Рішення

від 02.02.2023 по справі 120/8609/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 лютого 2023 р. Справа № 120/8609/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко М.О.,

представника позивача: Андрійчука М.О.,

представників відповідача: Кухрівського О.В., Ременяк С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Шлях Транс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в :

21.10.2022 року ТОВ "Він Шлях Транс" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку ТОВ "ВінШляхТранс" з питань обігу пального за період з 01.01.2021 року по 15.09.2022 року.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області складено Акт №6216/02-32-09-01/42797545 від 16.09.2022 року, в якому встановлено порушення вимог п.п.230.1.2 п. 230.1 ст.230 ПК України (отримання протягом 2021 року дизельного пального, в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним) без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

03.10.2022 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 6701/02-32-09-01/42797545.

На переконання позивача, вказане податкове повідомлення-рішення, яким застосовано до ТОВ "Він Шлях Транс" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1000000 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним не використовувався резервуар, загальною місткістю 25000 л, що знаходиться за адресою: вул.Першотравнева, 1А, с.Могилівка, Вінницька області, для вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання та реалізації пального в період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року.

Вказав, що за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року все дизельне пальне, яке закуповувалось - заправлялось безпосередньо у паливні баки транспортних засобів, спеціальної техніки та обладнання, які використовуються Товариством для вантажних автомобільних перевезень, як внутрішнього, так і міжнародного сполучення, а також здійснює експлуатацію обладнання, що потребує великого споживання пального.

Крім того, зазначив, що відповідачем під час перевірки не отримано жодних доказів зберігання пального як на території виробничої ділянки, так і безпосередньо в резервуарі.

На думку позивача, зазначені обставини вказують, на безпідставність висновку про обов`язок реєстрації товариства акцизного складу, а відтак і на відсутність у його діях складу податкового правопорушення, що виключає можливість притягнення до відповідальності, у зв`язку із чим звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 26.10.2022 року відкрито провадження у даній справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.11.2022 року.

14.11.2022 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову.

Зазначивши, що оскільки ТОВ "Він Шлях Транс" отримало протягом 2021 року дизельне пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), то у суб`єкта господарювання виник обов`язок зареєструвати акцизний склад, незалежно від кількості транспортних засобів, що використовує суб`єкт господарювання.

На переконання представника відповідача, податкове повідомлення-рішення № 6701/02-32-09-01/42797545 від 03.10.2022 року, яким застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 1000000 грн за порушення вимог п.п. 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, є правомірним, прийнятим в межах компетенції контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 17.11.2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 29.11.2022 року.

22.11.2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що відповідачем належним чином не доведено наявність у його порушень вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України. Вказав, що обсяг пального, що заправлений у паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої, не враховується до обсягу отриманого пального в ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального у розумінні пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Ухвалою суду від 29.11.2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.12.2022 року.

30.11.2022 року на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив представника відповідача.

Зазначив, що оскільки до перевірки надавались лише оборотно-сальдові відомості по субрахунку 203 "Паливо" (загальний рахунок надходжень) контролюючим органом неможливо було встановити чи пальне заливалось в паливні баки транспортних засобів чи наливом в резервуар для зберігання пального. Таким чином, відповідно до договорів купівлі-продажу пального, ЄРАН, ЄРПН, товарно-транспортних накладних в період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року позивачем отримано пального для власного споживання у загальній кількості 1110795, 88 л, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), а тому у ТОВ "Він Шлях Транс" виник обов`язок зареєструвати акцизний склад незалежно від кількості транспортних засобів, що використовує суб`єкт господарювання.

В судовому засіданні 20.12.2022 року оголошено перерву до 19.01.2023 року для надання відповідачем таблиць з переліком акцизних накладних, де зазначено місце зберігання палива.

17.01.2023 року на виконання вимог ухвали суду, занесеної до протоколу судового засідання, представником відповідача надано суду єдиний реєстр акцизних накладних.

Згідно з довідкою від 19.01.2023 року, адміністративна справа знята з розгляду у зв`язку із зборами суддів. Наступне судове засідання призначено на 26.01.2023 року.

20.01.2023 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення. у яких представник позивача зазначив, що факт отримання пального безпосередньо у паливні баки транспортних засобів та обладнання підтверджується наданими суду помісячними заправними відомостями, звітами про рух дизельного пального та даними обортно-сальдової відомості по рахунку 203 за 2021 рік, а тому вважає висновок контролюючого органу про набуття статусу розпорядника акцизного складу ТОВ "Він Шлях Транс" безпідставним.

26.01.2023 року адміністративна справа знята з розгляду у зв`язку із відсутністю електропостачання у приміщені суду, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою. Наступне судове засідання призначено на 02.02.2023 року.

В судовому засіданні 02.02.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача заперечували щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

ТОВ "Він Шлях Транс" є власником ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №02210414202001295 з терміном дії з 30.03.2020 року по 30.03.2025 року. Згідно ліценції для зберігання пального ТОВ "Він Шлях Транс" використовується 1 резервуар, загальною місткістю 25000 л, що знаходиться за адресою: вул.Першотравнева, 1А, с.Могилівка, Вінницька область.

Згідно Наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області №2348к від 06.09.2022 року та на підставі направлень №2885, №2886, №2887, №2888 від 06.09.2022 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку ТОВ "Він Шлях Транс" з питань обігу пального за період з 01.01.2021 року по 15.09.2022 року.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області складено Акт №6216/02-32-09-01/42797545 від 16.09.2022 року, згідно якому встановлено порушення вимог п.п.230.1.2 п. 230.1 ст.230 ПК України (отримання протягом 2021 року дизельного пального, в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним) без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Кількість отриманого пального, згідно отриманих акцизних накладних становило - 1100795, 88 л.

На підставі Акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 6701/02-32-09-01/42797545 від 03.10.2022 року про застосування до ТОВ "Він Шлях Транс" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1000000 грн.

На переконання позивача, податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасування, оскільки ним не використовувався резервуар для вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання та реалізації пального в період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закону № 481/95-ВР), під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до п. "б" абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Пунктом 128-1.2 ст. 128-1 ПК України передбачена відповідальність за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу у виді накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Як вже зазначалося судом, за результатами проведеної фактичної перевірки ТОВ "Він Шлях Транс" з 01.01.2021 року по 15.09.2022 року посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області складено Акт №6216/02-32-09-01/42797545 від 16.09.2022 року, в якому встановлено порушення п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме отримання дизельного пального в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 1А, с. Могилівка, Вінницька область та застосовано до ТОВ "Він Шлях Транс" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1000000 грн.

Позивач не погоджується з такими порушеннями, оскільки у період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року все дизельне пальне, яке закуповувалось - заправлялось безпосередньо у паливні баки транспортних засобів, спеціальної техніки та обладнання, які використовуються Товариством для вантажних автомобільних перевезень, як внутрішнього, так і міжнародного сполучення.

Надаючи правову оцінку таким доводам позивача, суд зазначає, що аналіз змісту пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України свідчить про те, що не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

В свою чергу, обсяг пального, що заправлений у паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої не враховується до обсягу отриманого пального в ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального у розумінні вказаної норми.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постанові від 13 липня 2022 року по справі №420/14724/20.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме заправочних відомостей та звітів про рух дизельного пального, у період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року пальне, яке отримувалось ТОВ "Він Шлях Транс" заправлялось в тому числі і безпосередньо у паливні баки транспортних засобів, які використовуються Товариством для вантажних автомобільних перевезень.

Натомість, доказів, які б вказували на відвантаження пального, в кількості, що перевищує 1000 кубічних метрів, саме в резервуар ТОВ "Він Шлях Транс", що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 1а, с.Могилівка, Вінницька область, матеріали справи не містять, а тому останній (резервуар) не підпадає під поняття "акцизного складу" у розумінні пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України та виключає обов`язок Товариства здійснити реєстрацію акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що контролюючий орган не довів наявності у ТОВ "Він Шлях Транс" порушень вимог підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №№ 6701/02-32-09-01/42797545 від 03.10.2022 року слід визнати протиправним та скасувати.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Згідно ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №6701/02-32-09-01/42797545 від 03.10.2022 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Шлях Транс" (вул. Чернігівська, 1А, м. Вінниця, 21017, код ЄДРПОУ 42797545) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 15000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 44069150).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 10.02.2023 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Він Шлях Транс" (вул. Чернігівська, 1А, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 42797545);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150).

Суддя Дончик Віталій Володимирович