвідувачів, планів лекцій, звітів по виконанню своїх посадових обов`язків та наказів директора художнього музею. Так само не передбачено обов`язку виготовляти ці документи у рукописній формі.

Встановлення у наказі від 15.12.2021 року №10-ОД строків для підготовки у рукописній формі ряду документів, обов`язок підготовки яких не передбачений його посадовою інструкцією, вказує на ознаки упередженого ставлення до нього з боку директора Лебединського міського художнього музею імені Б.К. Руднєва.

З цього приводу позивач був змушений звертатися до начальника відділу культури і туризму виконавчого комітету Лебединської міської ради Циханської С.Ю. та завідуючої відділом сектору туризму та інформаційної політки ОСОБА_2 .

Проте, скарги ОСОБА_1 по суті не розглядалися, порушені в них питання, в тому числі і по забороні директором користуватися комп`ютером ОСОБА_1 не вирішувалося.

Директор художнього музею, залучившись підтримкою начальника відділу культури та туризму ОСОБА_3 та завідуючої відділом сектору туризму та інформаційної політки ОСОБА_2 , налаштувавши проти Бондюка Ю.А. колектив, порушує його трудові права.

Такими діями директора музею та видачею ним неправомірних наказів позивачу завдано моральної шкоди у зв`язку з негативними змінами в житті, приниженням перед колективом, налаштуванням проти нього колег та незаконним застосуванням дисциплінарних стягнень у вигляді доган, що призвело до втрати нормальних життєвих умов, постійних душевних страждань та вимагає від позивача додаткових зусиль в організації свого життя. Розмір своїх нематеріальних втрат ОСОБА_1 оцінює у 10000 грн.

В судове засідання позивач не з`явився, його представник підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила стягнути з відповідача на відшкодування понесенихсудових витратна професійнуправничу допомогуадвоката10 000 грн.

Представники відповідача у наданому суду відзиві та в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили, мотивуючи це там, що підставою видання наказів № 3-к від 25.01.2022 року та № 6-к від 29.01.2022 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було невиконання посадової інструкції лектора-екскурсовода, письмових наказів № 10-ОД від 15.12.2021 року та № 4-ОД від 06.01.2022 року «Про визначення завдань окремим працівникам», а також порушення пунктів 21.1, 21.2, 21.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва.

При цьому представник просила врахувати, що 03.12.2021, після поновлення на посаді, лектор-екскурсовод ОСОБА_1 під підпис був ознайомлений зі своїми посадовими обов`язками, правами та графіком роботи та висловив свою письмову згоду із вимогами до посади та колом своїх посадових обов`язків, підписавши посадову інструкцію від 03.12.2021.

Виходячи із посадових обов`язків лектора-екскурсовода ОСОБА_1 , директором музею було підготовлено наказ № 10-ОД від 15.12.2021 «Про визначення завдань окремим працівникам», в якому позивачеві були визначені завдання, що повністю відповідають його посадовим обов`язкам. Твердження, що даний наказ вимагав від лектора-екскурсовода ОСОБА_1 виконання невластивої його посаді роботи, або завдань, що не передбачені посадовими обов`язками - не вірне та маніпулятивне.

Робоче місце ОСОБА_1 забезпечене усіма необхідними засобами для виконання ним посадових обов`язків, у тому числі необхідним канцелярським приладдям. ОСОБА_1 має доступ до картотеки наукових описів експонатів музею, інвентаризаційних карток, наукової, історичної й мистецтвознавчої літератури (кілька сотень томів), каталогів та усієї музейної документації, що знаходиться у методичному кабінеті, як й інші працівники.

Йому кілька разів було роз`яснено, що заборони на використання комп`ютерною технікою не існує, але художній музей не має вільного комп`ютера, а також коштів на його придбання. Інші ж працівники висловили свою незгоду у наданні ОСОБА_1 комп`ютерів, так як на них знаходиться фондово-облікова документація, доступ до якої має обмежене коло осіб, авторські наукові й методичні напрацювання, тощо.

Також представниквідповідачазаперечує проти усіх посилань позивача на неприязне відношення до нього зі сторони директора художнього музею та інших членів колективу, оскільки вони є повністю безпідставними, не є предметом позову, та не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку між накладанням дисциплінарного стягнення та правом особи звертатися до органів влади із заявами, скаргами та пропозиціями.

Крім того, на думку представника, позивачем не доведено факту порушення його законних прав і відповідно факту завдання моральної шкоди взагалі. Також не обґрунтовано розрахунку такої шкоди.

Представник вважає безпідставними і вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката у сумі 10 000 грн., оскільки такі витрати не підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи усевище викладене,представник відповідачапросила у задоволеніпозову відмовитиповністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала заперечення представника відповідача проти задоволення позовних вимог і показала, що працює на посаді начальника відділу культури і туризму Лебединської міської ради. ОСОБА_1 протягом 2022 року направив їй близько десяти звернень і скарг, в тому числі по питанню використання комп`ютерної техніки у художньому музею. Декілька раз він приходив до неї на прийом особисто.

Коли вона готувала відповіді на звернення ОСОБА_1 , то узгоджувала їх з директором музею і звертала його увагу на недоліки в роботі керівництва закладу, зазначені в судових рішеннях, ухвалених раніше в справах за позовами ОСОБА_1 до музею. Щодо використання комп`ютерної техніки директор музею стверджував, що доступ до неї мають усі працівники, у тому числі й ОСОБА_1 .

По якій причині ОСОБА_1 не міг скористатись комп`ютерами музею, представнику третьої особи не відомо. Для з`ясування причин конфлікту нею

було рекомендовано взяти участь у зборах трудового колективу музею завідуючій сектору туризму відділу культури і туризму Лебединської міської ради ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_2 , допитана в судовому засіданні, показала, що працює на посаді завідуючої сектору туризму відділу культури і туризму Лебединської міської ради. В 2022 році вона брала участь у зборах трудового колективу художнього музею. Перевірка роботи лектора-екскурсовода ОСОБА_1 в її посадові обов`язки не входить і тому вона на зборах висловила свою особисту думку щодо його незадовільної діяльності. Їй відомо про те, що ОСОБА_1 було запропоновано переробити план роботи, але він з цим не погодився.

З паспорта та картки (а.с. 10-11 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивачем є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

З витягу із наказу (а.с. 13 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.03.2022 року № 34 ОСОБА_1 було призвано на посаду старшого стрільця 3 відділення охорони 4 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З довідок (а.с. 14-19 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що у період часу з 26.03.2022 року по 28.03.2022 року ОСОБА_1 перед бійцями прикордонної служби, та у період часу з 14.04.2022 року по 16.04.2022 року перед військовослужбовцями 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону НОМЕР_1 окремої гірсько-штурмової бригади та педагогічними працівниками на базі Будильського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів провів лекції на тему «Історія Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва», «Історія Лебединщини» та «Скульптурні твори із колекції ЛХМ».

З рішення, постанови (а.с. 20-24 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що рішенням Лебединського райсуду від 06.08.2018 року у справі № 580/938/16-ц, залишеним постановою Апеляційного суду Сумської області від 13.08.2018 року без змін, було скасовано наказ № 5-к від 16.05.2016 року по Комунальному закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» про звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв`язку з закінченням строку дії строкового трудового договору, та поновлено ОСОБА_1 з 16.05.2016 року на роботі в Комунальному закладі виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» на посаді лектора-екскурсовода з кваліфікацією 9 розряду.

З рішення, ухвали (а.с. 25-27 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що рішенням Лебединського райсуду від 17.09.2019 року у справі № 580/1321/18 з Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» на користь ОСОБА_1 був стягнутий середній заробіток на час вимушеного прогулу за період з 16.05.2016 року по 06.06.2018 року в розмірі 38647 грн. 97 коп. без утримання податків та інших обов`язкових платежів, а також кошти на відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.

З постанови (а.с. 28-32 т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що постановою Сумського апеляційного суду від 26.05.2022 року у справі № 950/1762/20 було залишено без змін рішення Лебединського райсуду від 02.12.2021 року, яким визнано незаконними та скасовано накази Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» № 12-ОД від 17.06.2020 року в частині скорочення посади лектора-екскурсовода Художнього музею (з посадовим окладом в межах 11 тарифного розряду) та №10-к від 18.08.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді лектора-екскурсовода Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» з 18.08.2020 року, стягнуто на його користь середній заробіток на час вимушеного прогулу за період з 18.08.2020 року по 02.12.2021 року в сумі 71392 грн. 75 коп. з відрахуванням обов`язкових платежів, податків та зборів, та витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн. Крім того, стягнуто з Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.

При цьому,суд першоїінстанції усвоєму рішеннівід 02.12.2022року зауважив,що відношення директорамузею довідповідача маєсуб`єктивний характер, скорочення посади лектора - екскурсовода не відповідало головній меті ефективності роботи музею та раціональному використанню коштів, причиною видачі наказу стали конфліктні ситуації ОСОБА_1 та директора музею ОСОБА_4 .

З такими висновками погодився й суд апеляційної інстанції, про що зазначив у своїй постанові від 26.05.2022.

З заяв, листів-відповідей (а.с. 33-44, 141-142 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 18.01.2022 року, 20.01.2022 року та 21.01.2022 року позивач звертався до директора Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва, а 24.01.2022 року до начальника Відділу культури і туризму виконавчого комітетуЛебединської міськоїради з письмовими заявами, у яких зазначив факти, що на його думку свідчать про приниження та цькування на робочому місці, а також просив організувати йому фахове навчання з метою підвищення кваліфікації, та надати можливість користуватися комп`ютерною технікою під час виконання посадових обов`язків. Листами від 04.01.2022 року, 18.01.2022 року та 29.01.2022 року директор Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва, начальник Відділу культури і туризму виконавчого комітету Лебединської міської ради та міський голова м. Лебедин повідомили ОСОБА_1 про розгляд його заяв та роз`яснили необхідність виконання посадових обов`язків, передбачених його посадовою інструкцією, відсутність заборон на користування комп`ютерною технікою, а також право звернутися до правоохоронних органів з заявою про вчинення відносно нього психологічного насильства.

З листа (а.с. 46, т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що директором музею листом від 24.06.2022 року адвокату надана відповідь на запит, в якій зазначено, що посадова інструкція головного зберігача фондів ОСОБА_5 не передбачає складання індивідуального плану, а номенклатура справ Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва не містить «Журналу обліку проданих квитків».

З медичних довідок (а.с. 47-48 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 в кінці 2021 року та на початку 2022 року звертався до сімейного лікаря зі скаргами на незадовільний стан здоров`я, зокрема, тривожний сон, болі в області серця, тремтіння рук.

З посадової інструкції (а.с. 51, 116 т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що згідно посадової інструкції лектора-екскурсовода ОСОБА_1 , затвердженої директором Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва Гельмінтіновим А.А., до посадових обов`язків позивача входить проведення масових заходів, читання лекцій та підготовка до проведення інших заходів відповідно до індивідуального робочого плану.

З акту (а.с. 52 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 для використання у роботі комп`ютер із установленою операційною системою та необхідними програмами був переданий 23.02.2022 року.

З наказу (а.с. 53 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що наказом № 4-ОД від 06.01.2022 року позивача було зобов`язано до 12.01.2022 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею індивідуальний робочий план на січень 2022 року, до 13.01.2022 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею індивідуальний робочий план на 2022 рік, до 15.01.2022 року подати на затвердження директору музею теми та плани лекцій (в т.ч. в рукописній формі) для проведення музейних лекційних днів, до 18.01.2022 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею екскурсійний тематичний план та маршрут по обслуговуванню екскурсійних груп та окремих відвідувачів з відвідуванням художнього музею та продовженням на позамузейній території.

З наказу (а.с. 54 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що наказом № 6-ОД від 28.01.2022 року позивача було зобов`язано до 02.02.2022 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею індивідуальний робочий план на лютий 2022 року. В індивідуальному плані передбачити проведення по датам музейних лекційних днів (відповідно до Наказу № 10-ОД від 15.12.2021 року), а також розробку планів оглядових екскурсій (для дітей, учнів, студентів, дорослих відвідувачів), а також тематичних екскурсій, до 04.02.2022 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею індивідуальний робочий план на 2022 рік, до 05.02.2022 року подати на затвердження директору музею теми та плани лекцій (в т.ч. в рукописній формі) для проведення музейних лекційних днів, до 10.02.2022 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею екскурсійний тематичний план та маршрут по обслуговуванню екскурсійних груп та окремих відвідувачів з відвідуванням художнього музею та продовженням на позамузейній території.

З наказу (а.с. 55, 135 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що за невиконання наказу № 10-ОД від 15.12.2021 року позивачу наказом № 6-к від 29.01.2022 року було оголошено догану.

З наказу (а.с. 56, 133 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що за невиконання наказу № 4-ОД від 06.01.2022 року позивачу наказом № 3-к від 25.01.2022 року було оголошено догану.

З правил (а.с. 112-115 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 16.10.2009 року директором ЛМХМ ім. Б.К.Руднєва за погодженням з головою профспілкової організації працівників культури м. Лебедина були затверджені правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва, з якими ОСОБА_1 був ознайомлений.

З протоколу, звіту (а.с. 117-118 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що протоколом № 3 від 28.12.2018 року на засіданні науково-методичної ради Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва було заслухано та затверджено звіт лектора-екскурсовода ОСОБА_1 про роботу за червень-грудень 2018 року.

З звітів (а.с. 119-121 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 31.12.2021 року, 04.01.2022 року та 05.01.2022 року позивачем були подані звіти про виконану роботу, на які директором ЛМХМ ім. Б.К.Руднєва були накладені резолюції про відсутність інформації про роботу за період з 03.12.2021 року по 30.12.2021 року та рекомендовано до 05.01.2022 року їх переробити з урахуванням вказаних зауважень.

З лекції (а.с. 122-126 т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що у 2018 року лектором-екскурсоводом ОСОБА_1 була підготована лекція на тему «Скульптурні твори з колекції музею».

З наказу, плану (а.с. 127-131 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що наказом директора Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва № 18-ОД від 29.12.2018 року був затверджений «План роботи ЛМХМ ім. Б.К.Руднєва на 2019 рік», в якому певні обов`язки покладено на ОСОБА_1 .

З наказу, акту (а.с. 132 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що наказом № 10-ОД від 15.12.2021 року лектора-екскурсовода ОСОБА_1 було зобов`язано до 17.12.2021 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею індивідуальний робочий план на грудень 2021 року. В індивідуальному плані передбачити розробку планів оглядових екскурсій (для дітей, учнів, студентів, дорослих відвідувачів), а також тематичних екскурсій (мистецтво іконопису, мистецтво передвижників, мистецтво соцреалізму), до 21.12.2021 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею індивідуальний робочий план на 2022 рік та пропозиції до Плану роботи художнього музею на 2022 рік, до 23.12.2021 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею екскурсійні тематичні плани й маршрути по обслуговуванню екскурсійних груп та окремих відвідувачів з відвідуванням художнього музею та продовженням на позамузейній території, підготувати та подати на затвердження директору музею теми та плани лекцій (в т.ч. в рукописній формі) для проведення музейних лекційних днів, визначити проведення музейних лекційних днів щовівтора (о 14:00), починаючи з 21.12.2021 року, до 30 числа кожного місяця подавати звіт (в т.ч. в рукописній формі) про виконання своїх посадових обов`язків та цього наказу директору музею. 15.12.2021 року директором Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва Гельмінтіновим А.А., головним зберігачем фондів ОСОБА_5 та науковим співробітником ОСОБА_6 був складений акт про те, що ОСОБА_1 після ознайомлення не підписав наказ № 10-ОД від 15.12.2021 року.

З акту (а.с. 134 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 22.01.2022 року та 25.01.2022 року директором Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва Гельмінтіновим А.А., головним зберігачем фондів ОСОБА_5 та науковим співробітником ОСОБА_6 були складені акти про те, що ОСОБА_1 відмовився від виконання письмового наказу № 4-ОД від 06.01.2022 року «Про визначення завдань окремим працівникам», а також що станом на 25.01.2022 року ОСОБА_1 не подав директору музею письмових пояснень стосовно невиконання наказу № 4-ОД від 06.01.2022 року.

З актів (а.с. 135-136 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 18.01.2022 року, 25.01.2022 року та 27.01.2022 року директором Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва Гельмінтіновим А.А., головним зберігачем фондів ОСОБА_5 та науковим співробітником ОСОБА_6 були складені акти про те, що ОСОБА_1 відмовився від виконання письмового наказу № 10-ОД від 15.12.2021 року «Про визначення завдань окремим працівникам», а також що станом на 27.01.2022 року ОСОБА_1 не подав директору музею письмових пояснень стосовно зриву проведення лекційних днів (18.01.2022 року та 25.01.2022 року), проведення яких передбачене наказом № 10-ОД від 15.12.2021 року «Про визначення завдань окремим працівникам».

З протоколу (а.с. 137-139 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що протоколом загальних зборів трудового колективу Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва від 24.12.2021 року було обговорено питання про невиконання лектором-екскурсоводом ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків та порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва, вирішено неприпустимим невиконання ним своїх посадових обов`язків, зокрема наказу № 10-ОД від 15.12.2021 року «Про визначення завдань окремим працівникам» та рекомендовано директору музею вжити до ОСОБА_1 методи дисциплінарного реагування. Крім того, вирішено попередити його про неприпустимість невиконання своїх посадових обов`язків.

З листів (а.с. 141-142 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що в грудні 2021 року директором музею було роз`яснено позивачеві можливість до придбання комп`ютера виконувати покладені на нього завдання в рукописній формі.

З довідки (а.с. 175 т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що за результатами розгляду матеріалу ЄО ВП № 3 (м. Лебедин) від 27.10.2022 року № 5029 за фактом звернення на лінію 102 ОСОБА_1 з повідомленням, що 27.10.2022 року близько 14 год. 25 хв. на вул. Сумська в м. Лебедині ОСОБА_4 висловлювався в бік заявника нецензурною лайкою, було прийнято рішення про припинення розгляду вказаного звернення у зв`язку з не встановленням у події ознак кримінального чи адміністративного правопорушення.

З виписки (а.с. 179 т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що 11.01.2021 року та 08.02.2022 року ОСОБА_1 звертався до сімейного лікаря зі скаргами на недостатній сон, швидку втомлюваність, роздратованість, тривожність, болі в області серця, судомні скорочення лівої кінцівки, погіршення зору лівого ока, які виникли після низки перенесених стресів.

З посадової інструкції (а.с. 183-185 т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що начальником відділу культури та туризму виконавчого комітету Лебединської міської ради Циханською С.Ю. була затверджена посадова інструкція завідувача сектору туризму та інформаційної політики відділу культури та туризму виконавчого комітету Лебединської міської ради Знаменщикової В.М., з якою остання була ознайомлена.

З роздруківок (а.с. 191-204 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що в соціальній мережі «Фейсбук» на офіційній сторінці Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва у період з 06.10.2022 року по 15.11.2022 року були розміщені дописи стосовно судових справ № 950/101/22 та № 950/1199/22 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення коштів для відшкодування моральної шкоди.

З газети (а.с. 205-208 т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що в газеті «Будьмо Разом» № 33 (1270) від 12.10.2022 року була надрукована стаття « ОСОБА_7 : «Я завжди свідомо робив свій вибір у житті».

З договору, акту квитанції (а.с. 6-7 т.2), досліджених в судовому засіданні вбачається, що адвокатом Кузьченко Т.М. надано позивачу правничу допомогу вартістю 10 000 грн.

Вислухавши сторони та свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява обґрунтована, позовні вимоги витікають із трудових правовідносин і підлягають до задоволення частково, так як в судовому засіданні було встановлено, що «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» є Комунальним закладом виконавчого комітету Лебединської міської ради, юридичною особою, належить до власності територіальної громади м. Лебедина і підпорядковується відділу культури і туризму виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області.

ОСОБА_1 16.05.2016 року був звільнений з посади лектора-екскурсовода КЗ «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» у зв`язку із закінченням строку дії строкового трудового договору, а 06.06.2018 року поновлений на цій посаді рішенням Лебединського районного суду Сумської області, після чого з боку директора музею до нього стало проявлятися неприязне відношення, почали створюватися несприятливі умови праці.

Так, директор музею з тих підстав, що робота позивача на цій посаді є незадовільною і він систематично не виконує свої обов`язки ініціював скорочення посади лектора-екскурсовода, видав накази про внесення змін до штатного розпису художнього музею, про скорочення посади лектора-екскурсовода та звільнення позивача у зв`язку із скороченням штату працівників.

Однак, 02.12.2021 рішенням Лебединського районного суду Сумської області накази про скорочення посади і звільнення ОСОБА_1 визнанонезаконними,скасовано тапоновлено його на посаді лектора-екскурсовода Лебединського міського художнього музею імені Б.К.Руднєва,

Проте, директор музею, поновивши позивача на роботі в грудні 2021 року почав створювати умови для його чергового звільнення, а саме встановив окремі в порівнянні з іншими працівниками музею вимоги, заборонив йому користуватися комп`ютерами та іншою оргтехнікою та засобами інформації, що знаходиться в музеї, посилаючись на те, що у його посадовій інструкції не передбачено можливості працювати на комп`ютері, а тому всі документи повинен виготовляти в рукописній формі.

Крім цього, 15.12.2021 директором музею видано наказ № 10-ОД «Про визначення завдань окремим працівникам», пунктом 1.1 якого ОСОБА_1 встановлено в строк до 17.12.2021 розробити (в тому числі у рукописній формі) та подати на затвердження індивідуальний робочий план на грудень 2021 року, пунктом 1.2 встановлено, що в строк до 21.12.2021 року йому слід розробити (у тому числі у рукописній формі) та подати на затвердження директору музею індивідуальний робочий план на 2022 рік та пропозиції до Плану роботи художнього музею на 2022 рік; пунктом 1.3 встановлено, що в строк до 23.12.2021 року - розробити (в тому числі у рукописній формі) та подати на затвердження директору музею екскурсійні тематичні плани й маршрути по обслуговуванню екскурсійні тематичні плани й маршрути по обслуговуванню екскурсійних груп та окремих відвідувачів з відвідуванням художнього музею та продовженням на поза музейній території; згідно пункту 2 підготувати та подати на затвердження директору музею теми та плани лекцій (в тому числі у рукописній формі) для проведенням музейних лекційних днів; відповідно до пункту 3 визначено обов`язок проведення музейних лекційних днів щовівторка (о 14:00) починаючи з 21.12.2021 року; пунктом 4 встановлено обов`язок до 30 числа кожного місяця подавати звіт (в тому числі у рукописній формі) про виконання своїх посадових обов`язків та цього наказу директору музею.

Наказом директора музею № 4-ОД від 06.01.2022 року позивача було зобов`язано до 12.01.2022 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею індивідуальний робочий план на січень 2022 року, до 13.01.2022 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею індивідуальний робочий план на 2022 рік, до 15.01.2022 року подати на затвердження директору музею теми та плани лекцій (в т.ч. в рукописній формі) для проведення музейних лекційних днів, до 18.01.2022 року розробити (в т.ч. в рукописній формі) та подати на затвердження директору музею екскурсійний тематичний план та маршрут по обслуговуванню екскурсійних груп та окремих відвідувачів з відвідуванням художнього музею та продовженням на позамузейній території.

Цими наказами для лектора екскурсовода встановлено окремі, в порівнянні з іншими працівниками музею, вимоги - підготовка і подання на затвердження директору музею індивідуальних планів роботи, тем і планів для лекційних днів та іншої документації в рукописній формі.

У зв`язку з невиконанням наказу № 10-ОД від 15.12.2021 директором музею було оголошено догану ОСОБА_1 наказом № 2-к від 05.01.2022 «Про накладення стягнення», який теж оспорено позивачем в іншій позовній заяві (справа № 950/1199/22, провадження № 2/950/55/23).

В подальшому, 25.01.2022 року директором музею видано наказ № 3-к «Про накладення стягнення», яким позивачеві оголошено догану у зв`язку з порушенням трудової дисципліни (невиконання наказу № 4-ОД від 06.01.2022 «Про визначення завдань окремим працівникам»).

29.01.2022 року директором музею видано наказ № 6-к «Про накладення стягнення», яким позивачеві оголошено догану у зв`язку з порушенням трудової дисципліни (невиконання наказу №10-ОД від 15.12.2021 «Про визначення завдань окремим працівникам»).

Вказані обставини встановлені з пояснень сторін, показів свідка і матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.

Згідно ст.23ЦК України особамає правона відшкодуванняморальної шкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральнашкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичнійабо юридичнійособі неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю,відшкодовується особою,яка їїзавдала,за наявностіїї вини,крім випадків,встановлених частиноюдругою цієїстатті.

Згідно ст. 2 КЗпП України громадяни України мають право на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст. 141 КЗпПУ роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно ч.1 ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцемморальної шкодипрацівнику провадитьсяу разі,якщо порушенняйого законнихправ,у томучислі внаслідокдискримінації,мобінгу (цькування),факт якогопідтверджено судовимрішенням,що набралозаконної сили,призвели доморальних страждань,втрати нормальнихжиттєвих зв`язківі вимагаютьвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно п. 9 постановиПленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 N 4(з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості. Визнаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 760/7225/16-ц (провадження № 61-35225св18), від 18.03.2020 у справі № 484/2962/17 (провадження № 61-3225св18), від 20.02.2019 у справі № 757/28453/14-ц (провадження № 61-10309св18), від 27.06.2018 у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18).

Сторона відповідачазазначає,що застосовуючидисциплінарні стягненнядо ОСОБА_1 , враховувалися виключно факти допущених ним порушень трудової дисципліни,які єпідтвердженими увідповідних актах,а твердження про те, що підставою для оголошення догани є конфліктні ситуації й безпідставні претензії директора музею є надуманими та нічим не підтверджуються.

Однак, погодитися з такими доводами сторони суд не може.

Так,поновлюючи вчергове ОСОБА_1 на роботі,суд усвоєму рішеннівід 02.12.2022року зауважив,що відношення директорамузею довідповідача маєсуб`єктивний характер, скорочення посади лектора - екскурсовода не відповідало головній меті ефективності роботи музею та раціональному використанню коштів, причиною видачі наказу стали конфліктні ситуації ОСОБА_1 та директора музею ОСОБА_4 .

З такими висновками погодився й суд апеляційної інстанції, про що зазначив у своїй постанові від 26.05.2022 (а.с. 28-32 т.1), якою скаргу Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» залишив без задоволення, а рішення Лебединського районного суду Сумської області від 02.12.2021 без змін.

Зі звернень ОСОБА_1 , викладених в заявах (36-38, 42-44 т. 1), вбачається, що після поновлення на роботі позивач стикнувся з труднощами, пов`язаними з незабезпеченням його комп`ютерною технікою, необхідною для виконання поставлених керівником завдань, та небажанням директора музею сприяти у вирішенні вказаного питання.

З цього приводу позивач був змушений звертатися і до начальника відділу культури і туризму виконавчого комітету Лебединської міської ради, що мало місце 24.01.2022 року ( а.с. 35 т.1)

При цьому суд не може взяти до уваги доводи сторони позивача в тій частині, що

наказами № 10-ОД від 15.12.2021 р. та № 4-ОД від 06.01.2022 р. на ОСОБА_1 покладено виконання невластивої його посаді роботи, так як вони спростовуються обсягом посадових обов`язків позивача, закріплених в посадовій інструкції лектора-екскурсовода від 03.12.2021 (а.с. 51 т. 1), обставинами його попередньої роботи (а.с. 117-118, 127-131 т.1), з яких вбачається, що виконання певних обов`язків покладалися на ОСОБА_1 і в минулі роки, а самі накази «Про визначення завдань» № 10-ОД від 15.12.2021 р. та № 4-ОДвід 06.01.2022р позивач визнає та не оспорює.

Разом з цим, суд зауважує, що у своїх заявах (а.с. 42-44 т. 1) позивач просив сприяти йому у організації належних умов праці, надати можливість доступу до комп`ютера, інших засобів інформації, надати можливість підвищити свій професійний рівень та звертав увагу на незадовільний стан свого здоров`я.

Також в матеріалах справи наявні звіти позивача про виконання своїх посадових обов`язків (а.с. 119-121 т. 1), в яких ОСОБА_1 зазначає, що в ході роботи у нього виникло ряд питань, які він не може вирішити без доступу до відповідних джерел, в тому числі до мережі «Інтернет».

Крім звернень до директора музею стосовно відсутності в музеї належних умов праці для позивача, останній звертався і до голови та секретаря Лебединської міської ради, начальника відділу культури і туризму виконавчого комітету Лебединської міської ради зі скаргами на дії директора Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва.

Проте,у своїхвідповідях назвернення позивачадиректор Лебединськогоміського художньогомузею ім.Б.К.Руднєва таінші службовіособи Лебединськоїміської радилише повідомили ОСОБА_1 ,що посадова інструкція лектора-екскурсовода не вимагає роботи на комп`ютері, а також знання комп`ютера чи комп`ютерних програм. Повідомлено про відсутність жодних перепон для підготовки усіх планів, лекцій, розробок масових заходів, планів екскурсій, в тому числі й тематичних, у рукописному вигляді. Вільного комп`ютера художній музей не має, а також коштів на його придбання для забезпечення ним лектора-екскурсовода. Щодо організації роботи ОСОБА_1 на комп`ютері разом з іншими працівниками, зазначено, що працівники музею заперечують щодо доступу до комп`ютерів, закріплених за ними, так як на комп`ютерах зберігається фондово-облікова документація (доступ до якої обмежений), авторські та наукові роботи працівників. Також працівники зауважили, що передача комп`ютера іншим працівникам негативно позначиться на виконанні ними посадових обов`язків (а.с. 39-41, 141-142 т. 1).

При цьому слід відзначити, що вимога надавати плани роботи, плани лекцій та іншу документацію ОСОБА_1 в тому числі і у рукописній формі від директора музею була тільки до позивача, інших працівників музею не стосувалася. Докази на підтвердження протилежного матеріали справи не містять.

Доступ до комп`ютера було надано позивачу лише 23.02.2022 року, після видання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с. 52 т.1).

На думку суду наведене вище доводить той факт, що рівень умов праці ОСОБА_1 , зокрема, відсутність доступу до відповідної комп`ютерної техніки, покладення на нього обов`язку виконувати поставлені завдання у рукописній формі, використовуючи при цьому лише наявні у музеї друковані матеріали (картотеки наукових описів експонатів музею, інвентаризаційні картки, наукову, історичну й мистецтвознавчу літературу, каталоги та іншу музейну документацію), без доступу до мережі інтернет, не відповідає рівню умов праці інших працівників Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва, за яких він позбавлений можливості належним чином виконувати свої посадові обов`язки, суттєво впливає на продуктивність його роботи та є порушенням з боку директора музею положень трудового законодавства.

Як уже зазначалося, для застосування заходу стягнення за порушення трудової дисципліни необхідно довести, що невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків мало місце з його вини.

Суд не може погодитися з доводами сторони відповідача та третьої особи в тій частині, що причиною видачі наказів № 3-к від 25.01.2022 року та № 6-к від 29.01.2022 року були саме навмисні дії ОСОБА_1 (порушення трудової дисципліни), оскільки обставини, встановлені в ході судового розгляду, свідчать про те, що умислу на вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 не мав.

Тому судвважає,що накази № 3-квід 25.01.2022року та№ 6-квід 25.01.2022року «Пронакладення стягнення»не єоб`єктивними,мають характерсаме суб`єктивноговідношення директорамузею довідповідача.Їх видача єнаслідком конфлікту,який виникміж ОСОБА_1 та директороммузею ОСОБА_4 .

Також слід зазначити, що обгрунтуванням видачі спірного наказу та №6-квід 29.01.2022року єневиконання ОСОБА_1 обов`язків,покладених налектора екскурсовода наказомдиректора «Про визначення завдань» № 10-ОД від 15.12.2021 р.,хоча завказані діїдиректором музею05.01.2022 вже було видано наказ № 2-к «Про накладення стягнення» (оскаржений в іншій цивільній справі), яким оголошено догану ОСОБА_1 , а згідно ч. 3 ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Тому судвважає,що оспоренів данійпозовній заявінакази «Пронакладення стягнення» № 3-к від 25.01.2022 року та № 6-к від 25.01.2022 року підлягають скасуванню як незаконні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд вважає, що йому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, пов`язаною з порушення його трудових прав. Негативні зміни в житті позивача, спричинені приниженням перед колективом, незаконним застосуванням дисциплінарних стягнень у вигляді доган, привели до втрати нормальних життєвих умов, до постійних душевних страждань через незаконні дії щодо нього та викликали необхідність відновлення становища, яке існувало раніше шляхом судового захисту своїх порушених прав, що вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя.

Разом з цим, враховуючи обставини справи, характер та глибину душевних страждань і переживань позовача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити розмір заявлених в цій частині вимог та стягнути з Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації моральної шкоди кошти у розмірі 6 000 грн., що буде достатнім для відновлення його порушених прав.

Тому, виходячи із встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказів Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» № 3-к від 25.01.2022 року та № 6-к від 29.01.2022 року «Про накладення стягнення», а також про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина першастатті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою - четвертоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідноз умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шостастатті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження судових витрат у заявленому розмірі представником ОСОБА_1 адвокатом Кузьченко Т.М. подано договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг та квитанцію до прибуткового касового ордера (а.с. 6-7 т. 2), за змістом яких сторони визначили гонорар адвоката в розмірі 10 000 грн.

Оплата послуг з надання правничої допомоги ОСОБА_1 здійснена 11.01.2023 року.

Задовольняючи вимоги в цій частині, суд враховує характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходить з конкретних обставин справи, її складності, зважає на необхідність участі представника у судовому засіданні по справі та значимості таких дій і вважає необхідним стягнути зі сторони відповідача кошти у розмірі 7500 грн., оскільки позовні вимоги задоволені частково, а саме одну з двох позовних вимог задоволено на 50%.

Ухвалюючи рішення, суд також вважає необхідним вирішити долю понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору, а саме стягнути з КЗ «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» на його користь кошти у розмірі 992,40 грн., сплачені ОСОБА_1 при зверненні до суду згідно квитанції (а.с. 57 т.1), як за одну з вимог немайнового характеру про скасування наказів.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.11.2011 № 3674-VI).

Враховуючи вказаніположення закону,пропорційно дозадоволених вимог,суд всилу ст. 141 ЦПК України також стягує зі сторони відповідача на користь держави несплачений по справі судовий збір в частині вимоги про стягнення моральної шкоди, яка також є вимогою немайновою.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 139, 141, 142, 147, 147-1, 149, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 2-5,76-81,258-259,263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 доКомунального закладувиконавчого комітетуЛебединської міськоїради «Лебединськийміський художніймузей ім.Б.К.Руднєва», третяособа Відділкультури ітуризму виконавчогокомітету Лебединськоїміської радиСумської областіпро скасування наказівта стягненнякоштів длявідшкодування моральноїшкодизадовільнити частково.

Визнати протиправними та скасувати накази Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» № 3-к від 25.01.2022 року «Про накладення стягнення» та № 6-к від 29.01.2022 року «Про накладення стягнення».

Стягнути з Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» (Сумська область, м. Лебедин, пл. Волі, 17, Код ЄДРПОУ 02224005) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 6 000 грн.

Стягнути з Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» (Сумська область, м. Лебедин, пл. Волі, 17, Код ЄДРПОУ 02224005) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на відшкодуванняпонесених судовихвитрат напрофесійну правничудопомогу адвоката7 500 грн. та на відшкодування сплаченого судового збору 992 грн. 40 коп.

Стягнути з Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» (Сумська область, м. Лебедин, пл. Волі, 17, Код ЄДРПОУ 02224005) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в частині вимог щодо стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди в розмірі 595 грн. 44 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повне рішення виготовлено 10.02.2023 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Володимир СТЕЦЕНКО