Постанова

від 13.02.2023 по справі 201/1331/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У К Р А Ї Н А

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

49044, м. Дніпро, вул. Паторжинського, 18 «А», тел. 722-00-76

№ 201/1331/23

провадження 3/201/840/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, керівник Комунального закладу освіти «Навчально-виховне об`єднання № 28 «Гімназія-школа І ступеня-дошкільний навальний заклад (Ясла-Садок) Центр позашкільної роботи» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 21901813), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Посадовою особою головним державним інспектором Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 1973/04-36-04-07/21901813 від 19 грудня 2022 року, відповідно до якого остання вчинила правопорушення, з питання несвоєчасного подання до установи банку платіжних доручень на перерахування належних до сплати земельного податку, з юридичних осіб по строку сплати 30.11.2022, чим порушено вимоги п.п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України, що підтверджено актом перевірки № 24596/04-36-04-07/21901813 від 22.12.2002 р., відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-2 КпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Виходячи з положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений орган вирішуючи справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Крім того, принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Мета процесуальних дій має бути суспільно вагомою, для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, а засіб досягнення суспільно вагомої мети має бути найменш обтяжливим для людини в конкретних умовах. У рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 163-2 КУпАП передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Як свідчать матеріали справи протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності правопорушника, в матеріалах справи відсутні належні повідомлення особи про дату та час складення протоколу, наявна лише копія акту про результати камеральної перевірки, акт неявки для підписання протоколу адміністративного правопорушення та корінець повідомлення. Копія акту, що надана суду про результати камеральної перевірки не є підписана керівником КЗО. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення.

Суд вважає, що матеріалами справи не підтверджена вина ОСОБА_1 свідки події відсутні, відомості про те, що ОСОБА_1 була повідомлена належним чином про дану перевірку та складення протоколу - відсутні. ОСОБА_1 під час складання протоколу своїх пояснень не надавала, тому суд вважає, що один лише протокол, акт про результати перевірки, лист запрошення та акт про неявку посадової особи для підписання протоколу не можуть бути достовірним свідченням того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, оскільки надані матеріали відображають лише позицію посадової особи правоохоронного органу.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, то з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Таким чином, у судовому засіданні не було доведено, у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст.ст. 283, 274, 284, 285 КУпАП ,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю у її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.А. Антонюк