Ухвала

від 13.02.2023 по справі 460/23914/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

13 лютого 2023 року м. Рівне№460/23914/22Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.В. Друзенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №460/23914/22, що набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 30.06.2022 нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Позивач подав до суду заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), у якій просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення нарахування підвищення до пенсії у розмірі, який дорівнює двом прожитковим мінімумам, а не двом мінімальним заробітним платам з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік) та зобов`язати вжити заходи задля належного виконання судового рішення.

Відповідач пояснень на вказану вище заяву не подав.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 383 КАС України суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №460/23914/22, що набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 30.06.2022 нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Зі змісту листа відповідача встановлено, що органом Пенсійного фонду України проведено розрахунок пенсії за період з 30.06.2022 по 30.11.2022 та нараховано доплату в сумі 24975,40 грн.

У відповідь на звернення позивача щодо стану виконання рішення суду відповідач повідомив про те, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Отже, на виконання судового рішення у даній справі позивачу проведено перерахунок пенсії, а також нараховано доплату, виходячи із двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат, з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі № 240/4937/18 зазначено, що Конституційний Суд України у Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012, крім іншого, вирішив:

- в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України;

- в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 БК України та пункту 2 частини першої статті 9 КАС України в системному зв`язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності.

У постанові від 18.03.2020 у зразковій справі № 240/4937/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012 не надає права Кабінету Міністрів України зменшувати розмір виплати пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796-ХІІ, а Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України у разі, якщо законом прямо не передбачено розмір таких виплат.

Із 17.07.2018 відновлено дію статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015 в частині, яка не змінена Законом України від 04.02.2016 № 987-VIII «Про внесення зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стаття 39 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01.01.2015 (а саме: в редакції від 09.07.2007), була викладена так: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати. Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов`язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України».

Вирішуючи вказаний вище спір, Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку щодо застосування розміру доплати до пенсії дві мінімальні заробітні плати.

Тому, виконуючи рішення суду у даній справі відповідач зобов`язаний застосовувати розмір доплати дві мінімальні заробітні плати.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX установлені розміри мінімальної заробітної плати:

з 01.01.2021 по 30.11.2021 6000,00 грн (6000,00 х 2 = 12000,00 грн);

з 01.12.2021 по 31.12.2021 6500,00 грн (6500,00 х 2 = 13000,00 грн).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX установлені розміри мінімальної заробітної плати:

з 01.01.2022 по 30.09.2022 6500,00 грн (6500,00 х 2 = 13000,00 грн);

з 01.10.2022 по 31.12.2022 6700,00 грн (6700,00 х 2 = 13400,00 грн).

Згідно ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03.11.2022 установлено з 1 січня 2023 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6700 грн (6700,00х2)=13400,00 грн).

Таким чином, враховуючи зміну розміру мінімальної заробітної плати у кожному році, відповідач має обов`язок перераховувати та виплачувати доплату до пенсії у порядку статті 39 Закону № 796-ХІІ з урахуванням таких змін. При цьому, такий обов`язок виникає також у випадку, коли протягом відповідного календарного року згідно законодавства змінюється розмір мінімальної заробітної плати.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та нараховано суму із застосуванням розрахункової величини прожитковий мінімум.

Такі дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, оскільки при перерахунку пенсії застосуванню підлягають розміри мінімальної заробітної плати, установлені на відповідний календарний рік, з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року.

За правилами статті 370 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства при виконанні рішення суду у справі №460/23914/22, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю, визначених статтею 383 КАС України.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі №460/23914/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №460/23914/22 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , починаючи з 30.06.2022, доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року) згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.

Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 13.02.2023.

Суддя Н.В. Друзенко