Рішення

від 07.02.2023 по справі 710/336/22

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/336/22

Провадження № 2/710/59/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2023 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Щербак О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кисличенко Л.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕД АГРО ТОРГОВИЙ ДІМ»</a>, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю « АГРО ШАНС», про розірвання договорів оренди землі,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТзОВ « ФРЕД АГРО ТОРГОВИЙ ДІМ» з вимогою розірвати договори оренди землі, укладені між ОСОБА_2 та відповідачем щодо земельних ділянок площею 3,0392 га кадастровий номер 7125788800:04:001:0285 та площею 2,5687 га кадастровий номер 7125788800:04:001:0291 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах Шполянської ОТГ за межами села Топильна та скасувати державну реєстрацію іншого речового права на вказані земельні ділянки.

В обґрунтування позову зазначила, що їй після смерті матері, ОСОБА_2 , на підставі свідоцтво про право на спадщину належать земельні ділянки площею 3,0392 га кадастровий номер 7125788800:04:001:0285 та площею 2,5687 га кадастровий номер 7125788800:04:001:0291 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах Шполянської ОТГ за межами села Топильна.

01.04.2018 між ОСОБА_2 та відповідачем були укладені договори оренди вказаних земельних ділянок. Відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельними ділянками, відповідно нехтує терміном, зазначеним у п. 11 договорів, який є істотною умовою. Також в порушення п. 19 договорів провів обмін орендованих у неї земельних ділянок з ТзОВ « Агро Шанс».

Посилаючись на норми ст.ст. 610,611 ЦК України вважає, що вказані порушення умов договорів є підставою для їх розірвання.

28.02.2022 позовна заява залишена без руху.

23.03.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

20.10.2022 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Відповідач про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому цивільним процесуальним законодавством порядку. Заяви, клопотання, відзив на позов не подавав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Від ТОВ « Агро-Шанс» надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Заяв, клопотань, заперечень проти позовних вимог не мають.

Суд 07.02.2023 у судовому засіданні, зі згоди позивача, постановив ухвалу, без видалення до нарадчої кімнати, про проведення заочного розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та правовідносини.

01.04.2018 між ОСОБА_2 та ТзОВ « ФРЕД АГРО ТОРГОВИЙ ДІМ» був укладений договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка площею 3,0392 га кадастровий номер 7125788800:04:001:0285 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Топилянської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

Також, 01.04.2018 між ОСОБА_2 та ТзОВ « ФРЕД АГРО ТОРГОВИЙ ДІМ» був укладений договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка площею 2,5687 га кадастровий номер 7125788800:04:001:0291 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Топилянської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

Шполянський район Черкаської області на час розгляду справи є Звенигородським районом згідно постанови Верховної Ради України « Про ліквідацію та утворення районів» від 17.07.2020 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ( номр інформаційної довідки 300927545 та 300927884) право оренди за вказаними договорами зареєстроване 05.05.2018 (а.с. 5).

Відповідно п. 8 договорів, які за змістом умов є аналогічними, такі укладені до 31.12.2067.

Положеннями п.9 договорів визначено, що орендна плата становить 4,5 % від проіндексованої грошової нормативної оцінки земельної ділянки за поточний рік.

Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі ( п. 10 договорів).

У пункті 11 договорів сторони визначили, що орендна плата вноситься у такі строки : з 1 серпня, але не пізніше 30 грудня кожного року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла ( свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 10.11.2020 Шполянським районним відділом ДРАЦС ЦМУ Міністерства юстиції ( м.Київ) ( а.с.7).

Спадщину у виді земельних ділянок площею 3,0392 га кадастровий номер 7125788800:04:001:0285 та площею 2,5687 га кадастровий номер 7125788800:04:001:0291 з цільовим прийняла дочка померлої - позивач у справі ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 28.08.2021, виданих державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори Курінним В.В. та зареєстрованих у реєстрі за № 1153 та №1155.

Право власності позивача на земельні ділянки зареєстроване 28.08.2021, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №№ 272292758 та 272296744 від 28.08.2021 ( а.с. 9, 11).

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 наведеного Закону, яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ( ст. 13 ЗУ « Про оренду землі»).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору.

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України « Про оренду землі » орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 32 наведеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. д) ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є систематична несплата орендної плати.

Згідно з ст. 13, 15, 21Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором як підстава для розірвання договору оренди.

Наведене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та постанові Верховного суду від 16.02.2022 у справі № 146/350/20, провадження № 61-6262св21.

Ураховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач, як на підставу задоволення позову посилається на те, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельними ділянками та у судовому засіданні пояснила, що відповідач не сплачує їй орендну плату з 2020 року.

Частинами першою, третьою статті 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Частиною третьою статті 1223 ЦК України визначено, що спадщина належить спадкодавцю від дня відкриття спадщини.

На виконання положень статті 148-1 ЗК України, спадкоємець (новий орендодавець) повинен повідомити орендаря про прийняття ним спадщини та про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди.

Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло право власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеним до переходу права власності договором.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 541/386/19 (провадження № 61-10491св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 341/245/19 (провадження № 61-215св21), від 16 лютого 2022 року у справі № 146/350/20 (провадження № 61-6262св21).

Отже, саме на позивача як нового орендодавця покладено обов`язок доведення до відповідача, як орендаря, інформації про перехід права власності із зазначенням: кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки; прізвища, ім`я, по батькові нового власника; місця проживання нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

У матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем повідомлення відповідачу про зміну власника земельних ділянок за договорами оренди від 01.04.2018 у порядку 148-1 ЗК України.

Крім того, необхідно звернути увагу, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематичність (два і більше випадки) несплати орендної плати, разом із тим із матеріалів справи вбачається, що позивач набула права власності на зазначені земельні ділянки 28.08.2021, а до суду звернулась із позовом 23.02.2022, тобто станом на час звернення до суду позивач мала право на отримання орендної плати за вказаними договорами оренди землі за 2021 рік, який сплачується відповідно умов угод у період з 1серпня, але не пізніше 31 грудня кожного року, при цьому відомостей про несплату орендної плати попередньому орендодавцю за її життя, з якою і було укладено договори оренди, за 2018-2020 ні позовна заява, ні матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки позивач не направляла орендарю повідомлення про прийняття нею спадщини та про перехід до неї прав та обов`язків за договорами оренди, позовні вимоги у цій частині є передчасними та не підлягають задоволенню.

Позивач, як на підставу розірвання договорів оренди також посилається на те, що відповідачем без її згоди передано земельні ділянки у користування третій особі, ТОВ « Агро Шанс».

Відповідно п. 19 договорів оренди, які є ідентичними, орендар земельної ділянки на період дії договору оренди може обмінюватись належним йому правом користування земельною ділянкою за письмовою згодою орендодавця, надавати земельну ділянку в суборенду за умови своєчасного виконання своїх обов`язків перед орендодавцем за цим договором.

Положеннями статті 8 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Відповідно до ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Нормами статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст. 12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях ( ч.ч. 5,6 ст. 81 ЦПК України).

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків ( ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ч.2 ст.77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Таким чином, у даному випадку встановленню та доведенню позивачем підлягає факт передачі орендарем земельних ділянок у користування іншим особам з порушенням умов п.19 договорів оренди, тобто без згоди орендодавця, зокрема за життя первісного орендодавця, так як судом установлено, що позивач, як спадкоємець не повідомила орендаря про зміну власника земельної ділянки, та факт користування ТОВ «АГРО ШАНС» земельними ділянками за вказаними договорами оренди внаслідок такої передачі.

Жодного доказу на підтвердження вказаних обставин суду позивачем не надано. Разом із тим, суд, з урахуванням наведених вище норм процесуального права, встановлює обставини на підставі наданих суду доказів, і доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповідності до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору залишаються за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13,81,141, 263-265, 280-282, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Заочне рішення може бути переглянуте Шполянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 14.02.2023.

Суддя О.В. Щербак