Постанова

від 30.10.2007 по справі 26/171-07-3856

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/171-07-3856

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" жовтня 2007 р. Справа № 26/171-07-3856

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

(Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2007 р. в складі суддів проведена заміна судді Ліпчанської Н.В. на суддю Михайлова М.В.)

при секретарі судового засідання Бритавській Ю.С.

за участю представників сторін:

Від позивача: Щукіна Л.А., по дов.

Від відповідача: не з'явився, належним чином повідомлений,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства „Вінтер”, м. Донецьк

на рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2007 року

по справі № 26/171-07-3856

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Вінтер”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта”, м. Одеса

про стягнення 23 851,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2007 року Відкрите акціонерне товариство „Вінтер” (далі –  позивач) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта” (далі –відповідач) про стягнення з останнього заборгованості у сумі 23 851,32 грн. за поставлений товар по укладеному між ними договору від 02.01.2006 р. № 915/92, посилаючись при цьому на невиконання відповідачем зазначеного договору в частині оплати поставленого товару.

У запереченнях на позовну заяву відповідач вважає її безпідставною.

Рішенням місцевого господарського суду від 17.08.2007 р. (суддя Никифорчук М.І.) позовні вимоги задоволені частково: з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 17 050,35 грн., 170,50 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що зазначені позивачем накладні № 199 і № 200 від 18.01.2006 р. на суму 6 800,97 грн. не мають відношення до договору від 02.01.2006 р. № 915/92.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позову, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення суду про часткове задоволення позову скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. При цьому позивач посилається на те, що рішення суду є незаконним в частині відмови і підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між   сторонами  був укладений  договір № 915/12 від  02.01.2006 р.,  згідно якому позивачем відповідачу був поставлений товар по товарно-транспортним накладним № 199 і № 200 від 18.01.2006 р. відповідно на суму  5820,98 грн. і 979,99 грн., № 811 від 09.03.2006 р. на суму 3433,66 грн., № 1259 від 06.04.2006 р. на суму 8110,08 грн., № 1819 від 03.05.2006 р. на суму 5506, 61 грн., а всього на загальну суму   23 851 грн. 32 коп., яка до теперішнього часу відповідачем не сплачена.

Пред'явлена відповідачу претензія позивачем на суму 55 226,31 грн. задоволена частково і несплаченою залишилась заборгованість на суму позову –23 851,32 грн. за поставлений товар по вказаним товарно-транспортним накладним, що спонукало позивача звернутись до господарського суду для примусового стягнення суми боргу.

У запереченнях на позов відповідач підтвердив, що товар на суму позову –23 851,32 грн. поставлений позивачем по вказаним ТТН по договору № 915/92 від 02.01.2006 р. він отримав по своїм прибутковим накладним (є у матеріалах справи), у тому числі по ТТН № 199 і № 200 від 18.01.2006 р. на суму 6 800,97 (5 820,98 + 979,99) грн., в стягненні якої судом першої інстанції безпідставно відмовлено позивачу (а.с. 119-120, т. ІІ).

Прибуткові накладні і, зокрема, № Дел 0000031 і   № Дел 0000032 від 20.01.2006 р. на суму 6 800,98 грн. відповідач надав суду при запереченнях на позовну заяву (а.с. 197-198, т. ІІ).

Таким чином, твердження позивача, що у ТТН № 199 і № 200 від 18.01.2006 р. був помилково вказаний договір поставки № 322308 від 11.03.2004 р. підтверджується самим відповідачем у запереченнях на позов, в якому відповідач також посилається, що у банківських виписках ним помилково зазначена дата договору –01.01.2004 р.

На вимогу суду першої інстанції в ухвалах про призначення справи до розгляду і про відкладення розгляду справи про зобов'язання відповідача провести з позивачем звірку розрахунків на суму позову, відповідач не виконав цієї вимоги суду, а також не довів належним чином, що ним спірна сума позову була сплачена за поставлений позивачем товар по вказаним товарно-транспортним накладним і прийнятим ним по названим прибутковим накладним на суму 6 800,97 грн.

Відповідач не виконав такої вимоги і в ухвалі суду апеляційної інстанції при прийнятті апеляційної скарги позивача до провадження і призначена її до розгляду.

Наведене свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх  зобов'язань по укладеному з позивачем договору поставки від 02.01.2006 р. № 915/92.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

При таких обставинах суд першої інстанції помилково не взяв до уваги ТТН № 199 і № 200 від 18.01.2006 р. як належний і допустимий доказ згідно ст.ст. 33 і 34 ГПК України.

В зв'язку з цим оскаржене рішення суду підлягає зміні.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Вінтер” на рішення господарського суду Одеської області від 17 серпня 2007 року по справі № 26/171-07-3856 задовольнити.

Зазначене рішення суду змінити.

Резолютивну частину рішення суду викласти в наступній редакції:

Позов ВАТ  „Вінтер”  –задовольнити у повному обсязі.

Стягнути  з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта” (юридична адреса: Одеська область, Біляївський район, с. Мирне, вул. Б. Хмельницького, 24 а; фактична адреса: 65005, м. Одеса,  вул. Балківська, 106,  код ЄДРПОУ 21018429, р/р  26007311523 в Акціонерному банку „Південний” м. Одеса, МФО 328209) на  користь  Відкритого  акціонерного  товариства  „Вінтер” (83102, м. Донецьк, вул. Стадіонна, 22,  р/р  26003198015031  в ДФ                         ВАТ  „Кредитпромбанк”, МФО 335593, код ЄДРПОУ 01549478) заборгованість у сумі 23 851 /двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят одну/ грн. 32 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 238 /двісті тридцять вісім/ грн. 51 коп. і 118 /сто вісімнадцять/ грн. витрат  на ІТЗ судового процесу.

Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.

Визнати таким, що втратив чинність наказ господарського суду Одеської області від 28 серпня 2007 р. по справі № 26/171-07-3856 на виконання рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2007 р. по справі № 26/171-07-3856.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                                О.О.Журавльов                                                                                                                                   

                                                                                          М.В. Михайлов