Рішення

від 07.02.2023 по справі 695/2184/22

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2184/22

номер провадження 2-а/695/10/23

07 лютого 2023 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участі: секретаря судового засідання Онішенко Н.В.,

представника позивача, адвоката Міщенка С.В.

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АА №00000176 від 28.07.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до судуіз позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій просила суд скасувати постанову серії АА №00000176 від 28.07.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України про притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є власником вантажного автомобіля марки DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 та загального причепа бортового тентованого марки Krone, модель SPD, д.н.з. НОМЕР_3 . Засобами поштового зв`язку 09.08.2022 р. позивач отримала вказану вище постанову, якою її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., за те, що вона, як відповідальна особа, допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22,05 ПДР України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 10% (4.003т.), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Із вказаною постановою позивач категорично не погоджується та вказує, що остання не відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки у постанові відсутні чіткі зазначення напрямку руху транспортного засобу, відомості про максимально дозволене навантаження на вісь, марка, модель, д.н.з. причепу, відсутні відомості про категорію транспортного засобу, його тип, ширина, висота, довжина ТЗ разом з причепом. Крім того, із змісту постанови вбачається, що вимірювання параметрів транспортного засобу відбулося щодо іншого транспортного засобу, оскільки в постанові вказано кількість осей 7 шт., та зазначено навантаження на кожну вісь, загальною масою 48892 кг. Однак такі технічні характеристики не відповідають характеристикам транспортного засобу позивача, оскільки транспортний засіб та причеп до нього разом мають тільки п`ять осей, що викликає сумніви щодо належного з`ясування усіх обставин справи та достатності підстав для складення оспорюваної постанови.

Крім того позивач наполягає, що реальна маса автомобіля з причепом 14090 кг, що стверджується доданими свідоцтвами про реєстрацію цих транспортних засобів. Маса вантажу, що перевозився становить 21762 кг., що стверджується товарно-транспортною накладної, копія якої додана до матеріалів справи. Автомобіль віз вказаний вантаж через кордон країни та проходив відповідну митну перевірку. Таким чином позивач наполягає, що реальна вага автомобіля з причепом та вантажем була на 13040 кг. Менша зазначеної ваги у оспорюваній постанові, яка була безпідставно завищена стороною відповідача за рахунок двох зайвих осей та безпідставного збільшення габаритного розміру автомобіля.

За таких підстав позивач вважає, що основою вказаної постанови є некоректні дані, що і призвело до безпідставного притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому позивач був змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.08.2022р. було відкрито провадження по даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач 18.10.2022р. надав до суду відзив на позовну заяву відповідно до якого проти задоволення позову заперечував у повному обсязі та вказав, що нормами чинного законодавства встановлені обмеження габаритних та/або вагових параметрів, перевищення яких можливе на 2 відсотки. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ, що підтверджує внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобі, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеним законодавством становить менше п`яти відсотків. Здійснення державного нагляду за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах пунктів-комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі вимірювати загальну масу транспортного засобу, визначати кількість осей транспортного засобу, вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу. При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. Відповідач наголошував, що вказана система унеможливлює механічне втручання в роботу системи. При цьому позивачем не надано жодних доказів, що підтвердили б існування підстав, які визначені ст. 279-7 КУпАП та надали можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, а зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченою ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Крім того відповідач заперечував щодо розподілу судових витрат вказуючи на їх необґрунтованість.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Міщенко С.В. на задоволенні позову наполягав у повному обсязі, при цьому вказав, що відповідачем було надано відзив на позовну заяву обґрунтування якого зводиться до простого цитування чинного законодавства. Відповідачем не було надано належних доказів, які б підтверджували достеменність наведених в оспорюваній постанові розрахунків, зокрема загальної маси навантаження автомобіля позивача з вказівкою на наявність у нього семи осей, що не відповідає його технічним характеристикам, крім того автомобіль пройшов митний контроль та не міг перевозити вагу більшу, ніж вказано в його товарно-транспортній накладній. Питання розподілу судових витрат просив вирішити в порядку визначеному абз. 2 ч. 7 т. 139 КАС України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку передбаченому чинним законодавством.

Оскільки в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якому відповідач надав свої пояснення та заперечення по суті спору, а також мав можливість надати суду відповідні докази правомірності своїх дій та скористався своїм правом, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця поживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00000176 від 28.07.2022, ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона, як відповідальна особа 31.05.2022 о 14год. 51хв. за адресою Н-03, км 210+500, Хмельницька область, допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 10% (4.003 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40тон. Відповідно до вказаної постанови фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу становлять: кількість осей 7; відстань між вісями 1-2:4240 мм, 2-3: 14810 мм; 3-4:3580 мм; 4-5: 5840 мм; 5-6: 1300 мм; 6-7:1310 мм.: навантаження на вісь 1-4631кг.; 2-6921 кг.; 3-7580 кг.; 4-9501 кг.; 5-7093 кг.; 6-5568 кг; 7-7598 кг. Загальна маса 48892 кг..

При цьому, з даної постанови вбачається, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося технічним засобом WIM47 29, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав. №10035. WIM29. Також дана постанова містить посилання на веб-сайт https://wim.dsbt.gov.ua/r/а/AA00000176/, з ідентифікатором доступу grZZ5kWNHVAec, на якому відображені фотографії транспортного засобу DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 . Інформація про причеп в постанові відсутня.

Оскаржувану постанову було отримано позивачем засобами поштового зв`язку 09.08.2022. Позовну заяву позивач подала 18.08.2022р. Тобто позов подано в межах 10-денного строку, визначеного положеннями ч. 2ст. 286 КАС України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , спеціалізований вантажний сідловий тягач марки DAF XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_2 належить ПП «Золтрансавто» та його повна маса становить 19200 кг, маса без навантаження - 7290кг.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 спеціалізований напівпричіп Krone, ДНЗ НОМЕР_3 належить ПП «Золтрансавто» та його повна маса становить 36000кг, маса без навантаження - 6800кг.

Позивач вказує, що зазначені вище транспортні засоби відображені на фото, що розміщені на доданій постанові про адміністративне правопорушення.

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що ні у самій оспорюваній постанові ні у наданих відповідачем доказам інформація про причіп, який відображений на доданих фотографіях відсутня, як і не наведено належних обґрунтувань яким чином та за якими даними вираховується кількість осей на вказаному автомобілі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідноіз ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно достатті 9 КУпАПє протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Окрім того, при вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»визначаєтьсяПравилами дорожнього руху, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306(із змінами та доповненнями).

Згідно зп.1.1.ПДР єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюютьПДР.

Пунктом 1.9 ПДРвстановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною другоюстатті 132-1 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Так, згідно зп. 22.5 ПДРУкраїни за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Згідно з п. 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).

Згідно з Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затверджена Наказом Мініфраструктури №512 від 27.09.2021, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до абзацу 3 п.8. Розділу II Інструкції, постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієїпостанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт. Згідно п. 1 Розділу II Інструкції, Уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч. 2 ст.122-2, ч. 2,3ст.132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Згідно з п. 2 Розділу II Інструкції, Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до п.3 Розділу II Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 8 Розділу II Інструкції, винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п. 3 Розділу IV Інструкції, винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Також частинами 2, 3, 4ст. 283 КУпАПвстановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно зст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 КУпАП.

Згідно ізст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.ст.75,76 КАС Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Постанова про адміністративне правопорушення, винесена головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного політики та нагляді (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитренком М.О. не може оцінюватися судом в розумінні ст.ст.73,74 КАС Україниу якості належного та достатнього доказу, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2ст. 132-2 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б вказували на те, що транспортний засіб позивача допустив рух із перевищенням нормативних параметрів, зазначенихпунктом 22.5 ПДРУкраїни: перевищення загальної маси транспортного засобу на 10% (4.003 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40тон, у матеріалах справи відсутні.

Також відповідачем не подано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів.

Відповідачем не доведено та належним чином не обґрунтовано яким чином здійснювалося вирахування навантаження на вісь транспортного засобу, та який саме транспортний засіб брався до уваги при проведені наведених у постанові фактичних параметрів транспортних засобів, адже у самій постанові міститься вказівка тільки про тягач марки DAF.

Крім того, у оскаржуваній постанові не зазначено повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, номер вісі, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги,наявність та зазначення яких надало б можливість дійсно встановити наявність чи відсутність перевищення навантаження на вісь та його дійсний розмір.

Зазначене у оскаржуваній постанові перевантаження на вісь у розмірі 10 %, що становить 4,003 тон, без зазначення конкретної осі автомобіля, на яку приходиться таке перенавантаження, не дозволяє встановити наявність чи відсутність перевищення навантаження.

Крім цього, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем залишено поза увагою вимоги п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30про допустиме перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5 Правил дорожнього рухуна 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Із наявних матеріалів справи не вбачається можливим з`ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження на осі транспортного засобу, як і не зрозуміло яким чином було встановлено наявність зазначеної у постанові кількості осей.

Так, на наявних фотографіях відображено автомобіль (спеціальний вантажний сідловий тягач) разом з напівпричепом, з загальною кількістю осей5. Водночас відсутня будь-яка інформація чи ідентифікація щодо напівпричепа.

Отже, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не містять ні інформації про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, ні інформації про фактичну масу (вагу) вказаного в постанові транспортного засобу, ні інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.

Таким чином відповідачем не спростовано інформацію про фактичну вагу транспортного засобу позивача наведену у відповідних технічних документах до транспортних засобів.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Окрім того, у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першоїстатті 276 КУпАПКонституційний суд України в своєму рішенні від 26 травня 2015 №5-рп/2015 зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи) та дійшов висновку, що всі види правопорушень розгляду у скороченому провадженні не підлягають та навіть у випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністративного правопорушення та формування матеріалів справи є обов`язковою і має передувати такому розгляду справи.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.283і284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 у справі №537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенніПДРне може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог закону щодо обов`язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 2ст.132-1 КУпАП. Відповідач доказів, що підтверджують заперечення проти позову у встановлений судом строк не подав і правомірність свого рішення не довів.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог щодо її форми та змісту, без доказової бази, яка б підтверджувала факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього рухуУкраїни.

Відповідно дост. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначеністаттею 286 КАС України.

Згідно з п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що позиція позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 132-1 КУпАПнічим не спростовується, проте старшим державним інспектором при винесенні рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були дотримані положенняКУпАПщодо необхідності з`ясування всіх обставин справи, а тому суд вважає, що постанова про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому суд враховує, що відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС Українипри обґрунтованості заявлених вимог щодо наявності підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд уповноважений закрити справу про адміністративне правопорушення, а тому з метою повного відновлення прав позивача суд вважає необхідним закрити справу про адміністративне правопорушення щодо неї.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник позивача надав до суду заяву про подання доказів понесення судових витрат після ухвалення судом рішення, а тому питання судових витрат при ухваленні даного рішення суду не вирішується.

Керуючись ст.,ст. 2, 9, 77,90, 243-246,271,286,287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АА №00000176 від 28.07.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України задовольнити.

Скасувати постанову серії АА №00000176 від 28.07.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 10 лютого 2023 року.

Головуючий: Середа Л.В.