Рішення

від 13.02.2023 по справі 420/19046/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19046/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінші Інтернеішінал Груп» (Дніпропетровська дор.,77, корп..1, кв.34, м.Одеса, 65123) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінші Інтернеішінал Груп» (код ЄДРПОУ 35767742) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податкові заставі,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінші Інтернеішінал Груп» за результатом якого позивач просить:

надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ліпші Інтернеішінал Груп» (код ЄДРПОУ - 35767742) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначено, що за товариством з обмеженою відповідальністю «Ліпші Інтернеішінал Груп» обліковується несплачений податковий борг у розмірі 104310,63 грн. У зв`язку з тим, що у добровільному порядку відповідачем заборгованість не погашено, а вжиті контролюючим органом заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податку виявились безрезультатними (інкасові доручення (розпорядження) були повернуті з банків без виконання), позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою від 30.12.2022р. відкрито провадження у справі та визначено, що її розгляд буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України).

Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінші Інтернеішінал Груп» (далі - ТОВ «Лінші Інтернеішінал Груп», відповідач) зареєстроване в Одеському міському управлінні юстиції 13.02.2008 р. за №15561070008031132.

За даними Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області, позивач) ТОВ «Лінші Інтернеішінал Груп» перебуває на обліку як платник податків у Суворовський державній податковій інспекції Головного управління ДПС в Одеській області з 14.02.2008 року та зареєстрований за №7968.

Станом на 08.12.2022 року, відповідно до довідки про суми податкового боргу„ розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП), податковий борг ТОВ «Лінші Інтернеішінал Груп» становить 104 310,63 гри, а саме:

- по податку на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у сумі 47 683,89 грн.

- по податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 3 281,85 грн.

- по орендній платі з юридичних осіб у сумі 53 344, 89 грн.

Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів виникла в результаті самостійного нарахування платником податків податкової декларації №9373602337 від 01.07.2021 року на загальну суму 47 683,89 грн (з урахуванням зменшень).

Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості виникла в результаті самостійного нарахування платником податків податкової декларації №99031931219 від 22.02.2021 року на загальну суму 3 281,85 грн (з урахуванням зменшень).

Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб виникла в результаті самостійного нарахування платником податків податкового розрахунку земельного податку №99032237214 від 22.02.2021 року на загальну суму 53 344,89 грн (з урахуванням зменшень).

В зв`язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №90082429-1304-1554 від 08.07.2021 року (копія додається), яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ТОВ «Лінші Інтернеішінал Груп».

Головне управління ДПС в Одеській області листом №11286/6/15-32-13-04-06 від 28.06.2022 року направило Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №28/15-32-13-02-39 від 27.06.2022 року, яке було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Надалі, податковим органом направлялись інкасові доручення до банків, обслуговуючих рахунки платника податків, щодо стягнення податкового боргу, а саме:

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №964-1307-52 від 06.10.2022 року на суму 471,90 грн. - повідомлення про повернення інкасового доручення без виконання через відсутність коштів на рахунку;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №962-1307-52 від 06.10.2022 року на суму 17 255,00 грн. - повідомлення про повернення інкасового доручення без виконання оскільки, кошти з даного рахунку не можуть були спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів;

- інкасове доручення (розпорядження) №963-1304-52 від 05.07.2022 року на суму 17 255,00 гри. - повідомлення про повернення інкасового доручення без виконання через відсутність коштів на рахунку;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) N963-1307-52 від 06.10.2022року на суму 17 255,00 грн. - повідомлення про списання 4 081,21 грн.; інкасове доручення (розпорядження) №962-1304-52 від 05.07.2022 року на суму 17 255,00 грн. - повідомлення про повернення інкасового доручення без виконання через відсутність коштів на рахунку;

- інкасове доручення (розпорядження) №964-1304-52 від 05.07.2022 року на суму 17 255,00 грн. - повідомлення про повернення інкасового доручення без виконання через відсутність коштів на рахунку.

Позивач, скористався своїм правом та відповідно до ст. 89 розділу II Податкового кодексу України прийняв рішення про опис майна у податкову заставу від 12.07.2021 року №9404/15-32-13-04-46, яке направлено рекомендованим листом платнику податків.

29.09.2022 року складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №95/15-32-13-07-29.

На підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був складений акт опису майна ТОВ «Ліпші Інтернетінал Груп» №910/15-32-13-02-35 від 30.09.2022 року, які були направлені на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, було описане майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №з11760075 від 06.10.2022 року (додається), а саме: майновий комплекс, загальною площею 3 604,4 кв.м., за адресою: Одеська область, Роздільнянський р-н, м. Роздільна, вул. Леніна, будинок 101, реєстраційний номер об`єкта №116442951239.

Враховуючи те, що за ТОВ «Лінші Інтернеішінал Груп» обліковується податковий борг у розмірі 104310,63 грн., а кошти у підприємства на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, контролюючий орган звернувся до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Ліпші Інтернеішінал Груп», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №10/15-32-13-02-35 від 30.09.2022року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позові вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.87.1, 87.2 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України, що регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати, як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5. ст. 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.

Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658-III від 12.07.2001 року.

Згідно з пунктом 95.1 цієї статті Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.5 статті 95 ПК України передбачено, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань. У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу.

При цьому, суд зауважує, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рішенням керівника виникає у контролюючого органу у разі, якщо такий податковий борг 1) несплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, 2) та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Приписами пункту 95.5 статті 95 ПК України, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не передбачено погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ.

Відповідно до п. 93.4 ст.93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 ПК України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 п.95.3 ст.95 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

ПК України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС в Одеській області направлялися у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, однак внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена. При цьому доказів самостійної сплати податкового боргу відповідачем до суду також не надано.

Тобто, позивачем належним чином здійснено усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, беручи до уваги, що відповідачем відзиву на позов та доказів погашення боргу суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінші Інтернеішінал Груп» (Дніпропетровська дор.,77, корп..1, кв.34, м.Одеса, 65123, код ЄДРПОУ 35767742) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінші Інтернеішінал Груп» (код ЄДРПОУ 35767742) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задовольнити.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ліпші Інтернеішінал Груп» (код ЄДРПОУ - 35767742) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко