Ухвала

від 13.02.2023 по справі 420/8837/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 420/8837/20

адміністративне провадження № К/990/4353/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі №420/8837/20 за позовом Приватного підприємства «Компанія Софторг» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Приватне підприємства «Компанія Софторг» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «Р» №0011960508 від 25 травня 2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість в сумі 3 711 261 грн (з яких 2 969 009 грн сума за податковими зобов`язаннями, 742 252 грн сума штрафних санкцій);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «Р» №0011980508 від 25 травня 2020 року, яким зменшено суму розміру від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 14 467 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «Р» №0011970508 від 25 травня 2020 року про встановлення відсутності складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування та застосування штрафу у розмірі 1 491 765 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0011960508 від 25 травня 2020 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0011980508 від 25 травня 2020 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0011970508 від 25 травня 2020 року.

Постановою Верховного Суду від 06 квітня 2022 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі № 420/8837/20 щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 25 травня 2020 року №0011980508, №0011970508, №0011960508 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 1 342 029,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 335 507,00 грн скасовано, в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, в решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №420/8837/20 залишено без змін.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС в Одеській області вже зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 28 грудня 2022 року та від 23 січня 2023 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

07 лютого 2023 року до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі №420/8837/20.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона повністю повторює зміст попередньої касаційної скарги, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року (провадження № К/990/1307/23).

Аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій втретє касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди не врахували висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №823/6518/18, від 12 березня 2019 року у справі №725/254/16-а та від 06 квітня 2022 року у справі №420/8837/20.

Водночас Верховний Суд вважає безпідставним посилання скаржника на висновки, викладені в зазначених постановах Верховного Суду, оскільки висновки судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчать про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Подібність правовідносин між цією справою та наведеними в касаційній скарзі скаржник не доводить.

Наведені скаржником постанови Верховного Суду стосується оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, як на підставу відкриття касаційного провадження скаржник додатково наводить пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. На думку скаржника, наявні підстави визначені пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Верховний Суд вже звертав увагу скаржника на те, що зазначення у касаційній скарзі як підставу для касаційного оскарження - пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, не є належним викладенням таких підстав. Оскільки, пункт 1 частини другої статті 353 КАС регламентує її прийнятність виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, проте, за відсутності належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, ця умова не може бути перевірена.

В цілому доводи зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі №420/8837/20 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов