Рішення

від 06.02.2023 по справі 761/44766/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/44766/21

Провадження № 2/761/3720/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.

представника позивача: ОСОБА_7., ОСОБА_1 ,

представників відповідачів: Музичко Р.В., Ферштей А.М., Тополь О.М.,

представника третьої особи: ОСОБА_16.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в місті Києві в приміщенні зали суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ARVIN SHIPPING LTD, товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН», Держави Україна в особі Міністерства закордонних справ України, Держави Україна в особі Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту і судноплавства України, треті особи: ОСОБА_3 , Державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України про відшкодування шкоди, -

встановив:

В грудні 2021 р. ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ARVIN SHIPPING LTD (відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» (відповідач 2), Держави Україна в особі Міністерства закордонних справ України (відповідач 3), Держави Україна в особі Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (відповідач 4), треті особи: ОСОБА_3 (третя особа 1), Державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України (третя особа 2) про відшкодування шкоди, в якому просила:

- зобов`язати компанію ARVIN SHIPPING LTD та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН», TESORO MARINE LLC (Код ЄДРПОУ 35992809) відшкодувати шкоду, заподіяну смертю її сина - ОСОБА_4 , солідарно у сумі 243 274 доларів США (за курсом станом на момент звернення до суду з цим позовом), а саме:

- 100 доларів США виплаченої померлому ОСОБА_4 заробітної плати готівкою, що, як особиста його власність, була втрачена/знищена внаслідок його загибелі разом з судном ARVIN;

- 80 доларів США недоплаченої ОСОБА_4 суми заробітної плати за листопад 2020;

- 1 153 доларів США невиплаченої заробітної плати померлому ОСОБА_4 ;

- 938 доларів США орієнтовна сума витрат, понесених на перевезення тіла сина ОСОБА_4 з Туреччини в Україну;

- 1 003 доларів США (еквівалент суми 27 518 грн) витрат, понесених ОСОБА_2 на ритуальні товари та послуги з поховання її померлого сина ОСОБА_4 ;

- 10 000 доларів США невиплаченої суми компенсації ОСОБА_2 за смерть її сина ОСОБА_4 компаніями ARVIN SHIPPING LTD та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» згідно з Трудовим договором;

- 50 000 доларів США втраченої страхової виплати внаслідок протиправних дій компаній ARVIN SHIPPING LTD та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН»;

- 100 000 доларів США втрачених доходів (збитки у формі упущеної вигоди) ОСОБА_4 в майбутньому внаслідок його смерті;

- 40 000 доларів США компенсації моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 смертю її сина ОСОБА_4 , що стала результатом протиправних дій компаній ARVIN SHIPPING LTD та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН».

- зобов`язати державу Україна в особі Міністерства закордонних справ України відшкодувати моральну шкоду, заподіяну бездіяльністю в особі цього органу державної влади в ході з`ясування обставин загибелі її сина ОСОБА_4 в сумі 20 000 доларів США.

- зобов`язати державу Україна в особі Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України відшкодувати моральну шкоду, заподіяну бездіяльністю в особі цього органу державної влади в ході з`ясування обставин загибелі її сина ОСОБА_4 в сумі 20 000 доларів США.

- зобов`язати компанії ARVIN SHIPPING LTD, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН», Міністерство закордонних справ України, Морську адміністрацію України виплатити зазначені суми компенсацій за шкоду, заподіяну ОСОБА_2 смертю її сина ОСОБА_4 , в валюті США на банківський рахунок ОСОБА_2

- стягнути з компанії ARVIN SHIPPING LTD, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН», Міністерства закордонних справ України, Морської адміністрації України понесені судові витрати на здійснення перекладу в сумі 2 170 грн, та інші витрати, які будуть понесені в ході судового розгляду цієї справи.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 17.01.2021 вантажне судно ARVIN, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ARVIN SHIPPING LTD, менеджером (оператором) судна є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» (TESORO MARINE LLC) затонуло в акваторії Чорного моря біля берегів Туреччини поблизу турецької провінції Бартин.

Затонуле судно ARVIN плавало під прапором Республіки Палау (порт приписки - Гавань Малакаль).

В результаті цієї морської аварійної події загинули члени екіпажу судна, серед яких був громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (

Найближчою особою та правонаступником померлого ОСОБА_4 є його мати ОСОБА_2 .

Відповідачі (компанія-судновласник, менеджер (оператор) судна та їхні представники) не виконали своїх зобов`язань перед позивачкою з компенсації їй шкоди, заподіяної смертю її сина ОСОБА_4 в добровільному порядку в належному розмірі, а також з відшкодування моральної шкоди внаслідок його смерті.

На думку позивача судновласником/оператором та його представниками було порушено ст. IV Конвенції МОП 2006, оскільки загиблий моряк ОСОБА_4 з 15.11.2020 по 17.11.2020 вийшов у плавання та перебував на своєму робочому місці на судні ARVIN без Трудового договору; інші члени екіпажу судна ARVIN також перебували на ньому всупереч їх вільній волі, з погіршеним станом здоров`я та без чинних трудових договорів; мінімальні стандарти щодо забезпечення належних та безпечних умов праці на судні ARVIN були б дотримані, а їх недотримання не призвело б до аварії судна та загибелі ОСОБА_4 , якби колективний, страховий договір, Свідоцтво про відповідність трудовим нормам у морському судноплавстві, Декларацію про дотримання трудових норм у морському судноплавстві були наявні на судні, доводились до відома моряків, належним чином перевірялись на предмет їх виконання судновласником ARVIN та дійсно виконувались ним. Крім цього, судновласник/оператор створили загрозливі умови праці для життя членів екіпажу, оскільки судновласник, починаючи з 06.12.2020 (часу попередньої аварійної посадки на мілину біля Ростова, РФ) експлуатував це судно з пошкодженим днищем, порушив правила проведення ремонту судна, не повідомив про нього Регістр, а також надмірно навантажив це судно вантажем, чим поставив членів екіпажу в загрозливі для їх життя та здоров`я умови праці, це стало однією з передумов кораблетрощі судна ARVIN 17.01.2021 під час шторму; судновласник порушив обмеження, встановлені у Класифікаційному свідоцтві судна щодо умов, районів, погоди, допустимої висоти хвиль для плавання судна ARVIN, що призвело до заподіяння шкоди смертю ОСОБА_4 .

Позивач зазначає, що судновласник, починаючи з 06.12.2020, всупереч вимог Конвенції МОТ 2006, поставив членів екіпажу в загрозливі для їх життя та здоров`я умови праці, що, в подальшому, стало однією з передумов кораблетрощі судна ARVIN 17.01.2021 під час шторму біля берегів узбережжя Бартин (Туреччина), в результаті якої загинуло та зникло безвісти 6 членів екіпажу, в т.ч. ОСОБА_4 ; не тільки кінцеве місце укриття судна ARVIN - порт Батрин, але також і сам маршрут руху - північне узбережжя Чорного моря, був завідомо небезпечний для життя та здоров`я усіх членів екіпажу, адже рух у цій зоні був обмежений класифікаційними умовами; з самого початку судновласник/оператор судна усвідомлював, що ставить життя та здоров`я членів команди екіпажу, серед яких був ОСОБА_4 , в завідомо небезпечні умови праці, знаючи, що ARVIN дуже старим та вкрай зношеним судном (його вік - понад 45 років), що це судно знаходилось в післяаварійному стані без ремонту/або з ремонтом, проведеним непідконтрольно та всупереч встановленому порядку, про що заздалегідь (перед підписанням Трудового договору) ОСОБА_4 не попереджався власником судна, оскільки йому навіть не дали можливості ознайомитись із майбутніми умовами праці.

Крім цього, звертає увагу, що судновласник та оператор судна ARVIN фактично мають українську приналежність, а не приналежність до країн Палау чи Белізу.

Внаслідок порушення судновласником/оператором права моряків на належні та безпечні умови праці була заподіяна смерть ОСОБА_4 та заподіяно шкоду позивачу, а саме:

1. судновласник/оператор порушував умови договору щодо порядку, розмірів та строків виплати померлому заробітної плати, оскільки: за листопад 2020, з урахуванням того, що ОСОБА_4 почав працювати 15.11.2020, та відпрацював рівно половину місяця (15 днів), йому повинні були заплатити 400 доларів США, а не 320, тобто йому не було донараховано ще 80 доларів США; за грудень 2020 ОСОБА_4 взагалі не виплатили заробітну плату в сумі 700 доларів США; за січень 2021 за 16 відпрацьованих днів він так само нічого не отримував, ані готівкою, ані банківським переказом; тобто з листопада 2020 по день смерті ОСОБА_4 взагалі не отримував заробітну плату, за винятком 100 доларів США готівкою.

Загальна сума невиплаченої заробітної плати в якості компенсації шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_4 , повинна бути виплачена позивачці як правонаступниці у розмірі 100 доларів США, фізично втрачених внаслідок затоплення судна та загибелі їх власника, 80 доларів США недоплаченої суми заробітної плати за листопад 2020, та 1 153, 33 доларів США.

2. судновласник порушив зобов`язання щодо компенсації витрат на поховання ОСОБА_4 та витрат, пов`язаних з репатріацією з цією метою його тіла додому, жодних виплат на транспортування тіла ОСОБА_6 літаком з Туреччини додому в м. Київ (до його місця поховання), так само, як і жодної своєчасної фінансової підтримки, яка була необхідна для його поховання, ані судновласником, ані його представником не було здійснено.

Витрати на репатріацію тіла сина та на його поховання становлять 1 941 доларів США, з яких 938 доларів США - вартість перевезення тіла померлого з Туреччини в Україну; 27 518 грн за організацію та проведення самого поховання

3. судновласник порушив обов`язок щодо страхування життя членів екіпажу.

За трудовим договором компанія була зобов`язана за власний кошт застрахувати життя та здоров`я моряка на період його роботи на борту судна. Якщо не з вини моряка під час виконання обов`язків моряка стався нещасний випадок, що спричинив інвалідність або смерть моряка, компанія зобов`язана була виплатити одноразову компенсаційну виплату відповідно до страхового полісу у таких розмірах: за смерть - 10 000 доларів США».

Всупереч цьому, зі сторони судновласника/оператора та всіх його представників по відношенню до Позивачки вчинялись дії, які суперечили всім вищенаведеним положенням як договору, так і міжнародних актів, а також мінімальним нормам моралі та гуманності.

Крім цього, судновласник приховував той факт, що життя членів екіпажу (в т.ч. ОСОБА_4 ) було застраховано норвезькою страховою компанією Hydor AS на суму 50 000 доларів США, до якої вже неможливо звернутись через сплив строку дії страхового полісу.

Відтак, на користь позивача підлягає стягненню 10 000 доларів США - сума обов`язкової за Трудовим договором виплати судновласником/оператором за смерть моряка та 50 000 доларів США, на яку було застраховано життя моряків страховою компанією Hydor AS;

Позивач також зазначає, що якби не протиправні дії Відповідачів 1 та 2, що призвели до аварії судна та загибелі ОСОБА_4 під час виконання ним своїх трудових обов`язків на кораблі, він міг би продовжувати свою професійну діяльність до досягнення ним пенсійного віку, та отримувати мінімальний щомісячний дохід в сумі 1 000 доларів США (виходячи з того, що він отримував за життя).

З огляду на це, відповідачі 1 і 2 повинні солідарно відшкодувати шкоду, заподіяну смертю ОСОБА_4 , у формі упущеного доходу внаслідок його смерті у сумі 100 000 доларів США ( четвертини від вірогідної повної мінімальної суми)

Крім цього, вказаними протиправними діями відповідачів 1, 2 позивачу заподіяно моральну шкоду, яка вона оцінила в 40 000 доларів США солідарно.

Також, позивачу заподіяно моральну шкоду діями МЗС України, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин, та діями Морської адміністрації України. Починаючи від березня 2021 року і до 16.11.2021 МЗС України, Морська адміністрація України, на думку позивача, проявили бездіяльність, не сприяли в отриманні вичерпної та остаточної інформації про те, що стало причиною аварії судна, на якому працював син позивача, що стало причиною його смерті, чи були встановлені винні особи, зокрема, в рамках кримінального провадження, що проводила турецька сторона, чи поніс/понесе хтось за це відповідальність, чи завершене розслідування обставин трагедії. Вказаними діями позивачу заподіяно моральних страждань, яку вона оцінила в у сумі 20 000 доларів США з кожного.

Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.

У відзиві на позов представник відповідача 1 заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що у спірних правовідносинах компанія ARVIN SHIPPING LTD власник вантажного судна ARVIN (ідентифікаційний номер ІМО 8874316) виступає роботодавцем членів екіпажу, серед яких на підставі відповідного трудового договору моряка був ОСОБА_4 . В свою чергу, TOB «ТЕСОРО МАРІН» виступало у якості менеджера судна, діючого від імені та за дорученням судновласника - компанії ARVIN SHIPPING LTD. ТОВ «ТЕСОРО МАРІН» будь-яких зобов`язань перед ОСОБА_4 не мало і в спірних правовідносинах як самостійний суб`єкт не виступало. Вважає, що судно «ARVIN», у тому числі його команда, регулярно перевірялися відповідними органами, робота компанії та судна, а так само технічний стан судна відповідали всім вимогам. Факти порушень міжнародних конвенцій у позові є припущеннями позивача. 17.11.2020 р. ОСОБА_4 підписав контракт без жодних зауважень, прибув на борт судна, що знаходилось у Туреччині, для виконання роботи 18.11.2020 року. Звертає увагу на наявність Декларації про дотримання трудових норм у морському судноплавстві (Declaration of Maritime Labour Compliance) від 19.02.2019 та Свідоцтва про відповідність трудовим нормам в морському судноплавстві (Maritime Labour Certificate) №2 L-31-0255-16 від 22.04.2016. Основною причиною аварії судна стала штормова погода з висотою хвилі вище за ту, на яку було розраховане судно. Пошкодження днища судна внаслідок аварійної посадки на мілину 06.12.2020 р. не доведено . Перед виходом судна з порту було перевірено його технічний стан, отримано відповідний дозвіл. Вантажопідйомність судна не була порушена, суд не було перевантажено. Посилання позивача щодо невиплати заробітної плати не підтверджено належними доказами, заробітна плата ОСОБА_4 нараховувалась з моменту прибуття на борт - 18.11.2020 р., за листопад 2020 р. правомірно було нараховано 320,00 грн заробітної плати. ОСОБА_4 особисто отримав 100 дол. США авансу за грудень 2020 р., що не заборонено умовами трудового договору. Залишок невиплаченої заробітної плати ОСОБА_4 складав 1153,33 дол. США, з яких 1100,00 дол. США отримала позивача 23.01.2021 р. Витрати за перевезення тіла ОСОБА_4 в сумі 938 дол. США не підтверджені належними доказами, транспортування ОСОБА_4 було здійснено за рахунок відповідача турецькою медичною компанією. Витрати на ритуальні послуги та поховання не передбачені умовами трудового договору. Крім цього, позивачем не доведено, що саме з вини відповідача завдано смерть ОСОБА_4 . Умовами трудового договору була передбачена одноразова компенсаційна виплата в сумі 10000,00 дол. США за смерть моряка. Передбачений полісом №20202583 від 01.04.2020 р. субліміт для членів екіпажу - 50000,00 дол. США означає загальну межу застрахованої особи судновласника за нещасний випадок або подію з членами екіпажу. Наявність вказаного полісу дає можливість судновласнику, а не членам екіпажу, заявити вимогу до страховика «Hydor AS» на відшкодування шкоди. Сума коштів в розмірі 100000,00 дол. США, які позивач просить стягнути, як упущений дохід ОСОБА_4 , є ймовірним доходом, не підтвердженим реальною можливістю отримання такого доходу. Вказані доходи, на думку відповідача, є абстрактними, а тому не підлягають стягненню на користь позивача. Моральну шкоду вважає необґрунтованою, протиправні дії та вина відповідачів у смерті ОСОБА_4 не встановлені.

У відповіді на відзив відповідача 1 позивач зазначає, що ARVIN SHIPPING LTD та товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» повинні відповідати солідарно за заподіяну шкоду, оскільки судновласник/оператор могли запобігти потраплянню судна в обставини непереборної сили, якби не грубі та численні порушення, в першу чергу, трудових прав моряків на безпечні умови праці, які вони допустили. Вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати, витрати на репатріацію тіла, компенсація витрат на поховання підтверджені належними доказами. Вважає, що судновласник не виконав свого обов`язку, передбаченого як Трудовим договором, так і міжнародною конвенцією МОП, стосовно страхування членів екіпажу. Компенсація в 10 000 доларів США за смерть моряка, не є страховою виплатою у розумінні п. 11 ч. 2 Трудового договору, та має бути виплачена відповідачем безумовно, без будь-яких вимог. Вимога щодо страхування є окремою від компенсації у розмірі 10 000 доларів США, а тому має бути виплачена позивачу. Вважає, що позивач має право на отримання упущеної вигоди у формі неодержаної зарплати, яка належала б за життя її сину, якби він не загинув внаслідок винних дій судновласника разом з його менеджером. Моральна шкода позивачці була заподіяна смертю її сина, що є основною підставою для пред`явлення вказаної вимоги. Протиправна поведінка відповідачів 1 та 2, обман її сина в частині умов щодо страхування його життя та здоров`я та порушення тим самим умов його трудового договору призвело до душевних страждань позивачки у цій частині. Аварійна ситуація з судном ARVIN стала наслідком умисних та протиправних винних дій судновласника як в частині експлуатації судна, так і в частині порушення трудових прав моряків, що є підставою для стягнення моральної шкоди.

У відзиві на позов представник відповідача 4 заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що 17.01.2021 Морською адміністрацією отримано повідомлення Центру (органу) технічного розслідування подій на транспорті (UEIM) Міністерства транспорту та інфраструктури Республіки Туреччина про аварійну подію суховантажного судна «ARVIN» (прапор Пашу, ІМО 8874316) під час рейсу з порту Поті (Грузія) до порту Бургаз (Болгарія) у Чорному морі у берегів Туреччини (на якірному місці порту Бартін), а саме: в зв`язку із несприятливими умовами (шторм) суховантажне судно «ARVIN» розломилося на дві частини та затонуло, внаслідок чого 1 особа загинула та 5 осіб зникло безвісти, у подальшому, в результаті через проведення відповідних рятувальних операцій було знайдено ще 2 особи. Загалом 3 особи ( громадяни України) зникло безвісти, 3 особи (2 громадянина України та 1 громадянин Російської Федерації) загинуло, серед яких громадянин України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (правонаступником якого є Позивач). В зв`язку з цим, Морська адміністрація звернулась до Міністерства закордонних справ України з проханням звернутись до відповідних органів держави Республіка Палау щодо залучення представника України (Посольства України в Республіці Палау, Міністерства інфраструктури України та/або Морської адміністрації) до складу комісії з проведення розслідування вказаної події та надання всіх документів із зазначеного питання. Також було видано окреме доручення Державному підприємству «Класифікаційне товариство «Регістр судноплавства України» від 18.01.2021 №6/12/13-21 з метою з`ясування технічного стану судна суховантажного судна «ARVIN». В ході розслідування було встановлено, що останні щорічні класифікаційний та конвенційний огляди судна «ARVIN» були проведені 26.06.2020 в Миколаївському морському порту (Україна). За результатами проведених оглядів технічний стан судна був визначений як придатний із збереженням постійних обмежень згідно діючого Класифікаційного свідоцтва від 26.12.2017 № 311-12288- 17; у Місячному звіті з технічного обслуговування за період 01.12.2020 - 31.12.2020 вказано, що 06.12.2020 судно сіло на мілину в зв`язку зі зниженням рівня води в річці Дон (Російська Федерація). Подальша інформація щодо зняття судна з мілини наведена лише 17.12.2020 при проведенні перешвартування судна другим бортом. Інформація щодо проведених ремонтних робіт відсутня. Звернення судновласника за даним аварійним випадком до Регістра не надходило; у Місячному звіті з технічного обслуговування за період 01.12.2020 - 31.12.2020 вказано, що починаючи з 20.12.2020 та по 24.12.2020 (включно), а також з 28.12.2020 по 29.12.2020 (включно), командою судна виконувались ремонтні роботи, в тому числі з усунення наскрізних місцевих руйнувань зовнішньої обшивки корпусу судна, люкових закриттів та заварки тріщин комінгсів люків вантажних трюмів лівого та правого борту в міделевій частині; за результатами прогнозів погоди по Чорному морю на 17.01.2021 - 18.01.2021 фактична висота хвиль значно перевищувала максимально допустиму згідно діючого класифікаційного свідоцтва. Виходячи із встановленої інформації щодо факторів та наслідків, які могли вплинути на виникнення вищевказаної аварійної події та відеоматеріалу з відкритого джерела (мережі Інтернет) ймовірною причиною загибелі судна стало руйнування конструкцій днища, внаслідок втрати загальної міцності судна при прогині на хвилях, що перевищують максимально допустимі для цього судна згідно діючого класифікаційного свідоцтва. Відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за доведеності Позивачем наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача, підтвердженими належними, достатніми, достовірними доказами. Звертає увагу, що Морська адміністрація проводить розслідування та аналіз причин аварійних морських подій і транспортних подій на внутрішніх водних шляхах України, та не є уповноваженим органом щодо проведення розслідування даної аварійної події, виключає протиправність поведінки, як елементу для застосування міри відповідальності - відшкодування шкоди, з приводу чого заявляє позовні вимоги Позивач. Вказану аварійну подію повинна розслідувати держава прапора або, у разі необхідності, держава або держави, які за взаємною згодою прийняли відповідальність за проведення розслідування відповідно до цього Кодексу. Держава прапора означає державу, під прапором якої судно має право плавання. Оскільки прапором суховантажного судна ««ARVIN» є Республіка Палау (прапор Палау, ІМО 8874316), розслідування вказаної аварійної події належить до повноважень Республіки Палау. Бездіяльність Морської адміністрації відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування моральної шкоди, не встановлена. Звертає увагу, що Морська адміністрація не допускала протиправної бездіяльності, вчинила низку дій в розслідуванні даної аварійної події, причинний зв`язок поведінки із заподіяною шкодою відсутній.

У відповіді на відзив відповідача 4 позивач зазначає, що Морська адміністрація України самостійно повинна була провести розслідування цієї аварії, оскільки держава Україна як істотно зацікавлена сторона в розумінні Кодексу міжнародних стандартів та рекомендованої практики розслідування аварії або інциденту на морі повинна була взаємодіяти (однак не робила цього) з компетентними органами іноземних держав під час розслідування морської аварійної події із вантажним судном Arvin 17.01.2021, що затонуло в акваторії Чорного моря біля берегів Туреччини. Реальна взаємодія Морської адміністрації України з МЗС України та іншими іноземними органами, які розслідували цю аварію, розпочалась лише в листопаді-грудні 2021 року. Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди Позивачці, заподіяної державою Україна в особі Морської адміністрації України, стосуються періоду з березня по листопад 2021 року, впродовж якого жодних реальних дій, Відповідачем 4 не вчинялось, і цим самим заподіювалась велика моральна шкода матері загиблого моряка.

У відзиві на позов представник відповідача 3 заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що жодним нормативно-правовим актом України та міжнародним документом, Кримінальним процесуальним кодексом України та кримінально-процесуальним законодавством Турецької Республіки не передбачена безпосередня участь представників МЗС України у розслідуванні морської аварії. За наслідками аварії судна «Arvin» заходи консульського супроводу та захисту прав громадян України вживалися, насамперед, Посольством України в Турецькій Республіці, як складовою системи органів дипломатичної служби України. Звертає увагу, що розслідування аварії судна повинна проводити Республіка Палау. Саме Морська адміністрація України та органи, що перебувають у сфері її управління, уповноважена отримувати безпосередньо від компетентного органу Республіки Палау проєкт Акту розслідування аварії, аналізувати його і направляти компетентному органу держави розслідування (Республіки Палау) свої зауваження (пункти 25.1, 25.2, 25.3 глави 25 Кодексу ІМО MSC/255 (84), а також остаточний Акт розслідування морської аварії. Вважає,що МЗС України доклало максимум можливих зусиль з метою забезпечення законних прав та інтересів Позивачки в умовах конкретних правових реалій взаємодії з іноземними юрисдикціями в особі держави Турецька Республіка та держави Республіка Палау. Саме з метою виконання своїх обов`язків захисту прав та інтересів громадян України за кордоном, в межах наявних повноважень, МЗС України доручало, а конкретні закордонні дипломатичні установи України (насамперед, Посольство України в Турецькій Республіці) зверталися усіма доступними засобами до державних органів іноземних держав та їх посадових осіб. Вважає, що позивачем у даній справі не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення моральної шкоди власне діями/бездіяльністю МЗС України. Дії посадових осіб системи органів дипломатичної служби України в рамках опрацювання вказаної справи ґрунтувались виключно на положеннях чинного законодавства України, що виключає обов`язкові складові у питанні стягнення моральної шкоди - протиправності діяння та вини. Належним доказом протиправних рішень, дій чи бездіяльності є судове рішення, яке набрало законної сили. Позивачем до позовної заяви не долучено судового рішення яким визнано в судовому порядку протиправність чи неправомірність дій/бездіяльності МЗС України. Також вважає, що не наведено доказів наявності причинного зв`язку у так званій бездіяльності МЗС України у вигляді невжиття заходів щодо з`ясування обставин загибелі ОСОБА_4 та завданої, за твердженням Позивача, моральної шкоди останній.

У відповіді на відзив відповідача 3 позивач зазначає, що держава Україна як істотно зацікавлена сторона в розумінні Кодексу міжнародних стандартів та рекомендованої практики розслідування аварії або інциденту на морі повинна була взаємодіяти (однак не робила цього) з компетентними органами іноземних держав під час розслідування морської аварійної події із вантажним судном Arvin 17.01.2021, що затонуло в акваторії Чорного моря біля берегів Туреччини. МЗС України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади України, повинно реалізовувати державну політику України у сфері зовнішніх зносин та взаємодіяти дипломатичними, а не кримінально-процесуальними шляхами з іноземними державами. Звертають увагу, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди Позивачці, заподіяної державою Україна в особі МЗС України, стосуються періоду з лютого по листопад 2021 року, впродовж якого жодних реальних дій, за винятком двох формальних запитів Посольства України в Туреччині (без будь-якої реакції у відповідь), не вчинялось, і цим самим заподіювалась моральна шкода матері загиблого моряка.

В запереченні представник відповідача 3 зазначає, що посольством України в Турецькій Республіці одразу після публікацій у ЗМІ інформації щодо аварії судна «ARVIN», було вжито ряд заходів, які передбачені Статутом. До теперішнього часу МЗС та закордонними дипломатичними установами продовжується взаємодія з компетентними органами Турецької Республіки щодо сприяння в пошукових операціях осіб, які зникли безвісти під час аварії судна «ARVIN». Звертає увагу, що Україна є істотно заінтересованою стороною в розслідуванні цієї аварії, оскільки внаслідок аварії на морі загинули громадяни України, але аварійну подію розслідує держава прапора або, у разі необхідності, держава або держави, які за взаємною згодою прийняли відповідальність за проведення розслідування відповідно до цього Кодексу. Оскільки аварія судна «ARVIN» сталась 17.01.2021, Посольство України в Республіці Індонезія через декілька днів після аварії, звернулось з запитом до держави, яка згідно Кодексу уповноважена проводити розслідування, та яка на виконання вимог Кодексу була зобов`язана повідомляти Україну, як зацікавлену сторону про хід розслідування аварії, однак жодної відповіді від компетентних органів Республіки Палау на звернення української сторони дипломатичними каналами не надходило. Вважає, що МЗС у межах повноважень, вчиняло всі можливі заходи для захисту прав та інтересів громадян України та в межах визначених міжнародним законодавством вживало дій спрямованих на розслідування аварії судна «ARVIN».

Ухвалою судді від 30.12.2021 р. відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.06.2022 р. витребувано в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» (код ЄДРПОУ 35992809, юридична адреса м.Одеса, Адміральський проспект, 22, адреса: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 172/2) інформацію: про директора та кінцевого бенефіціарного власника оператора судна - компанії TESORO MARIN LLC - ОСОБА_8 із зазначення його повних анкетних даних, даних про місце проживання, контактні дані, номер телефону та імейл; іншу офіційну адресу місцезнаходження компаніі TESORO MARIN LLC для надсилання кореспонденції.

Ухвалою суду від 24.10.2022 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.09.2022 р. відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ARVIN SHIPPING LTD, товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН», Держави Україна в особі Міністерства закордонних справ України, Держави Україна в особі Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту і судноплавства України, треті особи: ОСОБА_3 , Державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України про відшкодування шкоди.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала за викладених у позовній заяві обставин, просила його задовольнити.

Представники відповідачів 1, 3, 4 заперечили щодо задоволення позову.

Відповідач 2 та треті особи у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

За приписами ч. 1 ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, вислухавши пояснення присутніх учасників, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_4 (а.с. 19, 20 т.2)

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, причина смерті - асфіксія (особа потонула у воді) (а.с. 134, 139 т.1)

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 17.01.2021 вантажне судно ARVIN, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ARVIN SHIPPING LTD, а менеджером (оператором) судна є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» (TESORO MARINE LLC) затонуло в акваторії Чорного моря біля берегів Туреччини поблизу турецької провінції Бартин.

ОСОБА_4 був одним і членів екіпажу корабля, працював за трудовим договором на посаді кока. (а.с. 69, 143-46 т.1)

Згідно повідомлення про морську аварію, яке було видано відповідно до гл. 5 «Кодексу міжнародних стандартів та рекомендованої практики розслідування морської аварії або морського інциденту», Кодексу розслідування нещасних випадків, по дорозі з порту Поті/Грузія в Бургаз/Болгарія, зареєстроване в Палау, універсальне суховантажне судно «Arvin» перебувало на якорі, на якірній стоянці у Бартині і через негоду розбилось на дві частини і повністю затонуло. Під час аварії був вітер NNE 7-8 бофортів, і екіпаж покинув судно, пересівши на рятувальні плоти. В результаті шість членів екіпажу були врятовані, один член екіпажу був знайдений мертвим, а п`ятеро з них зникли безвісти. (а.с. 61, 67 зворот т.1)

Обставини та причини аварії судна «ARVIN» досліджувались:

1. Державним підприємством «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України, за результатами якого складено акт проведення розслідування аварійної події з судном «ARVIN», номер ІМО8874316 (а.с. 58 зворот - 61 т.1)

З вказаного акту вбачається, що

- останні щорічні класифікаційний та конвенційний огляди судна «АRVIN» були проведені 26.06.2020 в Миколаївському морському порту (Україна). За результатами проведених оглядів технічний стан судна був визначений як придатний із збереженням постійних обмежень згідно діючого Класифікаційного свідоцтва від 26.12.2017 № 311-12288-17.

- у Місячному звіті з технічного обслуговування за період 01.12.2020 - 31.12.2020 (додається) вказано, що 06.12.2020 судно сіло на мілину в зв`язку зі зниженням рівня води в річці Дон (Російська Федерація). Подальша інформація щодо зняття судна з мілини наведена лише 17.12.2020 при проведенні перешвартування судна другим бортом. Інформація щодо проведених ремонтних робіт відсутня. Звернення судновласника за даним аварійним випадком до Регістра не надходило. Відповідно до п. 4.6 частини II Правил оглядів суден, видання 2012 року (далі - ПОС), у випадку посадки судна на мілину необхідне проведення огляду підводної частини судна для визначення технічного стану корпусу судна та можливості подальшої експлуатації.

- у Місячному звіті з технічного обслуговування за період 01.12.2020 - 31.12.2020 вказано, що починаючи з 20.12.2020 та по 24.12.2020 включно, а також з 28.12.2020 по 29.12.2020 включно, командою судна виконувались ремонтні роботи, в тому числі з усунення наскрізних місцевих руйнувань зовнішньої обшивки корпусу судна, люкових закриттів та заварки тріщин комінгсів люків вантажних трюмів лівого та правого борту в міделевій частині, що додатково підтверджується замовленнями необхідних матеріалів для виконання ремонтних робіт. При цьому повідомлення про виконання даних робіт або заявка судновласника щодо здійснення технічного нагляду за ремонтом до Регістра не надходили.

Вимоги Регістра стосовно проведення ремонтних робіт під час рейсу наведені в п. 7.3.23 частини І ПОС. Відповідно до п. 7.3.21 частини І ПОС будь-який ремонт, виконаний без технічного нагляду Регістра, може розглядатись як прецедент для призупинення класу.

- за результатами прогнозів погоди по Чорному морю на 17.01.2021 - 18.01.2021, взятих з відкритого джерела Hellenic Center for Marine Research, GR-19013, Anavissos, Greece, POSEIDON System - http://www.poseidon.hcmr.gr фактична висота хвиль значно перевищувала максимально допустиму згідно діючого класифікаційного свідоцтва.

Висновки та пропозиції: з урахуванням зазначеного та відеоматеріалу з відкритого джерела (мережі Інтернет) за посиланням https://bit.ly/3bczBuA, ймовірною причиною загибелі судна, стало руйнування конструкцій днища, внаслідок втрати загальної міцності судна при прогині на хвилях, що перевищують максимально допустимі для цього судна згідно діючого класифікаційного свідоцтва. В якості додаткових факторів та наслідків, які могли вплинути на виникнення аварійного випадку, можливо визначити наступні: ймовірне пошкодження днища при аварії 06.12.2020 р.; людський та навігаційний фактом, насамперед щодо вибору місця укриття.

2. Компетентним органом Республіки Палау агентством «Mentor Marine Consultants» (місто Стамбул),за результатами якого складено Звіт обстеження № I-ХХХ-01001 від 01.03.2021 (71-74 т.1).

Згідно розд. 3 на основі наявних доказів та супровідної документації можна зробити висновок, що українське судно, пройшовши повну сертифікацію, відплило 02.01.2021 р. з порту Поті, з вантажем в 2,902.75 «Карбаміду насипом», до порту Бургаз, Болгарія. Судно було укомплектовано командою, що складалось з 12 членів екіпажу. 05.01.2021 р. судно під час руху, через несприятливу погоду шукало укриття та стояло на якорі в Сінопі, Туреччина і залишалось на якорі в тому самому місці до 14.01.2021 р., коли воно відплило та зупинилось на якірній стоянці у Бартині, Туреччина, знову в очікуванні поїздки, куди дісталось 15.01.2021 р. і закріпилась на позиції.

17.01.2021 р. рано вранці погодні умови почали ще більше погіршуватись, згідно з місцевими метеорологічними звітами, спостерігався вітер силою 5-6 (16-18 вузлів) за шкалою Бофорта та хвилі до 2-3 метрів, що спричиняло значне перекочування. Того ж дня, близько 11:00 год. за місцевим часом капітан віддав наказ про оголошення сигналу повітряної пригоди в режимі очікування та приблизно о 12:20 год. за місцевим часом, коли судно раптово зазнало катастрофічної поломки, розпалось, розколовшись на дві частини приблизно по середині корабля і врешті-решт корабель затонув. Повідомлялось, що спостерігався дуже сильний хруст, коли корпус розпався, і відбулось потоплення обох секцій корпусу за короткий проміжок часу. Усвідомивши, що корпус розпався, капітан негайно надіслав сигнал лиха на надвисокій частоті до місцевої влади та до всіх суден, що знаходились поблизу. Усі члени екіпажу, за винятком капітана та старшого помічника, які перебували на штурманському мосту, зібрались на палубі юта, тобто загалом 10 членів екіпажу, звідки, коли кормова частина корпусу починала переходити на лівий борт, наступні члени екіпажу покинули судно, третій помічник капітана, кок (загиблий), матрос-механік (моторист), курсант і третій механік на рятувальному плоті, а головний механік і 2 механік стрибнули в море. Усі члени екіпажу, крім головного механіка, були одягнені в рятувальні костюми. Рятувальні операції проводилися місцевою береговою охороною, однак, лише 6 членів екіпажу були врятовані/вижили, 3 загинули в морі/зникли безвісти (старший помічник капітану, боцман і курсант) і 3 (капітан, третій механік, кок) були знайдені мертвими.

Згідно розд. 4 на даному етапі можна зробити наступні висновки:

1. Екіпаж був забезпечений всіма заходами для врятування життя, які були легко доступні на борту, розподілені відповідно до затвердженого пожежного плану та сертифіковані з зазначенням дійсних термінів використання. Як первинні, так і вторинні шляхи евакуації були чітко позначені на пожежному плані.

2. Під час останнього проходження державної портової перевірки були проведенні навчання з екстреного залишення судна. Протягом останніх трьох державних портових перевірок, які мали місце, серйозних недоліків, щоб поставити під сумнів морехідність судна відносно стану конструкції не було виявлено.

3. Виходячи з розкладу морських занять та тренувань, останнє навчання з екстреного залишення судна було проведено 22/11/2020 (за розкладом кожні 2 місяці)

4. Стан стійкості суден, включаючи момент згину, перевіряли після завершення завантаження та підтвердили, що все було в межах норми.

5. Останній звіт UTM, зроблений під час останнього оновлення СС, датується 2016 роком-наступний СС мав бути представлений у квітні 2021 р. Невідомо, чи були зроблені подальші виміри товщини корпусу під час проміжного обстеження корпусу 17/04/2019 (враховуючи вік судна, вимірювання товщини корпусу мали б бути зроблені) також немає інформації, чи проводилися ремонти/оновлення сталевих конструкцій на корпусі 2016 року. Тим не менш, на основ звіту UTM за 2016 рік зазначається наступне: початкова товщина сталевих пластин і профілів є низькою (відповідає чинним стандартам, коли судно було сконструйоване, а саме 1975 року) порівняно з чинними стандартами суднобудування та класифікаційними вимогами на цей час. Більшість зроблених вимірювань вказують на велику відсоткове зменшення початкової товщини сталі і близькі до граничних вимірів. Зауважень щодо небезпечних зон немає. Деякі області були відзначені зменшенням товщини більш ніж на 20 %.

6. Відеозаписи з судна (передня та кормова частина), вилучені після інциденту були зняті камерою невисокої роздільної здатності, а враховуючи каламутну воду в цьому районі, не дуже прозору на той час, вони не можуть розглядатись як переконливий доказ. Будова корпусу судна вздовж середнього перерізу показана в деяких частинах відеозапису, і, наскільки це можна визначити, обшивка та внутрішня конструкція місцями виглядають надміру зношеними.

Виходячи з вищевказаного, катастрофічне руйнування конструкції, що спричинив розлом та розкол на дві частини корпусу судна в районі середини корабля та пов`язане з цим затоплення судна, можна обґрунтовано віднести до того, що конструкція корпусу ослабла до ступеня, який не міг витримати напругу згину обумовленого погодніми умовами (набухання/хвилі) у поєднанні з завантаженим станом судна.

3. Бюро підготовки Генеральної прокуратури у провінції Бартин Турецької Республіки, за результатами якого у провадженні (досудове розслідування) №2021/205 Генеральної прокуратури по факту загибелі ОСОБА_4 в результаті аварії сухогрузу «ARVIN» прийнято рішення щодо відсутності підстав для подальшого розслідування та кримінального провадження у справі. (а.с. 131 т.1) Вказане справа №2021/205 згадується також у відповіді Посольства України в Турецькій Республіці від 30.11.2021 р., за якою щодо справи №2021/205 прокуратура винесла постанову про припинення провадження через відсутність підстав для його продовження, неподання обвинувачення (суб`єкта злочину встановлено не було і кримінальне провадження не буде відкрито) (а.с. 14 т.4)

І. Щодо стягнення моральної шкоди.

За загальним правилом, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Стаття 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 р. у справі № 308/3695/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди). Вказаного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.12.2020 р. у справі № 686/17319/19.

Згідно з положеннями частини другої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Між тим, на переконання суду належними та допустимими доказами не підтверджуються протиправні дії відповідачів 1,2, не встановлюється вина відповідачів 1, 2 (його службових, посадових осіб) за смерть ОСОБА_4 , та як наслідок відсутній причинно-наслідком зв`язок між діями відповідачів 1, 2 та смертю ОСОБА_4 , що є необхідним складом цивільного правопорушення для притягнення до цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

Як було зазначено вище обставини аварії та її причини частково відображені в акті проведення розслідування аварійної події з судном «ARVIN», номер ІМО8874316, підготовленого Державним підприємством «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України, звіті обстеження № I-ХХХ-01001 від 01.03.2021, виготовленому Компетентним органом Республіки Палау агентством «Mentor Marine Consultants» (місто Стамбул), та в результатах справи №2021/205 по факту загибелі ОСОБА_4 в результаті аварії сухогрузу «ARVIN».

Між тим, з вказаних доказів не можна дійти беззаперечного висновку про протиправність дій ARVIN SHIPPING LTD, товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН», внаслідок яких сталась аварія 17.01.2021, в результаті якої загинув ОСОБА_10 .

З вказаних документів, серед іншого, вбачається вплив погодніх умов (набухання/хвилі), сильний вітер, що в сукупності з іншими факторами стало результатом аварії судна.

Також судом враховано наявність в матеріалах справи письмових доказів (свідоцтв, актів, сертифікатів), які підтверджуються сертифікацію, стан, придатність судна «ARVIN» (а.с. 169-173 т.1, 53-68 т.3, 91-116 т.4).

Жодних письмових доказів, в тому числі судових рішень, якими було встановлено вину ARVIN SHIPPING LTD, товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» (його службових, посадових осіб) у аварії судна не надано, а по справі №2021/205 припинено провадження через відсутність підстав для його продовження, неподання обвинувачення (суб`єкта злочину встановлено не було і кримінальне провадження не було відкрито) (доказів протилежного суду не надано)

З огляду на викладене, відсутні підстави для зобов`язання компанії ARVIN SHIPPING LTD та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН», TESORO MARINE LLC (Код ЄДРПОУ 35992809) відшкодувати на користь позивача 40 000 доларів США компенсації моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_4 .

Щодо зобов`язання державу Україна в особі Міністерства закордонних справ України відшкодувати моральну шкоду, заподіяну бездіяльністю в особі цього органу державної влади в ході з`ясування обставин загибелі її сина ОСОБА_4 в сумі 20 000 доларів США.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 281 (далі - Постанова № 281) Міністерство закордонних справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин.

Відповідно до пункту 3, 4 Постанови № 281 основними завданнями МЗС є, серед іншого, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері зовнішніх зносин, забезпечення захисту національних інтересів України у сфері міжнародних відносин та захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном. МЗС відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує підтримання дипломатичних і консульських зносин з іноземними державами, представництво України у міжнародних організаціях та спеціальних місіях; вживає заходів до забезпечення прав юридичних осіб та громадян України за кордоном у разі їх порушення; вживає заходів для забезпечення громадянам України можливості користуватися у повному обсязі правами, наданими їм законодавством держави перебування та міжнародним правом.

Відповідно статті 1 Закону України «Про дипломатичну службу», дипломатична служба - це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності посадових осіб дипломатичної служби, пов`язаній з реалізацією зовнішньої політики України, захистом національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.

Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 6 Закону України «Про дипломатичну службу» основними завданнями органів дипломатичної служби є: забезпечення захисту національних інтересів України; захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.

З 17.01.2021 по 17.01.2022 р. Посольство України в Турецькій Республіці було вжило ряд консульських заходів, в тому числі:виїзд на місце аварії судна «ARVIN»;проведено розмови з керівництвом провінції Батрин щодо забезпечення моряків медичною та юридичною допомогою; виїзд до лікарні, моргу, на місце аварії та до берегової охорони; проведено зустрічі з правоохоронними органами щодо розслідування аварії судна «ARVIN»; встановлено контакти з родичами постраждалих та загиблих моряків, з компанією судновласником; направлено запити та листи до компетентних органів щодо сприяння в розслідуванні аварії судна «ARVIN»

Детальний перелік консульських заходів відображений у відповіді Посольства України в Турецькій республіці від 19.01.2022 р. (а.с. 21-26 т.4)

Крім цього, відповідно до частини 5 пункту 2.20 глави 2 Кодексу міжнародних стандартів і рекомендованої практики розслідування аварії або інциденту на морі, прийнятого резолюцією Міжнародної морської організації IMO MSC/255(84) (далі - Кодекс IMO MSC/255(84), та пункту 1.4 Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 29.05.2006 № 516, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.08.2006 за № 959/12833, Україна є істотно заінтересованою стороною в розслідуванні цієї аварії, оскільки внаслідок аварії на морі загинули громадяни України.

Відповідно до пункту 2.14 глави 2 Кодексу встановлено, що аварійну подію розслідує держава прапора або, у разі необхідності, держава або держави, які за взаємною згодою прийняли відповідальність за проведення розслідування відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 5.1 глави 5 Кодексу визначено, що якщо аварія відбувається у відкритому морі або у виключній економічній зоні, держава прапора залученого судна або суден повинна наскільки це можливо якомога швидше повідомити інші істотно зацікавлені держави.

Пунктом 6.2 глави 6 Кодексу зазначено, що з дотриманням будь-якої угоди держава прапора судна, залученого в дуже серйозну аварію на морі, несе відповідальність за забезпечення того, щоб розслідування проводилося і завершувалося відповідно до цього Кодексу.

Згідно з нормами глави 25 Кодексу, рекомендовано державі, яка проводить розслідування направляти зацікавленим сторонам копію проєкту акту розслідування.

Посольство України в Республіці Індонезія, до зони відповідальності якого належить Республіка Палау, звернулося 26.01.2021 на адресу Посольства Палау в Республіці Філіппіни (відповідає за Республіку Індонезія за сумісництвом) щодо надання компетентними органами Республіки Палау українській стороні копії остаточного акту розслідування зазначеної аварії (а.с. 132-133 т.2), однак жодної відповіді від компетентних органів Республіки Палау на звернення української сторони дипломатичними каналами не надходило.

МЗС у межах повноважень, вчиняло заходи для захисту прав та інтересів ОСОБА_2 , та померлого ОСОБА_11 , вживало необхідні дії, спрямовані на розслідування аварії судна «ARVIN».

Варто також зазначити, що протиправність рішень, дій чи бездіяльності МЗС України судовим рішенням, яке набрало законної сили, не встановлена.

Крім цього, позивачем не доведено з посиланням на нормативно-правові акти, чим встановлено обов`язок безпосередньої участі представників МЗС України у розслідуванні морської аварії на території іноземної держави.

Відтак, на переконання суду належними та допустимими доказами не підтверджуються протиправні дії відповідача 3, не підтверджено факту спричинення МЗС України та його посадовими особами моральної шкоди, та як наслідок відсутній причинно-наслідком зв`язок між діями відповідача та смертю ОСОБА_4 , що є необхідним складом цивільного правопорушення для притягнення до цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

З огляду на викладене, відсутні підстави для зобов`язання державу Україна в особі Міністерства закордонних справ України відшкодувати моральну шкоду в сумі 20 000 доларів США.

Щодо зобов`язання державу Україна в особі Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України відшкодувати моральну шкоду, заподіяну бездіяльністю в особі цього органу державної влади в ході з`ясування обставин загибелі її сина ОСОБА_4 в сумі 20 000 доларів США.

Діяльність, завдання та функції Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (колишня назва Державна служба морського та річкового транспорту України) встановленні Положенням про Державну службу морського та річкового транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 1095.

Відповідно до підпункту 28 пункту 4 Положення, Державна служба морського та річкового транспорту України проводить розслідування та аналіз причин аварійних морських подій і транспортних подій на внутрішніх водних шляхах України, веде облік таких подій, розробляє та затверджує план профілактичних заходів щодо запобігання їх виникненню і контролює проведення зазначених заходів (крім аварій з суднами флоту рибної промисловості).

Як було зазначено вище аварійну подію розслідує держава прапора або, у разі необхідності, держава або держави, які за взаємною згодою прийняли відповідальність за проведення розслідування відповідно до цього Кодексу, тобто Республіка Палау (IMO 8874316), а не Державна служба морського та річкового транспорту України.

Судом встановлено, що відповідачем 4 :

- підготовлено до Міністерства закордонних справ України лист від 18.01.2021 №36/12/14-21 з проханням звернутись до відповідних органів держави Республіка Палау щодо залучення представника України (Посольства України в Республіці Палау, Міністерства інфраструктури України та/або Морської адміністрації) (а.с. 25-26 т.4);

- видано окреме доручення Державному підприємству «Класифікаційне товариство «Регістр судноплавства України» від 18.01.2021 № 6/12/13-21 щодо з`ясування технічного стану судна суховантажного судна «АRVIN» та Казенному підприємству «Морська пошуково - рятувальна служба» щодо надання інформації з приводу треків руху суховантажного судна «АRVIN» у період з 10.01.2021 до 15 год. 00 хв. 17.01.2021 включено (а.с. 31 т.4);

- встановлено технічний стан суховантажного судна «АRVIN» та додаткові фактори та наслідки, які могли вплинути на виникнення вищевказаної аварійної події, на підставі акту розслідування Державного підприємства «Класифікаційне товариство «Регістр судноплавства України» вх. реєстр № 291/ел/0/9-21 від 10.02.2021 (а.с. 33-38 т.4);

- встановлено відсутність інформації щодо треків руху суховантажного судна «АRVIN» у період з 10.01.2021 до 15 год. 00 хв. 17.01.2021 включно (лист Казенного підприємства «Морська пошуково - рятувальна служба» від 21.01.201 № 137/ел/0/9-21) (а.с. 88 т.4);

- підготовлено до Міністерства закордонних справ лист з проханням звернутися до відповідних органів держав Республіка Палау та Турецька Республіка щодо врахування під час проведення розслідування аварійної морської події інформації викладеної в акті розслідування Державного підприємства «Класифікаційне товариство «Регістр судноплавства України (лист Морської адміністрації від 05.03.2021 № № 402/12/14-21). (а.с. 89-91 т.4);

- видано окреме доручення в.о. Голови Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.02.2021 № 25/12/13-21 начальникам Управлінь/Відділів (служб) капітанів морських портів - капітанам портів, начальникам міжрегіональних територіальних управлінь Морської адміністрації (а.с. 103-105 т.4);

- здійснювалось листування з компетентним органом Республіки Палау (а.с. 112-113 т.4).

Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України у межах повноважень вчиняла заходи для захисту прав та інтересів ОСОБА_2 , та померлого ОСОБА_11 , вживало необхідні дії, спрямовані на розслідування аварії судна «ARVIN»

Відповідач 4 не є уповноваженим органом щодо проведення розслідування даної аварійної події, що виключає протиправність поведінки, як елементу для застосування міри відповідальності - відшкодування шкоди.

Варто також зазначити, що протиправність рішень, дій чи бездіяльності Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України судовим рішенням, яке набрало законної сили, не встановлена.

Відтак, на переконання суду належними та допустимими доказами не підтверджуються протиправні дії відповідача 4, не підтверджено факту спричинення Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України та його посадовими особами моральної шкоди, та як наслідок відсутній причинно-наслідком зв`язок між діями відповідача та смертю ОСОБА_4 , що є необхідним складом цивільного правопорушення для притягнення до цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

З огляду на викладене, відсутні підстави для зобов`язання державу Україна в особі Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України відшкодувати моральну шкоду в сумі 20 000 доларів США.

ІІ Щодо стягнення з відповідачів 1, 2 100 доларів США виплаченої померлому ОСОБА_4 заробітної плати готівкою, 80 доларів США недоплаченої ОСОБА_4 суми заробітної плати за листопад 2020; 1 153 доларів США невиплаченої заробітної плати померлому ОСОБА_4 .

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права та обов`язки.

Умови та порядок виплати ОСОБА_4 заробітної плати врегульовано умовами трудового договору від 15.11.2020 р., підписаного між ОСОБА_4 та представником «ТЕСОРО МАРІН» від імені і за дорученням судновласника ARVIN SHIPPING LTD. (а.с. 143-146)

Відповідно до п. 2 першої частини строк дії договору з 15.11.2020 р. по 15.05.2021 р. Згідно п. 9.1 першої частини договору компанія доручає та оплачує морячку роботу, виконану ним в інтересах судна за період роботи моряка на борту судка на посаді кухара. Загальна місячна заробітна плата складає 800,00 дол. США. Оплата проводиться не рідше 1 разу в місяць шляхом банківського переказу на особистий банківський рахунок моряка в валюті, обумовленої даним договором. (п. 9.3, 9.5 першої частини договору). Згідно п. 9.6 першої частини договору для розрахунку періоду оплати праці перший день роботи моряка на судні та останній день рахується як один оплачуваний робочий день. В п. 6 другої частини договору моряк зобов`язаний прибути на борт судна і приступити до виконання своїх виконаних обов`язків з дати, визначеною компанією.

З довідки відповідача 1 №0117/21 від 01.11.2021 р. про заробітну плату ОСОБА_10 за листопад 2020 р. нараховано 320,00 дол. США, виплачено 320,00 дол. США переводом МТБ на ім`я ОСОБА_4 , за грудень 2020 р. нараховано 800,00 дол. США, виплачено 100,00 дол. США (аванс), виплачено готівкою 700,00 дол. США ОСОБА_2 , за січень 2021 р. нараховано 453,33 дол. США виплачено готівкою 453,33 дол. США ОСОБА_2 (а.с. 194).

Факт отримання ОСОБА_2 коштів в сумі 1100,00 дол. США підтверджується розпискою, за якою вона отримала від представника Арвін кошти в сумі 1100,00 дол. США за рахунок заробітної плати за грудень 2020 р. та січень 2021 р. сина ОСОБА_4 .

Крім цього, у відповіді на відзив сторона позивача не заперечує факт отримання коштів в сумі 1 100 доларів США, від судновласника в якості компенсації невиплаченої заробітної плати.

З огляду на викладене залишок невиплаченої заробітної плати, з урахування розписки, складає 53,33 дол. США.

Щодо недоплаченої ОСОБА_4 суми заробітної плати за листопад 2020 в розмірі 80 дол. США, то як встановлено судом за листопад 2020 р. ОСОБА_4 нараховано та виплачено 320,00 дол. США.

Обставин порушення відповідачами 1, 2 умов трудового договору в частині виплати заробітної плати ОСОБА_4 за листопад 2020 р. повинні доводитись належними та допустимими доказами.

Між тим, вказані обставини позивачем не доведені, а сам ОСОБА_4 за життя будь-яких заперечень щодо недоплаченої суми заробітної плати за листопад 2020 в розмірі 80 дол. США не заявляв (доказів протилежного суду не надано).

Відтак, відсутні підстави для стягнення коштів в сумі 80,00 дол. США, як збитків з відповідачів 1, 2 на користь позивача.

Щодо стягнення 100 доларів США виплаченої померлому ОСОБА_4 заробітної плати готівкою, варто зазначити наступне.

Дійсно, за умовами договору оплата проводиться не рідше 1 разу в місяць шляхом банківського переказу на особистий банківський рахунок моряка в валюті, обумовленої даним договором. (п. 9.5 першої частини договору)

Між тим, жодних застережень щодо неможливості виплати авансового платежу в якості заробітної плати трудовим договором не передбачено.

Судом враховано, що наявність виписки, з підписом ОСОБА_4 про отримання 100,00 дол. США - 19.12.2020 р. в якості авансу за грудень 2020 р. (а.с. 197 т.1) Вказаний письмовий доказ позивачем не спростовано.

При цьому, вказаний платіж було здійснено 19.12.2020 р., аварія сталась 17.01.2021 р., доказів неможливості витрачання вказаних коштів за життя ОСОБА_10 не надано.

Крім цього, в акті огляду померлого від 18.01.2021 р., підготовленого Генеральною прокуратурою Турецької республіки (а.с. 137-139 т.1), в нагрудному кармані померлого ОСОБА_4 було виявлено 1 купюру 20 дол. США, в районі правої гомілки 1 купюру , вартістю 10 Євро, 2 купюри, вартістю 1 дол. США кожна, і купюру, вартістю 20 дол. США. Вказані кошти передано співробітнику командного пункту берегової охорони м. Амасра ОСОБА_13 .

Відтак, відсутні підстави для стягнення коштів в сумі 100,00 дол. США, як збитків з відповідачів 1, 2 на користь позивача.

ІІІ Щодо стягнення -100 000 доларів США втрачених доходів (збитків у формі упущеної вигоди) ОСОБА_4 в майбутньому внаслідок його смерті.

Позивач, обґрунтовуючи вказану позовну вимогу зазначає, що за звичайних обставин, ОСОБА_4 реально міг би отримати за наступні 34 роки свого життя (тобто до досягнення ним пенсійного віку) як мінімум 400 000 доларів США. З урахуванням факторів вірогідності та неможливості достеменно передбачити, яка могла б бути тривалість життя померлого ОСОБА_4 , якби не ця аварія, чи продовжував би він свою професійну морську кар`єру, скільки часу тривала б така його професійна діяльність, яким чином вона б оплачувалась, якби він був живим, шкоду, заподіяну смертю ОСОБА_4 , у формі упущеного доходу позивач визначив у сумі 100 000 доларів США (тобто четвертини від вірогідної повної мінімальної суми)

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) зроблено висновок, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України ). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18) зазначено, що тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який має довести, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди також мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Тлумачення статті 22, 614, 623 ЦК України свідчить, що презумпція вини особи має бути спростована тільки за умови, якщо буде встановлено, що саме внаслідок дій або бездіяльності конкретної особи завдано збитків. Тому тільки за цієї умови відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність збитків та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Наведене дає підстави для висновку, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. (постанова ВС від 09.12.2020 р. у справі № 704/29/18)

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).

Між тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування наявності та розміру збитків, не доведено, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані, а також саме неправомірні дії відповідачів 1, 2 стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості отримати прибуток, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

ІV Щодо стягнення 10 000 доларів США невиплаченої суми компенсації ОСОБА_2 за смерть її сина ОСОБА_4 компаніями ARVIN SHIPPING LTD та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» згідно з Трудовим договором; 50 000 доларів США втраченої страхової виплати внаслідок протиправних дій компаній ARVIN SHIPPING LTD та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН».

Відповідно до частини другої статті 985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Згідно зі статтею 1229 ЦК України страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах. Якщо страхувальник в договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини.

Таким чином, страхові виплати включаються до спадкової маси і спадкуються на загальних підставах у тому випадку, якщо моряк не призначив вигодонабувача (особу для отримання страхової виплати).

Згідно трудового договору ОСОБА_4 визначив найближчою особою - ОСОБА_2 - мати.

Відповідно до п. 11 ч. 2 Трудового договору від 15.11.2020 компанія зобов`язана за власний кошт застрахувати життя та здоров`я моряка на період його роботи на борту судна. Якщо не з вини моряка під час виконання обов`язків моряка стався нещасний випадок, що спричинив інвалідність або смерть моряка, компанія зобов`язана виплатити одноразову компенсаційну виплату відповідно до страхового полісу у таких розмірах: за смерть - 10 000 доларів США». В п. 12 цієї ж частини Трудового договору далі вказано, що вказані виплати проводяться щомісячно рівними частинами протягом 12 місяців з моменту встановлення смерті моряка.

Оскільки роботодавець взяв на себе зобов`язання виплатити 10 000 доларів США у разі смерті моряка ОСОБА_4 , а найближчою особою за трудовим договором визначена позивач ОСОБА_2 , обґрунтованими є вимоги про стягнення коштів в сумі 10000,00 дол. США з відповідачів 1, 2.

При цьому, у відзиві на позов відповідач 1 не заперечує право позивача на отримання одноразової компенсаційної виплати відповідно до страхового полісу в сумі 10000,00 дол. США.

Посилання позивача на наявність полісу №20202583 від 01.04.2020 р., як на підставу стягнення з відповідачів 1,2 50000,00 дол. США суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Згідно страхового полісу «HYDOR AS» №20202583 від 01.04.2020 р. (а.с. 198 т.1) було застраховано судно Arvin, термін дії полісу - з 01.04.2020 р. по 01.04.2021 р., власник страхового полісу - ТОВ «Тесоро Марін» (керуючий/власник), ARVIN SHIPPING LTD (зареєстрований власник), комбінований єдиний ліміт - 25 мільйонів дол.. США за будь-який нещасний випадок або подію, субліміт для екіпажу - 50000,00 дол. США за будь-який нещасний випадок або подію, франшиза - екіпаж: 5000,00 дол. США за будь-який нещасний випадок або подію, RDC/FFO:25000,00 дол. США за будь-який нещасний випадок або подію, вантаж:17500,00 дол. США за будь-який нещасний випадок або подію, інші панді:10000,00 дол. США за будь-який нещасний випадок або подію. Цей поліс є лише свідченням узгодженого страхування між вищевказаними страхувальниками та страховиком і це не може тлумачитись або використовуватись як будь-яке зобов`язання, фінансове чи інше, для реалізації цілей будь-яких третіх осіб.

Доказів отримання відповідачами 1, 2 коштів від «HYDOR AS» в якості страхової виплати за полісом №20202583 від 01.04.2020 р. матеріали справи не містять. Вказаним полісом врегульовано взаємовідносини виключно між «HYDOR AS» та ТОВ «Тесоро Марін» і ARVIN SHIPPING LTD. Ані позивач, ані ОСОБА_4 не були стороною вказаного договору страхування, доказів звернення позивача до «HYDOR AS» матеріали справи не містять.

В свою чергу умови страхування ОСОБА_4 передбачені трудовим договором та обмежуються сумою в 10000,00 дол. США.

Варто зазначити, що з вказаною умовою про виплату одноразової компенсаційної виплати відповідно до страхового полісу: за смерть - 10 000 доларів США ОСОБА_4 був ознайомлений, підписавши трудовий, жодних заперечень щодо розміру вказаної виплати трудовий договір не містить.

Відтак, позовна вимога про стягнення 50 000 доларів США втраченої страхової виплати внаслідок протиправних дій компаній ARVIN SHIPPING LTD та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» задоволенню не підлягає.

V Щодо стягнення 938 доларів США витрат, понесених на перевезення тіла сина ОСОБА_4 з Туреччини в Україну; 1 003 доларів США (еквівалент суми 27 518 грн) витрат, понесених ОСОБА_2 на ритуальні товари та послуги з поховання її померлого сина ОСОБА_4 варто зазначити наступне.

За Трудовим договором від 15.11.2020 (пп. 13 п. 7 ч. 2 договору) було встановлено обов`язок компанії у випадку смерті моряка за свій рахунок доставити його тіло та особисті речі від борту судна до місця призначення, При цьому місце призначення могло бути змінене тільки за взаємною згодою близьких родичів моряка та компанії (пп. 14).

Позивач зазначає, що жодних виплат на транспортування тіла ОСОБА_6 літаком з Туреччини додому в м. Київ (до його місця поховання), так само, як і жодної своєчасної фінансової підтримки, яка була необхідна сім`ї ОСОБА_2 для його поховання, ані судновласником, ані його представником не було здійснено.

Обгрунтовуючи розмір витрат, понесених на перевезення тіла сина ОСОБА_4 з Туреччини в Україну, позивач просить за аналогією вважати вказані витрати в сумі 938 доларів США, як вартість перевезення тіла іншого затонулого члена екіпажу - ОСОБА_15 .

Між тим, будь-яких документів, які б підтверджували вартість репатріації тіла ОСОБА_4 та сплату за це саме позивачкою надано не було.

Крім цього, згідно листа «Dolunay ozel kara hava ambulans» від 29.06.2022 р. вказана компанія згідно з інструкціями, отриманими від представників судновласника в Туреччині, організувала підготовку та транспортування перевезення тіла ОСОБА_4 до України з оплатою відповідного фрахту, що був наданий від імені судновласника. (а.с. 140 т.4)

Враховуючи наявність вказаного повідомлення та відсутність доказів понесення позивачем будь-яких витрат, пов`язаних з репатріацією тіла ОСОБА_4 , підстави для стягнення коштів в сумі 938 доларів США відсутні.

В частині стягнення з відповідачів 1, 2 витрат на поховання в сумі 27518,00 грн, суд вбачає за можливе застосувати норми, які містяться в Конвенції Міжнародної організації праці 2006 року про працю в морському судноплавстві, яку Україною не ратифіковано, але Україна не заперечувала проти неї, та у 2006 році Конвенція була підписана Україною.

Можливість застосування судами України норм, які містяться в конвенції, яка підписана, але не ратифікована, зазначено у Рішенні ЄСПЛ від 14 березня 2013 року у справі «Олєйніков проти Росії» (скарга № 36703/04). Вказані норми застосовуються відповідно до звичайного міжнародного права, навіть якщо відповідна держава і не ратифікувала Конвенції ООН, за умови, що вона не виступила проти неї (див. рішення ЄСПЛ по справам «Чудак» (Cudak), пункти66-67; «Сабех Эль-Лейл» (Sabeh El Leil), пункт54, та «Валлісхаузер проти Австрії» (Wallishauser v.Austria), пункт60).

Відповідно до ч. 1 Стандарту 4.2 Конвенції кожна держава-член приймає законодавство та нормативні правові акти, що містять вимогу про те, що власники суден, що плавають під її прапором, несуть відповідальність за охорону здоров`я та медичне обслуговування всіх моряків, які працюють на борту цих суден, у відповідності до таких мінімальних норм, зокрема: d) судновласники відповідають за оплату витрат на поховання у разі смерті, що сталася на борту судна або на березі в період роботи за наймом.

Судом також враховано, що можливість відшкодування вказаних витрат на поховання в сумі 27 518,00 грн не заперечується у відзиві на позов відповідача 1.

Відтак, вказані витрати, які підтверджується належними доказами (а.с. 208 т.1) в сумі 27 518,00 грн є обґрунтованими та підлягають стягненню на користь позивача.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний позов слід задовольнити частково, потрібно стягнути солідарно з ARVIN SHIPPING LTD, товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату в розмірі - 53,33 дол. США., невиплачену суму компенсації в розмірі - 10 000 доларів США, витрати на поховання в сумі 27 518,00 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України потрібно стягнути з ARVIN SHIPPING LTD, товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» на користь держави в рівних частках по 1488,99 грн судового збору з кожного пропорційно розміру задоволених позовних вимог (загальна сума задоволених позовних вимог - 297797,76 грн (виходячи з курсу дол. США станом на 14.12.2021 р.)

Керуючись ст. 22, 23, 1167, 1229 ЦК України, ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ARVIN SHIPPING LTD, товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН», Держави Україна в особі Міністерства закордонних справ України, Держави Україна в особі Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту і судноплавства України, треті особи: ОСОБА_3 , Державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України про відшкодування шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ARVIN SHIPPING LTD, товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату в розмірі - 53,33 дол. США., невиплачену суму компенсації в розмірі - 10 000 доларів США, витрати на

поховання в сумі 27 518,00 грн.

Стягнути з ARVIN SHIPPING LTD на користь держави кошти судового збору в сумі 1488,99 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН на користь держави кошти судового збору в сумі 1488,99 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог до ARVIN SHIPPING LTD, товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН», Держави Україна в особі Міністерства закордонних справ України, Держави Україна в особі Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту і судноплавства України,- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

Відповідачі:

ARVIN SHIPPING LTD, Withfield Tower,3-d floor, 4792 Coney Drivе, P.O. Box 1777, Belize City, Belize або Jasmine Court, 35A Regent Street, P.O. Box 1777, Belize City, BELIZE

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕСОРО МАРІН» (TESORO MARINE LLC), Код ЄДРПОУ: 35992809, адреса:Одеська обл., м.Одеса, Адміральський пр-т, 22

Держава Україна в особі Міністерства закордонних справ України, код ЄДРПОУ: 00026620, м. Київ, Михайлівська площа,1

Держава Україна в особі Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту і судноплавства України Код ЄДРПОУ: 41886120, м. Київ, вул. Преображенська, 25

Повне рішення виготовлено 10.02.2023

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов