Рішення

від 10.02.2023 по справі 140/7945/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/7945/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Брендпласт до Головного управління ДПС України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Брендпласт (далі - позивач, ТЗОВ «Брендпласт») звернулося з позовом до Головного управління ДПС України у Волинській області (далі відповідач, ГУДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2022 № 0053290408.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекторами Головного управління ДПС у Волинській області складено акт камеральної перевірки від 17.10.2022 №6379/03-20-04-08/43767972 щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення товариством п.201.10 ст.201 ПК України, в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за квітень, травень, липень 2022 року.

На підставі вказаного акту камеральної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.11.2022 № 0053290408, яким до товариства застосовано штраф в сумі 15483,11 грн.

Товариство вважає необґрунтованими висновки акта перевірки про порушення ним п.201.10 ст.201 ПК України, в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за квітень, травень 2022 року, так як ними вчасно було зареєстровано податкові накладні за цей період.

Зокрема вказує на те, що нормами абз.3 п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України було визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченоїпунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

З посиланням на норми чинного законодавства позивач стверджує, що у даному випадку останнім днем реєстрації податкових накладних є 15.07.2022 включно, а не 14.07.2022 як вважає відповідач. З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві на позов заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що за наслідками проведеної камеральної перевірки складено акт від 17.10.2022 №6379/03-20-04-08/43767972.У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення товариством п.201.10 ст.201 ПК України, в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за квітень, травень, липень 2022 року.

На підставі даного акту фактичної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.11.2022 № 0053290408, яким до товариства застосовано штраф в сумі 15483,11 грн. Вважає, що висновок акта перевірки є обґрунтованим, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - правомірним.

У відповіді на відзив представник позивача ще раз підтримав доводи позову. Крім того, вказав на те, що Законом від 13.12.2022 №2836-ХI внесені зміни до п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, відповідно до якого платники податків звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язків за умови реєстрації податкових накладних з 01.02.2022 по 31.05.2022 не пізніше 15.07.2022.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТзОВ «Брендопласт», за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 17.10.2022 №6379/03-20-04-08/43767972 (а.с. 9-12).

У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення товариством п.201.10 ст.201 ПК України, в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за квітень, травень, липень 2022 року.

Зокрема вказано, що товариством податкові накладні:

- №76 від 14.04.2022; №79 від 21.04.2022; №71 від 11.04.2022; №83 від 26.04.2022; №67 від 05.04.2022; № 68 від 06.04.2022; №80 від 21.04.2022; №78 від 20.04.2022; №73 від 15.04.2022 зареєстровано 15.07.2022.

- №168 від 06.05.2022; №162 від 31.05.2022; №158 від 30.05.2022; №163 від 31.05.2022; №161 від 30.05.2022 ; №159 від 30.05.2022 зареєстровано 15.07.2022.

- №305 від 04.07.2022 зареєстровано 16.08.2022.

- №306 від 15.07.2022 зареєстровано 25.08.2022.

- №128 від 20.05.2022 зареєстровано 25.08.2022.

Із долучених до справи квитанцій про реєстрацію податкових накладних вбачається, що податкові накладні: №76 від 14.04.2022; №79 від 21.04.2022; №71 від 11.04.2022; №83 від 26.04.2022; №67 від 05.04.2022; № 68 від 06.04.2022; №80 від 21.04.2022; №78 від 20.04.2022; №73 від 15.04.2022 та №168 від 06.05.2022; №162 від 31.05.2022; №158 від 30.05.2022; №163 від 31.05.2022; №161 від 30.05.2022 ; №159 від 30.05.2022 зареєстровано 15.07.2022 (а.с.40 зворот - 47 зворот).

Податкову накладну №305 від 04.07.2022 зареєстровано 16.08.2022 (а.с. 57 зворот).

- №306 від 15.07.2022 зареєстровано 25.08.2022 (а.с.58 зворот).

- №128 від 20.05.2022 зареєстровано 25.08.2022 (а.с.58).

На підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Волинській області 15.11.2022 прийняло податкове повідомлення-рішення № 0053290408, яким до товариства на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України застосовано штраф в сумі 15483,11 грн (а.с.7).

ТзОВ «Брендопласт» не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначенимпунктами 2,3частини першої тапунктом 10частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 1 пункту 201.10 ст.201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстраціяподаткових накладнихта/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: дляподаткових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; дляподаткових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

На момент виникнення спірних правовідносин абзацом 3 п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України було передбачено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченоїпунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно із підпунктом 120-1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченогостаттею 201цього Кодексу, для реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно допункту 198.5статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначенихпідпунктами "а" - "г"цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно достатті 199цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно доабзацу одинадцятогопункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимогстатей 192і201цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

Так, постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як визначено пунктом 5 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 12-15 вказаного Порядку №1246 після надходженняподаткової накладноїта/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідностіподаткової накладноїта/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку такихподаткової накладноїта/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстраціюподаткову накладнута/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установленихпунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно допункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно допунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться уподатковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів УкраїниПро електронні довірчі послуги,Про електронні документи та електронний документообігта Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладноїта/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізитиподаткової накладноїта/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо уподатковій накладнійта/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначенихпунктом 12цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як ПК України так і Порядком №1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, позивач 16.08.2022 та 25.08.2022 направляв в електронному форматі податкові накладні від 04.07.2022 №305, від 15.07.2022 № 306 та від 20.05.2022 № 128 відповідно для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказаний факт підтверджено копіями квитанцій, які є в матеріалах справи (а.с. 57 зворот-58 зворот), актом перевірки.

Граничний строк реєстрації вказаних податкових накладних до 15.07.2022 та останній календарний день місяця (включно) в якому вони складені, тобто ці накладні були надіслані через 16, 25, 42 дні відповідно після спливу граничних строків на реєстрацію.

Отже, у межах строку для реєстрації, податкові накладні позивачем не були подані для їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У даному випадку, на думку суду, позивач не виконав умови надання для реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, вказаних податкових накладних, граничний строк реєстрації яких закінчився .

Доказів того, що позивач з належною обачністю вчинив усі дії для реєстрації цих накладних з дотриманням строку, передбаченого статтею 201 ПК України і що його вина щодо несвоєчасної їх реєстрації відсутня, суду не надано. Більш того, ці обставини не заперечується і самим позивачем.

Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не дотримані вимоги ПК України та Порядку №1246 щодо порядку та строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції відповідно до частини першої статті 120-1 ПК України - в розмірі 20 та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних в загальному розмірі 884,30 грн - у разі порушення строку реєстрації більше 15 та 30 календарних днів відповідно.

Відтак сума штрафу (штрафних санкцій) в розмірі 884,30 грн, визначеного у податковомуповідомлені рішенні від 15.11.2022 № 0053290408 є правомірною, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд вважає, що ППР від 15.11.2022 № 0053290408 про накладення штрафних санкцій на позивача в розмірі 14598,81 грн є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині до задоволення, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи податкові накладні датовані квітнем, травнем 2022 року позивачем зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.07.2022, що підтверджується відповідними квитанціями та не заперечується учасниками справи.

Нормами абз.3 п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (в редакції на момент спірних правовідносин) було визначено, що такі накладні повинні бути зареєстровані до 15.07.2022.

Аналізуючи нормативні акти, які регламентують спірні правовідносини, зокрема, строки реєстрації податкових накладних, визначені ПК України, Порядком суд вважає, що в даному випадку останній календарний день на реєстрацію податкових накладних був не 14.07.2022 як вважає відповідач, а 15.07.2022.

На користь такого висновку свідчить також змістове уточнення законодавцем правового регулювання питання щодо строків подання податкових накладних, Законом України від 13.12.2022 №2836-ХI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», яким внесено зміни до абз.3 п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

При вирішені спірних правовідносин суд зазначає, що Законом №2836-ХI звільнені від відповідальності платники податків, які зареєстрували податкові накладні не пізніше 15.07.2022, що зробив в даному випадку і позивач.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2836-ХI, передбачено, що нормиабзаців другого - вісімнадцятогопідпункту 4 пункту 4 розділу I цього Закону (щодо змін допідпункту 69.1пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України) застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року.

Тобто, законодавець внісши відповідні зміни звільнив таких платників податків від відповідальності за певних умов та поширив його дію на момент виникнення спірних правовідносин.

Отже враховуючи вищезазначене суд вважає, що у даному випадку позивачем не порушено вимог ПК України та Порядку №1246 в частині строків реєстрації податкових накладних за квітень-травень 2022 року, відповідно до норм Закону №2836-ХI такі платники податків звільнені від відповідальності за умови їх реєстрації не пізніше 15.07.2022, а тому застосування штрафних санкцій у розмірі 14598,81 грн, визначених ППР від 15.11.2022 № 0053290408 є протиправним, а позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення -рішення від 15.11.2022 № в частині накладення штрафних (фінансових стягнень) в розмірі 14598,81 грн, а відтак, позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 132 КАС України).

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої, четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті134 КАС України).

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома статті 134 КАС України).

Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 самостійно адвокатом.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та статей 28, 29,30 Правил Адвокатської етики, затвердженої звітно-виборним З`їздом адвокатів України 09.04.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правничої (правової) допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 07.11.2022, додаток 1 до договору про надання професійної допомоги від 07.11.2022, довіреність від 07.11.2022 та платіжну інструкцію №65 від 09.11.2022 про оплату послуг по договору від 07.11.202 в сумі 6700 грн.

У додатку 1 до договору зазначено, що вартість професійної правничої допомоги становить 6700 грн, що включає в себе надання правничої допомоги у спорі з ГУ ДПС у Волинській області щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних по акту камеральної перевірки від 17.10.2022 №6379/03-20-04-08/43767972 в адміністративних судах України.

Суд вказує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також слід зауважити, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Відтак, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, характер спірних правовідносин, суму накладеного штрафу на позивача та те, що справа є незначної складності, заявлена сума витрат на правову допомогу у сумі 6700 грн не є співрозмірною зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Отже, на переконання суду, розрахунок витрат на правову допомогу, який міститься в додатку до договору від 07.11.2022 є необґрунтованим, неспівмірним із затраченим часом та обсягом наданих адвокатом послуг.

Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України, принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, кількість затраченого адвокатом часу, складність справи, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. Решту витрат на правову допомогу повинен понести позивач.

Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1051 від 01.12.2022 (а.с.6). Відтак судовий збір стягується пропорційно до задоволених вимог.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення № 1051 від 01.12.2022 ( а.с.6) в сумі 2339,60 грн.

Керуючись статтями241, 242, 243, 245, 246, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 15.11.2022 № 0053290408 в частині накладення штрафу в розмірі 14598,81 грн (чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім гривень 81 копійка).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Брендпласт за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 2339,60 грн (дві тисячі триста тридцять дев`ять гривень 60 копійок) та витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Брендпласт (43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 43767972).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

СуддяР.С. Денисюк