Рішення

від 02.01.2023 по справі 296/10121/21

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/10121/21

2/296/235/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2023 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді - Шалоти К.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. 29.11.2021 ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" (ТОВ "Брент+", відповідач), в якій, з урахуванням уточненої заяви, просив стягнути з відповідача:

(1) заборгованість по заробітній платі за лютий, березень 2021 року у розмірі 9 600 грн;

(2) середній заробіток затримки розрахунку з 01.04.2021 по 01.07.2021 у розмірі 14 587 грн;

(3) моральну шкоду у розмірі 5 000 грн;

(4) понесені витрати у загальному розмірі 1458 грн.

1.2. Позов мотивовано тим, що з 01.09.2016 позивач неофіційно працював у ТОВ "Брент+", а з 07.03.2017 по 22.07.2020 перебував у трудових відносинах з Підприємством об`єднання громадян "Підприємство Альфа" спілки інвалідів "Аверс" на посаді оператора АЗС "Прайм", з якого без згоди його переведено на ТОВ "Брент+", в якому він у період з 23.07.2020 по 01.04.2021 перебував на посаді оператора АЗС "Прайм" автодорога Київ-Чоп 129 км +700 м.

Стверджується, що відповідач не надавав позивачу щорічні оплачувані відпустки, не приймав лікарняні листи та платив мінімальну заробітну плату, без врахування 24 годинного робочого дня (робоча зміна), роботи у нічні та вечірні години, із порушенням графіку чергування, які відбувалися сутки через двоє, із виплатою заробітної плати неофіційно.

1.3. Посилаючись на те, що відповідач не виплатив заробітну плату за лютий та березень 2021 року у розмірі 9 600 грн, в день звільнення позивача 01.04.2021 відповідач не повідомив про нараховані суми належні позивачу при звільненні та не здійснив їх виплату, у період з 01.04.2021 по 01.07.2021 не провів повний розрахунок при звільненні позивача, а також посилаючись на завдані моральні страждання внаслідок порушення права на заробітну плату, приниження честі та гідності, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 10.01.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі №296/10121/21, яку призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено відповідачу строк на подання відзиву та доказів на підтвердження заперечень проти позову.

2.2. 02.02.2022 представник відповідача отримав копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у цій справі, що стверджується підписом у повідомленні про вручення рекомендованого відправлення №6106100271839, правом на подання відзиву на позовну заяві відповідач не скористався.

2.3. Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження відзиву на позовну заяву від відповідача, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. З 23.07.2020 по 01.04.2021 ОСОБА_1 працював в ТОВ "Брент+" на посаді оператора заправних станцій, що стверджується копією довідки ТОВ "Брент+" №18 від 23.04.2021 (а.с. 8).

3.2. 01.04.2021 ОСОБА_1 звільнено з роботи за згодою сторін, що стверджується копією наказу ТОВ "Брент +" №33/1 від 01.04.2021 (а.с. 13).

3.3. Із індивідуальних відомостей Пенсійного Фонду України про застраховану особу ОСОБА_1 вбачається, що у період з 01.07.2020 по 01.04.2021 ТОВ "Брент +" здійснювало сплату страхових внесків та подавало відомості щодо заробітної плати ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України, щомісячний розмір якої з липня 2020 року по грудень 2020 року становив 5080 грн, з січня по березень 2021 року становив 6040 грн (а.с. 9-10).

ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

4.2. Згідно із частиною першою статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

4.3. Відповідно до частини 1 статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, […], але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

4.4. За змістом частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

4.5. Згідно частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній станом на день звільнення) в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

4.6. Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. Між сторонами виникли спірні трудові правовідносини з приводу стягнення з відповідача ТОВ "Брент+" на корсить позивача ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

(і) Щодо вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати

5.2. З матеріалів справи вбачається, що з 23.07.2020 позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачем ТОВ "Брент+" у трудових відносинах та 01.04.2021 був звільнений за угодою сторін.

5.3. У позовній заяві позивач стверджував про невиплату йому заробітної плати за лютий та березень 2021 року, яка відповідно до індивідуальних відомостей про застрахованих осіб Пенсійного фонду України (форма ОК-5) становить 6040,00 грн за кожен місяць. Відповідач правом на подання відзиву не скористався, наведенні твердження позивача не спростовував.

5.4. Суд звертає увагу, що право працівника на своєчасне отримання заробітної плати, що є винагородою за виконану роботу гарантоване статтею 43 Конституції України, статтею 47, 94, 116 Кодексу законів про працю України, статтями 1, 24 Закону України "Про оплату праці".

5.5. Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене (абзац другий підпункту 6.1.1 мотивувальної частини).

5.6. Відповідно до абзацу п`ятого пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 роз"яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

5.7. Ураховуючи, що відповідачем як роботодавцем не надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача про невиплату йому заробітку за лютий та березень 2021 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати за лютий та березень 2021 року у розмірі 12 080 грн (6040 грн х 2), (без утримання податків та інших обов`язкових платежів).

(іі) Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку

5.8. У позовній заяві позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за період затримки розрахунку з 01.04.2021 по 01.07.2021 у розмірі 14 587 грн.

5.9. Так, за правилами статті 117 КЗпП України в разі невиплати роботодавця належних звільненому працівникові сум у встановлені законом строки, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

5.10. Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок).

5.11. Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата (пункт 2 Порядку), нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку).

5.12. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядку).

5.13. Середньоденна заробітна плата позивача становить 287 грн. 62 коп. (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), виходячи з розрахунку: (6 040,00 грн х 2 міс.) / (20 р.д + 22 р.д.); де 6 040 грн нарахована заробітна плата у лютому та березні 2021 року (останні два місяці перед звільненням); 42 р.д. - сумарна кількість робочих днів у лютому-березні 2021 року.

5.14. Отже, ураховуючи невиплату відповідачем належних позивачу сум при звільненні, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.04.2021 до 01.07.2021 у розмірі 17 832 грн 44 коп. (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), виходячи з розрахунку: 287,62 грн. х 62 р.д., де 287,62 грн. - середньоденна заробітна плата позивача; 62 р.д. сумарна кількість робочих днів затримки розрахунку (з 01.04.2021 по 01.07.2021).

(ііі) Щодо вимог про стягнення моральної шкоди

5.15. Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказував, що несвоєчасною виплатою йому заробітної плати завдало моральних страждань, що призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку із чим йому спричинено моральну шкоду, яку останній оцінив у 5 000 гривень.

5.16. Суд звертає увагу, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

5.17. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

5.18. З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

5.19. Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу у зв`язку із невиплатою заробітної плати, суд враховує характер немайнових втрат, яких зазнав позивач та тривалість невиплати заборгованості із заробітної плати, та ураховуючи принципи справедливості, виваженості та розумності вважає наявними правові підстави для часткового задоволення позову про відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 гривень.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. За правилами часини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.2. Ураховуючи, що судом задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати (за лютий та березень 2021 року), від сплати судового збору за яку позивач був звільнений при поданні позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вказану вимогу у розмірі, передбаченому підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", а саме за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату подання позову становить 908 гривень.

6.3. Водночас, ураховуючи, що позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено, а вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог у розмірі 768 грн. 81 коп. (908 грн х (1500 + 17 832,44) грн / (5 000 +17 832,44) грн).

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 , задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 12 080 (дванадцять тисяч вісімдесят) гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 17 832 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 44 коп., з яких підлягає утримання податків і обов`язкових платежів та моральну шкоду у розмірі 1 500 (тисяча п`ятсот) гривень.

3. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 81 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брент+"

зареєстроване місцезнаходження за адресою:

61082, м. Харків, просп. Московський, 144, кім. 206-1

код ЄДРПОУ 41423131

Головуючий суддя Костянтин ШАЛОТА